Рішення № 7609717, 14.01.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.10 Справа № 15/293

За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна фірма “Співдружність”, м. Луганськ

про стягнення 11 595 грн. 00 коп.

Суддя Мінська Т.М.

за участю представники сторін:

від позивача представник не прибув;

від відповідача - Токарев М.В. - юрисконсульт, довіреність № б/н від 01.01.10.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у звязку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у загальному розмірі 11595 грн. 00 коп. за виконані роботи з ремонту автомобілів, оформлених наступними актами виконаних робіт:

-№26 від 09.08.2007 на суму 2065 грн.;

-№27 від 09.08,2007 на суму 575 грн.;

-№28 від 09.03.2007 на суму 2015 грн.;

-№30 від 10.08.2007 на суму75 грн.;

-№58 від 19.09.2007 на суму 1575грн;

-№59 від 20.09.2007 на суму 2560 грн.;

-№66 від 21.09.2007 на суму 90 грн.;

-№71 від 25.09.2007 на суму 585 грн.;

-№73 від 27.09.2007 на суму 70 грн.;

-№76 від 05.10.2007 на суму 1505 грн.;

-№125 від 31.10.2007 на суму 480 грн.

Представник позивача в судовому засіданні 21.12.2009 позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Правом на участь свого представника в даному судовому засіданні позивач не скористався. Проте, від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з тим, що він задіяний в іншому судовому процесі.

Дане клопотання судом відхиляється з наступних підстав:

- позивачем не надано доказів поважності причин неможливості явки в судове засідання;

- неможливість прибуття у судове засідання одного певного представника жодним чином не впливає на можливість участі в судовому засіданні іншого представника або безпосередньо позивача;

- відкладення розгляду справи є неможливим через закінчення встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку вирішення даного спору.

Відповідач проти позову заперечує з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи та вислухавши представників сторін суд встановив наступне.

Між відповідачем як замовником та позивачем як виконавцем впродовж серпня жовтня 2007 р. було укладено кілька договорів по ремонту автомобілів.

Наведені правовідносини оформлені сторонами актами виконаних робіт:

-№26 від 09.08.2007 на суму 2065 грн.;

-№27 від 09.08,2007 на суму 575 грн.;

-№28 від 09.03.2007 на суму 2015 грн.;

-№30 від 10.08.2007 на суму75 грн.;

-№58 від 19.09.2007 на суму 1575грн;

-№59 від 20.09.2007 на суму 2560 грн.;

-№66 від 21.09.2007 на суму 90 грн.;

-№71 від 25.09.2007 на суму 585 грн.;

-№73 від 27.09.2007 на суму 70 грн.;

-№76 від 05.10.2007 на суму 1505 грн.;

-№125 від 31.10.2007 на суму 480 грн.

Факти виконання позивачем робіт на суму 11595 грн. за наведеними актами встановлено рішенням господарського суду Луганської області від 27.04.2009 р по справі № 19/54, яке набрало законної сили.

Строк виконання грошового зобовязання зі сплати за виконані ремонтні роботи в зазначених актах встановлено не було.

Позивач претензією №1 від 01.02.2008 р. предявив відповідачу вимогу про сплату 11595 грн. за вказаними актами.

Відповідач кошти не сплатив.

Розмір боргу станом на день подання позову до суду та на час прийняття даного рішення складає 11595 грн.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Вочевидь, що сторони за договором свідомо жадали встановлення цивільних прав та обовязків на підставі підписаного договору, так відповідач бажав одержати кошти, а позивач сподівався на їх повернення, т.і.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, а також, якщо він підписаний його стороною (сторонами). У даному випадку правочини зафіксовано у вищенаведених актах виконаних робіт, які підписано сторонами обопільно.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи не встановлення у правочинах строку виконання замовником грошового зобовязання застосовуються положення ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Предявлення вимоги про виконання грошового зобовязання підтверджується претензією позивача №1 від 01.02.2008р., чеком підприємства поштового звязку, описом вкладення та повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи предявлення вимоги з виконання грошового зобовязання за договором, строк виконання даного зобовязання на момент прийняття цього судового рішення наступив, проте не був виконаний відповідачем.

Відповідно до ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем доводи позивача не спростовано, належних доказів виконання грошових зобовязань не надано.

За наведених підстав, позовна вимога про стягнення з відповідача боргу у сумі 11595 грн. підлягає задоволенню.

Клопотання відповідача про припинення провадження у даній справі на підставі п. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, з посиланням на наявність рішення господарського суду Луганської області від 27.04.2009 по справі № 19/54, судом відхиляється з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Згідно рішення по справі № 19/54 за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ до товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна фірма „Співдружність”, м. Луганськ, про стягнення заборгованості за послуги з ремонту автотранспорту у сумі 11595 грн. 00 коп.; інфляційних нарахувань у сумі 1415 грн. 71 коп.; 3% річних у сумі 277 грн. 94 коп., у задоволенні позову було відмовлено повністю.

При цьому, підставою відмови у позові була обставина з ненастання на той час строку виконання відповідачем грошового зобовязання за правилами ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 23.06.2009 року вказане рішення Господарського суду Луганської області по справі № 19/54 було залишено без змін.

Після розгляду спору у справі № 19/54 позивач вже належним чином направив відповідачу вимогу з виконання останнім свого грошового зобовязання. Враховуючи предявлення такої вимоги позивач звернувся до суду з позовом, що розглянуто у даній справі - №15/293.

Підставами позову є фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги. Факт направлення відповідачу вимоги в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, на підставі чого подано позовну заяву розглянуту у даній справі, відбувся вже після розгляду спору у справі № 19/54

Отже, у справі № 19/54 та у даній справі - №15/293 різні підстави позову, а саме фактичні обставини з настання строку виконання відповідачем грошового зобовязання, які з'ясовуються шляхом встановлення факту направлення вимоги в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Тому, спір у даній справі підлягає вирішенню по суті.

Відхиляються також і доводи відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву, щодо ненадання підприємству відповідача послуг з ремонту автомобілів.

Так, факт виконання позивачем робіт для відповідача на суму 11 595 грн. за наведеними вище актами виконаних робіт встановлено рішенням господарського суду Луганської області від 27.04.2009 р по справі № 19/54, яке набрало законної сили.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, факт, який намагається заперечити відповідач, вже встановлено судом в іншій справі та відповідно даний факт не підлягає доведенню знов у цій справі.

Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав належних доказів в обґрунтування своїх заперечень.

Таким чином, оцінивши доводи позивача та надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю. З відповідача підлягає стягненню борг у сумі 11 595 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати у складі: 115 грн. 95 коп. державного мита, а також 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зайве сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 79 грн. 00 коп., перераховані квитанцією від 22.07.2009 р. №К24/М/35 підлягає поверненню позивачу.

За згодою сторін відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна фірма “Співдружність”, м. Луганськ, вул. 2-га Краснознамьонная, б. 16-В, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 30694979, на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1: борг у сумі 11 595 грн. 00 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 115 грн. 95 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп. Наказ видати позивачу.

3. Повернути фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 зайве сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 79 грн. 00 коп., перераховані квитанцією від 22.07.2009 р. №К24/М/35. Підставою для повернення зазначених витрат є дане рішення підписане суддею та скріплене печаткою суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення оформленого відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення підписано 18.01.2010р.

Суддя Т.М.Мінська