Постанова № 76092883, 27.08.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУН 332/60/18

Провадження №22ц/778/2969/18

Головуючий у 1 інстанції: Сінєльнік Р.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2018 року місто Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В.,суддів:Кочеткової І.В., Маловічко С.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя, ухвалене в м. Запоріжжі 01 червня 2018 року (повний текст рішення складено 6 червня 2018 року) у справі за позовом ОСОБА_4 до ПАТ «Запорізький завод феросплавів» про скасування дисциплінарних стягнень та стягнення заробітної плати і моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У січні січня 2018 року позивач ОСОБА_4 звернувся до Заводського районного суду м. Запоріжжя із зазначеним позовом, в якому просив скасувати п.14 «Наказу з адміністративно-господарської діяльності № 496» від 17.10.2017 року та п. 14 «Наказу з адміністративно-господарської діяльності № 544» від 16.11.2017 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_4 у виді догани та позбавлення премії за вересень місяць 2017 року» та зобов'язати відповідача нарахувати та сплатити йому виробничу премію за вересень місяць 2017 року; зобов'язати відповідача відшкодувати моральну та матеріальну шкоду, яка спричинена постійним психологічним впливом керівництва ПАТ «ЗФЗ» в розмірі 50000 грн. - моральна шкода; зобов'язати відповідача відшкодувати моральну шкоду, пов'язану зі спричиненням шкоди здоров'ю та необхідністю в екстреному лікуванні в розмірі 5024,94 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що з 19.01.1994 року він перебуває у трудових відносинах з ПАТ «ЗФЗ». З 05.05.2014 року він працює інженером І категорії відділу вхідного контролю (ВВК) у відповідача. 17.10.2017 року та 16.11.2017 року були видані: «Наказ з адміністративно-господарської діяльності № 496» та «Наказ з адміністративно-господарської діяльності № 544»про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_4 у виді догани та позбавлення премії за вересень місяць 2017 року», які вважає незаконними, через їх ідентичність. У наказах не конкретизована його вина у будь-яких противоправних діях, не зазначено які обов'язки, покладені трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, він не виконав. Крім того, з текстами наказів він ознайомлений 22.11.2017 року. 21.12.2017 року після чергового звернення до начальника юридичного відділу щодо незаконності накладення стягнення у нього піднявся тиск і його госпіталізували. Перебуваючи на стаціонарі з 21.12.2017 року по 29.12.2017 рік, він витратив на лікування 5024,94 грн.

Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 01 червня 2018 року позов задоволено частково. Скасовано п.14 наказу ПАТ «Запорізький завод феросплавів» від 17 жовтня 2017 року № 496 «Про порушення при прийомці крана мостового електричного двох балочного г/п 20т», яким до інженера 1-ї категорії ОСОБА_4 застосовані дисциплінарні стягнення у вигляді догани та позбавлення премії за вересень 2017 року. В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_4 - відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду в частині задоволення позову представник ПАТ «Запорізький завод феросплавів» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду в зазначеній частині, ухвалити нове, про відмову у задоволенні позову повністю.

В частині відмови в задоволенні позову рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржене, а тому у відповідності до ч. 1 ст. 367 ЦПК України та роз'яснень п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24 жовтня 2008 року "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку" апеляційним судом не перевіряється.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є: не є притягненням до дисциплінарної відповідальності позбавлення премії за місяць; про наявність підстав для притягнення до відповідальності; Голова правління підписуючи наказ діяв в межах компетенції.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області справу призначено до апеляційного розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ст. 369 ч. 2 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року.

В силу вимог ст. 7 ч. 13 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, апеляційний суд в складі колегії суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що п.14 наказу ПАТ «ЗФЗ» № 496 від 17.10.2017р. за невикористання у повному обсязі локальних нормативних документів підприємства з контролю за якістю та за відсутність принципової позиції при прийомці крана мостового електричного двухбалочного г/п 20/т інженеру 1-ї категорії ОСОБА_4 оголошено догану та його позбавлено премії за вересень 2017 року (т.1 а.с.6-10).

З пояснень позивача та свідка ОСОБА_5 судом попередньої інстанції встановлено, що при прийомці вказаного крана ОСОБА_4 були встановлені чисельні недоліки, в т.ч. відсутність оригіналів документів і паспортів на обладнання та устаткування вказаного крану, які також підтверджуються та були зафіксовані позивачем при першій прийомці крану та відображені в Акті № 1742 від 01.03.2017р. (т.1 а.с.229-231).

В подальшому, на ПАТ «ЗФЗ» була проведена друга прийомка вказаного крану при якій ОСОБА_4 знову були встановлені чисельні недоліки, в т.ч. відсутність оригіналів документів і паспортів на обладнання та устаткування вказаного крану, також в п. 10 акту вказано, що на порушення п.2.6 договору поставки крану комплектуючі не нові, а 2013 року випуску. Ці порушення також підтверджуються та були зафіксовані позивачем та відображені в Акті № 1912 від 23.08.2017р. (т.1 а.с.233-234).

ПАТ «ЗФЗ» було організовано третю прийомку вказаного крану, яка оформлена актом № 2006 від 04.09.2017р., на якій ОСОБА_4 не було, але фактично був присутній свідок ОСОБА_5 За цим актом, кран мостовий електричний двухбалочний г/п 20/т, нібито, відповідає пред'явленим вимогам та документації і, нібито, прийнятий до експлуатації на ПАТ «ЗФЗ» (т.1 а.с.232).

Відповідно до ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника абоуповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно ст. 140 КЗпП України трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю. У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов'язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.

Відповідно до ст. 141 КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.

У відповідності до ст. 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Згідно ст. 147-1 КЗпП України, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Відповідно до ст.148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

В статті 149 КЗпП України зазначено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Згідно ст. 150 КЗпП України, дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (глава XV КЗпП України).

У судовому засіданні судом першої інстанції встановлено, що внаслідок вищезазначений подій, в т.ч. за участю ОСОБА_4 стосовно відмови підписувати документи про прийняття крану та неузгодженості по низці питань, на ПАТ «ЗФЗ» була організована та проведена четверта прийомка крана мостового електричного двухбалочного г/п 20/т, яка оформлена актом № 90 від 02.10.2017р. В ході вказаної прийомки були зафіксовані чисельні порушення та невідповідність технічного стану вказаного крану та комплектуючих до нього, а також відсутність паспортів на комплектуюче обладнання до крану (т.2 а.с.90-102).

Внаслідок цього вказаний кран так і не прийнятий в експлуатацію ПАТ «ЗФЗ» до сьогоднішнього дня, що підтверджує правильність позиції ОСОБА_4

Таким чином, в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано висловив свої претензії щодо неможливості прийняття крану та зафіксував свої зауваження в актах № 1742 від 01.03.17р. та № 1912 від 23.08.17р., що виключає можливість притягнення ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності, оскільки порушень трудової дисципліни в його діях суд не вбачав, негативних наслідків для підприємства не настало, а навпаки було зупинено прийняття неналежного обладнання.

Таким чином, п.14 наказу ПАТ «ЗФЗ» № 496 від 17.10.2017р., яким інженеру 1-ї категорії ОСОБА_4 оголошено догану та його позбавлено премії за вересень 2017 року за невикористання у повному обсязі локальних нормативних документів підприємства з контролю за якістю та за відсутність принципової позиції при прийомці крана мостового електричного двухбалочного г/п 20/т, є незаконним та підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги в тому числі і щодо позбавлення ОСОБА_4 премії за вересень 2017р., передбачене п. 14 наказу ПАТ «Запорізький завод феросплавів» від 17 жовтня 2017 р. №496 не є стягненням в розумінні ст.ст. 147-149 КЗпП України, як це помилкового вважає суд першої інстанції,з водяться лише до незгоди з рішенням суду першої інстанції, ґрунтуються фактично на тих же доводах, на які посилався апелянт в суді першої інстанції, як на підстави своїх заперечень проти позову, вони фактично оцінені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні і його висновків не спростовують. Суд вірно врахував, що одним і тим же пунктом наказу, за одне і теж порушення було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани і позбавлено премії за місяць (т. 1 а.с. 10).

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі про наявність підстав для притягнення до відповідальності; Голова правління підписуючи наказ діяв в межах компетенції, не спростовують висновки суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, які являються обов'язковою підставою для скасування судового рішення.

Отже висновки суду першої інстанції відповідають матеріалам справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, та підстав для його скасування колегія судів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» залишити без задоволення, а рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 01 червня 2018 року в частині яка перевірялась судом апеляційної інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена року в частині яка перевірялась судом апеляційної інстанції безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Повна постанова складена 27 серпня 2018 року.

Головуючий, суддя-доповідач

судді: