Постанова № 76092649, 23.08.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 2-о/335/10807/17Головуючий у 1-й інстанції Воробйов А.В.Пр. № 22-ц/778/2265/18Суддя-доповідач Гончар М.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2018 року м. Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.

суддів Кочеткової І.В., Маловічко С.В.,

за участі секретаря Путій Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14 лютого 2018 року про залишення заяви без розгляду у цій справі за заявою ОСОБА_2, заінтересовані особи: Запорізька міська рада, Публічне акціонерне товариство «Запорізький феросплавний завод», ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції в порядку окремого провадження із вищезазначеною заявою, в якій просив встановити факт, що має юридичне значення, а саме його проживання однією сім'єю із ОСОБА_4 без реєстрацію шлюбу з 2009 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Ухвалою суду першої інстанції від 11 вересня 2017 року (а.с. 5) окреме провадження у цій справі за вищезазначеною заявою заявника відкрито.

Ухвалою суду першої інстанції від 10 листопада 2017 року (а.с. 38) до участі у цій справі в якості заінтересованої особи залучено ОСОБА_3

З 15.12.2017 року набрав законної сили ЦПК України в новій редакції, в силу п. 9 Перехідних положень останнього справи у судах першої…інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14 лютого 2018 року (а.с. 77-78) вищезазначену заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду на підставі ст. 315 ч. 4 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, (спір про право) .

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права судом першої інстанції при її постановленні, заявник ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі (а.с. 85-87) просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги його заяви у повному обсязі

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується (п. 8 Перехідних положень ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року).

Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною скаргою відкрито (а.с. 112), справу призначено до апеляційного розгляду (а.с. 114).

Заінтересовані особи ОСОБА_3 та Запорізька міська рада подали відзиви на вищезазначену апеляційну скаргу заявника у цій справі (а.с. 127-128, 139-140).

Заінтересована особа ПАТ «Запорізький феросплавний завод» таким правом у цій справі не скористалась.

Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У судове засідання 23 серпня 2018 року належним чином повідомлені апеляційним судом про час і місце розгляду цієї справи (а.с. 119-123, 134-138) заявник ОСОБА_2 та представники заінтересованих осіб - Запорізької міської ради та ПАТ «Запорізький феросплавний завод», заінтересована особа ОСОБА_3 не з'явились.

Заінтересовані особи - Запорізька міська рада, ПАТ «Запорізький феросплавний завод» та ОСОБА_3 клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали.

Заінтересовані особи - ОСОБА_3 та ПАТ «Запорізький феросплавний завод» та про причини своєї неявки та неявки свого представника апеляційний суд не сповістили.

Заінтересована особа - Запорізька міська рада у своєму відзиві на апеляційну скаргу заявника у цій справі (а.с. 139-140) просила розглядати дану справу апеляційним судом без участі її представника.

23 серпня 2018 року від представника заявника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 через канцелярію апеляційному суду надійшла заява (а.с. 142-144), в якій останній просив відкласти розгляд цієї справи апеляційним судом у зв'язку із хворобою заявника ОСОБА_2

У судовому засіданні 23 серпня 2018 року представник заявника ОСОБА_2 за довіреністю (а.с. 144) ОСОБА_5 вищезазначену заяву підтримав, просив задовольнити, розгляд цієї справи апеляційним судом відкласти через неявку заявника ОСОБА_2

Проте, в силу вимог ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.

Крім того, в силу вимог ст. 223 ч. 3 п. 4 ЦПК України якщо учасник справи та його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.

Встановлено, що явка заявника ОСОБА_2 у цій справі у дане судове засідання не визнавалась апеляційним судом обов'язковою.

Також в силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

Встановлено, що апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито 22 липня 2018 року (ухвала апеляційного суду а.с. 112).

При вищевикладених обставинах, апеляційний суд ухвалив у задоволенні вищезазначеної заяви представника заявника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 відмовити, заяву заінтересованої особи Запорізької міської ради задовольнити, розглядати дану справу апеляційним судом у даному судовому засіданні за відсутністю всіх нез'явившихся учасників цієї справи за присутністю представника заявника ОСОБА_2 - ОСОБА_5

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника заявника ОСОБА_2 - ОСОБА_5, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

В силу вимог ст. 258 ч. 1 п. 1 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, судовими рішеннями є ухвали.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.

Встановлено, що суд першої інстанції, залишаючи вищезазначену заяву ОСОБА_2 без розгляду у цій справі, керувався ст. 315 ч. 4 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, та виходив із того, що у даній справі окремого провадження вбачається спір про право.

Апеляційний суд погоджується із таким висновком суду першої інстанції, вважає його правильним, а ухвалу суду першої інстанції - такою, що постановлена з додержанням вимог закону, є правильною та законною.

Так, суд першої інстанції при вирішенні цієї справи правильно виходив з наступного.

Згідно із ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ст. 315 ч. 2 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (зі змінами), в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Відтак, суд першої інстанції правильно зазначав, що в порядку окремого провадження можуть бути розглянути тільки безспірні справи про встановлення відповідних фактів.

В поданій у цій справі заяві заявник ОСОБА_2, 1980 р.н. (а.с. 96), зазначав, що встановлення факту проживання однією сім'єю із ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу з 2009 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року йому необхідно для охорони прав та інтересів, в створенні для нього умов по здійсненню немайнових та майнових прав.

Оскільки, він вісім років проживав сумісно у належній ОСОБА_4 на праві власності квартирі АДРЕСА_1, вони вели спільне господарство, сплачували комунальні послуги і за житло, турбувались один про одного, допомагаючи морально і матеріально.

Однак, як було правильно встановлено судом першої інстанції вже після відкриття провадження у цій справі під час судового розгляду цієї справи, що після смерті ОСОБА_4, 1958 р.н. (а.с.22), приватним нотаріусом ЗМНО Каценельсон О.В. 03.04.2017 року зареєстровано спадкову справу за заявою заінтересованої у цій справі особи - ОСОБА_3, 1988 р.н., як спадкоємця після смерті тітки, рідної сестри його батька, яку він поховав, про прийняття спадщини, яка відкривалась після смерті спадкодавця, у тому числі у вигляді вищезазначеної квартири АДРЕСА_1 (а.с. 16-25).

При вищевикладених обставинах, суд першої інстанції правильно вважав, що у цій справі виявлений спір між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про право, зокрема на квартиру АДРЕСА_1 - спадщину, яка відкрилась після смерті спадкодавця ОСОБА_4

Відповідно до ст. 315 ч. 4 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи - залишає заяву без розгляду.

При вищевикладених обставинах, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вищезазначену заяву ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, у цій справі слід залишити без розгляду, оскільки під час розгляду цієї справи виявлений спір про право.

Крім того, судом першої інстанції правильно роз'яснено заявникові ОСОБА_2 право останнього на звернення до суду із відповідним позовом у загальному порядку (позовне провадження).

Доводи апеляційної скарги заявника ОСОБА_2 не спростовують правильно встановлених судом першої інстанції фактичних обставин цієї справи та правильних висновків суду першої інстанції, є безпідставними, не ґрунтуються на цивільному процесуальному законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, а ґрунтуються на припущеннях, що суперечить вимогам ЦПК України.

Апеляційний суд на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції у цій справі в межах апеляційної скарги ОСОБА_2

Так, в силу вимог ст. 367 ч.3 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Доказами, передбаченим ст. 367 ч. 3 ЦПК України, які можуть бути прийняті апеляційним судом до уваги на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України у цій справі, є додані до апеляційної скарги ОСОБА_2 всі документи, датовані до дати постановлення у цій справі оскаржуємої ухвали судом першої інстанції - 14.02.2018 року (звернення ОСОБА_2 до органів поліції з приводу дій ОСОБА_3 відносно вищезазначеної квартири, яку ОСОБА_7 вважає такою, що прийнята ним в якості спадщини від померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 а.с. 89-99), якими лише додатково підтверджуються правильно встановлені судом першої інстанції фактичні обставини цієї справи та правильні висновки суду першої інстанції у цій справі про наявність спору між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 з приводу вищезазначеної квартири, як спадкового майна після смерті спадкодавця ОСОБА_4, у тому числі щодо права користування останньою.

При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, як особи, яка подала апеляційну скаргу у цій справі, не ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, постановлена з додержанням вимог ЦПК України.

Встановлено, що оскаржуємим рішенням суд першої інстанції не вирішував у цій справі питання про розподіл понесених судових витрат між сторонами, пов'язаних із розглядом цієї справи судом першої інстанції, а тому останнє також в апеляційному порядку не переглядалось. Однак, воно може бути вирішено судом першої інстанції у подальшому за власною ініціативою або за заявою осіб, які беруть участь у справі.

За таких обставин, апеляційний суд не вбачає передбачених законом підстав для скасування ухвали суду першої інстанції у цій справі або ж її зміни.

Крім того, у разі відмови ОСОБА_2 у задоволенні його вищезазначеної апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції у повному обсязі у цій справі, останній не має права на компенсацію будь-яких судових витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом, у тому числі у вигляді судового збору у розмірі 352,40 грн. (а.с. 111), сплаченого ним при подачі вищезазначеної скарги до апеляційного суду.

Керуючись ст.ст. 12, 141, 367-368, 371-372, 374-375, 381-384, п. 9 Перехідних положень ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14 лютого 2018 року цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови.

Повний текст постанови у цій справі апеляційним судом складений 28.08.2018 року.

Головуючий суддяСуддяСуддяГончар М.С. Кочеткова І.В.Маловічко С.В.