Ухвала суду № 76085887, 27.08.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

№ 243/5103/18

Справа № 2-о/243/728/2018

У Х В А Л А

про залишення заяви без розгляду

27 серпня 2018 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

Головуючий суддя Пронін С.Г.

за участю

секретаря Плаксіної Є.В.

заявника ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Міністерство соціальної політики України, Російська Федерація, про встановлення факту, що має юридичне значення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаною заявою, в якій вона просить суд встановити факт того, що її вимушене переселення з міста Горлівка Донецької області, яке сталося у вересні 2014 року, відбулось внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та окупації Російською Федерацією частини території Донецької області України. Заявник зазначає, що метою встановлення цього факту є визначення її статусу, як особи, яка перебуває під захистом Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року (жертви – потерпілої від міжнародного збройного конфлікту), що обумовлює виникнення у неї прав та обов’язків, передбачених цією Конвенцією, іншими нормами національного та міжнародного права, оскільки отримана нею 23 жовтня 2014 року довідка про взяття її на облік як внутрішньо переміщеної особи посвідчує лише факт її вимушеного переселення з м. Горлівка до м. Слов’янськ, та не містить в собі зазначення причини такого переселення. В той же час, на думку ОСОБА_1 причинами порушення її прав і свобод, передбачених Конвенцією «Про захист прав людини та основоположних свобод» від 04 листопада 1950 року, а також Протоколом (Перший протокол) до цієї Конвенції від 20 березня 1952 року та Протоколом № 4 до цієї Конвенції від 16 вересня 1963 року, зокрема права на життя, на свободу та повагу до честі і гідності, на свободу і особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя, на свободу думки, совісті і релігії тощо є військова агресія Російської Федерації на території Донецької області.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заявлені нею вимоги щодо встановлення вищевказаного факту підтримала, однак зазначила, що справжньою метою встановлення даного факту є можливість подальшого її звернення до суду з позовною заявою про відшкодування збитків, спричинених їй внаслідок її вимушеного переселення з міста Горівка Донецької області до міста Слов’янськ Донецької області та втрати нею контролю над її майном, що залишилося у місті Горлівка Донецької області.

Представники заінтересованих осіб – Міністерства соціальної політики України та Російської Федерації, будучи належним чином повідомленими про дати, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень (а.с. 204, 221-224, 226), в судове засідання не з’явилися, про причини неявки суду не повідомили. В зв’язку з цим, суд приходить до переконання про можливість розгляду справи у їх відсутність.

Суд, вислухавши пояснення заявника та дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Частиною першою статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 5 частини 2 статті 293 ЦПК України передбачено, що в порядку окремого провадження суд розглядає, в тому числі, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

З приписів частин першої та другої статті 315 ЦПК України слідує, що в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

В той же час згідно з ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду. Аналогічна норма міститься у ч. 6 ст. 294 ЦПК України.

Крім того, виходячи з системного аналізу вищенаведених норм, а також норм, закріплених у ст. 20 та ч. 1 ст. 188 ЦПК України, можна дійти висновку, що в разі, якщо встановлення факту, що має юридичне значення, є передумовою для звернення до суду з позовною заявою, то така вимога про встановлення факту має бути заявлена в тому самому позові, що й відповідна позовна вимога, а їх розгляд має бути проведений у позовному провадженні.

Тобто в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення за одночасного існування таких умов: 1) згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; 2) чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; 3) встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Натомість в судовому засіданні заявником ОСОБА_1 було зазначено, що встановлення факту того, що її вимушене переселення у вересні 2014 року з міста Горлівка Донецької області, відбулось внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та окупації Російською Федерацією частини території Донецької області України, є передумовою її звернення до суду з позовною заявою про відшкодування збитків, спричинених їй внаслідок такого переселення та втрати нею контролю над її майном, що залишилося у місті Горлівка Донецької області.

Отже суд приходить до переконання, що встановлення вищевказаного факту заявником пов'язується з наступним вирішенням спору про право, оскільки вимога щодо відшкодування збитків, завданих ОСОБА_1, є похідною від вимоги щодо встановлення вищевказаного факту та залежить від її вирішення, а тому й розглядати їх необхідно у позовному провадженні.

Керуючись ст. 294 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1, заінтересовані особи: Міністерство соціальної політики України, Російська Федерація, про встановлення факту, що має юридичне значення – залишити без розгляду.

Роз’яснити, що відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України заявник має право подати позов на загальних підставах.

Ухвала може бути оскаржена в судову палату по цивільних справах Апеляційного суду Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду ОСОБА_2