Постанова № 76094158, 22.08.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції : Мельников Р.В.

22 серпня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/2644/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Перцової Т.С.

суддів: Курило Л.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.,

представника відповідача - Белзецької Т.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Харківського окружного адміністративного суду (м. Харків) від 14.12.2017 (10:35 год., повний текст складено 21.12.17) по справі № 820/2644/17

за позовом Приватного виробничого підприємства "Квадро"

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Приватне виробниче підприємство "Квадро" (далі по тексту - ПВП «Квадро», позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві (далі по тексту - ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, відповідач), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві від 26.12.2016 № 0135341204.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 по справі № 820/2644/17 адміністративний позов Приватного виробничого підприємства "Квадро" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення від 26.12.2016 №0135341204 ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Стягнуто на користь Приватного виробничого підприємства "Квадро" (64102, Харківська область, м. Первомайський, мікр. 1/2, буд. 11, кв. 21, код ЄДРПОУ - 24126303) сплачену суму судового збору в розмірі 11374 (одинадцять тисяч триста сімдесят чотири) грн. 74 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (01033, м. Київ-33, вул. Жилянська, 23, код ЄДРПОУ - 39468461).

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 по справі № 820/2644/17, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що 21.11.2016 ПВП «Квадро» до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток за 2015 рік № 9276932310, в якій самостійно збільшено об'єкт оподаткування на 42 256 710,00 грн., визначено узгоджене податкове зобов'язання у ряд. 19 «Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду» у сумі 7 610 240,00 грн. та у розділі «Виправлення помилок» у ряд. 27 «Збільшення (зменшення) податкового зобов'язання звітного і податкового) періоду, що уточняється» збільшено податкове зобов'язання на 7 606 208,00 грн. Згідно з вказаною уточнюючою декларацією 21.11.2016 в інтегрованій картці платника проведено нарахування грошового зобов'язання у сумі 7 606 208,00 грн., яке погашено у сумі 23 047,33 грн. за рахунок переплати. Станом на 21.11.2016 року в інтегрованій картці платника податків виник податковий борг у сумі 7 583 160,70 грн. 25.11.2016 ПВП «Квадро» подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток за 2015 рік №9276934290, в якій зменшено об'єкт оподаткування на 42 256 710,00 грн., визначено узгоджене податкове зобов'язання у ряд. 19 «Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду» у сумі 4 032,00 грн. та у розділі «Виправлення помилок» у ряд. 27 «Збільшення (зменшення) податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється» зменшено податкове зобов'язання на 7 606 208,00 грн. Згідно з вказаною декларацією 25.11.2016 в інтегрованій картці платника податків проведено зменшення нарахувань на 7 606 208,00 грн., погашено податковий борг у сумі 7 583 160,70 (із затримкою на 4 дні). Відповідно на момент погашення в картці особового рахунку в автоматизованому режимі розраховано штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань згідно з п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу. Враховуючи викладене, вважає обґрунтованим висновок акту перевірки про порушення ПВП «Квадро» п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України та не вбачає підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 26.12.2016 № 0135341204 про застосування до позивача штрафу за порушення граничного строку сплати податку на прибуток у в сумі 758 316,07 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 по справі № 820/2644/17, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Представник позивача в судове засідання не прибув, позивач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У відповідності до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на наведену норму, беручи до уваги, що позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути адміністративну справу без участі представника позивача.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Приватне виробниче підприємство "Квадро", код ЄДРПОУ - 24126303, зареєстровано як суб'єкт господарювання юридична особа 15.01.1996 (а.с. 9-10).

06.12.2016 фахівцями Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку дотримання Приватним виробничим підприємством "Квадро" порушення правил сплати (перерахування) податку на прибуток.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 06.12.2016 №2726/26-50-12-04-23 (а.с. 14-15), яким зафіксовано порушення позивачем порядку сплати (перерахування) податків платником або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори відповідно до пункту 50.1 статті 50, пункту 57.1 статті 57 розділу II Податкового кодексу України. А саме, Приватним виробничим підприємством "Квадро" порушено терміни сплати за податковою декларацією з податку на прибуток підприємства (річна) від 21.11.2016 року № 9276932310 на 4 дні, що слугувало підставою для застосування до підприємства позивача штрафу в розмірі 10% на підставі п.126.1 ст. 126 Податкового кодексу України.

На підставі наведених висновків акту перевірки від 06.12.2016 №2726/26-50-12-04-23 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.12.2016 №0135341204, відповідно до якого до позивача застосовано штраф в розмірі 758316,07 грн. (а.с. 13).

Позивач, користуючись своїм правом на адміністративне оскарження звернувся зі скаргою до ГУ ДФС у м. Києві. Однак, рішенням про результати розгляду первинної скарги ГУ ДФС у м. Києві від 03.03.2017 №4712/10/26-15-10-01-35 податкове повідомлення-рішення від 26.12.2016 року № 0135341204 залишено без змін.

Позивач, не погодившись із вищезазначеним податковим повідомлення-рішенням, звернувся до суду із даним позовом про визнання його протиправним та скасування.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не допущено порушення п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, а тому відсутні підстави для застосування до ПВП "Квадро" штрафних (фінансових) санкцій за п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з того, що належним способом захисту прав позивача у спірних відносинах є скасування оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, отже, перегляду підлягає рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ПВП «Квадро» 29.02.2016 подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за звітний (податковий) період 2015 рік (а.с. 28-30).

У вказаній податковій звітності позивачем самостійно визначено об'єкт оподаткування у розмірі 159401,00 грн., а також визначено узгоджене податкове зобов'язання у ряд. 19 "Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду" в сумі 4032,00 грн.

В подальшому позивачем подано до контролюючого органу уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за звітний (податковий) період 2015 рік від 21.11.2016, в якій самостійно збільшено об'єкт оподаткування на 42256710,00 грн. та визначено узгоджене податкове зобов'язання у рядку 19 "Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду" у сумі 7610240,00 грн. та у розділі "Виправлення помилок" у рядку 27 "Збільшення (зменшення) податкового, зобов'язання звітного (податкового) періоду, що уточняється" збільшено податкове зобов'язання на 7606208,00 грн. (а.с. 32-35).

Зазначена податкова звітність була прийнята контролюючим органом, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії квитанцій №2 (а.с. 40-42).

Згідно з вказаною уточнюючою декларацією 21.11.2016 в інтегрованій картці платника проведено нарахування грошового зобов'язання у сумі 7606208,00 грн., яке погашено у сумі 23047,33 грн. за рахунок переплати. Як наслідок, станом на 21.11.2016 в інтегрованій картці платника податків ПВП «Квадро» виник податковий борг у сумі 7583160,70 грн.

З пояснень представника позивача судом першої інстанції встановлено, що Приватним виробничим підприємством "Квадро" під час складання даної уточнюючої декларації було допущено технічну помилку в рядку 19 декларації.

З наданої представником позивача до матеріалів справи копії листа ТОВ "Техінформ", яким останнє повідомляє про обслуговування програмного забезпечення ПВП "КВАДРО" (Код за ЄДРПОУ 24126303) та підтверджує, що комп'ютерна система підприємства тричі постраждала під час хакерських атак: вперше в листопаді 2016 року, вдруге в травні 2017 року та втретє в червні 2017 року. Також вказано, що в листопаді 2016 року внаслідок вірусу були збої в програмному забезпеченні Медок, внаслідок чого від імені ПВП "Квадро" були відправлені помилкові файли у програмі Медок до контролюючого органу - ДПІ у Голосіївському районі м. Києва.

Після самостійного виявлення вказаного факту допущення в рядку 19 декларації технічної помилки Приватним виробничим підприємством "Квадро" до контролюючого органу було подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за звітний (податковий) період 2015 рік від 25.11.2016, в якій зменшено об'єкт оподаткування на 42256710,00 грн. та визначено узгоджене податкове зобов'язання у рядку 19 "Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду" у сумі 4032,00 грн. та у розділі "Виправлення помилок" у рядку 27 "Збільшення (зменшення) податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду, що уточняється" зменшено податкове зобов'язання на 7606208,00 грн.

Згідно із зазначеною декларацією 25.11.2016 в інтегрованій картці платника податку проведено зменшення нарахувань на 7606208,00 грн., погашено податковий борг у сумі 7583160,70 грн. (з затримкою на 4 дні).

Водночас, на момент погашення в картці особового рахунку в автоматичному режимі розрахувались штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань згідно з п. 126.1 ст. 126 Кодексу у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу, у зв'язку з чим і було прийнято оскаржуване в даній справі рішення.

Відповідно до пп. пп.16.1.3 та 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

За визначенням п. 36.1 ст.36 ПК України податковим обов'язком є обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку (п.37.1 ст.37 ПК України).

Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 ПК України).

Положеннями пп. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 ПК України передбачено, що платниками податку - резидентами є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Згідно з пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

У відповідності до п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно із приписами пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За визначенням пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковим правопорушенням є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган.

Відповідно до п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, позивачем після виявлення помилок під час заповнення уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємств від 21.11.2016 року №9276932310, було направлено до контролюючого органу 25.11.2016 року №9276934290 уточнюючу декларацію з податку на прибуток.

Шляхом подання до контролюючого органу уточнюючої податкової декларації від 25.11.2016 року №9276934290 позивачем відкориговано узгоджене податкове зобов'язання у рядку 19 "Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду" у бік зменшення на суму 7606208,00 грн., тобто, визначено його в розмірі 4032,00 грн. До підстав уточнення, його правомірності, розміру зменшеної до сплати суми податкових зобов'язань жодних зауважень контролюючий орган не має.

Згідно пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Пунктом 35.1 статті 35 Податкового Кодексу України передбачено, що сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Отже, сплата податку являє собою фактичне внесення сум податку, які підлягають сплаті до відповідного бюджету.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, контролюючий орган вважає, що заборгованість з податку на прибуток погашена уточнюючим розрахунком.

Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу, розмір якого залежить від кількості днів затримки та погашеної суми податкового боргу.

Буквальний аналіз наведеної норми доводить, що відповідальність у вигляді штрафу застосовуються у разі несплати платником податків протягом строків, визначених Податковим кодексом України, зокрема суми самостійно визначеного грошового зобов'язання.

Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, позивачем у податковій декларації від 21.11.2016 року №9276932310 було зазначено податкове зобов'язання в сумі 7610240,00 грн. шляхом збільшення його на 7606208,00 грн. виключно у зв'язку з помилкою, що сталася внаслідок збоїв у програмному забезпеченні, за допомогою якого формується податкова звітність. Фактично податкового зобов'язання, у розумінні п. 36.1 ст.36 ПК України в розмірі 7606208,00 грн. у позивача не виникло, а тому вказана сума не набрала статусу податкового боргу.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що у спірних відносинах відсутнє податкове правопорушення, оскільки відсутність обов'язку сплати грошового зобов'язання доводить відсутність факту погашення суми податкового боргу, внаслідок чого відповідачем безпідставно застосовані штрафні (фінансові) санкції.

Покладення відповідачем в основу сплати (погашення) податкового боргу зменшення розміру грошового зобов'язання до сплати за інтерактивною карткою платника податків, яка є виключно складовою ведення обліку податковим органом, є необґрунтованим.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 26.12.2016 №0135341204 про застосування до ПВП "Квадро" штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 758316,07 грн., діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, без дотримання вимог ч.2 ст.2 КАС України, отже, наявні підстави для скасування даного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позову, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду в цій частині не спростовують.

Керуючись ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 по справі № 820/2644/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду, крім випадків, встановлених ч.5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т.С. ПерцоваСудді Л.В. Курило С.П. Жигилій Повний текст постанови складено 27.08.2018.