Рішення № 76084346, 27.08.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2018 року м. Житомир справа № 0640/3725/18

категорія 10.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Семенюка М.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - Житомирський обласний військовий комісаріат, про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання призначити, нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення Міністерства оборони України про відмову йому у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи з 27.10.2017, внаслідок поранення (контузія) та захворювання так, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, оформлене протоколом засідання Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 02.02.2018 № 12;

- зобов'язати Міністерство оборони України призначити, нарахувати та виплатити йому одноразову грошову допомогу у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, як інваліду 2 групи з 27.10.2017 внаслідок поранення (контузія) та захворювання так, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 з урахуванням попередніх виплат.

В обґрунтування позову зазначає, що п. 4 ст. 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" не може бути застосовано до нього, оскільки вона стосується військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, а позивач є особою, звільненою з військової служби; право на отримання одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи виникло з моменту встановлення йому цієї інвалідності 27.10.2017 та не залежить від первинного чи повторного встановлення такої інвалідності.

Ухвалою від 18.07.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

25.07.2018 від третьої особи надійшли пояснення щодо позову (а.с. 24-25), в яких просить залишити без задоволення позовні вимоги з тих підстав, що ОСОБА_1 скористався своїм правом, передбаченим ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" на отримання коштів у випадку часткової втрати працездатності; оскільки позивачу встановлена ІІ група інвалідності понад дворічний термін з часу первинного її встановлення (04.03.2015-27.10.2017) підстав для виплати одноразової грошової допомоги - немає.

08.08.2018 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.30-32), в якому просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, так як вища група інвалідності встановлена поза межами двох років після первинного встановлення інвалідності.

Суддя Семенюк М.М. в період з 09.08.2018 по 23.08.2018 перебував у відпустці, а тому, відповідно до ч. 6 ст. 120, ч. 2 ст. 263 КАС України, останнім днем розгляду справи є 27.08.2018.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 в період з 27.05.1985 по 08.08.1987 проходив військову службу на території Республіки Афганістан та приймав участь в бойових діях, що підтверджується копією довідки Новоград-Волинського об'єднаного міського військового комісаріату Житомирської області від 02.02.2015 № 33 (а.с. 16).

Відповідно до витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України від 13.02.2015 № 481 (а.с. 13) встановлено, що отримані позивачем поранення (контузія) та захворювання ТАК пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Як вбачається з довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії НОМЕР_2 від 03.04.2015 (а.с. 11), позивачу було встановлено ІІІ групу інвалідності з 04.03.2015, яка настала внаслідок поранення (поранення) та захворювань, так, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, а згідно довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії НОМЕР_3 від 10.11.2017 (а.с. 12) позивачу було встановлено ІІ групу інвалідності з 27.10.2017, яка настала внаслідок поранення (поранення) та захворювань, так, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії.

З метою вирішення питання про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням ІІ групи інвалідності, внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, позивач звернувся до Міністерства оборони України через Новоград-Волинський об'єднаний міський військовий комісаріат 10.11.2017 (а.с. 9) та надав копії необхідних документів, які були надіслані до Міністерства оборони України.

Розглянувши вказані документи Міністерство оборони України своїм рішенням, оформленим Протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 02.02.2018 року № 12, відмовило у призначені одноразової грошової допомоги з тих підстав, що ОСОБА_1 групу інвалідності змінено понад дворічний термін.

Також в даному рішенні зазначено, що допомога у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності виплачена позивачу в сумі 182700,00 грн., що позивачем не заперечується.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що визначення основних засад державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни регулює Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII )

Згідно з п.1 ст.3 Закону №2011- ХІІ, дія даного Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Пунктом 2 ст.16 Закону №2011- ХІІ встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога, зокрема, за підпунктом 4, у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Разом з цим, в п. 4 ст. 16-3 Закону №2011- ХІІ, який діє з 01.01.2017, зазначено:

"Якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку із змінами, що відбулися, не здійснюється".

Окрім того, суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що додається (далі - Порядок №975).

Згідно п. 8 Порядку №975 якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми. У разі повторного встановлення (зміни) групи інвалідності, причин її виникнення або ступеня втрати працездатності понад дворічний строк після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється.

Відповідно до вказаних норм передбачено право військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, військовозобов'язаних та резервістів на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі у випадку встановлення під час повторного огляду згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищої групи інвалідності або більшого відсотку втрати працездатності, за умови, що встановлення вищої групи інвалідності або більшого відсотку втрати працездатності відбулось протягом двох років після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, а у разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку із змінами, що відбулися, не здійснюється.

Як вбачається з матеріалів справи, зміна групи інвалідності позивачу відбулась понад дворічний після первинного встановлення інвалідності, а тому, згідно діючого законодавства, виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку із змінами, що відбулися, не повинна здійснюватись, у зв'язку із чим суд вважає, що відповідач діяв правомірно, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, щ визначені Конституцією та законами України, а тому позов задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, номер НОМЕР_1) до Міністерства оборони України (пр-т Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, код 00034022), третя особа - Житомирський обласний військовий комісаріат (вул. С.Параджанова, 4, м. Житомир, 10001, код 07873079), відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Семенюк