Рішення № 7609094, 12.01.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

12 січня 2010 р.           Справа 7/227-09

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Стрижавський кар'єр " (вул. Київська , 1 смт. Стрижавка Віницький район Вінницька область)

до: Закритого акціонерного товариства "Ремонтно - будівельне управління № 5" (вул. Айвазовського, 4 м. Вінниця)

про стягнення 33433,18 грн. заборгованості

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

          позивача : Пилявець В.О. - довіренсть б/н від 11.03.2009 року.

          відповідача : Захаревич В.О. - довіреність б/н від 13.05.2009 року.

ВСТАНОВИВ :

До господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява про стягнення з ЗАТ "РБУ № 5" на користь ВАТ "Стрижавський кар'єр" 33433,18 грн. боргу.

Ухвалою від 30.10.2009 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 7/227-09 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 08.12.2009 року.

Ухвалою суду від 08.12.09 р. у зв'язку з неявкою сторін та ненаданням ними витребуваних доказів розгляд справи було відкладено на 24.12.2009 року.

В зв'язку з перебуванням судді Банасько О.О. з 22.12.2009 року по 25.12.2009 року на лікарняному розгляд справи 24.12.2009 року не відбувся.

Ухвалою від 28.12.2009 року розгляд справи було призначено до розгляду на 11.01.2010 року. Крім того в судовому засіданні 11.01.2010 року оголошувалась перерва до 12.01.2010 року.

11.01.2010 року відповідач надав письмові пояснення в яких вказує на те, що відповідно до видаткової накладної №РН-0000004 від 31.03.2009 року позивач отримав від відповідача товарно-матеріальні цінності у сумі 16 231,60 гривень.

Разом з тим, відповідач вказує на те, що позивач вважає, що строк оплати за даною поставкою не наступив із тих причин, що Договір у вигляді окремого документа між сторонами не укладався, вимогу про оплату отриманої продукції Відповідач Позивачу не надсилав. Таким чином, зарахувати вартість продукції за видатковою накладною №РН- 0000004 від 31.03.2009 року в рахунок заліку зустрічних однорідних вимог Позивач не може.

Також 11.01.2010 року відповідач надав відзив на позовну заяву в якому вказує неповну достовірність обставин справи наведених в позовні заяв та вказує на акт звірки взаєморозрахунків який було підписано між сторонами 22.12.2009 року згідно якого борг відповідача складає 15934,23 грн..

За письмовим клопотанням представників сторін справа розглядається без здійснення технічної фіксації (звукозапису) судового процесу.

В судовому засіданні представник позивача подав заяву про зміну позовних вимог згідно якої позивач посилаючись на заяву відповідача № 4 від 11.01.2010 року про зарахування зустрічних однорідних вимог він зменшує позовні вимоги на 16800,76 грн. в частині основного боргу та просить суд стягнути з відповідача 15934,23 грн. боргу та судові витрати.

Вказана заява приймається судом до розгляду як така, що не суперечить ст. 22 ГПК України.

Слід вказати, що відповідач вказану суму боргу визнає, що і підтвердив його представник в письмовому порядку. Одночасно суду надано заяву № 4 від 11.01.2010 року про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 16800,76 грн..

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

27.02.2009 року за видатковою накладною № СК-0000016 відповідач отримав від позивача товарно-матеріальні цінності на суму 49 735,00 грн.

Розрахунки із Позивачем, Відповідачем були проведені частково, а саме відповідач оплатив 15 569,17 грн. в рахунок попередньої оплати наступним чином: станом на 01.01.2009 року залишок попередньої оплати Відповідача на його користь складав 569,17 гривень.

05.02.2009 року відповідач перерахував на рахунок Позивача попередню оплату в сумі 5000,00 гривень, що стверджується банківською випискою на відповідну дату, 10.02. 2009 року Відповідач перерахував на рахунок Позивача 10 000,00 грн., що стверджується банківською випискою на відповідну дату та 2000,00 грн. після отримання товарно-матеріальних цінностей всього на суму 17 569,17 гривень..

Таким чином, на 27.02.2009 року борг Відповідача перед Позивачем склав 34165,83 грн..

У зв'язку з затримкою проведення розрахунків , позивач звернувся до відповідача з вимогою про оплату отриманої продукції № 116 від 25.03.2009 року, після чого 22.04.2009 року та 23.04.2009 року відповідач перерахував позивачу загалом 2000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками.

З урахуванням викладеного борг відповідача склав 32165,83 грн., які не погашались, що змусило позивача звернутись з позовом до суду.

Разом з тим як було встановлено, внаслідок проведення між сторонами заліку по зустрічних однорідних вимогах, що було підтверджено в заяві позивача про зміну позовних вимог борг відповідача склав 15934,23 грн., що і зафіксовано в акті звірки взаєморозрахунків.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по передачі товару відповідачу та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов’язання по оплаті за отриманий товар.

На підставі зібраних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про те, що дії сторін в силу загальних засад і змісту цивільного законодавства слід визнати діями, що породжують цивільні права і обов’язки, аналогічні зобов’язанням за договором купівлі-продажу. Ці дії згідно ст.ст.11, 655, 692 ЦК України є підставою виникнення у відповідача обов’язку сплатити заборгованість за отриманий у позивача товар у повному обсязі.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення боргу правомірною та обґрунтованою.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Виходячи з матеріалів справи, наданих позивачем первинних бухгалтерських документів (видаткові накладні, довіреність) суд дійшов висновку про доведеність позивачем боргу в розмірі 15934,00 грн..

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам суду відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів), крім уже вказаних.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі з урахуванням заяви позивача про зміну позовних вимог, яка розцінена судом як заява про зменшення розміру позовних вимог.

При цьому суд звертає увагу на п.17 інформаційного листа ВГСУ від 20.10.2006 року № 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року" та п.6 інформаційного листа ВГСУ від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року " в яких наголошено зокрема на тому, що під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. В разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу суд покладає на відповідача відповідно до приписів ст.49 ГПК України.

За письмовим клопотанням сторін 12.01.2010 року у справі оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст.11, 509, 525, 526, 527, ч.1 ст.530, ч.ч.1, 2 ст.614, ч.1 ст. 625, ст.ст. 631, 655, 692 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Ремонтно-будівельне управління № 5", вул. Айвазовського, 4, м. Вінниця, 21022 - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 03329309) на користь Відкритого акціонерного товариства "Стрижавський кар'єр", вул. Київська, 1, смт. Стрижавка, Вінницький район, Вінницька область, 23111 - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 05518894) - 15934 грн. 23 коп. боргу, 159 грн. 34 коп. - відшкодування витрат пов’язаних зі сплатою державного мита та 236 грн. 00 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК

України 18 січня 2010 р.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи

2 - ВАТ " Стрижавський кар'єр " вул. Київська, 1 смт. Стрижавка Вінницького р-ну Вінницької області, 23211.

3 - ЗАТ " Ремонтно-будівельне управління № 5 ", вул. Айвазовського, 4, м. Вінниця, 21022.