Вирок № 76095015, 27.08.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/3757/18

Провадження № 1-кп/522/683/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

27 серпня 2018 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Попревича В.М.,

секретарі судового засідання - Пешко Я.С.,

за участю прокурора - Крещенка В.В.,

обвинуваченої - ОСОБА_1,

захисника - Шишлова В.А.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Одеси обвинувальний акт у кримінальному провадженні №32018160000000018 від 28.02.2018 року з угодою про визнання винуватості щодо обвинуваченої:

ОСОБА_1, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Павлівка, Фрунзівського району, Одеської області, громадянки України, яка має на утриманні двох неповнолітніх синів 2010 та 2012 років народження, з середньою освітою, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судима,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205 КК України,-

в с т а н о в и в:

Обвинувачена ОСОБА_1, вчинила пособництво у придбанні фіктивного суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1, діючи умисно, не маючи наміру займатись підприємницькою діяльністю, з корисливих мотивів, за грошову винагороду у розмірі 5000 грн., достовірно знаючи, що юридична особа створюється з метою прикриття незаконної діяльності, у жовтні 2016 року більш точної дати не встановлено, за пропозицією невстановленої особи надала згоду та придбала на своє ім'я фіктивне підприємство ТОВ «Ліцензлайт» (код ЄДРПОУ 39685255).

18 жовтня 2016 року ОСОБА_1, перебуваючи у центрі міста Одеси (точного часу та адреси не встановлено), бажаючи одержати винагороду за пособництво у придбанні фіктивного суб'єкта підприємницької діяльності, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно та достовірно знаючи, що діяльність ТОВ «Ліцензлайт» буде здійснюватися з метою прикриття незаконної діяльності, яка виражається у здійсненні безтоварних операцій, оформлення фіктивних угод без наміру їх подальшого виконання, підписала у нотаріальній конторі, розташованій по вул. Мала Арнаутська у м. Одесі (точного часу та адреси слідством не встановлено), заздалегідь підготовлені документи, а саме протокол №4 Загальних зборів учасників ТОВ «Ліцензлайт» від 18 жовтня 2016 року та договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Ліцензлайт» від 18 жовтня 2016 року, на підставі яких ОСОБА_1 стала засновником даної юридичної особи з часткою у статутному капіталі 100 відсотків. Вищезазначені документи були надані ОСОБА_1 невстановленою слідством особою. Крім цього, на прохання невстановленої слідством особи, 18 жовтня 2016 року ОСОБА_1 підписала довіреність, якою уповноважив ОСОБА_3, представляти її інтереси в державних установах, підприємствах організаціях, з питань пов'язаних із державною реєстрацією ТОВ «Ліцензлайт».

Після підписання всіх статутних та інших документів ОСОБА_1 передала їх невстановленій слідством особі з метою подальшої державної реєстрації змін, пов'язаних з придбанням нею ТОВ «Ліцензлайт».

На підставі засвідчених ОСОБА_1 документів, 19.10.2016 здійснено державну реєстрацію установчих документів ТОВ «Ліцензлайт» у Реєстраційній службі Одеського міського управління юстиції в Одеській області за №10721020000032008, та визначено юридичну адресу підприємства: м. Одеса, Приморський район, вул. Середньофонтанська 19-Б.

ТОВ «Ліцензлайт» з 19.10.2016 перебувало на податковому обліку в ДПІ у Приморському районі ГУ ДФС в Одеській області.

Також, 27.10.2016 ОСОБА_1, за вказівкою невстановлених осіб, прибула на вул. Грецьку 26/28, що у Приморському районі у місті Одесі, та в приміщенні ФООУ АТ «Ощадбанк» (МФО 328845) підписала документи щодо відкриття поточного рахунку ТОВ «Ліцензлайт» №26005300167108 (українська гривня).

Таким чином, ОСОБА_1 стала одноособовим засновником ТОВ «Ліцензлайт», при цьому фінансово - господарську діяльність вказаного підприємства не здійснювала, документів по взаємовідносинам з підприємствами - контрагентами не підписувала, товарів не поставляла, податкову звітність не складала, не підписувала, до органів Державної фіскальної служби не подавала і нікому цього не доручала.

Незаконна діяльність ТОВ «Ліцензлайт» полягала у тому, що невстановлені слідством особи, використовуючи реквізити вказаного підприємства та його печатку, здійснювали незаконну діяльність, яка полягала в документальному оформленні неіснуючих операцій з продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) на адресу підприємств - контрагентів, після чого такі документи передавались замовникам «послуг» (підприємствам - вигодонабувачам) з метою уникнення від оподаткування, шляхом незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та завищення валових витрат з податку на прибуток.

Так, ОСОБА_1, зареєструвавши на своє ім'я ТОВ «Ліцензлайт», підписавши реєстраційні документи та документи, необхідні для відкриття розрахункових рахунків підприємства, не збираючись вести його фінансово - господарську діяльність, своїми умисними діями пособничала невстановленим слідством особам у незаконній діяльності, а саме у придбанні фіктивного підприємства з метою прикриття незаконної діяльності.

Під час досудового розслідування 28.02.2018 року між прокурором відділу прокуратури Одеської області та обвинуваченою укладена угода про визнання винуватості. Угода про визнання винуватості має положення про те, що сторони визнають правильність кваліфікації дій обвинуваченої за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205 КК України, як пособництво у придбанні фіктивного суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності. ОСОБА_1 беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205 КК України, зобов'язується беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні інкримінованого правопорушення у судовому провадженні.

Враховуючи тяжкість злочину, особу обвинуваченої ОСОБА_1, обставини, що пом'якшують покарання, та відсутність обтяжуючих обставин, сторони погодили на призначення покарання за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205 КК України у вигляді штрафу в розмірі 500 (п'ятсот) неподаткових мінімумів доходів громадян.

Сторони розуміють наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені положеннями ст. 476 КПК України, зокрема те, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості, прокурор, який затвердив угоду, має право звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.

В судовому засіданні обвинувачена підтвердила добровільність укладення угоди про визнання винуватості між нею та прокурором, просить затвердити угоду та призначити погоджену міру покарання. Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості їй зрозумілі.

Прокурор в судовому засіданні просить затвердити угоду про визнання винуватості і призначити обвинуваченій узгоджену міру покарання у виді штрафу. Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості йому зрозумілі. Прокурор підтвердив, що угода укладена добровільно.

Захисник просив затвердити угоду, та підтвердив добровільність її укладення.

Суд, заслухавши думку сторін, вивчивши матеріали обвинувального акту з угодою про визнання винуватості, приходить до висновку, що угоду про визнання винуватості слід затвердити і призначити обвинуваченій узгоджену сторонами угоди міру покарання, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205 КК України, оскільки вона вчинила пособництво у придбанні фіктивного суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності.

Внаслідок вчинення злочину шкоду завдано суспільним інтересам. Потерпілого в названому кримінальному провадженні немає.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України. Підстави для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачені положеннями ч. 7 ст. 474 КПК України, відсутні.

Судом з'ясовано, що обвинувачена цілком розуміє права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, визначені положеннями ст.ст. 473, 474 КПК України.

Поясненнями сторін угоди встановлено, що вони уклали угоду про визнання винуватості добровільно.

Судом встановлено, що умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам КПК України та на її основі може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди не порушують прав, свобод та інтересів сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченою взятих на себе за угодою зобов'язань, є фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченою. Суд також бере до уваги той факт, що узгоджені сторонами вид і міра покарання є відповідними ступеню тяжкості кримінального правопорушення.

На підставі вище викладеного, суд вважає, що необхідно затвердити дану угоду про визнання винуватості, та призначити покарання, відповідно до угоди у вигляді штрафу.

Керуючись ст.ст. 370, 374-375, 475 КПК України, суд -

у х в а л и в:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 28.02.2018 року між прокурором відділу прокуратури Одеської області Адельшиним Максимом Булатовичем та обвинуваченою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205 КК України.

ОСОБА_1 визнати винною за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205 КК України і призначити їй покарання за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205 КК України у виді штрафу у розмірі 500 (п'ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 8500 (вісім тисяч п'ятсот п'ятдесят) гривень.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана обвинуваченою, прокурором виключно з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси.

Копію вироку негайно після оголошення вручити обвинуваченій і прокурору.

Суддя Приморського

районного суду м. Одеси Попревич В.М.

27.08.2018