Рішення № 7609170, 08.09.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.09.09 р.                     Справа № 30/35                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Ягічевої Н.І.,

при секретарі Паліводі Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Телерадіокомпанія НБМ – Радіо”, м.Київ, ідентифікаційний код 34818518

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Грандевіта”, м.Маріуполь, Донецької області, ідентифікаційний код 35841417

про: стягнення за заборгованості за договором про надання рекламних послуг №ДР – 01 від 01.01.2009р. у сумі 28417,25грн.

за участю:

представника Позивача – Мельниченко М.А. (за довіреністю б/н від 01.06.2009р.);

представника Відповідача – не з’явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Телерадіокомпанія НБМ – Радіо”, м.Київ, (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Грандевіта”, м.Маріуполь, Донецької області (далі – Відповідач) про стягнення за заборгованості за договором про надання рекламних послуг №ДР – 01 від 01.01.2009р. у сумі 28417,25грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов’язань за Договором про надання рекламних послуг №ДР – 01 від 01.01.2009 року, щодо оплати за надані послуги.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір про надання рекламних послуг №ДР – 01 від 01.01.2009року (а.с.9-10), договір про надання юридичних послуг №06/09/11 від 01.06.2009року (а.с.13).

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.172-175, 193 Господарського кодексу України, ст.903 Цивільного кодексу України.

На виконання ухвали суду Позивачем були надані копії наступних документів: розрахунки-фактура №СФ-0000042 від 21 січня 2009р, №СФ-0000073 від 28 лютого 2009р., №СФ-0000126 від 31 березня 2009р.(а.с.а.с.49-51), виписки з особового рахунку за 05.03.2009р. 12.02.2009р., 13.03.2009р. (а.с.а.с.52-54), Акт здачі –прийняття робіт від 28.02.2009р. підписаний лише з боку Позивача (а.с.16), акти здачі –прийняття робіт за січень, березень 2009р., підписані лише з боку Позивача (а.с.а.с.31,32), акт звіряння взаємних розрахунків підписаний з боку позивача (а.с.33), докази відправлення акту звіряння взаємних розрахунків (а.с.34), витяг з єдиного державного реєстру підприємств і організацій України про місцезнаходження Відповідача. (а.с.35), правоустановчі документи Позивача (а.с.а.с. 17-30) .

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, надав пояснення (уточнення до позовної заяви в частині здійснення часткової оплати Відповідачем за Договором) (а.с.59).

Представник Відповідача у судове засідання, що відбулося 26 серпня 2009 року з’явився, позовні вимоги визнав проте письмово своєї позиції не довів до суду.

У подальші судові засідання Відповідач не з’являвся, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи (а.с.а.с. 35, 42).

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов’язку щодо інформування Відповідача про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Сторони до початку судового засідання надали до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази та заслухавши в засіданні пояснення представника Позивача сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2009 року між Позивачем (Виконавець) та Відповідачем (Замовник) було укладено договір №ДР-01 про надання рекламних послуг (далі –Договір). Згідно п.1. Договору Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов’язання по розміщенню рекламно-інформаційних аудіо-роликів, наданих Замовником, в рекламних блоках Виконавця в рамках створюваної ним радіопрограми (позивний „РАДІО-5-РЕТРО FМ”) на частотному каналі 90,4 МГц у м.Маріуполь Донецької області обсягом 6 хвилин щогодини з 07 до 23 години, на кожній 42 та 57 хвилини (по 3 хвилини), та обсягом 1 хвилина щогодини з 00 до 07 години , на кожній 42 та 57 (по 30 секунд) хвилині протягом дії даного договору.

Розділом 3. Договору сторони визначились щодо вартості та порядку розрахунків:

- п.3.1. вартість розміщення рекламно-інформаційних аудіо-роликів складає 10 417,25 грн., в т.ч. ПДВ 1729 грн., ПнР 43,23 грн. на місяць, та оплачується Замовником незалежно від фактичного заповнення замовником рекламних блоків рекламно-інформаційними повідомленнями та результатами його господарської діяльності.

- п.3.2 розрахунки за послуги, надані згідно п.3.1., здійснюються Замовником самостійно (без оформлення рахунків Виконавцем) шляхом регулярних щомісячних банківських перерахунків до 28 числа місяця, попереднього перед місяцем , у якому будуть надаватись послуги в порядку 100%, предоплати, на поточний рахунок Виконавця.

Згідно до п. 4.1 сторони, протягом дії даного Договору, що місяця, зобов’язані підписати Акти наданих послуг з зазначенням фактичного хронометражу розміщених рекламно-інформаційних аудіо-роликів. Відповідно до п.4.4 Замовник у разі виникнення мотивованих заперечень щодо виконання умов Договору виконавцем, може не підписувати акт, протягом 2 днів з моменту його отримання від Виконавця направити останньому рекомендованим листом обґрунтовані заперечення. У разі, якщо протягом вказаного строку Замовник не надішле таких заперечень, зобов’язанням вважаються виконаними належно, якісно у строк.

За твердженнями Позивача, Відповідачеві надсилалися Акти здачі-приймання наданих послуг Відповідачеві простими листами, але Відповідач їх так і не повернув. Відповідач не заявляв претензій щодо наданих послуг. Відповідно до п.4.4. Договору, якщо Замовник не надіслав претензій або заперечень щодо надання послуг виконавцем, послуги вважаються наданими належно, якісно і у строк.

Відповідач не в повному обсязі розрахувався за надані послуги та не оплатив вартість розміщених рекламно-інформаційних аудіо-роликів на суму 28417, 25 грн., тобто за перід з січня 2009 по березень 2009 р. у наслідок чого утворилась заборгованість.

За таких обставин та у зв’язку із неналежним виконання грошових зобов’язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Стан розрахунків між сторонами за весь період взаємовідносин за договором на 31.03.2009р., що відповідає наявним в матеріалах справи первинним документам, відображений у складеному Позивачем і надісланому Відповідачу на вимогу суду акті звіряння розрахунків (а.с.33)

Крім цього Позивач просить стягнути з Відповідача на користь Позивача витрати на оплату послуг адвоката у сумі 3000,00 грн.

Представник Відповідача у судове засідання, що відбулося 26 серпня 2009 року з’явився, позовні вимоги визнав, про що зазначено в Протоколі судового засідання від 26 серпня 2009р. (а.с.45).

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню частково виходячи з наступного:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання ст.901-907 ЦК України.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Відповідач, уклавши договір №ДР-01 про надання рекламних послуг від 01 січня 2009 року прийняв на себе зобов’язання своєчасно сплачувати надані послуги. При цьому згідно п. 3.2 Договору розрахунки за послуги, надані згідно п.3.1. (10 417,25 грн.), здійснюються Замовником самостійно (без оформлення рахунків Виконавцем) шляхом регулярних щомісячних банківських перерахунків до 28 числа місяця, попереднього перед місяцем у якому будуть надаватися послуги, в порядку 100% (відсотків) передоплати, на поточний рахунок Виконавця.

Як вбачається з матеріалів справи за виконані роботи за період з січня 2009 року по березень 2009р. включно, на суму 31251,75 грн., Відповідачем була здійснена часткова оплата у розмірі 2834,50 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку за 12.02.2009р. на суму 1500 грн. (а.с.53), випискою з особового рахунку за 05.03.2009р. на суму 1000 грн. (а.с.52), випискою з особового рахунку за 13.03.2009р. на суму 334,50 грн. (а.с.54).

Відтак, решта несплаченої суми, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов’язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, становить 28 417,25грн.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, що узгоджується із правами підрядника, передбаченими ст.854 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог щодо стягнення заборгованості у сумі 28417,25 грн., які задовольняє повнісю.

Вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 3000,00 грн. витрат по наданню юридичної допомоги, залишаються судом без розгляду, на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України, через ненадання Позивачем відповідних доказів щодо таких витрат.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судової витрати покладаються на відповідача у разі повного задоволення позовних вимог.

Як встановлено п. 3-1 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Постановою Кабінету Міністрів України №693 від 8 липня 2009р. відновлено дію постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. N 1258 "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів" (Офіційний вісник України, 2005 р., N 52, ст. 3301; 2006 р., N 46, ст. 3080; 2007 р., N 28, ст. 1116) у редакції, що діяла на день набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 р. N 361.

Дата набрання чинності вказаної постанови – з 14.07.2009р.

Відповідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року № 1258 „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів” розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом господарських справ повинен складати 118 грн.

Таким чином, з 14.07.2009р. розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом господарських справ складає 118 грн.

Між тим, 21.07.2009р. до канцелярії господарського суду Донецької області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Телерадіокомпанія „НБМ-Радіо”, м.Київ. Згідно доданого до позовної заяви платіжного доручення №1969 від 08.07.2009 року, витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу сплачені Позивачем у розмірі 315 грн.

За таких обставин, надмірна сплачена сума втрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає поверненню у розмірі 197 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Телерадіокомпанія НБМ – Радіо”, м.Київ (ідентифікаційний код 34818518) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Грандевіта”, м.Маріуполь, Донецької області (ідентифікаційний код 35841417) про стягнення за заборгованості за договором про надання рекламних послуг №ДР – 01 від 01.01.2009р. у сумі 28417,25грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Грандевіта”, м.Маріуполь, Донецької області (ідентифікаційний код 35841417) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Телерадіокомпанія НБМ – Радіо”, м.Київ (ідентифікаційний код 34818518) заборгованість у розмірі 28417,25 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Грандевіта”, м.Маріуполь, Донецької області (ідентифікаційний код 35841417) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Телерадіокомпанія НБМ – Радіо”, м.Київ (ідентифікаційний код 34818518) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 284,18 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Телерадіокомпанія НБМ – Радіо”, м.Київ (ідентифікаційний код 34818518) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Грандевіта”, м.Маріуполь, Донецької області (ідентифікаційний код 35841417) 3000,00 грн.- витрат по наданню юридичної допомоги, залишити без розгляду.

5. Повернути Позивачу надмірно сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 197 грн. Видати на адресу Позивача довідку.

В судовому засіданні за згодою представника Позивача 08.09.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 08.09.2009р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом 10-ти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом 1-го місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя