Ухвала суду № 76085583, 28.08.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/3645/18

УХВАЛА

28 серпня 2018 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Кравченко М.М., вивчивши матеріали позовної заяви Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

23.07.2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії.

В позовній заяві Малиновська районна адміністрація Одеської міської ради просить суд: зобов'язати ОСОБА_1 вчинити дії щодо приведення до попереднього стану об'єкту нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1; у разі невиконання рішення суду в добровільному порядку застосувати вимоги ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» щодо примусової організації виконавчих дій, спрямованих на приведення самовільно реконструйованого балкону за адресою АДРЕСА_1; судовий збір на користь позивача прошу стягнути з відповідача по справі.

Згідно з ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ухвалою суду від 26.07.2018 року позовну заяву Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії було залишено без руху, а позивача повідомлено про необхідність у десятиденний строк з дня отримання ухвали від 26.07.2018 року усунути недоліки у позовній заяві та роз'яснено, що в разі не усунення недоліків позовна заява буде повернута позивачеві.

Підставами для залишення позовної заяви без руху були: не зазначення місця проживання чи перебування представника, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер і серія паспорта, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти, номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти відповідача; необхідність чітко вказати та обґрунтувати право на звернення до суду з вказаним позовом щодо кожної позовної вимоги; не конкретне та не чітке зазначення змісту позовних вимог до відповідача; не зазначення доказів, що підтверджують викладені в позовній заяві обставини; не зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою, та не зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; не надання доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів; не надання в повному обсязі доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги; не надання належним чином засвідчених копій доказів, що приєднуються до позовної заяви; пропуск строку звернення до суду.

В зв'язку з цим, суд своєю ухвалою від 26.07.2018 року зазначив про необхідність вказані недоліки усунути шляхом подання до суду належним чином оформленої заяви про усунення недоліків позовної заяви з відповідними додатками (документами) та з доказами їх надіслання відповідачу.

Позивач копію ухвали суду від 26.07.2018 року отримав 15.08.2018 року.

10.08.2018 року через канцелярію суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з додатками.

В уточненій позовній заяві позивач просить суд: зобов'язати ОСОБА_1 вчинити дії щодо приведення до попереднього стану об'єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1; встановити наступний порядок виконання рішення суду, а саме зобов'язати ОСОБА_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, привести до попереднього стану за власний рахунок АДРЕСА_1, шляхом демонтажу самовільно прибудованого балкону; у разі невиконання рішення суду в добровільному порядку застосувати вимоги ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» щодо примусової організації виконавчих дій, спрямованих на приведення самовільно реконструйованого балкону за адресою: АДРЕСА_1; судовий збір на користь позивача прошу стягнути з відповідача по справі.

Розглянувши вказані документи, суддя прийшов до висновку, що позовну заяву слід повернути позивачеві з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

В заяві про поновлення строку для звернення до адміністративного суду позивач зазначає, що для надання в повному обсязі доказів, що підтверджують обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги 28.03.2018 року було направлено запит до КП «БТІ» Одеської міської ради про надання належним чином завіреної копії технічного паспорту на квартиру № 49 по вул. Космонавтів, 31, корп. 3. Належним чином завірена копія технічного паспорту по вказаній квартирі надійшла до Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради лише 20.06.2018 року. Позивач вказує, що у Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради як у суб'єкта владних повноважень виникли підстави, що дають право на пред'явлення визначених законом вимог 06.06.2018 року, однак технічний паспорт який є обов'язковим доказом для пред'явлення позову про приведення об'єкту нерухомого майна до попереднього стану надійшов лише 20.06.2018 року.

Разом з цим, суддя вважає вказані посилання позивача як на підставу для поновлення строку звернення до суду необґрунтованими, не підтверджені належними та допустимими доказами та такими, що ґрунтуються на невірному тлумаченні норм законодавства.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що 14.02.2018 року Малиновська районна адміністрація Одеської міської ради прийняла розпорядження № 58/01-06 «Про приведення об'єкту нерухомого майна до попереднього стану за адресою: АДРЕСА_1», яким зобов'язала гр. ОСОБА_1 привести до попереднього стану об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 у термін до 26.02.2018 року, а також вказала, що у разі невиконання п.1 цього розпорядження, відділу контролю та моніторингу за станом території району Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради направити інформацію до юридичного відділу Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради для подальшого звернення до суду з позовом про приведення об'єкту до попереднього стану.

В позовній заяві позивач зазначає, що згідно листа та акту складеного працівниками відділу контролю та моніторингу за станом території району Малиновської районної адміністрації від 06.03.2018 року вказане розпорядження не виконано.

З урахуванням зазначеного, з 27.02.2018 року у позивача як суб'єкта владних повноважень виникли підстави, що дають йому право на пред'явлення визначених законом вимог. При цьому, до 27.05.2018 року позивач з вказаним позовом до суду не звернувся. Позивач звернувся до суду з позовом лише 23.07.2018 року, тобто з пропуском встановленого законом тримісячного строку звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до ч.1 та ч.4 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно з ч.1 та ч.3 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст.79 КАС України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Згідно з ч.1 ст.80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

За таких обставин, з урахуванням зазначеного, у позивача була можливість звернутися до суду у встановлений строк за відсутності в повному обсязі доказів, що підтверджують обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, з відповідним клопотанням про їх витребування.

Таким чином, будь-якого належного обґрунтування про неможливість звернення до суду в установлений строк позивачем не було зазначено та доказів на підтвердження таких обставин до суду не було надано, а зазначені позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом суддя вважає неповажними.

Суддя зазначає, що дотримання строків звернення до суду з позовом є однією з обов'язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі. Провадження в адміністративних судах, як спосіб захисту цих прав, базується на процесуальних принципах та забезпечується чітко регламентованими строками. Дотримання цих строків впливає на права та обов'язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов'язків.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс та інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Голдер проти Сполученого Королівства»).

Показовою в питанні застосування строку позовної давності в контексті ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є справа «Gradescolo S.R.L. проти Молдови». У цій справі Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов'язком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов'язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

За таких обставин, суддя прийшов до висновку, що позовну заяву Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії необхідно повернути позивачеві.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст.ст.9, 77, 79, 80, 122, 123, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії повернути позивачеві.

Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.

Суддя М.М. Кравченко