Постанова № 76095874, 27.08.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 204/6643/17 Номер провадження 22-ц/786/1928/18Головуючий у 1-й інстанції Материнко М. О. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.

суддів: Кривчун Т.О., Бондаревської С.М.

імена (найменування) сторін:

позивач: ОСОБА_2

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта»

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта»

на рішення Октябрського районного суду м. Полтави, ухвалене 10 липня 2018 року в примішенні суду в м. Полтава, у складі судді Материнко М.О.

по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» про захист прав споживачів, стягнення грошового відшкодування,-

В С Т А Н О В И В :

У березні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом та просив стягнути з ТОВ «Нова Пошта» на його користь 30 000,00 грн. вартості втраченої посилки, 7 269,00 грн. штрафу за втрату посилки, 79,56 грн. відстоків річних та 745,38 грн. інфляційних витрат відповідно до ст. 625 ЦК України, а всього 38 093,94 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказував, що 22.09.2017 року він звернувся до відділення № 85 ТОВ «Нова Пошта» за адресою м. Дніпро, просп. Пушкіна, 77 для відправлення посилки на відділення ТОВ «Нова Пошта» № 4 у м. Бердичів. Посилку було прийнято відповідчаем, про що видано експрес-накладну № 59000284064913.

Зазначав, що у зв'язку з тим, що йому декілька днів не приходило повідомлення про повернення платежу, він звернувся до відділення ТОВ «Нова Пошта», де оператор повідомив йому, що посилку було повернуто у день відправлення, на його вимогу, а тому відправлення посилки перевізником не здійснювалось.

Вказував, що посилка йому не поверталась відповідачем, заяву про повернення відправлення відповідно до умов договору він не писав, а фактично була втрачена перевізником.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 10 липня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «Нова Пошта» на користь ОСОБА_2 вартість втраченої посилки у розмірі 30 000,00 грн., а також штраф за втрату посилки у розмірі 7 269,00 грн., а всього 37 269,00 грн.

Вирішено питання про судові витрати.

Судове рішення вмотивоване тим, що перевізник допустив втрату вантажу, що належав позивачеві, а тому його вартість має бути відшкодована у повному обсязі.

Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржило ТОВ «Нова Пошта», просило скасувати його в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме недоведеність позовних вимог ОСОБА_2, зокрема розміру фактичної шкоди, що була йому заподіяна.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення ухвалене у справі не відповідає вказаним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, згідно з наявною в матеріалах справи експрес-накладною № 59000284064913 від 22.09.2017 року позивачем ОСОБА_2 з відділення ТОВ «Нова Пошта» № 85 у м. Дніпро було відправлено вантаж до відділення ТОВ «Нова Пошта» № 4 у м. Бердичів; одержувачем вантажу зазначено ОСОБА_3. Наведено характеристики вантажу, а саме: вид вантажу - посилка; вага - 5 (об'єма); місць: 1; опис: інше: відеокарти; оголошена вартість - 30 000,00 грн.; доставка з післясплатою: грошовий переказ 30000,00 грн.; платник - ОСОБА_3, м. Бердичів; під час приймання посилка не оглядалась; доставку сплачує отримувач - 218,00 грн.

При складанні експрес-накладної відправник, передавши вантаж для перевезення, погодився з умовами публічного договору про надання послуг з організації перевезення відправлень, оприлюдненого у вільному доступі, шляхом розміщення на офіційному сайті http://novaposhta.ua.

Відповідно до п. 1.2 публічного договору договір є укладеним з моменту передачі Замовником Експедитору відправлення.

Факт отримання вантажу від позивача не заперечувався представником ТОВ «Нова Пошта» відповідно до відзиву, а також підтверджений експрес-накладною № 59000284064913 від 22.09.2017 року.

Правовідносини, що виникають з перевезення вантажу регулюються главою 64 ЦК України.

Відповідно до статті 924 цього Кодексу перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Зазначена норма передбачає принцип винності в разі відповідальності перевізника за втрату, нестачу, псування й ушкодження вантажу, який є загальним для всіх видів транспорту. Перевізник несе відповідальність за нестачу, втрату, псування й ушкодження вантажу лише у випадках, коли він винен у несхоронності вантажу. При цьому обов'язок доведення своєї невинуватості лежить на ньому.

Отже, відповідальність перевізника побудована за принципом вини і діє, як правило, презумпція вини зобов'язаної сторони.

Перевізник несе відповідальність, якщо не доведе, що втрата, псування й ушкодження вантажу відбулися внаслідок обставин, яким він не міг запобігти чи усунення яких від нього не залежало, зокрема внаслідок вини перевізника чи відправника вантажу; особливих природних властивостей перевезеного вантажу; недоліків тари й пакування, яких не можна було встановити шляхом зовнішнього огляду при прийманні вантажу до перевезення й інших обставин, передбачених законом.

Пошкодження вантажу - це зміна його фізичних властивостей (механічні поломки, дефекти, бій); нестача вантажу - доставка вантажу одержувачу в меншій кількості, ніж оголошено до перевезення.

Стаття 924 ЦК України встановлює принципи майнової відповідальності перевізника: він відповідає при наявності його вини (частина перша статті 924 ЦК) і в межах вартості перевезеного вантажу і багажу (частина друга статті 924 ЦК). Понад вартість вантажу і багажу перевізник повертає клієнту відповідну провізну плату.

Перевізник несе відповідальність щодо забезпечення схоронності вантажу чи багажу в період здійснення перевезення.

Крім того, він також зобов'язаний доставити вантаж чи багаж у пункт призначення і видати його уповноваженій особі.

Невиконання цього обов'язку тягне відповідальність перевізника, який звільняється від відповідальності тільки у випадках, коли незбереження вантажу стало наслідком обставин, що характеризуються одночасно двома ознаками:

1) усунення цих обставин не залежало від перевізника. Це формулювання слід тлумачити в такий спосіб, що перевізник звільняється від відповідальності за незбереження вантажу, якщо відповідно до законодавства та договору перевезення він не несе обов'язку усунення зазначених обставин;

2) перевізник не міг запобігти цим обставинам.

Звідси слід зробити висновок про те, що перевізник звільняється від відповідальності за незбереження вантажу у випадках, коли причиною його незбереження була непереборна сила. Втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу внаслідок випадку, що не підлягає під визначення непереборної сили, відповідно до частини першої статті 924 ЦК України не звільняють перевізника від відповідальності за незбереження вантажу.

Таким чином, законодавець покладає на перевізника обов'язок доводити наявність обставин, що звільняють його від відповідальності за незбереження вантажу.

Сторонами у справі визнано, що відправка вантажу не здійснювалась. Місце знаходження вантажу достовірно не встановлене.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що ТОВ «Нова Пошта» допустило втрату вантажу.

Факт видачі вантажу ОСОБА_2 відповідач підтверджує показанням свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Проте, вказані свідки є співробітниками ТОВ «Нова Пошта», а отже їх показання слід оцінювати критично, оскільки вони можуть бути зацікавленими особами.

Будь-якого документального підтвердження отримання ОСОБА_2 вантажу відповідач не надав. Інших доказів, джерело яких не викликає сумнів у достовірності, ТОВ «Нова Пошта» також не надано.

Проте, колегія суддів не може погодитись із висновком суду про те, що з ТОВ «Нова Пошта» підлягає стягненню 30 000 грн. відшкодування вартості вантажу та штраф за порушення умов договору.

Частиною 2 ст. 924 ЦК України визначено, що перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Пунктом 7.2.2 Публічного договору встановлено, що у разі втрати або пошкодження відправлення експедитор повертає суму оголошеної вартості (але не більше, ніж фактичну вартість відправлення).

Таким чином, на позивача покладається обов'язок доведення розміру спричиненої йому шкоди.

Будь-які докази того, що фактична вартість вантажу, що був відправлений ОСОБА_2 становить 30 000 грн. у матеріалах справи відсутні. Більше того, доказами по справі не доведено який саме товар був відправлений позивачем. Зазначення в експрес-накладній назви вантажу «відеокарти» вказують лише на родову ознаку речі, а не на те, який саме вантаж відправляється.

Зазначення вартості вантажу у розмірі 30 000 грн. є припущенням, що суперечить положенням ч. 6 ст. 81 ЦПК України, оскільки доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки розмір штрафу, що підлягає стягненню з перевізника за положеннями Публічного договору, визначається пропорційно фактичній шкоді, то колегія суддів позбавлена можливості встановити його розмір.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню, оскільки ним не доведено розмір заподіяної йому шкоди.

Виходячи з викладеного, внаслідок порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ним було ухвалено помилкове рішення в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення вартості втраченої посилки та штрафу за втрату посилки, що відповідно до ст. 376 ЦПК України є підставою для його скасування в цій частині.

Відповідно до ч. 7 ст. 141 ЦПК України якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, судові витрати ТОВ «Нова Пошта» компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст. 367 ч. 1, ст. 374 ч. 1 п. 2, ст. 376 ч. 1 п. 3, 4, ст. 382 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» - задовольнити.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 10 липня 2018 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» про стягнення вартості втраченої посилки та штрафу за втрату посилки - скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» про стягнення вартості втраченої посилки та штрафу за втрату посилки - відмовити.

Змінити розподіл судових витрат.

Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В іншій частині рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 10 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: --//-- О.Ю. Кузнєцова

Судді --//-- Т.О. Кривчун

--//-- С.М. Бондаревська

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО: О.Ю. Кузнєцова