Рішення № 76083447, 27.08.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2018 р. Справа№805/3534/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А, розглянувши у порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» про стягнення адміністративно- господарських санкцій у розмірі 286 684, 95 грн. та пені у розмірі 4 472,28 грн., -

В С Т А Н О В И В :

Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» про стягнення адміністративно- господарських санкцій у розмірі 286 684, 95 грн. та пені у розмірі 4 472, 28 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивачем зазначено, що як свідчить звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2017 рік, що наданий Державним підприємством «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» до відділення Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу відповідача становила 2 764 осіб. Таким чином, згідно з ч.1 ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» у відповідача у 2017 році повинно було бути працевлаштовано 111 осіб з інвалідністю. Фактично ж, за даними звіту, працювало 108 осіб. Тобто за невиконання відповідачем нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, Державному підприємству «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» нараховано адміністративно-господарські санкції у розмірі 286 684, 95 грн. У зв'язку із їх несплатою відповідачу також нараховано пеню у розмірі 4 472, 28 грн. Отже, на підставі вищевикладеного, представник Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів просить стягнути з відповідача вищевказані адміністративно-господарські санкції та пеню у судовому порядку.

В матеріалах справи наявний відзив відповідача на позовну заяву, відповідно до якого Державним підприємством «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» щомісяця надаються звіти до Вугледарського міського центру зайнятості про наявність вакансій. Однак, жодного інваліда не було направлено центром зайнятості до підприємства. Також відповідач зазначив, що в порушення ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позивачем не надано доказів відмови з боку відповідача в працевлаштуванні інвалідів, не надані докази на підтвердження факту того, що служба зайнятості, органи виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органи місцевого врядування, громадські організації інвалідів направляли до відповідача інвалідів, а останнє відмовляло у працевлаштуванні таких осіб. Відповідач зазначив, що підприємством були вчинені усі покладені на нього Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в України" обов'язки щодо створення та працевлаштування інвалідів, а саме: належним чином проінформований центр зайнятості та відділення Фонду соціального захисту інвалідів. Тому представник відповідача вважає, що відповідач не повинен був виконувати функції, покладені на уповноважені державі органи та самих осіб - інвалідів з приводу реалізації своїх прав на працю, з огляду на викладене вимоги позивача щодо стягнення адміністративно- господарських санкцій є безпідставними та необґрунтованими.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21.05.2018 року позовну заяву Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське № 1" про стягнення адміністративно- господарських санкцій у розмірі 286 684, 95 грн. та пені у розмірі 4 472, 28 грн, - залишено без руху. Надано Донецькому обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів строк - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду: документа про сплату судового збору у розмірі 4 367,36 грн.

Ухвалою суду від 04.06.2018 року прийнято до розгляду позовну заяву Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» про стягнення адміністративно- господарських санкцій у розмірі 286 684, 95 грн. та пені у розмірі 4 472, 28 грн. та відкрито провадження по справі № 805/3534/18-а. Призначено підготовче засідання по адміністративній справі № 805/3534/18-а за правилами загального позовного провадження на 14 годину 00 хвилин 27.06.2018 року.

Ухвалою суду від 27.06.2018 року відкладено підготовче засідання по адміністративній справі за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» про стягнення адміністративно- господарських санкцій у розмірі 286 684, 95 грн. та пені у розмірі 4 472, 28 грн. до 15-00 год. 25.07.2018 року.

Ухвалою суду від 25.07.2018 року закрито підготовче провадження по адміністративній справі та призначено судовий розгляд справи по суті на 13 годину 00 хвилин 15.08.2018 року.

Розгляд справи перенесено з 15.08.2018 року на 27.08.2018 року об 11:00 у зв'язку з неявкою позивача.

Представники сторін, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, до суду не з'явились, проте надали через відділ документообігу та архівної роботи клопотання про проведення судового засідання без їх участі.

Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, встановив наступне.

Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів в своїй діяльності поряд з законодавством керується Положенням про відділення Фонду, затверджене Наказом Фонду соціального захисту інвалідів № 81 від 26.05.2011 року, що визначає основні функції, завдання та повноваження відділення Фонду, до яких належить, зокрема, прийом звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, збір сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, облік заборгованості по сплаті сум адміністративно-господарських санкцій і пені та відповідна позовна робота у судах різних інстанцій.

Державне підприємство "Шахтоуправління "Південнодонбаське № 1" (код ЄДРПОУ 34032208), є юридичною особою, що підтверджується витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с.96-99).

Згідно інформації за показниками звіту форми № 10-П1 від 16 січня 2017 року у Державному підприємстві «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» за 2017 рік середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) становить 2764 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) - 108 особи, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України» - 111 особи, фонд оплати праці штатних працівників складає 264 132,4 тис. грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника складає 954 561, 65 грн., сума адміністративно - господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів складає 286 684, 95 грн. (а.с. 75).

На підставі даних поданого відповідачем звіту форми № 10-П1 позивачем зроблено висновок про незабезпечення відповідачем працевлаштування норми інвалідів у 2017 році, за що відповідачу необхідно сплатити адміністративно-господарські санкції в сумі 286 684, 95 грн., а також пеню у розмірі 4 472, 28 грн. (а.с.7, 8).

Поряд з цим, суд зазначає, що до Вугледарського міського центру зайнятості Державним підприємством «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» протягом 2017 року щомісячно надавалась звітність форми № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» (а.с. 58-69).

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Спірним питанням даної справи є правомірність дій позивача щодо нарахування відповідачу суму адміністративно - господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21 березня 1991 року № 875-XII та постановою Кабінету Міністрів України "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 31 січня 2007 року № 70 (із змінами і доповненнями).

Основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначені положеннями Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21 березня 1991 року №875-XII (із змінами і доповненнями).

Суд зазначає, що нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні на підприємства покладено обов'язок по забезпеченню певної кількості місць для працевлаштування інвалідів, що не супроводжується обов'язком пошуку інвалідів для працевлаштування на створені ним робочі місця. Такий обов'язок покладено на органи працевлаштування, перелічені в ч.1 ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України від 21 березня 1991 року № 875-12 «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон № 875).

Відповідно до ст. 20 Закону № 875 Фонду соціального страхування захисту інвалідів надано право на стягнення санкцій за недодержання законодавчо встановленого нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Статтею 18 Закону № 875 передбачено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, з урахуванням причин інвалідності, з урахуванням побажань інвалідів, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медиком - соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 18-1 Закону № 875 рішення про визнання інваліда безробітним і взяття його на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону № 875 для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону № 875 підприємства, установи, організації у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Як вбачається з ст. 20 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Згідно п. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 01 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Відповідно до п. 1.3 Порядку подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 червня 2013 року за № 988/23520, роботодавці подають інформацію до територіального органу Державної служби зайнятості України у містах Києві та Севастополі, районі, місті, районі у місті (далі - територіальний орган) незалежно від місцезнаходження.

Згідно п. 2.1 зазначеного Порядку форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи позивачем своєчасно подано до Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2017 рік, в якому підприємством зазначено середньооблікову кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 108 осіб, кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 111 особи.

До центру зайнятості відповідачем протягом 2017 року щомісячно надавалась звітність форми № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» з відміткою про можливість працевлаштування інвалідів з зазначенням характеристики кожної вакансії та вимоги до претендентів (а.с. 58-69).

Відповідно до ч. 8 ст. 69 Господарського кодексу України підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування, зокрема інвалідів. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

З огляду на викладене та виходячи з наданих доказів, суд дійшов висновку, що відповідачем забезпечена певна кількість місць для працевлаштування інвалідів у своєму штаті, як того потребує законодавство.

У зв'язку з тим, що відповідачем вжито усіх залежних від нього заходів щодо утворення робочих місць для працевлаштування інвалідів, на нього не може бути покладена відповідальність за не направлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування, не враховано відсутність у населеному пункті за місцем знаходження підприємства інвалідів, які бажають працевлаштуватись.

Суд вважає, що заявлені до стягнення санкції є адміністративно-господарськими, відтак на них розповсюджуються загальні засади відповідальності учасників господарських відносин, визначені у статтях 216-218, 238, 241 Господарського кодексу України, системний аналіз яких посвідчує підставу сплати за наявності складу правопорушення, склад якого у межах спірних правовідносин позивачем не доведений.

Адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією України та Податковим кодексом України, а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення.

Разом із тим, відповідно до частини першої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною другою наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що він ужив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

При цьому, суд зазначає, що відповідач не зобов'язаний займатися пошуком інвалідів для працевлаштування на створені ним робочі місця. Такий обов'язок покладено на органи працевлаштування, перелічені в ч.1 ст.18 Закону №875.

Враховуючи те, що нормами чинного законодавства на підприємства покладено обов'язок по забезпеченню певної кількості місць для працевлаштування інвалідів, що не супроводжується обов'язком пошуку інвалідів для працевлаштування на створені ним робочі місця, з огляду на виконання відповідачем його обов'язку, суд прийшов до висновку, щодо неправомірності заявленого позову щодо стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені з відповідача.

Отже, зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Судові витрати не підлягають розподілу відповідно до приписів статті 139 КАС України.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 253-263, 293-295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДПРОУ 13492430, вул. Серова, 1а, м. Маріуполь, Донецька область, 87528) до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» (код ЄДРПОУ 34032208, вул. Магістральна, 4, м. Вугледар, Донецька область, 85670) про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 286 684, 95 грн. та пені у розмірі 4 472, 28 грн., - відмовити в повному обсязі.

Повний текст рішення складено 27.08.2018 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Голуб В.А.