
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А
про забезпечення адміністративного позову
14 серпня 2018 року м. Київ № 826/12319/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Каракашьяна С.К., при секретарі судового засідання Мини І.І., за участі представників позивачів Гончарова Е.В, Данілова А.І., відповідачів Штуць Н.Г., Кіцнак П.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про забезпечення позову у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт Одеса",Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеса Аеропорт Девелопмент" до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Генеральної прокуратури України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт Одеса", в якому позивач (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог), просить суд визнати протиправними дії та рішення Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, та зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій. Позивачем заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 серпня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/12319/18 , ухвалою від 14.08.2018р. задоволено клопотання про об'єднання в одне провадження справи №826/12319/18 та справи 826/12749/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеса аеропорт девелопмент" до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
До позову товариства з обмеженою відповідальністю "Одеса Аеропорт Девелопмент" також додано клопотання про забезпечення позову.
Так, позивачі в заявлених клопотаннях та доповненні до нього просять суд заборонити Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів до проведення оцінки майна вчиняти будь - які дії та приймати будь - які рішення щодо нерухомого майна та корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеса Аеропорт Девелопмент" до проведення оцінки майна. Також позивачі просять суд заборонити вказаному відповідачу вчиняти дії щодо управління майном, реєстрації управління майном, вживати заходи щодо відбору потенційного управителя щодо майна, заборонити будь - яким реєстраторам вносити зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, щодо ТОВ "Міжнародний аеропорт Одеса", та заборонити ДП "Сетам" та іншим організаторам електронних торгів вчиняти дії щодо реалізації майна.
Зазначені клопотання мотивовані тим, що відповідачем виконуються дії з управління майном з порушенням вимог чинного Закону, зокрема, без проведення оцінки майна.
Представником Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів вимоги заперечуються. Представник в судовому засіданні та в наданих поясненнях підтвердив обставину відсутності оцінки станом на дату слухання клопотань, проте зазначив, що вказаним відповідачем не виконується дій з реалізації чи управління майном, про заборону яких просять позивачі.
Представник Генеральної прокуратури України проти задоволення клопотань заперечував, з огляду на непідсудність, на його думку, даної справи адміністративному суду.
Розглядаючи клопотання суд виходить з наступного.
Так, відповідно до ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Згідно з п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» Національне агентство виконує такі функції, зокрема: здійснення заходів з виявлення, розшуку, проведення оцінки активів за зверненням слідчого, детектива, прокурора, суду (слідчого судді); організація здійснення заходів, пов'язаних з проведенням оцінки, веденням обліку та управлінням активами.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 10 названого Закону Національне агентство з метою виконання своїх функцій: укладає цивільно-правові угоди з юридичними та фізичними особами з питань, пов'язаних з проведенням оцінки та управлінням активами.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» Національне агентство взаємодіє з органами досудового розслідування, прокуратури та суду шляхом виконання звернень слідчого, детектива, прокурора, слідчого судді, суду з питань виявлення, розшуку, проведення оцінки та управління активами.
Відповідно до змісту ст. 19 зазначеного Закону Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред'явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року. Зазначені активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких надсилаються Національному агентству не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора. У разі прийняття в управління активів, які чи права на які та їх обтяження підлягають державній реєстрації, Національне агентство надсилає того самого дня інформацію про накладення арешту на активи органам, що ведуть державні реєстри таких активів, прав на них або їх обтяжень.
Частинами 1, 2, 4 та 5 ст. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» передбачено, що управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління. Активи, зазначені у частині першій цієї статті, прийняті Національним агентством в управління, підлягають оцінці, яка здійснюється визначеними за результатами конкурсу суб'єктами оціночної діяльності, та передачі в управління визначеним за результатами конкурсу юридичним особам або фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому законодавством про державні (публічні) закупівлі. Управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Майно, в тому числі у вигляді предметів чи великих партій товарів, зберігання якого через громіздкість або з інших причин неможливе без зайвих труднощів, або витрати із забезпечення спеціальних умов зберігання якого чи управління яким співмірні з його вартістю, або яке швидко втрачає свою вартість, а також майно у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню, підлягає реалізації за цінами щонайменш не нижче ринкових. Примірний перелік такого майна визначається Кабінетом Міністрів України. Активи, визначені частиною четвертою цієї статті, передаються для реалізації без згоди власника на підставі ухвали слідчого судді або суду, копія якої надсилається Національному агентству негайно після її винесення з відповідним зверненням прокурора. Передача для реалізації активів може також здійснюватися за згодою їх власника, копія якої надається Національному агентству з відповідним зверненням прокурора. Реалізація здійснюється визначеними на конкурсних засадах юридичними особами.
З огляду на вищевикладені норми суд погоджується посиланнями позивачів на обов'язкову оцінку майна, щодо якого вживаються заходу з управління та реалізації, як на передумову таких дій.
В той же час, суд враховує, що згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову за вартістю. Адекватність заходу до забезпеченню позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Аналіз викладених обставин дає підстави для висновку, що необхідним є вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, які є повністю співмірними з позовними вимогами та відповідають принципу адекватності заходу забезпечення.
Зважаючи на викладене у сукупності, а також те, що правомірність оскаржуваних рішень та дій буде встановлюватися судом в межах даної адміністративної справи, суд дійшов висновку, що виконання останніх до ухвалення рішення в даній адміністративній справі, створює очевидну небезпеку істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, та, відповідно, неможливість ефективного захисту (поновлення) порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулись до суду, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Зважаючи на наведене, суд не вважає вказані позивачами у заявах заходи забезпечення позовів такими, що забезпечать збалансованість інтересів сторін, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про часткове задоволення заяв. При цьому суд виходить з того, що права позивача можуть бути порушені тільки безпосередньою передачею майна, а не будь - якими діями.
Керуючись положеннями ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У Х В А Л И В:
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт Одеса" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеса аеропорт девелопмент" задовольнити частково.
2. Заборонити Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, до проведення оцінки майна в порядку, передбаченому частиною другою статті 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів передавати для реалізації або в управління нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт Одеса" та немайнові права, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Одеса Аеропорт Девелопмент".
3. В задоволенні решти вимог відмовити.
4. Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
5. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
6. Ухвалу направити для виконання сторонам у справі.
7. Ухвала діє до закінчення розгляду справи по суті та набрання рішенням у справі законної сили.
Згідно з ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.
Суддя С.К. Каракашьян
Судове рішення № 76087028, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 14.08.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/12319/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: