Рішення № 76095509, 22.08.2018, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/1353/18

Номер провадження 2-о/541/109/2018

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22 серпня 2018 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

в складі головуючого судді Андрущенко-Луценко С.В.

при секретарі Калініченко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миргород справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання на території України, заінтересована особа: Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою в якій просив встановити факт його постійного проживання на території України в неповнолітньому віці разом з батьками станом на 24 серпня 1991 року та 13 листопада 1991 року –дати з якими законодавець пов’язує набуття громадянства України, в зв’язку з тим, що через відсутність в Управлінні державної міграційної служби України в Полтавській області даних про його реєстрацію та проживання на території України станом на вище згадані дати, він не може отримати паспорт громадянина України.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заяву підтримав, просив встановити факт його постійного проживання на території України в неповнолітньому віці разом з батьками станом на 24 серпня 1991 року та 13 листопада 1991 року –дати з якими законодавець пов’язує набуття громадянства України. Пояснив, що він народився 13 липня 1991 року в м. Миргороді і з того часу постійно проживав на території України. Стояв на обліку в спочатку в поліклінічному відділенні для дітей, а потім в поліклінічному відділенні для дорослих, навчався в школі м. Миргорода. Після досягнення повноліття паспорт не отримав. Відсутність паспорта позбавляє його можливості офіційно працевлаштуватися та жити повноцінним життям. В інші держави на постійне місце проживання не виїжджав, громадянства інших держав не має. В зв’язку з відсутністю документів, що підтверджують факт його реєстрації та постійного проживання на території України на визначені законодавцем дати йому відмовлено у видачі паспорта громадянина України, зважаючи на що звернувся з даною заявою до суду.

Представник заінтересованої особи – Управління державної міграційної служби України в Полтавській області –ОСОБА_2 в судовому засіданні заяву підтримала, проти встановлення факту постійного проживання заявника в неповнолітньому віці на території України разом з батьками станом на 24.08.1991 року та станом на 13.11.1991 року не заперечувала.

Суд, заслухавши пояснення заявника, представника заінтересованої особи, показання свідка, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи у їх сукупності, встановив, що заява підлягає до задоволення з таких підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1 народився 13 липня 1991 року в м. Миргороді Полтавської області, що вбачається з копії свідоцтва про його народження (а.с.4).

Відповідно до висновку лікарсько-консультативної комісії заявник ОСОБА_1 від народження і до 15-річного віку спостерігався поліклінічним відділенням для дітей Миргородської ЦРЛ, а потім був переданий в підлітковий кабінет дорослої поліклініки (а.с.8).

З довідки Миргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №9 вбачається, що ОСОБА_1 дійсно навчався в даній школі з 01.09.2004 року по 27.06.2007 року (а.с.7).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що заявник її рідний брат., а тому їй достовірно відомо, що він народився та все своє життя проживав на Україні, не є громадянином іншої держави, на проживання до інших держав не виїжджав.

Статтею 3 Закону України «Про громадянство України» передбачено, що громадянами України є:

1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України;

2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав;

Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року.

Наявні в справі документи та пояснення свідка підтверджують той факт, що станом на 24 серпня 1991 року та 13 листопада 1991 року –дати з якими законодавець пов’язує набуття громадянства України в неповнолітньому віці постійно проживав на території України разом з батьками.

Встановлення вказаного факту має для ОСОБА_1 юридичне значення, адже від цього залежить визнання належності його до громадянства України та можливість отримання паспорта.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 265, 319 ЦПК України, Законом України «Про громадянство України», суд,-

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 (37600, м. Миргород, пров. Наріжного,11) , заінтересована особа: Управління державної міграційної служби в Полтиавській області (36000, м. Полтава, вул.. Пушкіна,63, ЄДРПОУ 37829297) задовольнити.

Встановити факт , що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, дійсно станом на 24 серпня 1991 року та на 13 листопада 1991 року –дати з якими законодавець пов’язує набуття громадянства України, в неповнолітньому віці постійно проживав на території України разом з батьками.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційних скарг через Миргородський міськрайонний суд.

Суддя: ОСОБА_4