Рішення № 7609691, 15.01.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.10 Справа № 8/276

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Атріум ЛТД», м. Луганськ, до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ, -

про стягнення 28406 грн. 36 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності представників:

від позивача Рябоконь О.В. представник, - довіреність №1 від 04.01.10 року;

від відповідача - представник не зявився, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачт звернувся до відповідача з позвоом, у якому заявлено вимоги про стягнення з відповідача:

заборгованості з орендної плати у сумі 4135,37 грн. за договором суборенди №22, укладеним між сторонами 22.07.2008 року, а також нарахованих на суму основного бору: інфляційних втрат у сумі 113,20 грн., 3% річних в сумі 75,07 грн. та пені у сумі 124,80 грн.;

неустойку в сумі 23957,92 грн., нараховану у звязку з тим, що відповідач продовжує користуватися предметом оренди після 22.07.09 року дати закінчення терміну дії договору, не повернувши предмет оренди орендодавцю;

судових витрат.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 18 грудня 2009 року до 15 січня 2010 року у звязку з неявкою сторін.

До початку судового засідання представник позивача звернувся до суду з клопотанням про відмову від здійснення фіксацї судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.ст.4-4,22 та 81-1 ГПК України, а тому його задоволено судом.

У судовому засіданні позов він підтримав у повному обсязі.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не надав, від здійснення взаємозвірки стану розрахунків за спором ухилився, до судового засідання не зявився, участь у ньому свого повноважного представника не забезпечив, про причини неявки до суду не повідомив, заяву про розгляд спору по суті за його відсутності до суду не спрямував, хоча належним чином був поставлений до відома про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується матеріалами справи.

Так, 01.12.09 року за вих. №1130 та 22.12.09 року за вих. №1222 суд на адресу реєстрації відповідача (АДРЕСА_1) спрямував ухвали про призначення справи до слухання.

Перше з цих поштових відправлень оператором поштового звязку повернуто до суду з доданням довідки «за закінченням терміну зберігання».

Згідно довідці Обласного адресного бюро УМВС України у Луганській області від 07.12.09 року гр-н ОСОБА_1 зареєстрований за вищевказаною адресою.

За таких обставин, на думку суду, ним вжито належних заходів, спрямованих на повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання.

Представник позивача не заперечив проти вирішення спору по суті у цьому судовому засіданні за відсутності відповідача.

З урахуванням викладеного, враховуючи обставини справи, наявні у ній докази, думку представника позивача, керуючись ст.ст.22,43,69 та 75 ГПК України, суд вважає за можливе здійснити розгляд даного спору по суті у цьому судовому засіданні, на підставі наявних у справі доказів, - за відсутності відповідача.

І.Заслухавши представника позивача, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

22.07.08 року між позивачем (орендар) та відповідачем (суборендар) укладено договір суборенди №22, відповідно до якого орендар зобовязався передати суборендарю у тимчасове платне користування (суборенду) на термін до 22.07.09 року (п.7.2) частину будинку торгово-розважального Центру (ТРЦ), який у подальшому у договорі іменується «Секція»(п.1.1), має площу 5 кв.м (п.4.1) та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, ТРЦ (п.1.6).

Суборендар орендну плату повинен сплачувати, починаючи з 01.08.08 року (п.1.4.1); вона складається з власне орендної плати, оплати сервісних послуг та оплати будь-яких штрафних санкцій або неустойок, передбачених цим договором (п.п.9.1.1-9.1.3).

На момент укладення договору орендна плата становить 386,32 грн. за 1 кв.м на місяць (п.10.4) і повинна сплачуватися щомісяця, авансом, не пізніше 20-го числа місця. що передує оплачуваному місяцю (п.10.6) у безготівковій формі (п.13.1).

Сервісні послуги підлягають сплаті щомісячно (п.11.1).

У випадку прострочення суборендарем виконання зобовязань, що передбачають здійснення платежів на користь орендаря або прострочення будь-якого платежу за цим договором, суборендар зобовязаний сплатити орендарю штрафну неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від відповідної суми простроченого зобовязання за кожний календарний день прострочення (п.29.1); у випадку прострочення суборендарем будь-яких видів платежів, передбачених цим договором, він зобовязаний сплатити орендарю штраф у розмірі 3% від суми заборгованості; у випадку прострочення: понад 3 банківські дні - суборендар сплачує орендарю штраф у розмірі 5% від суми заборгованості; понад 7 банківських днів - штраф у розмірі 10% від суми заборгованості; понад 15 банківських днів штраф у розмірі 20% від суми заборгованості (п.29.2).

Умови цього договору залишаються дійсними до повного виконання сторонами своїх відповідних зобовязань (п.35.4).

Після закінчення терміну суборенди суборендар зобовязаний повернути секцію орендарю протягом 5 робочих днів, починаючи з дати закінчення терміну суборенди (п.40.1) на підставі акту приймання-передачі (п.40.2). У випадку прострочення виконання зобовязання повернути секцію орендареві у зазначений у даній статті термін, суборендар зобовязаний здійснювати оплату всіх платежів, передбачених цим договором, у подвійному розмірі, до моменту фактичного звільнення секції та її передачі орендарю (п.40.4).

З наданих позивачем до справи доказів вбачається, що він спрямував на адресу відповідача наступні рахунки-фактури про сплату орендної плати та експлуатаційнийх витрат:

№СФ-0000133 від 03.04.09 року на суму 2500,00 грн.;

№СФ-0000162 від 05.05.09 року на суму 2200,00 грн.;

№СФ-0000189 від 03.06.09 року на суму 3066,25 грн., - які відповідач не оплатив.

У звязку з цим 23.07.09 року за вих. №59 позивач спрямував на адресу відповідача лист-попередження про наявність боргу на загальну суму 10145,35 грн. та запропонував сплатити його (докази отримання цього листа відповідачем надано до справи).

З матеріалів справи вбачається, що в подальшому відповідач вжив заходів до часткового погашення боргу, у звязку з чим станом на 23.11.09 року залишок суми основного боргу склав 4135,37 грн.

На вказану суму позивач нарахував:

інфляційні нарахування за період з квітня по листопад 2009 року включно у сумі 2714,80 грн.;

3% річних за аналогічний період у сумі 75,07 грн.;

пеню за період з 21.06.09 року по 23.11.09 року у сумі 124,80 грн.

З огляду на те, що суборендар (відповідач) не вжив заходів до повернення орендарю предмету оренди після 22.07.09 року (дати закінчення дії договору суборенди), позивач за період з 28.07.09 року по 23.11.09 року нарахував неустойку, передбачену п. 40.4 договору, у сумі 23957,92 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 28406,36 грн. (4135,37 грн. + 2714,80 грн. + 75.07 грн. + 124,80 грн. + 23957,92 грн.).

Ві дповідач позов не оспорив та не спростував.

ІІ.Заслухавши представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ).

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).

Закон ст.525 ЦКУ не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань.

Згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правовідносини, які існують між сторонами за цим спором, належать до орендних.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачу майно у користування за плату на визначений термін (частина 1 ст. 759 ЦКУ).

За користування майном з наймача стягується плата, розмір якої встановлюється договором найму (частина 1 ст. 762 ЦКУ).

Сторони за цим спором уклали договір суборенди (піднайму).

Частиною 3 статті 774 ЦКУ встановлено, що до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобовязання за вказаним договором, - тобто передав суборендареві нежитлове приміщення предмет договору, тим самим виконавши вимоги ст.ст.795-796 ЦКУ.

Орендар не виконав вимог ст.ст. 762 та 797 ЦКУ - про щомісячну сплату орендної плати за користування приміщенням.

Інший строк оплати, ніж той, що передбачений договором, сторонами додатково узгоджено не було.

Крім того, суборендар, порушуючи умови п.40.1 договору, після закінчення терміну його дії не повернув предмет суборенди орендарю.

У такому випадку позивач правомірно скористався правилом ч. 2 ст. 785 ЦКУ, якою передбачено, що якщо наймач не виконує обовязку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Отже, з боку відповідача має місце неналежне виконання умов укладеного між сторонами договору (порушення зобовязань).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).

Згідно п.п.3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).

Боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредиторові спричинені збитки.

Розмір збитків, спричинених порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою.

Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків (ст. 624 ЦКУ).

Згідно частинам 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України(далі ГКУ), встановлено, що нарахування штрафних санкцій, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців після виникнення права на нарахування таких санкцій.

Пунктом 1 ч.2 ст. 258 ЦКУ для стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлено річний термін.

Позивач дотримався усіх перелічених вимог закону щодо визначення суми пені.

При вирішенні питання про стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних суд керується ст. 625 ЦКУ, згідно якій боржник не звільняється від відповідальності за

неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Спосіб захисту порушеного права, обраний позивачем, відповідає вимогам ст. 16 ЦКУ та ст. 20 Господарського кодексу України.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Що стосується судових витрат, то суд, керуючись ст.ст.44,47-1 та 49 ГПК України, покладає їх на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору, вимоги чинного законодавства та з вини якої спір доведено до суду.

На підставі викладеного, ст.ст. 11,16, 258,509,525, 526, 530, 549,560, 610-612, 614, 623, 655, 759,762,795,796 Цивільного кодексу України, ст.232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-3,22,32-34, 43,44, 47-1, 49 та ст.ст.75, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Атріум ЛТД», ідентифікаційний код 35306682, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Совєтська, 40, оф. 510, - основний борг з орендної плати у сумі 4135 (чотири тисячі сто тридцять пять) грн. 37 коп., інфляційні нарахування у сумі 113 (сто тринадцять) грн. 20 коп.; 3% річних у сумі 75 (сімдесят пять) грн. 07 коп., пеню у сумі 124 (сто двадцять чотири) грн. 80 грн., неустойку у сумі 23957 (двадцчять три тисячі девятсот пятдесят сім) грн. 92 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 284 (двісті вісімдесят чотри) грн. 10 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 15.01.10 року за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду у 10-денний термін з дня підписання.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 19 січня 2010 року.

Суддя А.П.Середа