Рішення № 76085261, 21.08.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/2574/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.

секретар судового засідання Сільник Н.Є.

за участю:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - Лазор О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання неправомірними дії та рішення, зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить суд:

- визнати неправомірним дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах;

- визнати неправомірним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області вих. №321/03.26-32 від 21.03.2018 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з особливо шкідливими умовами праці із врахуванням заробітної плати за періоди з 22.07.1982 по 24.07.1997, зазначені у довідках №38/11 від 22.09.2008, №39/11 від 22.09.2008, № 40/11 від 22.09.2008, уточнюючих довідках виданих ВАТ "Львівенергоремонт" №41/11 від 22.09.2008 за період з 22.07.1982 року по 08.08.1996 рік - 13 років 6 місяців до спеціального стажу за Списком №2 виробництв робіт, професій, посад і показників, затверджених у встановленому порядку Кабінетом Міністрів України, який дає право на пенсію на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку та призначити пенсію за віком на пільгових умовах - з дня звернення із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах - з січня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що йому виповнилося 55 років, а його загальний трудовий стаж становить понад 35 років, з них стаж роботи на посадах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 становить близько 15 років, що у відповідності до вимог ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" дає право позивачу на пільгову пенсію. Зазначає, що у січні 2018 року він звернувся з письмовою заявою до відповідача про призначення йому пільгової пенсії, додавши до неї всі необхідні документи. Втім, 21 березня 2018 року відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах. На переконання позивача, відмова відповідача є протиправною, оскільки позивачем було надано усі необхідні документи для призначення пільгової пенсії, спірний період роботи на підприємстві ВАТ «Львівенергоремонт» підтверджено показаннями свідків, а відтак такий підлягає зарахуванню. Враховуючи наведене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві. Заперечення мотивує тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". За результатами розгляду заяви та дослідження наданих позивачем документів було прийнято рішення про відмову у призначенні пільгової пенсії. Підставою для відмови стало не підтвердження пільгового стажу за період роботи з 21.08.1992 по 08.08.1996, оскільки перша атестація на ВАТ «Львівенергоремонт» проведена 28.08.2001, дані щодо проведення атестації на ВАТ «Львівенергоремонт» до 1997 року, як у позивача, так і у відповідача відсутні. Також, у наданій позивачем довідці про період пільгової роботи з 01.03.1993 та 31.03.1994 в розділі XXIV позиція 12100000 відсутня. Також, відповідач вказує, що для призначення пенсії за віком па пільгових умовах за Списком № 2 позивач надав відповідачу уточнюючі довідки виданні ВАТ «Львівенергоремонт». Відповідач стверджує, що пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 призначаються достроково, під час призначення цього виду пенсії проводиться суцільна перевірка первинних документів, які слугували підставою для видачі, зокрема, уточнюючої довідки, яка підтверджує особливий характер роботи. Проте, провести зустрічну звірку наданих позивачем документів не можливо, оскільки ВАТ «Львівенергоремонт» ліквідовано. У зв'язку з чим Старосамбірським об'єднаним управління Пенсійного фонду України у Львівській області був скерований запит в Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду в м. Києві про проведення зустрічної перевірки виданих документів, оскільки за наявними даними документи знаходяться на збереженні в TOB "Поліська долина". Проте, у відповідь на скерований запит відповідача повідомлено, що здійснити перевірку немає можливості, оскільки TOB «Поліська долина» за юридичною адресою не знаходиться, а за адресою: вул.Нижньоюрківська,8 знаходиться напівзруйнована будівля, контактні телефони відсутні. Таким чином, підтвердити правомірність видачі зазначених довідок не вбачається за можливе, а відтак відсутні підстави для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 20 червня 2018 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.

18 липня 2018 року ухвалою Львівського окружного адміністративного суду вирішено перейти до розгляду справи № 813/2574/18 за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання на 14.08.2018.

У судовому засіданні 21 серпня 2018 року протокольною ухвалою суду було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Суд встановив, що 18 січня 2017 року ОСОБА_1 виповнилося 55 років, що підтверджується копією паспорта.

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Старосамбірського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно записів у трудовій книжці ОСОБА_1 працював на виробничому підприємстві «Львівенергоремонт» електромонтером по ремонту електроустаткування з 22.07.1982 по 27.12.1987 та електрослюсарем по ремонту устаткування розподільчих пристроїв з 28.12.1987 по 24.07.1997.

Як встановлено судом та не заперечується позивачем та відповідачем, для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 позивач надав відповідачу довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, які видані ВАТ "Львівенергоремонт":

- довідка від 22.09.2008 № 41/11 - працював електромонтером, електрослюсарем по ремонту електрообладнання з 22.07.1982 по 31.12.1991;

- довідка без дати та номера - працював електромонтером по ремонту електрообладнання з 01.01.1992 по 31.08.1992;

- довідка без дати та номера - працював електромонтером по ремонту електрообладнання з 01.03.199 3 по 21.03.1994;

- довідка без дати та номера - робітником, постійно зайнятим на ремонті технологічного обладнання в умовах радіаційної шкідливості з 01.04.1994 по 02.12.1994; 01.01.1995 по 31.12.1995; з 01.01.1996 по 08.08.1996.

21 березня 2018 року за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області прийняло рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відмова вмотивована тим, що за результатами розгляду заяви позивача, було встановлено, що в період роботи з 01.04.1994 по 08.08.1996 чинні Списки №1 від 11.03.1994 №162 розділу ХХІV, підрозділу 6, позиція 12406000 -17541, втім у довідці за період роботи з 01.03.1993 по 31.03.1994, зазначено позицію 12100000, якої в розділі XXIV немає. Також, відповідач зазначив, що відомості щодо проведення атестації на ВАТ "Львівенергоремонт" до 1987 року відсутні, а перша атестація на підприємстві проведена 28.08.2001, тому підстав для врахування позивачу до пільгового стажу періодів роботи з 21.08.1992 по 08.08.1996, які зазначені в уточнюючих довідках без дати та № видачі, немає. Відповідач в оскаржуваній відмові також вказує, що пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 призначаються достроково, під час призначення цього виду пенсії проводиться суцільна перевірка первинних документів, які слугували підставою для видачі, зокрема, уточнюючої довідки, яка підтверджує особливий характер роботи. У зв'язку з чим Старосамбірським об'єднаним управління Пенсійного фонду України у Львівській області був скерований запит в Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду в м. Києві про проведення зустрічної перевірки виданих документів, оскільки за наявними даними, документи знаходяться на збереженні в TOB "Поліська долина". Проте, у відповідь на скерований запит відповідача повідомлено, що здійснити перевірку немає можливості, оскільки TOB «Поліська долина» за юридичною адресою не знаходиться, а за адресою: вул. Нижньоюрківська, 8 знаходиться напівзруйнована будівля, контактні телефони відсутні. Таким чином, підтвердити правомірність видачі зазначених довідок не вбачається за можливе, а відтак відсутні підстави для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Позивач не погоджується із таким рішенням відповідача, тому оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України від 05.11.1991 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788, в редакції станом на час подання заяви позивачем), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у і не менше 23 років у жінок; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Абзацом 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими та важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочого місця, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Так, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз. 1 цього пункту пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Згідно з абзацом першим підпункту 2 пункту 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад та показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочого місця, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу у період з 01.04.2017 по 31.03.2018 - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абз. 1 п. 2, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються зі зменшенням пенсійного віку, встановленого абз. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 № 1451/11731.

Пунктом 3 вказаного Порядку визначено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До

пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилась чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період робіт із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно.

Таким чином, обов'язковою умовою для зарахування роботи у шкідливих умовах до пільгового стажу після 21.08.1992 є результати атестації робочого місця.

Частина 3 статті 13 Закону №1788 встановлює, що порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, передбачений законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

Згідно з ст. 100 Закону №1788, особам, які працювали до введення в дію цього Закону (тобто до 01.01.1992) на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;

б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Згідно із ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні положення містяться у п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, згідно з яким основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 20 Порядку встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Право особи на призначення пільгової пенсії, згідно зі ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, у якому працювала особа зі шкідливими і важкими умовами праці.

Тобто, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України від 05.11.1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення», є виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження несприятливих умов праці за результатами атестації відповідного робочого місця.

У постанові від 06.12.2016 у справі № 21-1660а16 Верховний Суд України вказав на те, що право особи на призначення пільгової пенсії згідно зі статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала зі шкідливими і важкими умовами праці.

Як вбачається із записів в трудовій книжці ОСОБА_1, останній з 22.07.1982 по 27.12.1987 працював електромонтером по ремонту електроустаткування та з 28.12.1987 по 24.07.1997 працював електрослюсарем по ремонту устаткування розподільчих пристроїв на виробничому підприємстві «Львівенергоремонт».

Вищезазначене також підтверджується наступними доказами:

- довідка від 22.09.2008 № 41/11 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, відповідно до якої ОСОБА_1 працював електромонтером, електрослюсарем по ремонту електрообладнання з 22.07.1982 по 31.12.1991;

- довідка без дати та номера про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, відповідно до якої ОСОБА_1 працював електромонтером по ремонту електрообладнання з 01.01.1992 по 21.08.1992;

- довідка без дати та номера про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, відповідно до якої ОСОБА_1 працював електромонтером по ремонту електрообладнання з 01.03.1993 по 31.03.1994;

- довідка без дати та номера про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, відповідно до якої ОСОБА_1 працював робітником, постійно зайнятим на ремонті технологічного обладнання в умовах радіаційної шкідливості з 01.04.1994 по 02.12.1994; 01.01.1995 по 31.12.1995; з 01.01.1996 по 08.08.1996.

- наказ ВАТ «Львівенергоремонт» від 28.08.2001 № 160 про атестацію робочих місць за умовами праці.

Також в матеріалах справи наявні довідки № 38/11 від 22.09.2008, № 39/11 від 22.09.2008, № 40/11 від 22.09.2008 про заробітну плату для обчислення пенсії ОСОБА_1, виданні ВАТ «Львівенергоремонт».

Вище зазначенні довідки виданні підприємством з посиланням на списки №2 та №1, які затверджені постановами Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 № 1173, Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 №10 та Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 №162.

В період роботи позивача з 22.07.1982 по 31.12.1991 чинні списки від 22.08.1956 №1173. Списком №2, розділом XIV, підрозділом а) передбачені слюсарі та електромонтери чергові, слюсарі і електромонтери по ремонту і обслуговуванню устаткування і автоматики в цехах: котельних, машинних (теплосилових), паливоподачі і пилеприготовлення.

В період роботи позивача з 01.01.1992 по 21.08.1992 чинні списки від 26.01.1991 №10. Списком №2, розділом XIII, позицією 2140000а-18455 передбачені слюсарі, електромонтери, електрослюсарі всіх найменувань, зайняті на обслуговуванні і ремонті котельного, турбінного (парогазотурбінного) устаткування, устаткування паливоподачі і пилеприготовлення і забезпечують його роботу засобів вимірювання і автоматики.

В період роботи позивача з 01.04.1994 по 08.08.1996 чинні Списки №1 від 11.03.1994 №162 розділом ХХІУ, підрозділом 6, позицією 12406000-17541 передбачені робітники, спеціалісти і керівники, постійно зайняті на експлуатації, ремонті і налагодженні технологічного обладнання, вентиляції, систем управління, приладів технологічного і радіаційного контролю, на роботах по виведенню із експлуатації атомних реакторів різного призначення і атомних станцій в умовах радіаційної шкідливості.

Також, судом встановлено, що постановою Господарського суду Харківської області від 24.11.2015 у справі № 5023/4144/11, серед іншого затверджено наданий суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, вирішено ліквідувати юридичну особу ВАТ «Львівенергоремонт».

Як було встановлено судом, відповідач відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, дійшов висновку, що спірні періоди роботи позивача не можуть бути враховані з наступних підстав.

Так, відповідач відмовляючи позивачу у призначенні пільгової пенсії зазначив, що пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 призначаються достроково, під час призначення цього виду пенсії проводиться суцільна перевірка первинних документів, які слугували підставою для видачі, зокрема, уточнюючої довідки, яка підтверджує особливий характер роботи.

У зв'язку з чим, 26 січня 2018 року Старосамбірським об'єднаним управління Пенсійного фонду України у Львівській області був скерований запит № 457/04-31 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду в м. Києві про проведення зустрічної перевірки виданих документів, оскільки за наявними даними, документи знаходяться на збереженні в TOB "Поліська долина".

23 лютого 2018 року Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду в м. Києві листом № 10829/11 у відповідь на скерований запит повідомило відповідача, що здійснити перевірку немає можливості, оскільки TOB «Поліська долина» за юридичною адресою не знаходиться, а за адресою: вул. Нижньоюрківська, 8 знаходиться напівзруйнована будівля, контактні телефони відсутні.

Відповідач, у зв'язку з неможливістю провести зустрічну звірку наданих позивачем первинних документів, дійшов висновку, що підтвердити правомірність видачі зазначених довідок не вбачається за можливе, тому відсутні підстави для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Таким чином, з наведеного слідує, що серед іншого підставою для не зарахування позивачу до пільгового стажу спірних періодів роботи є неможливість здійснення перевірки достовірності довідок через ліквідацію підприємства та не можливістю віднайти архівні дані.

Однак, суд не може погодитися із такою підставою для відмови, оскільки трудовою книжкою позивача підтверджено, що ОСОБА_1 з 22.07.1982 по 27.12.1987 працював електромонтером по ремонту електроустаткування та з 28.12.1987 по 24.07.1997 працював електрослюсарем по ремонту устаткування розподільчих пристроїв на виробничому підприємстві «Львівенергоремонт».

Вказані обставини також підтверджується довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданими ВАТ «Львівенергоремонт».

Отже, підставою для не зарахування цих періодів до пільгового та страхового стажу є відсутність акту з проведення зустрічної перевірки на підприємстві.

Відповідно до п. 3 ст. 44 Закону України №1058 та п. 4.2 Порядку №22-1 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірності поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

При цьому суд наголошує, що право особи на отримання пенсійних виплат не може бути поставлено у залежність від можливості органів Пенсійного фонду України здійснювати ці повноваження (зокрема, у зв`язку з неможливістю проведенням перевірки періодів роботи позивача, оскільки підприємство ліквідовано, а архівні документи не знайдено), а тому неможливість проведення перевірки правомірності видачі довідки не дає підстав для відмови у зарахуванні стажу роботи при його підтвердженні записами у трудовій книжці.

Крім того, доказів, які б спростовували факт роботи позивача повний робочий день у шкідливих умовах праці відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі «Ковач проти України» від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Таким чином, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

Разом з цим, вимогами пункту 20 Порядку №637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Таким чином, наданні позивачем уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу є підставою для зарахування відповідачем спірних періодів роботи до стажу роботи, який надає право позивачу на пенсію на пільгових умовах.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що зарахуванню до пільгового стажу роботи позивача підлягають спірні періоди його роботи з 22.07.1982 по 21.08.1992, оскільки вони крім записів в трудовій книжці, підтверджені також уточнюючими довідками.

Отже, з урахуванням вимог законодавства України про пенсійне забезпечення, а також встановлених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач, не зараховуючи до пільгового стажу позивача період його роботи з 22.07.1982 по 21.08.1992 на ВАТ «Львівенергоремонт» діяв не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання пропорційності, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями на досягнення яких спрямоване це рішення, що порушує конституційне право позивача на пенсійне забезпечення на пільгових умовах.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що неможливість відповідача провести перевірку відповідності записів довідок первинним документам, не повинна покладати надмірного тягаря та обов'язку на позивача.

Аналогічного за змістом висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23.01.2018 у справа №583/392/17, в якій суд зазначив, що позивачем вчинено усі дії та подано усі документи, необхідні для призначення пенсії із урахуванням заробітної плати, вказаній у довідці № 7 від 02 жовтня 2010 року. Те, що Охтирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Сумській області через проведення АТО позбавлене можливості провести перевірку відповідності запису довідки первинним документам, не покладає надмірного тягаря та обов'язку на позивача, оскільки довідка видана належним органом та містить усі необхідні реквізити та відомості.

Окрім того, суд звертає увагу, що в судовому засіданні 14 серпня 2018 року, судом було допитано в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Під час допиту у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 під присягою повідомив суду, що з 1982 року по 1999 рік працював у ВАТ «Львівенергоремонт» на посаді електрослюсаря. Свідок повідомив суд, що він знайомий з ОСОБА_1, оскільки працював з останнім на ВАТ «Львівенергоремонт» з 1982 року. Також, свідок зазначив, що на даний час отримує пенсію на пільгових умовах та йому до пільгового стажу зараховано стаж роботи на ВАТ «Львівенергоремонт». Свідок зазначив, що йому невідомо, що відбулося із зазначеним підприємством на даний час і де можуть знаходитися архівні документи.

Суд, під час допиту свідка ОСОБА_5 встановив наступне. Так, у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 повідомив суд, що з 1982 року по 1987 рік працював у ВАТ «Львівенергоремонт» на посаді електрослюсаря. Свідок зазначив, що він з ОСОБА_1 працював на ВАТ «Львівенергоремонт» з 1982 року по 1987 рік, потім він звільнився, а ОСОБА_1 працював на підприємстві надалі. ОСОБА_5 також повідомив суду, що з 2008 року він отримує пенсію на пільгових умовах, а період роботи на ВАТ «Львівенергоремонт» йому враховано до пільгового стажу. Стосовно проведення пенсійним органом акту звірки, свідок зазначив, що йому невідомо.

Відповідно до пункту 18 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

В цьому ж судовому засіданні представником відповідача було надано суду копії документів на підтвердження того, що свідок ОСОБА_5 дійсно працював на ВАТ «Львівенергоремонт», і що такий отримує пенсію на пільгових умовах.

21 серпня 2018 року представник відповідача в судовому засіданні надав суду оригінал пенсійної справи ОСОБА_5.

Таким чином, за результатами допиту свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 судом було підтверджено те, що позивач дійсно з 1987 року працював на ВАТ «Львівенергоремонт» по 1996 рік. Також судом було встановлено, що свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 отримують пенсію на пільгових умовах з врахуванням останнім трудового стажу на підприємстві «Львівенергоремонт».

Вказані обставини були підтвердженні представником відповідача в судовому засіданні 14 серпня 2018 року, в якому представник відповідача зазначив, що свідкам було враховано до пільгового стажу період роботи на ВАТ «Львівенергоремонт» тільки у зв'язку із наявністю актів зустрічної звірки.

На переконання суду, вказані обставини свідчать про те, що не може ставитися в провину особі відсутність можливості органами пенсійного фонду провести зустрічну звірку, оскільки таке позбавляє особу можливості забезпечити належний захист своїх прав, що є порушенням Конституції України та Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки гарантовані права особи мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Окрім того, на думку суду, надання одній особі права на пенсію на пільгових умовах з врахування періоду роботи на ВАТ «Львівенергоремонт» та не надання такого права іншій особі за той самий період роботи є порушенням Конституції України, оскільки статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом, а відповідно до статті 21 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується право позивача на зарахування останньому періоду його роботи з 22.07.1982 по 21.08.1992 на ВАТ «Львівенергоремонт» до пільгового стажу, що дає право на пільгову пенсію.

Що стосується зарахування до пільгового стажу роботи позивачу спірного періоду з 22.08.1992 по 08.08.1996 та з 22.08.1992 по 24.07.1997, то суд зазначає наступне.

Як встановлено судом із копії наказу ВАТ «Львівенергоремонт» № 160, атестація робочих місць у ВП (ВАТ) «Львівенергоремонт» вперше була проведена 28.08.2001, матеріали справи не містять відомостей про те, що атестація на підприємстві проводилась до 1997 року.

З огляду на те, що оскільки законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, то права особи, яка звернулась за призначенням пенсії не повинні бути обмежені, через неналежне виконання посадовими особами підприємства своїх обов'язків.

Однак, відповідно до ст. 13 Закону № 1788-ХІІ, однією з необхідних умов для виникнення у особи права на пільгову пенсію за Списками №№1,2 є документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 30.01.2018 у справі № К/9901/48/17 (№506/384/17), в якій суд зазначив, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "а" статті 13 Закону є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Таким чином, відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином періоди роботи позивача після 22.08.1992, які не підтверджені результатами атестації робочих місць на підприємстві не підлягають зарахуванню до пільгового стажу роботи позивача.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовна вимога в частині зарахуванню позивачу періоду роботи з важкими умовами праці за період з 22.08.1992 по 08.08.1996 не підлягає задоволенню.

Що стосується позовної вимоги в частині зобов'язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з особливо шкідливими умовами праці із врахуванням заробітної плати за періоди з 22.07.1982 по 24.07.1997, зазначені у довідках №38/11 від 22.09.2008, №39/11 від 22.09.2008, №40/11 від 22.09.2008 та за період з 22.07.1982 по 08.08.1996 до спеціального стажу за Списком № 2, то суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відтак, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення, а тому ухвалення судового рішення щодо захисту прав та інтересів особи на майбутнє, передбачаючи, що вони можуть бути порушені, є безпідставним.

Отже, на думку суду, судове рішення не може бути ухвалено на майбутнє та передбачати можливі порушення з боку суб'єкта владних повноважень, тому позовна вимога позивача в частині врахування заробітної плати позивача зазначеної у довідках №38/11 від 22.09.2008, №39/11 від 22.09.2008, №40/11 від 22.09.2008, виданих ВАТ «Львівенергоремонт» не підлягає до задоволення.

З огляду на те, що зарахуванню до пільгового стажу роботи позивача підлягають спірні періоди його роботи з 22.07.1982 по 21.08.1992, суд дійшов висновку, що відповідач повинен призначити ОСОБА_1 пенсію, відповідно до п. "б" ст. 13 Закону № 1788-ХІІ, оскільки з врахуванням позивачу до пільгового стажу роботи спірних періодів з 22.07.1982 по 21.08.1992, стаж позивача складатиме понад 10 років, що є достатнім для призначення пільгової пенсії зі зменшенням пенсійного віку.

Що стосується посилання відповідача, що в період роботи з 01.04.1994 по 08.08.1996 чинні Списки №1 від 11.03.1994 №162 розділу ХХІV, підрозділу 6, позиції 12406000-17541, втім у довідці позивача за період роботи з 01.03.1993 по 31.03.1994, зазначено позицію 12100000, якої в розділі XXIV немає. Суд не розглядає вказані обставини, оскільки вказаний період роботи позивача не може бути зарахований до пільгового стажу, оскільки на підприємстві не було проведено атестацію робочих місць.

Водночас суд звертає, що в судовому засіданні позивач, представник позивача та представник відповідача зазначили, що предметом дослідження у даній справі є не зарахування позивачу періоду роботи на ВАТ «Львівенергоремонт».

Спору щодо не врахуванню позивачу часу навчання в Добромильському професійному-технічному училищі № 22 з 1977 по 1980 роки та періоду проходження військової служби у Збройних силах з 08.05.1980 по 23.05.1982 немає.

У зв'язку чим, судом не досліджувався зазначений період навчання та проходження служби позивача.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За правилами ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому, згідно зі ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки, у даній справі оспорюється рішення прийняті відповідачем як суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та без дотримання принципу верховенства права, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню, а позов частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах.

Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №321/03.26-32 від 21.03.2018 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з особливо шкідливими умовами праці за періоди з 22.07.1982 по 21.08.1992 до пільгового стажу за Списком № 2 виробництв робіт, професій, посад і показників, затверджених у встановленому порядку Кабінетом Міністрів України, який дає право на пенсію на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку та призначити пенсію за віком на пільгових умовах - з дня звернення із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах з січня 2018 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (790016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок його бюджетних асигнувань 704 (сімсот чотири) грн 80 коп сплаченого судового збору на користь ОСОБА_1 (82064, АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 28.08.2018.

Суддя Р.М. Брильовський