Рішення № 7609689, 15.01.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.10 Справа № 8/260

За позовом Прокурора міста Луганська в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Луганської міської ради, м. Луганськ,

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ, -

про стягнення 18472 грн. 16 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

за участю прокурора (заявника) Петрова Г.В. помічник прокурора, - посвідчення №524 від 01.07.08 року;

в присутності представників сторін:

від позивача Лесніков М.В. головний спеціаліст-юрисконсульт відділу контрольно-юридичної роботи, - довіреність №01/03-30/5995/0/2-09 від 22.10.09 року;

від відповідача представник не зявився, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: прокурором в інтересах позивача заявлено вимогу про стягнення з відповідача:

заборгованості з орендної плати у сумі 17057,73 грн. та нарахованої на неї пені у сумі 1414,43 грн., з посиланням на неналежне виконання з боку відповідача умов договору № 41/08-Ж оренди нерухомого майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Луганська, укладеного між сторонами 10.09.08 року;

судових витрат.

На підставі ст.77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 04 грудня до 18 грудня 2009 року та з 18 грудня 2009 року до 15 січня 2010 року у звязку з неявкою прокурора та сторін.

До початку судового засідання, призначеного на 15.01.10 року, прокурор та представник позивача звернулися до суду з клопотанням про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.ст.4-4.22 та 81-1 ГПК України, а тому його судом задоволено.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача позов підтримали у повному обсязі.

Представник позивача подав до суду заяву про уточнення суми пені, що підлягає стягненню з відповідача, з огляду на таке: у резолютивній частині позову сума пені помилково вказана у розмірі 1414,43 грн., а у розрахунку пені правильно вказана у розмірі 1927,77 грн.

Прокурор не заперечив проти такого уточнення.

Суд, керуючись ст. 22 ГПК України, прийняв останнє.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не надав, до судового засідання не зявився, участь у ньому свого повноважного представника не забезпечив, про причини неявки до суду не повідомив, заяву про розгляд спору по суті за його відсутності до суду не спрямував, хоча належним чином був поставлений до відома про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується матеріалами справи.

Так, 19.11.09 року за вих. №1080 та 22.12.09 року за вих. №1220 суд на адресу реєстрації відповідача (м. Луганськ, вул. Градусова, 10, гуртожиток) спрямував ухвали про призначення справи до слухання.

Перше з цих поштових відправлень оператором поштового звязку повернуто до суду з доданням довідки «за закінченням терміну зберігання».

Згідно довідці Обласного адресного бюро УМВС України у Луганській області від 20.11.09 року гр-н ОСОБА_1 зареєстрований за вищевказаною адресою.

За таких обставин, на думку суду, ним вжито належних заходів, спрямованих на повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання.

Прокурор та представник позивача не заперечили проти вирішення спору по суті у цьому судовому засіданні за відсутності відповідача.

З урахуванням викладеного, враховуючи обставини справи, наявні у ній докази, думку прокурора та представника позивача, зважаючи на те, що термін судового розгляду спору, встановлений ч.1 ст. 69 ГПК України добігає кінця (18.01.10 року), що унеможливлює подальше відкладення розгляду справи; керуючись ст.ст.22,43,69 та 75 ГПК України, суд вважає за можливе здійснити розгляд даного спору по суті у цьому судовому засіданні, на підставі наявних у справі доказів, - за відсутності відповідача.

І.Заслухавши прокурора та представника позивача. дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

10.09.08року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір №41/08-Ж оренди нерухомого майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Луганська, - відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування вбудоване підвальне нежитлове приміщення №544 загальною площею 378,9 кв.м, у загальнобудинковому користуванні сходові клітини І,ІІ, коридор ІІІ, - які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (п.1.1), для використання під розміщення офісу (п.2.1).

Сторони домовилися, що у разі припинення, у т.ч. розірвання, цього договору обєкт оренди негайно повертається орендарем орендодавцю на підставі акту приймання-передачі, який підписується сторонами (п.2.3).

Орендна плата за вересень 2008 року встановлена на рівні 4671,84 грн. (п.3.2), при цьому її розмір за кожний наступний місяць розраховується шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (п.3.4).

Орендар зобовязаний: своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату та плату за користування земельною ділянкою (п.4.1.2); у разі припинення, у т.ч. розірвання, цього договору повернути за актом приймання-передачі орендодавцю предмет оренди у належному стані, тобто не гіршому, ніж той, у якому обєкт перебував на час передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, а також здійснити повну оплату орендної плати та плати за користування земельною ділянкою до дня його повернення включно (п.4.1.7); у разі несвоєчасної сплати орендної плати у повному обсязі сплатити пеню у розмірі, передбаченому п.7.3 цього договору (п.4.1.11), а також виконати інші зобовязання, передбачені чинним законодавством України та цим договором (п.4.1.12).

За невиконання або неналежне виконання своїх зобовязань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим договором (п.7.1). Орендна плата, перерахована несвоєчасно у повному обсязі, сплачується орендарем на користь орендодавця відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, включаючи день оплати заборгованості з орендної плати (п.7.3).

14.01.09 року виконавчий комітет Луганської міської ради прийняв рішення №7/11 «Про розірвання договору оренди нерухомого майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Луганська від 10.09.08 року № 41/08-Ж», на виконання якого того ж дня сторони за вищезгаданим договором уклали угоду про його розірвання.

На підставі акту прийому-передачі від 14.01.09 року орендар повернув орендодавцю предмет оренди.

Як стверджують прокурор та позивач, орендар на момент розірвання договору мав борг з орендної плати за період з з вересня 2008 року по 14.01.09 року включно на суму 17057,73 грн.

З огляду на те, що орендар станом на 27.10.09 року його не погасив, орендодавець за період з 01.01.09 року по 30.06.09 року нарахував на суму боргу пеню у сумі 1927,77 грн. (розрахунок сум боргу та пені надано до справи), яку просить стягнути з орендаря разом з основним боргом, - тобто усього 18985,50 грн..

Відповідач позов не спростував та не оспорив.

ІІ.Заслухавши прокурора, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Пунктом 1 ст.11 Цивільного кодексу України (далі ЦКУ) встановлено, що цивільні права та зобов'язання виникають з дій осіб, встановлених актами цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та зобов'язань, між іншим, є договори та інші правочини.

Згідно частині 1 ст.202 ЦКУ правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана виконати на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші і т.д.) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язання (ч. 1 ст.509 ЦКУ).

Одностороння відмова від зобовязання є неприпустимою (ст. 525 ЦКУ).

Відповідно до ст.526 ЦКУ зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦКУ встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Правовідносини, що мають місце між сторонами за цим спором, належать до орендних.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний термін (частина 1 ст.759 ЦКУ).

Частиною 1 ст. 10 Закону України від 10.04.92 року №2269-ХІІ «Про оренду державного та комунального майна»(далі - ЗУ №2269-ХІІ) обовязок орендаря сплачувати орендну плату за користування орендованим майном віднесено до істотних умов договору оренди.

Згідно частині 1 статті 762 ЦКУ (ст.19 ЗУ №2269-ХІІ) за користування майном, у т.ч нерухомим, з наймача стягується плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 ЦКУ).

Відповідно до ч. 3 ст. 18 та ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар зобовязаний вносити орендну плату своєчасно та у повному обсязі.

Як стверджує позивач, орендар в період з червня по вересень 2009 року включно не вносив орендну плату, - тобто припустився порушення своїх зобовязань за договором.

Орендар ці доводи не спростував.

Згідно статті 610 ЦКУ порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). А пунктом 1 частини 1 статті 611 ЦКУ передбачено правові наслідки порушення зобов'язання: у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору. Статтею 623 ЦКУ встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки (ч.1). Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ч.2).

Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення (ч.3).

Згідно статті 624 ЦКУ, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою.

Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків.

Згідно частинам 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України(далі ГКУ), встановлено, що нарахування штрафних санкцій, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців після виникнення права на нарахування таких санкцій.

Пунктом 1 ч.2 ст. 258 ЦКУ для стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлено річний термін.

Позивач дотримався усіх перелічених вимог закону щодо визначення суми пені.

Таким чином, несвоєчасне виконання відповідачем зобовязань щодо сплати орендної плати за користуванням орендованим майном, - тобто істотної умови договору оренди, підтверджено матеріалами справи.

Відповідач не довів суду правомірність своєї відмови від сплати орендної плати у спірній сумі.

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином довів суду, що відповідач по справі припустився систематичного порушення термінів сплати орендної плати.

З огляду на викладене, відповідно до ст. 29 ЗУ №2269-ХІІ, за невиконання зобовязань за договором оренди в односторонньому порядку сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором, - на чому і наполягає позивач по цій справі.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись п. «а» ч.2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 року №7/93 «Про державне мито»та ст.ст. 44, 47-1 та 49 ГПК України, суд стягує з відповідача на користь Державного бюджету України державне мито у сумі 189,86 грн.

Крім того, він стягує з відповідача на користь Державного бюджету України витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

На підставі викладеного, ст.ст.11,16, 203,509, 610, 611, 759,762,773 Цивільного кодексу України; ст.ст.2.10,18,19, 26, 27,29 Закону України від 10.04.92 року №2269-ХІ “Про оренду державного та комунального майна”, керуючись ст.ст.44, 47, 47-1, 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, гуртожиток, - на користь Виконавчого комітету Луганської міської ради, ідентифікаційний код 21796730, яка знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Коцюбинського, 14, - борг з орендної плати у сумі 17057 (сімнадцять тисяч пятдесят сім) грн. 73 коп., пеню у сумі 1927 (одна тисяча девятсот двадцять сім) грн. 77 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, гуртожиток, - на користь Державного бюджету України:

на рахунок 31118095700006, банк: ГУ ДКУ у Луганській області, одержувач УДК у місті Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013, ОКПО - 24046582, КБК - 22090200; символ звітності банку 095, - державне мито у сумі 189 (сто вісімдесят девять) грн. 86 коп.;

на рахунок 31211259700006, банк: ГУ ДКУ у Луганській області, одержувач УДК у місті Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013, ОКПО - 24046582, КБК - 22050000; символ звітності банку 259, - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

Видати наказ Державній податковій інспекції у Жовтневому районі міста Луганська.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 15.01.2010 року за згодою прокурора та представника позивача оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення згідно ст.84 ГПК України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду області у десятиденний термін з дня його підписання.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 19.01.2010 року.

Суддя А.П.Середа