Ухвала суду № 76091212, 23.08.2018, Білокуракинський районний суд Луганської області

Справа № 434/8011/13-ц

Пров. № 2-в/409/63/18

У Х В А Л А

23 серпня 2018 року смт. Білокуракине

Білокуракинський районний суд Луганської області у складі

головуючого судді: О.Г.Третяка

за участю секретаря судових засідань: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Білокуракине в порядку спрощеного провадження цивільну справу за ініціюванням Верховного суду про відновлення втраченого судового провадження по цивільній справі Артемівського районного суду м. Луганська № 434/8011/13-ц за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_2 про стягнення витрат, пов'язаних з навчанням, -

В с т а н о в и в :

До суду надійшла цивільна справа за ініціюванням Верховного суду про відновлення втраченого судового провадження по цивільній справі Артемівського районного суду м. Луганська № 434/8011/13-ц за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_2 про стягнення витрат, пов'язаних з навчанням.

Відповідно до ст. 488 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому ЦПК України.

Згідно ст. 489 ЦПК України втрачене судове провадження в цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.

У судове засідання 23.08.2018 року по справі про відновлення втраченого судового провадження сторони не з'явились, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином на підставі п.19 Перехідних Положень ЦПК України та Законів України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Заявник, звертаючись до суду з питанням про відновлення втраченого судового провадження, надав такі документи: копію касаційної скарги ОСОБА_2 (а.с.3-4), копію рішення Артемівського районного суду м. Луганська від 01.04.2014 року (а.с.6-7), копію ухвали Апеляційного суду Луганської області від 12.06.2014 року (а.с.8-9).

Відповідач по справі жодних документів до суду не надав.

Як вбачається з програми Д-3 Артемівського районного суду м. Луганська, доступ до якої наданий Білокуракинському районному суду Луганської області, в електронному вигляді по справі № 434/8011/13-ц є ухвала про відкриття провадження у справі від 04 листопада 2013 року, ухвала про відкладення розгляду справи від 18.11.2013 року, рішення від 01.04.2014 року, яким позовні вимоги задоволено. До Білокуракинського районного суду Луганської області зазначена цивільна справа з Артемівського районного суду м. Луганська не передавалася.

Таким чином, суд вважає можливим частково відновити втрачене судове провадження в частині наявних у суду матеріалів.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 488, 489 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Відновити втрачене судове провадження по цивільній справі № 434/8011/13-ц Артемівського районного суду м. Луганська за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_2 про стягнення витрат, пов'язаних з навчанням в частині: ухвали про відкриття провадження у справі від 04.11.2013 року; ухвали про відкладення розгляду справи від 18.11.2013 року; рішення Артемівського районного суду м. Луганська від 01.04.2014р., яким: «

07.04.2014

434/8011/13-ц

2/434/93/14

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/мотивувальна частина/

01 квітня 2014 року Артемівський районний суд міста Луганська в складі

головуючого судді Зоріка М.В.,

при секретарі Рябчинської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду, у місті Луганську цивільну справу за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_2 про стягнення фактичних витрат, пов’язаних з його навчанням, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Артемівського районного суду м. Луганська із відповідним позовом до відповідача, в обґрунтування якого зазначив, що відповідно до наказу НУВС від 26 липня 2005 року за № 241 о/с ОСОБА_2 був зарахований курсантом 1 курсу НУВС (блок підрозділів дізнання та слідства). 01 вересня 2007 року між ХНУВС, ГУМВСУ в Луганській області та ОСОБА_2 був укладений Договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України. Згідно наказу ХНУВС від 27 червня 2009 року за № 2151 о/с курсанта 4-го курсу навчально – наукового інституту підготовки фахівців для підрозділів слідства та дізнання ХНУВС лейтенанта міліції ОСОБА_2 з 27 червня 2009 року відраховано зі складу курсантів ХНУВС та відкомандировано для подальшого проходження служби до ГУМВСУ в Луганській області. Наказом ГУМВСУ в Харківській області від 07 лютого 2012 року за № 50 о/с оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків Жовтневого РВ ЛМУ УМВСУ в Луганській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2 звільнено з органів внутрішніх справ України, за п. 64 “ж” за власним бажанням. Відповідно до укладеного договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України відповідач зобов’язався у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі відшкодувати фактичні витрати, пов’язані з його утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком, однак до теперішнього часу витрати ОСОБА_2 сума фактичних витрат, пов’язаних з його утриманням у навчальному закладі у розмірі 22493,56 грн. не відшкодовано.

На підставі викладеного позивач просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь фактичні витрати, пов’язані з його навчанням в сумі 22493,56 грн. та витрати по судовому збору в сумі 229,40 грн.

У судове засідання представник позивача не з’явилася та до початку розгляду справи на адресу суду від нього надійшла заява, він підтримав позовні вимоги ХНУВС у повному обсязі та просив розглянути справу за його відсутністю.

Відповідач - ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, причин неявки суду не повідомив

Від представника позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 надішли заперечення, згідно яких вона не погодилась із заявленими вимогами ХНУВС, оскільки дана справа відноситься до юрисдикції адміністративного, а не цивільного судочинства, позивач не має стягувати бюджетні кошти на свою користь, а також не міг бути примушений до праці або служби, внаслідок чого порушені його конституційні права та свободи та надала заяву, в якої просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі та провести розгляд справи за її відсутності.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до наказу НУВС від 26 липня 2005 року за № 241 о/с ОСОБА_2 зарахований курсантом 1 курсу НУВС (блок підрозділів дізнання та слідства) /а. с. 6/.

01 вересня 2007 року між ХНУВС, ГУМВСУ в Луганській області та ОСОБА_2 був укладений Договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України /а. с. 4 – 5/.

Згідно наказу ХНУВС від 27 червня 2009 року за № 2151 о/с курсанта 4-го курсу навчально – наукового інституту підготовки фахівців для підрозділів слідства та дізнання ХНУВС лейтенанта міліції ОСОБА_2 з 27 червня 2009 року відраховано зі складу курсантів ХНУВС та відкомандировано для подальшого проходження служби до ГУМВСУ в Луганській області /а. с. 7/.

Наказом ГУМВСУ в Луганській області від 07 лютого 2012 року за № 50 о/с оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків Жовтневого РВ ЛМУ УМВСУ в Луганській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2 звільнено з органів внутрішніх справ України, за п. 64 “ж” за власним бажанням /а. с. 8/.

Судом встановлено, що 01 вересня 2007 року відповідно до укладеного договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України відповідач зобов’язався у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими п. 2.3.6 цього договору, відшкодувати фактичні витрати, пов’язані з його утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.

Відповідно до п. 2.3.6 укладеного 16.08.2008 року відповідачем договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України відповідач зобов’язався у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими п. 3 цього договору (дострокове розірвання договору у зв’язку з небажанням продовжувати навчання або відмова від подальшого проходження служби в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання), відшкодувати фактичні витрати, пов’язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.

Згідно з ч.7 ст.18 Закону України “Про міліцію” особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються зі служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу МВС України за власним бажанням відшкодовують МВС України витрати, пов’язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до розрахунку фактичних витрат, пов’язаних з утриманням ОСОБА_2 в ХНУВС, проведеного згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 року за № 313 “Про затвердження Порядку відшкодування особами витрат, пов’язані з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ”, їх загальна сума складає 22493,56 грн., відповідно до розрахунку фактичних витрат, пов’язаних з утриманням рядового міліції ОСОБА_2 у ХНУВС № 5/92 від 26 лютого 2013 року /а. с. 9/.

Згідно з п.4.4 Договору у разі відмови особи добровільно відшкодувати витрати, стягнення їх суми здійснюється в судовому порядку.

Відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних із грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Порядок розрахунку витрат установлює МВС разом з Мінфіном.

Витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця в навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням або управлінням МВС та особою.

Відповідно до п.1.1 Положення про вищі навчальні заклади МВС, затвердженого наказом МВС України від 14 лютого 2008 року № 62 вищі навчальні заклади МВС України є державними навчальними закладами, які підпорядковані МВС. Кошти на навчання виділяються із державного бюджету України після чого перераховуються вищим навчальним закладам МВС України та витрачаються останніми на підготовку фахівців для підрозділів МВС України.

Бюджетні асигнування та надходження спеціального фонду не підлягають вилученню та використовуються виключно за призначенням відповідно до вимог чинного законодавства (п.9.9 Положення). Вищі навчальні заклади самостійно використовують кошти загального та спеціального фондів державного бюджету відповідно до кошторису, що затверджується МВС (п.9.10. Положення).

Суд також звертає увагу на те, що розпорядником коштів, які виділяються із бюджету для підготовки спеціалістів органів внутрішніх справ є університет, а кошти, які просить стягнути позивач з відповідача, відшкодовуються МВС України або підпорядкованим йому підрозділам, яким у даному випадку виступає університет.

До теперішнього часу витрати ОСОБА_2 сума фактичних витрат, пов’язаних з його утриманням у навчальному закладі у розмірі 22493,56 грн. не відшкодовано.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, враховуючи вищезазначені положення матеріального закону, неналежне виконання умов договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України відповідач має відшкодувати позивачу понесені ним фактичні витрати на його забезпечення.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів, згідно з положеннями ст. 57-60 ЦПК України на підтвердження того, що належного забезпечення Університет не здійснював.

Відповідно до ч.1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідачем ОСОБА_2 не було надано належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання, відповідно до ст. 617 ЦК України.

Таким чином, з’ясувавши мету звернення позивача до суду, юридичну природу виниклих правовідносин, всебічно і повно оцінивши надані докази та документи у їх сукупності, з врахуванням зазначених норм Конституції України та вимог законодавства України, суд вважає, що позовні вимоги Державного закладу “Харківський національний університет внутрішніх справ” знайшли своє об’єктивне підтвердження та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_2 підлягають стягненню на користь ХНУВС понесені останнім витрати по оплаті судового збору у розмірі 229,40 грн., згідно з платіжним дорученням № 729 від 26 березня 2013 року /а. с. 1/.

На підставі викладеного та Закону України “Про вищу освіту”, постанови Кабінету Міністрів України від 01 березня 2007 року №313 “Про затвердження Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ”, наказу МВС України від 14 травня 2007 року №150 “Про затвердження Типового договору про підготовку фахівців у вищому навчальному закладі МВС України”, ст. ст. 526, 610, 611 ЦК України, керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 15, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_2 про стягнення фактичних витрат, пов’язаних з його навчанням - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ фактичні витрати, пов’язані з його навчанням у сумі 22493 (двадцять дві тисячі чотириста дев’яносто три) гривні, 56 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 229 (двісті двадцять дев’ять) гривень, 40 коп. (61080, м. Харків, пр.- т 50-річчя СРСР, Одержувач: Харківський національний університет внутрішніх справ, код організації: 08571096, банк одержувача: ГУДКСУ у Харківський області, р/р: 31255201105066, МФО: 851011, код банку одержувача: 37874947).

Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Луганської області через Артемівський районний суд м. Луганська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії судового рішення.

Повний текст рішення викладено 07 квітня 2014 року

Суддя: М.В. Зорік

»

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Луганської області через Білокуракинський районний суд Луганської області на підставі п.15.5 ч.1 Розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Білокуракинського

районного суду Луганської області ОСОБА_4