Рішення № 76086891, 28.08.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2018 року справа № 2340/2755/18

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Паламар П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Черкаській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До суду з позовною заявою звернулося Головне управління ДФС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235), в якій, з урахуванням уточнень, просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (19604, АДРЕСА_1) податковий борг в сумі 9925,40грн.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що відповідач порушив вимоги Податкового кодексу України внаслідок чого має непогашений податковий борг перед бюджетом у сумі 9925, 40грн зі сплати орендної плати. Станом на день звернення до суду вказана заборгованість добровільно непогашена у відповідності до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а тому є необхідність її стягнення в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте в позовній заяві просив розгляд справи здійснити за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з'явився та не подав відзив на позов, про причини неподання суду відзиву не повідомив, а тому враховуючи ч. 6 ст. 162 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України суд розглядає справу за відсутності належним чином повідомленого про судове засідання учасника справи або його представника у разі неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки учасником справи (його представником).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у відповідності до положень ч. 4 ст. 229 КАС України.

На підставі ч. 9 ст. 205 КАС України, 20.08.2018 перейдено до розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.

У відповідності до витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 18.04.2018, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, зареєстрована як суб'єкт господарювання 04.07.2006 року та перебуває на обліку, як платник податків з 11.07.2006 року.

З матеріалів справи вбачається, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має непогашений податковий борг зі сплати податку по орендній платі за землю, що виник згідно:

-податкової декларації від 05.12.2017 відповідно до якої самостійно нараховано грошове зобов'язання на 2015 рік із розрахунку сплати кожного місяця по 888,28 грн.(в тому числі за грудень місяць 888,27 грн.).;

-податкової декларації від 05.12.2017 відповідно до якої самостійно нараховано грошове зобов'язання на 2016 рік із розрахунку сплати кожного місяця по 888,28 грн. .(в тому числі за грудень місяць 888,27 грн.).;

-податкової декларації від 05.12.2017 відповідно до якої самостійно нараховано грошове зобов'язання на 2017 рік із розрахунку сплати кожного місяця по 941,58 грн. (в тому числі за грудень місяць 941,53 грн.).;

-податкової декларації від 20.02.2018 відповідно до якої самостійно нараховано грошове зобов'язання на 2018 рік із розрахунку сплати кожного місяця по 162,47 грн. (в тому числі за грудень місяць 162,43 грн.).

Заборгованість фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в сумі 9925,4 грн. узгоджується з даними інтегрованої картки платника податків.

Згідно з п.п. 16.1.4 п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України (далі-ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпункт 14.1.156 п. 14.1 статті 14 ПК України визначає податкове зобов'язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

При цьому, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків оскарженню не підлягає (п. 56.11 ст. 56 ПК України), та має бути сплачене протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).

Згідно п. 287.3 ст. 287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.4 ст. 287 ПК України).

Платники податку зобов'язані, зокрема: своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку (ст. 176 ПК України).

Головним управлінням ДФС у Черкаській області вжито передбачені законодавством заходи щодо отримання заборгованості з обов'язкових платежів, однак у встановленні законодавством України терміни узгоджені податкові зобов'язання відповідачем сплачені не були.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з несплатою відповідачем узгодженої суми податкового зобов'язання позивачем сформована вимога про сплату боргу форми "Ю" № 11964-17 від 25.01.2018.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пункт 95.2 вказаної статті передбачає, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Судом враховано пункт 87.11 статті 87 ПК України, яким передбачено, що стягнення податкового боргу з платника податку - фізичної особи, здійснюється за рішенням суду державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та поданих матеріалів, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Враховуючи вимоги статті 139 КАС України, відшкодування витрат, понесених позивачем зі сплати судового збору, не передбачено.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 (адреса: 19604, АДРЕСА_1) в дохід бюджету через Головне управління ДФС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 39392109) податковий борг в сумі 9925 (дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять п'ять) грн. 40 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.Г. Паламар