Рішення № 76086476, 20.08.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2018 року справа № 823/1968/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання - Попельнуха Ю.І.,

за участю:

позивача - не з'явився,

представника відповідачів - ОСОБА_1,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Черкаській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними відмов та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, позивач) подав позов до Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - Головне управління, відповідач-1), Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України, відповідача-2), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління ДФС у Черкаській області у ненаправленні висновку до Державної фіскальної служби України щодо виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням II групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаної з проходженням служби в ОВС та травмою отриманою під час виконання службових обов'язків, в розмірі відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ, виходячи із 200-кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб;

- зобов'язати Головне управління ДФС у Черкаській області повторно прийняти документи ОСОБА_2 скласти та подати до Державної фіскальної служби України висновок щодо виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням II групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаної з проходженням служби в ОВС та травмою отриманою під час виконання службових обов'язків, в розмірі відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ, виходячи із 200-кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб;

- визнати протиправною відмову Державної фіскальної служби України у прийняті рішення про призначення виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням II групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаної з проходженням служби в ОВС та травмою отриманою під час виконання службових обов'язків, в розмірі відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ, виходячи із 200-кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України розглянути та прийняти рішення про призначення виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням II групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаної з проходженням служби в ОВС та травмою отриманою під час виконання службових обов'язків, в розмірі відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ, виходячи із 200-кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 15.08.2017 ОСОБА_2 встановлена ІІ група інвалідності, пов'язана з виконанням службових обов'язків як працівника податкової міліції в органах ДФС, а тому останній має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 23 Законом України "Про міліцію".

В письмовому відзиві на адміністративний позов Головне управління просило в його задоволенні відмовити повністю зазначивши при цьому, що позивач не звертався про виплату одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівників міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, а звертався із заявами про виплату одноразової грошової допомоги відповідно до порідку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника податкової міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 707.

Крім того, лист позивача від 28.02.2018, адресований ГУ ДФС у Черкаській області, в якому ОСОБА_2 просить направити до ДФС України висновок про виплату йому одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 850 не відповідає формі заяви (рапорту), затвердженого Порядком № 850.

Відповідач-1 зазначає, що висновок про призначення одноразової грошової допомоги позивачеві відповідно до Порядку № 707 складений на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Відповідач-1 також звертає увагу, що ДФС України не приймало рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги позивачеві ні відповідно до Порядку № 707, оскільки матеріали перебувають на розгляді, ні відповідно до Порядку № 850, оскільки ГУ ДФС у Черкаській області не надходив висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 850.

Окрім того, відповідач-1 наголошує, що збереження права на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію" у порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про національну поліцію", перебачено пунктом 15 розділу ХШ цього Закону відповідно до змін, внесених Законом України від 23.12.2015 № 900-VІІІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантів соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей".

Разом з тим, працівники податкової міліції проходять службу в складі Державної фіскальної служби України і не належать до органів внутрішніх справ. Станом на сьогодні проведення розрахунку та виплати одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції законодавчо не врегульовано.

Колишнім працівникам податкової міліції, інвалідність яким встановлено після втрати чинності Законом України "Про міліцію", проводити розрахунок та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності та втратою працездатності після 07 листопада 2015 року законні підстави відсутні.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 23 травня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

06 червня 2018 року представник відповідача подав клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленнями сторін.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 22 червня 2018 року вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 09 липня 2018 року.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 09 липня 2018 року, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання до 20.07.2018.

11 липня 2018 року позивач подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій зокрема, просив справу розглянути без його участі, а 20.07.2018 представник Головного управління - відзив на зазначену заяву про уточнення позовних вимог.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 20 липня 2018 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.08.2018.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2018 року, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи по суті до 07.08.2018.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2018 року, занесеною до протоколу судового засідання, оголошено перерву у розгляді справи по суті до 20.08.2018.

Представник відповідачів у судовому засіданні 20.08.2018 просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

Заслухавши пояснення представника відповідачів, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що 28 липня 2017 року наказом Державної фіскальної служби України № 1784 о ОСОБА_2 - полковника податкової міліції , начальника відділу внутрішньої безпеки Головного управління ДФС у Черкаській області, звільнено з посади та податкової міліції Державної фіскальної служби України у запас (з постановкою на військовий облік) за підпунктом "б" (через хворобу) пункту 64 Положення № 114 з 31 липня 2017 року.

31 липня 2018 року Головне управління ДФС у Черкаській області видало наказ № 37-о/пм, відповідно до якого позивач вважається звільненим 31 липня 2017 року з посади та податкової міліції у запас Збройних Сил України з постановкою на військовий облік за п.64 п.п. "б" (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

18 серпня 2017 року позивачеві видано довідку до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААА № 869542, відповідно до якої ОСОБА_2 отримав ІІ групу інвалідності безтерміново, причиною інвалідності зазначено: травма пов'язана з виконанням службових обов'язків.

26 жовтня 2017 року та 28 лютого 2018 року позивач звернувся до начальника Головного управління ДФС у Черкаській області, в якій позивач просив провести виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з тим, що позивачеві встановлено ІІ групу інвалідності і травма пов'язана з виконанням службових обов'язків в органах ДФС. До заяви позивачем додані документи в копіях відповідно до додатку.

28 лютого 2018 року позивач звернувся до Головного управління ДФС у Черкаській області із запитом, в якому просив повідомити ОСОБА_2, зокрема, чи направлявся висновок щодо виплати грошової допомоги до ДФС України, згідно заяви (рапорту) від 26.10.2017.

Листом від 28.03.2018 № 13430/23-00-04-216 відповідач-1 повідомив ОСОБА_2, що заява позивача від 28.02.2018 розглянута, за результатами її розгляду відповідач проінформував, що виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності регулюється наказом ДФС від 09.12.2015 № 973 "Про порядок організації бухгалтерського обліку та про деякі фінансові питання", яким затверджені Методичні рекомендації щодо порядку прийому, оформлення документів для виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника податкової міліції, розроблені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707 "Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції", інші нормативні документи, які регулюють порядок прийому, оформлення документів для виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника податкової міліції відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850, в Головному управлінні ДФС у Черкаській області відсутні.

04 квітня 2018 року позивач звернувся до ДФС України із заявою, в якій зокрема просив, розглянути висновок ГУ ДФС у Черкаській області щодо виплати грошової допомоги ОСОБА_2, направленого до ДФС України листом ГУ ДФС у Черкаській області від 01.03.2018 № 9246/23-00-04-215 та прийняти рішення про призначення грошової допомоги відповідно до Порядку № 850.

20 квітня 2018 року Державна фіскальна служба України направила ОСОБА_2 лист № 5774/К/99-99-04-04-02-14 про надання відповіді, в якому, зокрема зазначено, що працівники податкової міліції проходять службу у складі Державної фіскальної служби України і не належать до органів внутрішніх справ. На сьогодні проведення розрахунку та виплати одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції законодавчо не врегульовано.

Положення Порядку та умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою КМУ від 21.10.2015 № 850 не поширюються на працівників податкової міліції, тому для проведення розрахунку та виплати одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції згідно з цією постановою законні підставі відсутні.

Листом від 04.07.2018 № 28242/23-00-04-216 відповідач-1 повідомив ОСОБА_2, що ДФС України розглянула матеріали позивача щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності та втратою працездатності, за результатами їх розгляду відповідач-1 повідомив, зокрема, що колишнім працівникам податкової міліції, інвалідність, яким встановлено після втрати чинності Законом України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ, проводити розрахунок та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності та втратою працездатності після 07 листопада 2015 року законні підставі відсутні.

Розгляд матеріалів про виплату одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції буде відновлено після внесення відповідних змін до Податкового кодексу України або прийняття нового нормативно-правового акту.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Діяльність податкової міліції регулюється Розділом ХVІІІ-2 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 353.1 статті 353 Податкового кодексу України особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

Згідно з пунктом 356.1 статті 356 Податкового кодексу України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Пунктом 351.1 статті 357 Податкового кодексу України передбачено, що форми та розмір матеріального забезпечення осіб начальницького і рядового складу податкової міліції, включаючи грошове утримання, встановлюються Кабінетом Міністрів України. Пенсійне забезпечення осіб начальницького складу податкової міліції здійснюється у порядку, встановленому законом для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про міліцію" № 565-ХІІ від 20 грудня 1990 року (далі - Закон № 565-ХІІ), правовою основою діяльності міліції є: Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України, постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти Міністерства внутрішніх справ України, Загальна декларація прав людини, міжнародні правові норми, ратифіковані у встановленому порядку.

За правилами частини шостої статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року № 565-XII (чинного до 07.11.2015), у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, зокрема, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

У зв'язку із прийняттям Закону України від 13.02.2015 "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції" Кабінет Міністрів України постановою від 21.10.2015 № 850 затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівників міліції (далі - Порядок № 850).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 850 особам, які до набрання чинності Законом України від 13 лютого 2015 року № 208-VIII "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції" мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707.

Згідно з пунктом 2 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707 (далі - Порядок № 707) одноразова грошова допомога (далі - грошова допомога) виплачується у разі установлення інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, органах державної податкової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення такого строку внаслідок захворювання або нещасного випадку, що сталися: під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, у розмірі: п'ятирічного грошового забезпечення - інвалідам I групи; чотирирічного грошового забезпечення - інвалідам II групи; трирічного грошового забезпечення - інвалідам III групи; у період проходження служби, - у відсотках відповідного розміру грошового забезпечення згідно із ступенем втрати працездатності, який визначається медико-соціальною експертною комісією.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі, зокрема, 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Отже, на час встановлення позивачеві II групи інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з проходженням військової служби в органах податкової міліції (15.08.2017), чинними є обидва Порядки як № 707 так і № 850, які регулюють однопредметні правовідносини щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, передбаченої статтею 23 Закону України "Про міліцію". При цьому, Порядок № 850 прийнятий у зв'язку із внесенням Законом України від 13.02.2015 до вказаної статті 23 Закону № 565-XII змін в частині розміру одноразової грошової допомоги.

Конституційний Суд України у пункті 3 рішення від 03.10.1997 № 4-зп (справа про набуття чинності Конституцією України) зазначив, що звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99).

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Таким чином, призначення та виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 23 Закону України "Про міліцію", здійснюється відповідно до Порядку, під час дії якого встановлена втрата працездатності.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 813/3091/16 (провадження №К/9901/30166/18).

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_2 встановлено інвалідність, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, 15.08.2017, що підтверджується довідкою до акту МСЕК серії 12 ААА № 869542, а тому розмір допомоги позивачеві має бути призначений відповідно до Порядку № 850.

За приписами пунктів 7-9 Порядку № 850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.

МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Таким чином, суд вважає, що позивач, як працівник податкової міліції, має право на отримання одноразової грошової допомоги, відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" у розмірі, визначеному Порядком № 850.

Отже, в даному випадку Головне управління відповідно до пунктів 7-8 Порядку № 850 мало б в 15-денний строк з дня реєстрації документів позивача, а саме заяви (рапорту) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності від 26.10.2017 з документами, доданими до вказаної заяви, скласти висновок щодо виплати грошової допомоги та направити його до Державної фіскальної служби України для прийняття рішення про призначення або про відмову в призначенні такої грошової допомоги, чого Головним управлінням зроблено не було, а від так Головне управління проявило протиправну бездіяльність.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України слід вийти за межі позовних вимог та в даному випадку визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Черкаській області щодо не складання висновку щодо виплати грошової допомоги та направлення його до Державної фіскальної служби України відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" у Порядку № 850 та зобов'язати Головне управління ДФС у Черкаській області скласти висновок щодо виплати грошової допомоги, у зв'язку із установлення ОСОБА_2 інвалідності, що настала внаслідок травми, отриманої під час виконання ним службових обов'язків у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності ІI групи та подати його до Державної фіскальної служби України для прийняття відповідного рішення.

Враховуючи наведене та положення Порядку № 850 позовні вимоги ОСОБА_2 щодо ДФС України є передчасними, оскільки Головне управління не складало та не направляло до ДФС України висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідно до статті 23 Закону "Про міліцію" та згідно Порядку № 850.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 78, 139, 242 - 246, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Черкаській області, яка полагяє у нескладанні та неподанні до Державної фіскальної служби України висновку щодо виплати ОСОБА_2 грошової допомоги у зв'язку із установленням інвалідності, що настала внаслідок травми, отриманої під час виконання ним службових обов'язків, відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ і Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.

Зобов'язати Головне управління ДФС у Черкаській області скласти та подати до Державної фіскальної служби України висновок щодо виплати ОСОБА_2 грошової допомоги у зв'язку із установленням інвалідності, що настала внаслідок травми, отриманої під час виконання ним службових обов'язків, відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ і Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Розподіл судових витрат згідно вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснювати у зв'язку із тим, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір".

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасники справи:

1) позивач - ОСОБА_2 (18000, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1);

2) відповідач-1 - Головне управління ДФС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 39392109);

3) відповідач-2 - Державна фіскальна служба України (04053, м. Київ, Львівська площа 8, ідентифікаційний код 39292197).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 28.08.2018.

Суддя В.О. Гаврилюк