Рішення № 76083962, 03.08.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2018 року м.Житомир

справа № 806/1836/18

категорія 9.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Горовенко А.В.,

за участю секретаря судового засідання Демчук О.М.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю від 02.05.2018 за реєстр.№644);

представника відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю від 19.12.2017),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06 листопада 2017 року №0022481304 про застосування пені в сумі 28942 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що не погоджується із прийнятим податковим повідомленням-рішенням №0022481304 від 06.11.2017, оскільки, на думку позивача, пеня за порушення строків валютних розрахунків за договором зовнішньоекономічної діяльності є адміністративно-господарською санкцією. Частиною 1 статті 250 Господарського кодексу України передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Таким чином, позивач вважає, що дана норма встановлює граничні строки застосування пені за порушення валютних розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності - 6 місяців з дня виявлення, але не пізніше року з дня порушення. Відтак, застосування контролюючим органом до платника податків адміністративно-господарських санкцій у вигляді пені за порушення строків валютних розрахунків у сфері ЗЕД після спливу 6 місяців з моменту виявлення такого порушення є протиправним.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 16.04.2018 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з протокольною ухвалою суду від 04.05.2018 у судовому засіданні оголошено перерву до 21.06.2018, позивача зобов"язано надати додаткові докази по справі.

Відповідно до довідки від 21.06.2018 розгляд справи не відбувся, судове засідання відкладено на 11.07.2018, у зв"язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.

Згідно з протокольною ухвалою суду від 11.07.2018 під час розгляду справи оголошено перерву до 03.08.2018, у зв"язку з необхідністю подання відповідачем додаткових доказів по справі.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі, з мотивів викладених у позовній заяві та відповіді на відзив на позовну заяву (вх.№10035/18 від 15.05.2018). Додатково наголошував, що відповідно до положень Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) і пеня є різними поняттями, тобто пеня за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності не є штрафною санкцією, а тому мають застосовуватись положення ст.250 Господарського кодексу України.

Також представник позивача звертав увагу на те, що відповідно до п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 днів граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом. В даному випадку по ВМД №101060000/2014/012398 від 21.08.2014 та ВМД №101060000/2014/009171 від 27.06.2014 термін 1095 днів вже сплинув.

Представник відповідача в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечувала у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (за вх.№9289/18) від 04.05.2018 та запереченнях на відповідь на відзив на позовну заяву від 18.06.2018 (вх.№12060/18).

В обґрунтування вказує, що за результатами позапланової невиїзної перевірки виявлено порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", винесено податкове повідомлення-рішення №0022481304 від 06.11.2017, яким нараховано суму грошового зобов"язання, а саме пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Представник відповідача заперечувала, щодо доводів позивача про застосування до вказаних правовідносин 6 місячного строку передбаченого ст.250 Господарського кодексу України. Зазначала, що відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв"язку з прийняттям Податкового кодексу України" від 02.12.2010 №2756-VІ, який набрав чинності 01.01.2011, статтю 250 Господарського кодексу України доповнено частиною другою, якою передбачено, що дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотримання яких покладено на органи доходів і зборів. В свою чергу п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України містить норми, які встановлюють строки для застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків, таким чином контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов"язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 днів граничного строку сплати грошового зобов"язання, нарахованих контролюючим органом.

Разом з тим, представник відповідача зазначала, що рахунки в іноземній валюті не є порушеннями господарської діяльності, внаслідок чого пеня нарахована контролюючим органом, відповідно до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не є адміністративно-господарською санкцією в розумінні статті 238 Господарського кодексу України, тому як наслідок, до спірних правовідносин не можуть застосовуватися строки застосування цих санкцій, встановлених ст.250 Господарського кодексу України.

Датою з якої слід обраховувати відлік часу згідно зі ст.102 Податкового кодексу України, на думку відповідача, є дата надходження грошових коштів на поточний рахунок резидента, а не дата вантажної митної декларації, як зазначає позивач.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що службовими особами Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3Ю.) з питань дотримання ним вимог валютного законодавства при виконанні експортних контрактів: від 16.06.2014 №2, укладеного з BRENNHOLZ SPEZIALIST UG, за період з 16.06.2014 по 31.07.2017; від 25.11.2014 №25/11-20147, укладеного з Aeko System Sp zo.o, за період з 25.11.2014 по 31.07.2017.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 18.08.2017 №496/06-30-13-10/НОМЕР_1 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з питань дотримання ним вимог валютного законодавства при виконанні експортних контрактів: від 16.06.2014 №2, укладеного з BRENNHOLZ SPEZIALIST UG, за період з 16.06.2014 по 31.07.2017; від 25.11.2014 №25/11-20147, укладеного з Aeko System Sp zo.o, за період з 25.11.2014 по 31.07.2017 (далі - акт перевірки) про порушення позивачем вимог статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 №185/94-ВР (із змінами та доповненнями), а саме, при виконанні експортних контрактів:

1) від 16.06.2014 №2, укладеного з BRENNHOLZ SPEZIALIST UG, за період, що перевірявся (з 16.06.2014 по 31.07.2017) валютні кошти надійшли: в сумі 3000,00 євро зараховано на поточний рахунок платника 27.10.2014, кількість прострочених днів становить - 32; в сумі 2 300,00 євро зараховано на поточний рахунок платника 29.10.2014, кількість прострочених днів становить - 34; в сумі 4 218,62 євро зараховано на поточний рахунок платника 18.12.2014, кількість прострочених днів становить - 29;

2) від 25.11.2014 №25/11-2014, укладеного з Aeko System Sp zо.о.. за період, що перевірявся (з 25.11.2014 по 31.07.2017) валютні кошти надійшли: в сумі 1 100,00 євро зараховано на поточний рахунок платника 27.04.2015, кількість прострочених днів становить - 39; в сумі 1 597,04 євро зараховано на поточний рахунок платника 12.06.2015, кількість прострочених днів становить - 85 (а.с.9-16).

06 листопада 2017 року контролюючим органом на підставі висновків акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0022481304, яким ФОП ОСОБА_3 нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (далі ЗЕД), невиконання зобов"язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в розмірі 28942 грн (а.с.19).

Позивач, не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 06.11.2017 №0022481304, звернувся до суду з даним позовом.

Перевіряючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем, на його відповідність нормам податкового законодавства та вимогам ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Законом України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.1994 №185/94-ВР (далі - Закон України №185/94-ВР).

Відповідно до ст.1 Закону України №185/94-ВР виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг). Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Постановою Правління Національного банку України №758 від 01.12.2014 встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Матеріали справи свідчать, що 16 червня 2014 року між ФОП ОСОБА_3 ("Продавець") та компанією "BRENNHOLZ SPEZIALIST UG" (Німеччина) ("Покупець") укладено контракт №2, відповідно до пункту 1.2 якого "Продавець" зобов'язується поставити "Покупцю" на умовах FCA Житомирський район с.Іванівка, Україна елементи огородження дерев'яні у відповідності до умов даного контракту (а.с.78-80).

Відповідно до пункту 5.1. контракту №2 від 16.06.2014 оплата за контрактом проводиться шляхом банківського переказу грошових коштів "Покупцем" на валютний рахунок "Продавця" за домовленістю сторін, але не пізніше 90 днів з дати поставки партії товару на склад "Продавця".

Згідно з п.1.1 контракту від 25.11.2014, №25/11-2014 укладеного між ФОП ОСОБА_3 ("Продавець") та "Aeko System" Spz о.о. ("Покупець"). "Продавець" продає, а "Покупець" купує пиломатеріали необрізані дубові, односторонні обрізні, обрізні свіжоспилені, І, ІІ, ІІІ сорту, невідсортовані.

Відповідно до пункту 4.2 контракту від 25.11.2014 №25/11-2014 плата за кожну партію товару здійснюється в EUR, шляхом перерахунку грошових коштів на рахунок "Продавця" одразу ж після виконання п.5.2 цього контракту.

Пунктом 5.2 контракту від 25.11.2014 №25/11-2014 визначено, що партія товару приймається за якістю, відповідно до вимог вказаних у специфікаціях та у кількості, відповідно до товаросупровідних документів на складі "Покупця".

Судом з'ясовано, що відповідно до контракту від 16.06.2014 №2: граничний термін надходження валютної виручки за вантажною митною декларацією (далі - ВМД) від 27.06.2014 №101060000/2014/009171 у сумі 5291,98 EUR кошти у в розмірі 3000 EUR надійшли з порушенням законодавчо встановлених термінів розрахунків 27.10.2014 - на 32 дні та в розмірі 2300 EUR з порушенням законодавчо встановлених термінів розрахунків 29.10.2014 - на 34 дні; граничний термін надходження валютної виручки за ВМД від 21.08.2014 №101060000/2014/012398 у сумі 4226,64 EUR становив 19.11.2014, кошти в розмірі 4218,62 EUR надійшли з порушенням законодавчо встановлених термінів розрахунків18.12.2014 - на 29 дні (а.с.20, 61-62, 65-67).

За контрактом від 25.11.2014 №25/11-2014: граничний термін надходження валютної виручки за ВМД від 28.12.2014 №101060000/2014/020514 у сумі 2697,04 EUR становив 19.03.2015, кошти в розмірі 1100,00 EUR надійшли з порушенням законодавчо встановлених термінів розрахунків 27.04.2015 - на 39 днів та в розмірі 1597,04 EUR з порушенням законодавчо встановлених термінів розрахунків 12.06.2015 на - 85 днів (а.с.20, 63-64).

Тобто в порушення статті 1 Закону України №185/94-ВР, при проведенні розрахунків з ФОП ОСОБА_3, порушено терміни розрахунків в іноземній валюті.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України №185/94-ВР порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Суд критично ставиться до доводів позивача про те, що прийняття контролюючим органом оскарженого податкового повідомлення-рішення вчинено поза межами строків, проте встановлених ст.250 Господарського кодексу України, зважаючи на таке.

Так, дійсно, частиною 1 ст. 250 Господарського кодексу України встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України" від 02.12.2010 №2756-VI, що набрав чинності з 01.01.2011, вказану статтю доповнено частиною другою, згідно з якою зі сфери її дії виключено штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.

Таким чином порядок застосування цих санкцій з 01.01.2011 врегульовано статтями 113, 114 Податкового кодексу України.

Зокрема, пунктом 113.3 статті 113 Податкового кодексу України передбачено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених цим Кодексом та іншими законами України, не дозволяється.

Згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

В свою чергу, відповідно до пункту 114.1 статті 114 Податкового кодексу України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу, пунктом 102.1 якої передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Таким чином, суд приходить до висновку, щодо обґрунтованості визначення контролюючим органом пені на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, без урахування визначеного статтею 250 Господарського кодексу України гранично допустимого строку. та ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №808/2561/17 та від 06.02.2018 у справі №809/951/17.

Посилання позивача на висновок Верховного Суду України щодо застосування статті 250 Господарського кодексу України, викладений у постанові від 04.11.2014 у справі № 21-469а14, суд відхиляє, оскільки цей висновок зумовлений відмінністю редакції статі 250 Господарського кодексу України до набрання 01.01.2011 чинності Податковим кодексом України, тобто постановлений за різного правового регулювання розглядуваних правовідносин.

Таким чином, в разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення порушення термінів розрахунків у іноземній валюті в сфері ЗЕД у відповідача були відсутні підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення про донарахування пені.

Судом з'ясовано, що відповідно до контракту від 16.06.2014 №2: граничний термін надходження валютної виручки за вантажною митною декларацією (далі - ВМД) від 27.06.2014 №101060000/2014/009171 у сумі 5291,98 EUR кошти у в розмірі 3000 EUR надійшли з порушенням законодавчо встановлених термінів розрахунків 27.10.2014 - на 32 дні та в розмірі 2300 EUR з порушенням законодавчо встановлених термінів розрахунків 29.10.2014 - на 34 дні; граничний термін надходження валютної виручки за ВМД від 21.08.2014 №101060000/2014/012398 у сумі 4226,64 EUR становив 19.11.2014, кошти в розмірі 4218,62 EUR надійшли з порушенням законодавчо встановлених термінів розрахунків18.12.2014 - на 29 дні (а.с.20, 61-62, 65-67).

За контрактом від 25.11.2014 №25/11-2014: граничний термін надходження валютної виручки за ВМД від 28.12.2014 №101060000/2014/020514 у сумі 2697,04 EUR становив 19.03.2015, кошти в розмірі 1100,00 EUR надійшли з порушенням законодавчо встановлених термінів розрахунків 27.04.2015 - на 39 днів та в розмірі 1597,04 EUR з порушенням законодавчо встановлених термінів розрахунків 12.06.2015 на - 85 днів (а.с.20, 63-64).

Щодо доводів позивача про порушення відповідачем передбаченого Податковим кодексом України 10-ти денного строку винесення податкового повідомлення-рішення, оскільки акт перевірки складено 18.08.2017, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене 06.11.2017, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.86.8 ст. 86. Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Проте, суд звертає увагу, що порушення строку прийняття податкового повідомлення-рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності такого рішення. Якщо податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом у межах компетенції та з його форми можна чітко встановити його зміст, зокрема, порушення законодавства, згідно з яким визначено грошове зобов’язання платника податків, суму такого зобов’язання, таке рішення є правомірним, навіть у разі, коли порушено строки прийняття передбачені п. 86.8 ст. 86 Кодексу.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 28.03.2014 № 375/11/14-14.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірності нарахування пені за порушення терміну розрахунків в іноземній валюті у сфері ЗЕД по ВМД №101060000/2014/009171 від 27.06.2014 в сумі 8680,6 грн, оскільки нарахування відбулося після спливу 1095-ти денного строку, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошового забепечення, що в свою чергу є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення №0022481304 від 06.11.2017 в цій частині.

З урахуванням вказаного, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 10001, іден.код НОМЕР_1) до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (вул.Тютюнника, 7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 39459195) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0022481304 від 06.11.2017, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області №0022481304 від 06.11.2017 в частині нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 8680,6 грн, у решті податкове повідомлення-рішення №0022481304 від 06.11.2017 залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (код ЄДРПОУ 39459195) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (іден.код НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 211 (двісті одинадцять) грн 44 (сорок чотири) коп.

Вступну та резолютивну частини рішення складено у нарадчій кімнаті і проголошено 03 серпня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.В. Горовенко

Рішення складено у повному обсязі 08 серпня 2018 року