Постанова № 76087532, 27.08.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 серпня 2018 року справа № 808/2167/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Шальєвої В.А.,

суддів: Білак С.В. Юрко І.В. ,

розглянувши у порядку письмового провадження в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 12.06.2018 р. (суддя Прасов О.О.) в справі № 808/2167/18 за позовом ОСОБА_2 до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із заявою, вказавши зацікавленою особою Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області, про встановлення факту, що Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області ухвалив рішення 20 листопада 2012 року, а визнав право власності на земельну ділянку з моменту укладення договору купівлі-продажу жилого будинку, тобто з 10 листопада 2006 р., з померлим власником земельної ділянки ОСОБА_3 та застосував закон, який не підлягав застосуванню.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.06.2018 р. відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області про встановлення факту, що має юридичне значення.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області просить відмовити у її задоволені, залишивши ухвалу суду першої інстанції без змін.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що предметом спору є земельна ділянка ОСОБА_3, площею 600,14 кв.м., що розташована по вул. Бердянській, у м. Мелітополі, та встановлення фактів, які мають юридичне значення, стосовно цієї земельної ділянки.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що спірні правовідносини виникли із права володіння земельною ділянкою, а відтак вбачається спір про право, що виключає можливість розгляду даного спору за правилами адміністративного судочинства.

Суд вважає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що предметом позову ОСОБА_2 є встановлення факту, що має юридичне значення.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи;

Частиною 1 статті 19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. За приписами ч. 3 ст. 19 КАС України адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Частиною 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 ЦПК цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

За приписами ч. 7 ст. 19 ЦПК окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК).

Суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК).

Оскільки відповідно до приписів діючого процесуального законодавства до компетенції адміністративного суду не належить розгляд вимог про встановлення фактів, що мають юридичне значення, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що ця справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, випливають з цивільних прав, тому підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Зважаючи на те, що цей спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, судом першої інстанції обґрунтовано прийнято рішення про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі та роз'яснено позивачу, що ця справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Доводи апелянта спростовані приведеними вище висновками суду.

За практикою Європейського суду з прав людини (наприклад рішення у справі «Сокуренко і Стригун проти України») суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, ухвала прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали не вбачається.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 12.06.2018 р. в справі № 808/2167/18 залишити без задоволення.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 12.06.2018 р. в справі № 808/2167/18 за позовом ОСОБА_2 до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області про встановлення факту, що має юридичне значення, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 27.08.2018 р. та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27.08.2018 р.

Суддя-доповідач: В.А. Шальєва

Суддя: С.В. Білак

Суддя: І.В. Юрко