Ухвала суду № 76083354, 27.08.2018, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 186/778/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2018 року Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Кривошеї С.С.

при секретарі Кравченко А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з заявою про перегляд заочного рішення винесеного 16 липня 2018 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до нього про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що у провадженні Першотравенського міського суду знаходилася цивільна справа № 186/778/18 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до нього про стягнення заборгованості. 16 липня 2018 року по вказаній справі ухвалено заочне рішення.

Приймаючи заочне рішення, суд виходив з того, що він, як відповідач був належним чином повідомлений про день та час судового розгляду справи, однак до судового засідання не з’явився, причину неявки суду не повідомив.

Оскільки судова повістка за місцем його постійного проживання не надходила (не вручалась), то він не прибув у судове засідання та не повідомив суду поважність причин неявки.

Неповідомлення у встановленому порядку про розгляд справи позбавило його передбаченого цивільним законодавством права надати суду докази, якими він заперечує проти позову.

Вважає, ухвалення вищезазначеного заочного рішення мало місце з недотриманням умов передбачених ст.280 ЦПК України. Такі порушення вимог чинного законодавства України є безумовною підставою для перегляду названого рішення в порядку ст.284 ЦПК України.

З матеріалів справи вбачається, що 16 липня 2018р. суд розглянув справу за відсутності відповідача, взагалі не маючи даних про те, що його повідомлено у встановленому законом порядку про час та місце судового розгляду, докази повідомлення відсутні.

Як наголосив Верховний Суд України у Листі від 01.05.2007 року про «Практику ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах» суд до постановления ухвали про заочний розгляд справи обов’язково повинен перевірити факт повідомлення відповідача належним чином про час і місце судового засідання. Повідомлення сторін про час і місце розгляду справи повинно проводитися відповідно де вимог статей 74-76 ЦПК України (в новій редакції - ст.ст.128-130 ЦПК України). При цьому в матеріалах справи повинні бути належні докази такого повідомлення. Як що відповідні докази відсутні, то відповідач не може вважатися повідомленим належним чином, і підстав для заочного розгляду справи не існує.

У матеріалах справи також відсутнє клопотання відповідача про розгляд справи без його участі.

Стосовно позовних вимог, вважає що вони не підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

В позовній заяві позивач зазначає, що він отримав кредит відповідно до укладеного договору від 09.11.2012 р. у розмірі 3000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, з відсотковою ставкою за користування кредитними коштами в розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Отримання карти з встановленим кредитним лімітом за твердженням позивача фактично прирівнюється до укладення кредитного договору. Проте банківська установа повинна попередити клієнта до моменту укладення договору про всі істотні умови та правила користування цим продуктом.

Також, в анкеті - заяві, графа «сума кредитного ліміту» - пуста, в позовній заяві вказується, що він отримав кредит у розмірі 3000,00 грн., але жодного документу який підтверджував би цей факт до суду не надано. Тобто, можна говорити про те, що він не звертався до Банку з проханням про видачу кредиту, оскільки сума бажаного кредиту не визначена. Доказів призначення кредиту, збільшення розміру кредитного ліміту або виникнення заборгованості за овердрафтом позивачем не надано.

Ним, як клієнтом банку усі частини так званого «кредитного договору» не підписувались. Твердження позивача про те, що він, як споживач послуги, підписавши анкету-заяву погодився з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», затверджених наказом №СП-2010-256 від 06.03.2010 року та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, а отже уклав з банком кредитний договір, необґрунтовані. Позивачем не надано жодного документу (формуляру або інших стандартних форм) в якому зазначений розмір кредиту, навіть в розрахунку заборгованості, відсутня інформація щодо первинної суми кредиту, збільшення/зменшення суми.

Анкета-заява про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг, підписана ним, не може вважатися договором в розумінні ст.626 ЦК України, оскільки не містить всіх суттєвих умов, необхідних для даного виду договору відповідно до ст.638 ЦК. Таким чином підписуючи анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у «ПриватБанку», він фактично не був ознайомлений з пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами. Крім того, факт підпису про ознайомлення з даними документами ще не свідчить про те, що він не лише ознайомлений з документом, а і надав згоду на викладені в даних документах умови, обов'язки, наслідки невиконання зобов'язань, розміри штрафних санкцій, розміри та порядок нарахування процентів, право банку на зміну умов в односторонньому порядку, збільшення розміру ліміту тощо.

Крім того, в розрахунку заборгованості, що надав позивач, зазначено, що відповідачем було погашено за наданим кредитом 0,50 грн. та 0,13 грн. 26.06.2015 р. та 03.10.2015 р. відповідно, але з квітня 2014 року він припинив будь-які відносини з позивачем, не обслуговувався в КБ «Приватбанк», жодних карток у нього не було, жодних виплат не отримував, жодних «взносів» не робив. Тому вважає, що позивач повинен надати докази підтвердження ним сплати зазначених вище платежів.

Відповідно до доданих до позовної заяви документів, а саме витягу з «Условий и правил предоставления банковских услуг», п. 1.1.7.12 передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк. В той же час в жодному документі не прописано про автоматичне пролонгування кредитного ліміту, а зазначено лише про пролонгування правил надання послуг. Таким чином, договір в частині кредитного ліміту закінчився, що дає змогу застосувати позовну давність, оскільки строк дії кредитного ліміту відповідає строку дії кредитної картки. Відповідно до правил користування карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору. Тобто строк позовної давності сплив у квітні 2016 року.

В позові позивач посилається на п. 1.1.3.2.3 що Банк має право на зміну Тарифів, як: викладені на банківському сайті, а також інших умов обслуговування рахунків. Де таке зазначено, що за виключенням зміни розміру кредиту (кредитного ліміту), банк зобов’язаний не менше 7 днів до введення змін проінформувати Клієнта. Якщо протягом і днів Банк не отримав повідомлення від Клієнта про незгоду, вважається що клієнт приймає нові умови. В той же час п.1.1.3.2.9 вищезазначених правил у випадку зміні Умов та Правил надання банківських послуг банк повинен встановити контакт Клієнтом, використовуючи будь-які вказані канали зв’язку. Згода клієнта повинна буті підтверджена, окрім іншого: документом на паперовому носії з реквізитами, що дає змогу ідентифікувати цей документ та фізичну особу, в тому числі заяву згоду, здійснення клієнтом банківських операцій, відміткою на електронній сторінці документа або електронному файлі.

Згідно до доданих до позовної заяви документів, а саме витягу з «Условий правил предоставления банковских услуг» п. 1.1.7.31 строк позовної давності стосовно вимог Банку по поверненню кредиту, сплати процентів за користуванням кредиту неустойки, штрафів, видатків банку складає 50 років. Відповідно до інформації розміщеної на сайті КБ «Приватбанк» зміна строків позовної давності відбулась наприкінці 2016 року, про що позивач також не зазначив в своєму позові, не надав докази, що його було повідомлено про внесення зазначених змін та банком отримана згода як таке передбачено наданим витягом з «Условий и правил предоставления банковских услуг».

Відповідно до ст.ст. 549, 550 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Як вбачається з наданого розрахунку заборгованості, розмір нарахованої банком неустойки (пені, штрафів) складає 3449,37 грн,- заборгованість за пенею та комісією, 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 2065,08 грн. штраф (процентна складова). Відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за кредитним договором - свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15, яка є обов'язковою для всіх судів України. Більше того для окремих видів вимог законом установлена спеціальна позовна давність. Зокрема, ч.2 ст.258 ЦК передбачає, що позовна давність тривалістю один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Всупереч зазначеній нормі Позивач просить суд стягнути декілька видів неустойки за одне і те саме порушення за весь період.

У наданому до позовної заяви витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» зазначено, що базова процентна ставка в місяць (нараховується на залишок заборгованості) складає 3,0%, обов’язковий місячний платіж - 7% від заборгованості, пеня за несвоєчасне погашення кредиту та або процентів складає Пеня = пеня 1 + пеня 2, де пеня 1 - базова процентна ставка за договором/30 - нараховується на кожен день прострочення кредиту; пеня 2 = 1% від заборгованості, але не менше 30 грн. на місяць, при наявності прострочення за кредитом або відсоткам 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму понад 50 грн., штраф за порушення строків платежів за будь якими із грошових зобов’язань - 500грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій, з 01.01.2013 р. всі картки «Універсальна», 30 днів пільгового періоду переведені на тарифний план «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», який передбачає: базова процентна ставка в місяць (нараховується на залишок заборгованості) складає 2,5%, обов’язковий місячний платіж - 7% від заборгованості, з 01.04.2014р. - 5% від заборгованості але не менше 100 грн. та не більше заборгованості, пеня за несвоєчасне погашення кредиту та або процентів складає пеня - 0,24% від суми загальної заборгованості (нараховується на кожний день прострочення кредиту) + 50 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 грн., пеня - 0,24% від суми загальної заборгованості (нараховується на кожний день прострочення кредиту) + 100 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 грн. другий місяць поспіль і більше, штраф за порушення строків платежів за будь якими із грошових зобов’язань – 500 грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій. В той же час в доданому розрахунку заборгованості зазначено 30,00% - ставка (поточна заборгованість), 30,00% ставка (прострочена заборгованість) до 01.09.2014 р., 34,80% ставка (поточна заборгованість), 34,80% ставка (прострочена заборгованість) до 01.04.2015 та 43,20% - ставка(поточна заборгованість), 43,20% ставка (прострочена заборгованість) на весь інший період, ставка пені з 14.11.2012 р. - 1,00, з 01.11.2013 р. - 2,00. Тобто, позивачем неправомірно застосовані проценти ставки не зрозумілого розміру та не застосовано спеціальний строк позовної давності для штрафних санкцій, та зазначено декілька видів неустойки за одне і те саме порушення.

Що стосується сплати судового збору, надаю наступні пояснення:

Відповідно до п.7 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати», судам роз’яснено, що оскільки ст.5 Закону України «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку пільг щодо сплати судового збору, то при визначенні таких пільг слід керуватися іншим законодавством України, наприклад ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» при пред’явленні позову споживачем.

Таким чином судовий збір не має сплачуватися оскільки позивач є споживачем банківських послуг в розумінні ЗУ «Про захист прав споживачів», і відповідно до ч.3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» (на яку йде посилання в п.7 вищевказаної постанови) споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав, а спір виник саме із договору про надання споживчого кредиту.

У судове засідання заявник ОСОБА_1 надав заяву про розгляд справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_2 товариства комерційний банк «ПриватБанк» у судове засідання надав відзив на заяву про перегляд заочного рішення, у якому заперечував проти заяви та прохав суд відмовити у її задоволені. Також, наполягав на тому, що заочне рішення є законним, справедливим та обґрунтованим.

Згідно ч.1 ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Частиною 1 ст.288 ЦПК України передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився у судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Суд, вивчивши заяву про перегляд заочного рішення, відзив, дослідивши матеріали справи, вважає, що докази, на які посилається відповідач у заяві, мають істотне значення для правильного вирішення справи, тому заява підлягає задоволенню, а заочне рішення скасуванню та призначення справи до розгляду в спрощеному порядку, з метою правильного вирішення спору.

Керуючись ст. ст. 284-288 ЦПК України, - суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про скасування заочного рішення - задовольнити.

Скасувати заочне рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 16 липня 2018 року по цивільній справі № 186/778/18 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Розгляд справи провести в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Призначити справу до розгляду в судовому засіданні на 09 годину 30 хвилин 11 вересня 2018 року в приміщенні Першотравенського міського суду Дніпропетровської області (вул. Шахтарської Слави, буд.16, м.Першотравнська, Дніпропетровської області, ІІ поверх).

Відповідачу подати до суду письмовий відзив на позовну заяву з доданими до нього документами та документ, що підтверджує надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу в строк до 07 вересня 2018 року.

Роз'яснити відповідачу, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно ч.8 ст.178 ЦПК України.

У строк до 10 вересня 2018 року, позивач має право подати відповідь на відзив, а відповідач – заперечення, інші учасники справи мають право надати свої письмові пояснення щодо відповіді на відзив та заперечення.

Роз'яснити відповідачу, що він має право пред'явити зустрічний позов в строк для подання відзиву.

Роз'яснити, що відповідно до ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об’єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.

Сторони зобов'язані до початку розгляду справи по суті повідомити суд про всі відомі їм рішення судів, що стосуються предмету спору, а також про всі відомі їм незавершені судові провадження, що стосуються предмету спору, а також подати заяву про виклик свідків.

Клопотання про витребування доказів має бути подано до початку розгляду справи по суті із залученням відомостей про неможливість отримання таких доказів особисто стороною або іншою особою, яка бере участь у справі.

Відповідно ст.134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв’язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

В судове засідання викликати осіб, які беруть участь у справі.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається на веб-сторінці Першотравенського міського суду Дніпропетровської області офіційного веб-порталу судової влади України в мережі "Інтернет" - http://pr.dp.court.gov.ua.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ: С.С. КРИВОШЕЯ.