Рішення № 76082405, 28.08.2018, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 57

тел. канцелярії 744-00-77, факс 744-17-64, email – inbox@bs.dp.court.gov.ua

Справа № 200/3955/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2018 року м.Дніпро

Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська

в складі: головуючого – судді Шевцової Т.В.

при секретарі судового засідання – Агашаріфовій В.А.

розглянувши у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

В березні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом, з урахуванням уточнень, про стягнення з відповідача1 - ОСОБА_3 на користь позивача - ОСОБА_2 матеріальної шкоди у загальному розмірі 33595 грн. 17 коп., яка складається із суми 32095 грн. 17 коп., що є різницею між розміром страхового відшкодування та вартістю відновлювального ремонту автомобіля та витрати за проведення експертного дослідження у розмірі 1 500 грн. 00 коп.; стягнення із відповідача2 - ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 19982 грн. 07 коп., пеню у розмірі 7487 грн. 25 коп., три відсотки річних у розмірі 805 грн. 51 коп., індекс інфляції у розмірі 3596 грн. 77 коп., а всього 31871 грн. 60 коп. та стягнення солідарно із відповідачів на користь позивача судового збору.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 22.04.2016 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля НОМЕР_2, під керуванням позивача, у. м.Дніпрі, на перехресті вул. Г. Сталінграду та вул. ОСОБА_4. Водій автомобіля НОМЕР_1остенюк М.С. рухався позаду автомобіля та в’їхав у задню частину належного йому автомобіля на вказаному перехресті, чим порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху України, чим заподіяно значної матеріальної шкоди позивачу.

Ухвалою від 30 січня 2018 року ухвалено про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.

Ухвалу суду від 30.01.2018 року отримано відповідачами, відповідно до поштових повідомлень 22.02.2018 року та 16.02.2018 року відповідно.

12.02.2018 року до суду надійшов відзив на позов від відповідача ОСОБА_3

26.02.2018 року до суду надійшов відзив на позов від відповідача ОСОБА_5 «Українська пожежно-страхова компанія».

23.02.2018 року до суду від позивач надійшла відповідь на відзив відповідача ОСОБА_3

16.03.2018 року до суду від відповідача ОСОБА_3 надійшли заперечення на відповідь на відзив позивача.

Згідно статті 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Вимоги щодо строку розгляду справи не кореспондуються з положеннями ст. 278 ЦПК України, яка встановлює строки подання заяв сторін по суті справи, які, в свою чергу, залежать від часу отримання ухвали про відкриття провадження, надісланої рекомендованим листом з повідомленням учасникам справи, згідно ч. 11 ст. 272 ЦПК України, часу отримання заяв сторін по суті справи, які ними надсилаються в порядку ч. 4 ст.178, ч. 3 ст. 179, ч. 3 ст. 180, ч. 3 ст. 181 ЦПК України іншим учасникам справи. В цей же час, суд не може обмежити право сторін на подання заяви по суті справи лише з підстави спливу строку, передбаченого ст. 275 ЦПК України, якщо ухвалу про відкриття спрощеного провадження, заяву по суті справи іншої сторони, отримано такою стороною з поважних причин за межами цього строку, оскільки це призведе до порушення процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.82 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 22.04.2016 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля НОМЕР_2, під керуванням позивача, у. м.Дніпрі, на перехресті вул. Г. Сталінграду та вул. ОСОБА_4. Водій автомобіля НОМЕР_1остенюк М.С. рухався позаду мого автомобіля та в’їхав у задню частину мого автомобіля на вказаному перехресті, чим порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху України чим заподіяно значної матеріальної шкоди позивачу.

У відповідності до звіту №3891 від 19.07.2016 року про оцінку транспортного засобу, складеного експертом-товарознавцем – ОСОБА_6 матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля НОМЕР_2 в результаті його пошкодження складає 47811 (сорок сім тисяч вісімсот одинадцять) гривень 54 копійки. Вартість проведення експертизи складає 1500 (одна тисяча п’ятсот) гривень 00 копійок.

Відповідно до преамбули Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», цей Закон регулює відносини у сфері обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на відшкодування шкоди, заподіяної майну потерпілих.

Судом встановлено, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 «УПСК» був укладений договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Як передбачено ст..22 цього Закону, у разі настання страхового випадку страховик в межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну в наслідок дорожньо-транспортної пригоди майну третьої особи.

Вказаним Законом також врегульовані строки звернення до страховика з заявою про виплату матеріального збитку.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_2Л, звернувся до ОСОБА_5 «УПСК» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду 25.04.2016 року.

Того ж дня, 25.04.2016 року представником ОСОБА_5 «УПСК» оглянуто пошкодження транспортного засобу та складено Акт, який засвідчений підписами, в тому числі і ОСОБА_2 без зауважень.

У відповідності до Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» експерт-автотоварознавець ОСОБА_7 визначив розмір матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля «Ford Scorpio» ОСОБА_2 у розмірі 20482,07 грн.

Судом встановлено, що вартість відновленого ремонту автомобіля позивача склала 52077 грн. 24 коп.

Як роз’яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.4 Постанови № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов’язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв’язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Згідно ст.36 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою. Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна. У разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення. Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків. Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється шляхом безготівкового розрахунку. За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня. Страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Страховик - ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» відмовив у відшкодуванні позивачу матеріальних збитків, посилаючись на проведене страхове розслідування в порядку п.34.1 ст.34 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та встановлення подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про факт настання страхового відшкодування.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України зробленого під час розгляду справи №6-2808цс15, право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 1 та 2 ст.1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є, зокрема, діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі, володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

З системного аналізу вищезазначених норм права, суд приходить до висновку, що належними відповідачами по справі є ОСОБА_3, який на правових підставах володів транспортним засобом та безпосередньо діями якого заподіяно шкоду позивачу та Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія».

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача2 на відшкодування матеріальної шкоди 19982 грн 07 коп. /20482 грн. 07 коп. – 500 грн. франшиза/, та стягнення з відповідача1 на відшкодування матеріальної шкоди 34095 грн. 17 коп. /52077 грн. 24 коп. – вартість відновленого ремонту - 19982 грн 07 коп. – страхове відшкодування + 500 грн. франшиза +1500 грн. кошторис автоекспертного дослідження/.

Разом з тим, позовні вимоги ОСОБА_2 в частині стягнення з відповідача2 пені, три відсотки річних та індексу інфляції не підлягають задоволенню, оскільки правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем2 не є деліктними, а регулюються Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. А тому, позовні вимоги в цій частині є безпідставними.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України судовий збір слід стягнути з відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,12,13,58,60,77,133,209,218-229,263, 265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди – задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди 19982 грн. 07 коп.

В решті позовних вимог ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 320 грн.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди суму у розмірі 32595 грн. 17 коп., кошторис автоекспертного дослідження у розмірі 1500 грн., а всього разом 34095 грн. 17 коп.

В решті позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 320 гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська.

Суддя Т.В.Шевцова