Ухвала суду № 76097024, 27.08.2018, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.08.2018 року

м. Лозова Харківської області

Суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області

ОСОБА_1,

Справа № 629/3034/18

Номер провадження 2/629/1191/18

позивач – ОСОБА_2

відповідач – ОСОБА_3

розглянувши цивільну справу про стягнення завдатку та моральної шкоди

в с т а н о в и в :

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 06 лютого 2018 року між нею та відповідачкою в агентстві нерухомості, був підписаний договір завдатку, за яким вона, як покупець, передала майбутньому продавцю – ОСОБА_3 гарантійний задаток у суму 15000,00 грн. по майбутньому договору купівлі-продажу квартири, яка знаходиться за адресою: м. Лозова, м-н 5АДРЕСА_1. Вказаний договір було підписано ними та було передано ОСОБА_3 оговорені 15000,00 грн. Також договором було передбачено строк нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу квартири до 20 лютого 2018 року. Окрім цього, договором було передбачено строк нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу до 20.02.2018 року. В договорі завдатку було узгоджено, що з урахуванням суми завдатку, вартість квартири складає 190 00 грн. та покупець оплачує витрати по оформленню документів в сумі 5700 грн. та 6400 грн. за послуги нотаріуса. Залишок вартості суми за квартиру склав 175 000 грн. Також в день підписання договору завдатку, була написана розписка власноруч ОСОБА_3 та остання передала їй ключі від квартири і вона оселилась в неї. 15 лютого 2018 року вона та ОСОБА_3 зустрілися у нотаріуса для підписання між ними та посвідчення нотаріусом договору купівлі-продажу квартири, однак цього не вдалося зробити, бо квартира за адресою: м. Лозова, м-н 5АДРЕСА_1 перебуває у Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, тобто виявлено обтяження спірного нерухомого майна. Оскільки укласти договір купівлі-продажу квартири в оговорені строки стало неможливим, вона запропонувала ОСОБА_3 повернути кошти, які остання отримала за договором завдатку, але їй було відмовлено. До цього часу грошові кошти так і не були повернуті, а зі спірної квартири їй довелось з’їхати за вимогою ОСОБА_3, у зв’язку з чим вона понесла великі збитки, по перевезенню речей. Також позивач зазначила, що у всіх підписаних документах нею, замість неї була вказана її донька, як потенційний покупець житла, проте це не відповідає дійсності, оскільки договір завдатку підписувала та передавала кошти саме вона. Оскільки договір купівлі-продажу не було укладено з вини відповідача, оскільки остання могла та повинна була передбачити вказану вище обставину та мала заздалегідь перевірити, чи не перебуває квартира в арешті, проте нею нічого не було зроблено, і вони не змогли укласти договір купівлі-продажу до 20.02.2018 року, як це було передбачено п. 3 Договору, тому є всі підстави для стягнення з відповідача завдатку у подвійному розмірі. Окрім цього, порушенням зобов’язання з боку відповідача їй було спричинено матеріальні збитки на суму на суму 22000 грн., які складаються з 10000 грн. кошти, витрачені нею на послуги транспортної компанії, яка здійснювала перевезення її речей з однієї квартири до іншої та 12000 грн., які позивачкою були втрачені на курсі гривні до долара США, отже станом на лютий 2018 року, коли нею купувався долар США, за вимогою відповідача, курс останнього до гривні становив 28,10, а зараз курс складає 25,90 грн. Крім того, незаконними діями відповідача їй було завдано моральна шкода, яку вона оцінює в 10000,00 гривень, яка полягає у тому, що вона переносить переживання, для відновлення її порушених прав змушена прикладати додаткові зусилля, які тягнуть за собою як додаткові витрати, так і порушення сталого життєвого укладу. На підставі вищевикладеного просила стягнути з ОСОБА_3 на її користь суму завдатку у подвійному розмірі - 30000,00 гривень, матеріалі збитки у розмірі 22000,00 гривень, та моральну шкоду у розмірі 10000,00 гривень, а також просить про відстрочення сплати судового збору. В обґрунтування клопотання посилається на те, що вона являється пенсіонером і крім пенсії немає інших джерел для існування.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов’язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Як роз'яснено у цій постанові, судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.

При здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ЦПК України, Закону України "Про судовий збір", а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Отже, дана дія є правом суду і застосовується у виключних випадках за наявності лише вагомих для цього підстав.

Враховуючи на відсутність підстав за ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та встановлений вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, до якого пенсіонери за віком не віднесені, посилання на те, що позивач є пенсіонером за віком не є підставою для звільнення від сплати судового збору згідно приписів статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Розмір судового збору визначається відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п. 1.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, встановлена 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивач визначилася з ціною позову у розмірі 62000,00 гривень. Станом на 01 січня 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 1762 гривень, тобто розмір судового збору повинен складати 704 гривні 80 копійок.

Позивач перебуває на обліку в Лозівському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Харківської області. З листопада 2017 року по травень 2018 року позивачеві фактично був виплачений розмір пенсії у сумі 14152,88 грн.

Розмір судового збору, який підлягає сплаті позивачем при подачі позову, не перевищує 5% розміру річного доходу позивача.

Отже, позивачем не надано доказів того, що її майновий стан не дає можливості сплатити 704,80 гривень судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру.

У зв’язку з чим, суддя відмовляє в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

За таких обставин, позивачем при подачі позовної заяви повинно бути сплачено судовий збір у розмірі 704 гривні 80 копійок, за наступними реквізитами: Отримувач коштів: Лозівське УК/мЛозова/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 38053090, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, номер рахунку: 31219206020015, код класифікації доходів бюджету: 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).

Згідно ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, -

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про відстрочення сплати судового збору – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення завдатку та моральної шкоди - залишити без руху.

Надати позивачу для усунення недоліків строк – 5 (п’ять) днів з дня отримання даної ухвали.

Роз’яснити позивачу, що в разі невиконання вимог, вказаних в ухвалі про залишення заяви без руху, заява вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвали окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку згідно ст.ст. 293, 294, 296 ЦПК України.

Суддя: К.Ш.Харабадзе