Ухвала суду № 76094175, 28.08.2018, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

справа № 495/8724/15-к

номер провадження 1-в/495/116/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2018 рокум.Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Гусєвої Н.Д.,

при секретарі судового засідання Завацькій І.В.,

за участю прокурора Петренко О.О.,

старшого інспектора Кузнецової О.Ю.,

засудженої ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Білгород-Дністровський подання Білгород-Дністровського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання відносно:

ОСОБА_1, 23 листопада 1994 року, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_1, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_2, незаміжньої, маючої на утриманні одну неповнолітню дитину, непрацюючої, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

засудженої вироком Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05 травня 2017 року за ч. 3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі, звільненої від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України строком на один рік шість місяців із застосуванням ст. 76 КК України, -

встановив:

Вироком Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05 травня 2017 року ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і засуджена до трьох років позбавлення волі. Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_1 від покарання була звільнена з випробуванням та іспитовим строком на один рік шість місяців.

Засуджену ОСОБА_1 поставлено на облік до Білгород-Дністровського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області (далі – уповноважений орган з питань пробації) і їй було роз’яснено порядок та умови відбуття покарання, а також наслідки невиконання обов’язків покладених судом, про що були відібрані пояснення і підписка (а.с. 37, 44).

Уповноважений орган з питань пробації звернувся до суду з поданням про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання засудженої ОСОБА_1, посилаючись на те, що засуджена ОСОБА_1, яка попереджалася, що у разі ухилення від виконання своїх обов’язків вона буде направлена відбувати призначене їй вироком суду покарання, протягом іспитового строку покладені судом обов’язки не виконала, тобто 15 лютого 2018 року, 12 липня 2018 року, 09 серпня 2018 року не з'явилася до уповноваженого органу з питань пробації на реєстрацію без поважних причин.

В судовому засіданні засуджена ОСОБА_1 заперечувала проти подання уповноваженого органу з питань пробації, просила суд в задоволенні подання уповноваженого органу з питань пробації відмовити.

Заслухавши засуджену ОСОБА_1, пояснення старшого інспектора Кузнецову О.Ю., думку прокурора Петренко О.О., який не підтримав подання, перевіривши матеріали особової справи, суд прийшов до висновку, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки, що свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.

Відповідно до роз’яснень, викладених в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року, суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов’язків, визначених ст. 76 КК, або систематичного (два і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.

При розгляді подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання суд зобов’язаний з’ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов’язки і чи можна розглядати факти, викладені у поданні уповноваженого органу пробації, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення; можливість скасування звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням.

Згідно з ст. 164 КВК України на уповноважений орган з питань пробації покладено обов’язок вести облік засуджених протягом іспитового строку; роз’яснювати засудженим порядок виконання обов’язків, покладених на них судом; здійснювати нагляд за засудженими; вживати заходів з припинення порушень судових рішень; організовувати першочергові заходи з виявлення засуджених, місцезнаходження яких невідоме; звертатися до відповідних правоохоронних органів щодо розшуку засуджених, місцезнаходження яких невідоме; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом та Законом України «Про пробацію».

Відповідно до ч. 1 ст. 34 КВК України поважними причинами неявки засудженого за викликом уповноваженого органу з питань пробації у призначений строк є несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і документально підтверджені.

Згідно з ч. 1 ст. 166 КВК України, якщо засуджений не виконує обов’язки, встановлені цим Кодексом, Законом України «Про пробацію», а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 537 КПК України скасування звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, призначеного вироком суду відповідно до ст. 75 КК України, щодо засудженого здійснюється за поданням органу, який відає відбуванням покарання за наявності підстав, передбачених ч. 2 ст. 78 КК України.

Згідно п/п. 5.3 п. 5 розділу ІV Інструкції про порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань (далі – Інструкція), затвердженої наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань, Міністерства внутрішніх справ України від 19 грудня 2003 року N 270/1560, якщо засуджена особа не виконує покладених на неї судом обов'язків після застереження у виді письмового попередження або три і більше разів вчинювала правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про її небажання стати на шлях виправлення, а також коли засуджена особа не з'являється до інспекції два і більше разів без поважних причин (що повинно бути підтверджено матеріалами) або зникла з метою ухилення від контролю за її поведінкою з постійного місця проживання, або засуджена жінка не займається доглядом, вихованням дитини, то інспекція вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженої особи для відбування призначеного судом покарання.

Відповідно до п/п. 5.5 п. 5 розділу ІV Інструкції до суду разом з поданням надсилаються особова справа та всі матеріали, що свідчать про невиконання засудженою особою покладених на неї судом обов'язків, притягнення до адміністративної відповідальності, ухилення від контролю за її поведінкою.

В судовому засіданні встановлено, що уповноважений орган з питань пробації відповідно до ч. 1 ст. 166 КВК України вправі звернутися до суду з поданням про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання, однак звернувся до суду з поданням про відміну звільнення від покарання з випробовуванням та направлення засудженого для відбування.

Як вбачається з матеріалів особової справи ОСОБА_1 05 травня 2017 року була засуджена Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді трьох років позбавлення волі та звільнена від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України строком на один рік шість місяців із застосуванням ст. 76 КК України (а.с. 3-25 особової справи). ОСОБА_1 поставлена на облік до Білгород-Дністровського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області (а.с. 37 особової справи). За час перебування на обліку в уповноваженому органі з питань пробації засуджена ОСОБА_1 порушувала покладені на неї судом обов'язки та умови відбування звільнення від покарання з випробуванням, а саме: не з'явилася на реєстрацію без поважних причин, що мало місце 15 лютого 2018 року, 12 липня 2018 року, 09 серпня 2018 року (а.с. 39 особової справи) та з’ясовано причини не виконання засудженою одного із обов’язків, тобто неявок, а саме 15 лютого 2018 року, 12 липня 2018 року, 09 серпня 2018 року до уповноваженого органу з питань пробації (працювала за наймом, хворіла - а.с. 81, 110, 129 особової справи). Засуджена ОСОБА_1 22 лютого 2018 року, 16 липня 2018 року, 16 серпня 2018 року попереджалася про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженої особи для відбування призначеного судом покарання (а.с. 82, 111, 130 особової справи).

Крім того, за час перебування на обліку в уповноваженому органі з питань пробації засуджена ОСОБА_1 правопорушень, що потягли за собою адміністративні стягнення, злочинів не вчиняла, за місцем проживання характеризується задовільно (а.с. 106, 105, 97 особової справи).

Судом встановлено, що в порушення вищевказаних норм уповноважений орган з питань пробації звернувся до суду з поданням, яке не відповідає вимогам закону, а також суду не надано доказів, що свідчать про невиконання засудженою ОСОБА_1 покладених на неї судом обов'язків, а саме її неявки до уповноваженого органу з питань пробації для реєстрації два і більше разів без поважних причин, оскільки в судовому засіданні встановлено, що засуджена ОСОБА_1 не з’явилися для реєстрації з поважних причин.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що на даний час засуджена ОСОБА_1 з’явилася до суду та підтвердила своє бажання стати на шлях виправлення та з’ясовані причини неявок засудженої для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації у період іспитового строку, суд прийшов до висновку, що відсутні підстави для задоволення подання та скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженої ОСОБА_1 для відбування покарання, призначеного вироком Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05 травня 2017 року.

Керуючись ст. 78 КК України, ст. ст. 376, 395, 537, 539 КПК України, суд, -

ухвалив:

Відмовити Білгород-Дністровському міськрайонному відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області в задоволенні подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженої ОСОБА_1 для відбування покарання, призначеного вироком Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05 травня 2017 року.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя

Білгород-Дністровського

міськрайонного суду ОСОБА_2