Рішення № 76082266, 13.08.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2018 року Справа № 804/2918/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 за участі секретаря судового засіданняОСОБА_2 за участі: представника позивача представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «АВІАЦІЙНА КОМПАНІЯ «ДНІПРОАВІА» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

20.04.2018 року Публічне акціонерне товариство «АВІАЦІЙНА КОМПАНІЯ «ДНІПРОАВІА» (далі – позивач, ПАТ «АК «ДНІПРОАВІА») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області (далі – відповідач, ГУ ДФС у Дніпропетровській області), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 23.01.2018 року № НОМЕР_1, яким до ПАТ «АК «ДНІПРОАВІА» застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 510 грн. за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 23.01.2018 року № НОМЕР_2, яким ПАТ «АК «ДНІПРОАВІА» збільшено суму грошового зобов’язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 11 850 620 грн., з яких за податковим зобов’язанням 9 480 496 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2 370 124 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 23.01.2018 року № НОМЕР_3, яким зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість ПАТ «АК «ДНІПРОАВІА» станом на грудень 2016 року на 38 630 грн. та застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за червень 2015 року у розмірі 7 500,60 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що винесені ГУ ДФС у Дніпропетровській області податкові повідомлення-рішення від 23.01.2018 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки ПАТ «АК «ДНІПРОАВІА» у періодах, що перевірялися не допускало порушень норм Податкового кодексу України, а отже не зобов’язано було подавати Розрахунки (звіти) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України (Додаток ПН до рядка 23 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства) за І півріччя 2016 року, за 9 місяців 2016 року, за 2016 рік, не допускало заниження податкового зобов’язання з ПДВ на 9 486 841,00 грн. та завищення від’ємного значення на 38 630,00 грн.

Ухвалою суду від 24.04.2018 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами загального позовного провадження. з проведенням підготовчого засідання 15.05.2018 року.

14.05.2018 року на адресу суду від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що ГУ ДФС у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «АК «ДНІПРОАВІА» з питань дотримання податкового законодавства на предмет своєчасності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, у т.ч. при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 року. Перевіркою, з урахуванням відповіді на заперечення, встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, а тому відповідач при складанні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяв у відповідності до норм діючого законодавства.

24.05.2018 року на адресу суду від позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій було підтримано позицію викладену в позові та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи, викладені в позовній заяві як підстави для задоволення позову.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві та у відповіді на відзив, просили суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на письмовий відзив, що міститься в матеріалах справи, у зв'язку з чим у задоволенні позовної заяви просив відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ГУ ДФС у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «АК «ДНІПРОАВІА» з питань дотримання податкового законодавства на предмет своєчасності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України (далі - ПКУ) податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, у т.ч. при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з контрагентами за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 року, за результатами якої складено акт від 12.12.2017 року № 32267/04-36-14-01/01130549.

ОСОБА_6 перевірки встановлено порушення:

- п. 188.1 ст. 188 (у редакції 2015 року), п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п.п. 192.1.1 п. 192.1 от. 192 ПКУ, в результаті чого ПАТ «АК «ДНІПРОАВІА»:

1) занижено ПДВ всього у сумі 9 486 841 грн.;

2) завищено від’ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду станом на 31.12.2016 року у сумі 38 630 грн.;

- у відповідності до п. 120.1 ст. 120 ПКУ, за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних до ПАТ «АК «ДНІПРОАВІА» будуть застосовані штрафні санкції у розмірі 174,08 грн.;

- п. 103.2, п. 103.4, п. 103.8, п. 103.10 ст. 103, п.п. 141.4.1, п.п. 141.4.4 п. 141.4 ст. 141 ПКУ під час виплати доходів нерезидентам, що призвело до заниження податку з доходів нерезидентів з джерелом їх походження з України на суму 388 853 грн.;

- п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, п. 46.1 ст. 46, п. 103.9 ст. 103 ПКУ в частині неподання до ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра Розрахунків (звітів) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України (Додаток ПН до рядка 23 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства) за І півріччя 2016 року, за і місяців 2016 року, за 2016 рік.

09 січня 2018 року позивач подав до ГУ ДФС у Дніпропетровській області заперечення на акт перевірки від 12.12.2017 року № 32267/04-36-14-01/01130549 в якому просив переглянути та скасувати доводи та висновки акту перевірки.

23.01.2018 року ПАТ «АК «ДНІПРОАВІА» отримало від відповідача лист «Про результати розгляду заперечень до акту перевірки ПАТ «АК «ДНІПРОАВІА» від 12.12.2017 №32267/04-36-14-01/001130549» від 18.01.2018 року № 2199/10/04-36-14-01-14, яким ГУ ДФС виклало п. 1 розділу IV «Висновок» акту перевірки в наступній редакції:

«Перевіркою встановлено порушення:

1) п. 188.1 ст. 188 (у редакції 2015 року), п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ, в результаті чого ПАТ «АВІАЦІЙНА КОМПАНІЯ «ДНІПРОАВІА»:

- занижено ПДВ всього у сумі 9 480 496 гри,;

- завищено від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 21) станом на 31.12.2016 року у сумі 38 630 грн.»

В іншій частині висновки акту перевірки відповідач залишив без змін.

Крім того, 23 січня 2018 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області були винесені податкові повідомлення-рішення:

- № НОМЕР_4, яким ПАТ «АК «ДНІПРОАВІА» визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені, в розмірі 680 492,75 грн., з яких за податковим зобов'язанням 388 853 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 291 639,75 грн.

- № НОМЕР_1, яким ПАТ «АК «ДНІПРОАВІА» застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 510,00 грн. за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб;

- № НОМЕР_2, яким ПАТ «АК «ДНІПРОАВІА» збільшено суму грошового зобов’язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 11 850 620,00 грн., з яких за податковим зобов'язанням 9 480 496,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2 370 124,00 грн.;

- № НОМЕР_3, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість ПАТ «АК «ДНІПРОАВІА» за грудень 2016 року на 38 630,00 грн. та застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за червень 2015 року у розмірі 7 500,60 грн.

02 лютого 2018 року позивачем було складено та направлено скаргу на означені податкові повідомлення-рішення до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 06.04.2018 року скарга ПАТ «АК «ДНІПРОАВІА» була задоволена частково, скасовано податкове повідомлення-рішення від 23.01.2018 року № НОМЕР_4, інші податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Правомірність винесених ГУ ДФС у Дніпропетровській області податкових повідомлень-рішень, з урахуванням результатів їх оскарження, є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Щодо податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 23.01.2018 року, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Компанією ОktagonLtd., Польща, на підставі договору № 392 від 10.03.2011 року ПАТ «АК «ДНІПРОАВІА» були надані послуги з розробки Генерального плану розвитку Авіакомпанії (консультаційні послуги), що підтверджується відповідними актами приймання-передачі наданих послуг.

У зв’язку із порушенням виконання умов договору № 392 від 10.03.2011 року ПАТ «АК «ДНІПРОАВІА», компанія OktagonLtd. звернулась із позовом до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, в якому просила стягнути з ПАТ «АК «ДНІПРОАВІА» суму основного боргу – 115 000,00 доларів США, пеню в сумі 9 449,07 долара США, 3% річних від простроченої суми – 2 126,71 долара США.

Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України (далі - МКАС) від 29.04.2014 року у справі АС № 375у/2013 стягнуто з ПАТ «АК «ДНІПРОАВІА» на користь компанії OktagonLtd., Польща, 126 357,72 дол. США, в тому числі 115 000 дол. США основного боргу за послуги, надані за договором № 392 від 10.03.2011 року.

30.07.2015 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська був виданий виконавчий лист № 200/15778/14-ц про примусове виконання рішення МКАС від 29.07.2014 року про стягнення з ПАТ «АК «ДНІПРОАВІА» на користь компанії OktagonLtd., Польща, 126 357,72 дол. США, що еквівалентно 2 848 380,11 грн., в тому числі 115 000 дол. США основного боргу, що еквівалентно 2 592 352,19 грн.

Постановою державного виконавця Бабушкінського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції від 03.08.2015 року відкрите виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 200/15778/14-ц, виданого 30.07.2015 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська.

На підставі платіжної вимоги Бабушкінського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції № 1 від 27.04.2016 року в межах виконання виконавчого листа № 200/15778/14-ц від 30.07.2015 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» було списано з рахунку ПАТ «АК «ДНІПРОАВІА» 3 133 518,12 грн., в т.ч. 2 592 352,19 грн. основного боргу, стягнутого з ПАТ «АК «ДНІПРОАВІА» на користь компанії OktagonLtd., Польща, рішенням МКАС від 29.04.2014 року у справі АС № 375у/2013.

З урахуванням зазначеного, під час проведення перевірки контролюючим органом встановлено, що позивачем було фактично здійснено виплату компанії OktagonLtd. за договором № 392 від 10.03.2011 року, проте не було подано «Розрахунок (звіт) податкових зобов’язань нерезидента, яким отримано доходи із джерелом їх походження з України» Додаток ПН до рядка 23 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, що є її невід’ємною частиною за І півріччя 2016 року, за 9 місяців 2016 року, за 2016 рік до ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра.

Наведені твердження акту перевірки від 12.12.2017 року № 32267/04-36-14-01/01130549, на думку позивача, суперечать нормам податкового законодавства, які регулюють порядок утримання та сплати податку при виплаті доходів нерезидентам, а також встановлюють обов’язок подання звіту про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів, оскільки вартість послуг компанії OktagonLtd. підпадає під виключення з таких доходів нерезидентів відповідно до абз. «й» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, що виключає можливість утримання податку при виплаті такого доходу на користь компанії OktagonLtd., крім того позивач у 2016 році не здійснював жодних виплат доходу компанії OktagonLtd., Польща, про що свідчать документи, які надавались під час проведення перевірки.

З такими твердженнями позивача, а саме про те що ПАТ «АК«ДНІПРОАВІА» у 2016 році фактично не здійснювало виплат компанії OktagonLtd., що в свою чергу виключає покладення на нього обов'язку з подання контролюючому органу звіту про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів, який передбачений пунктом 103.9 статті 103 ПКУ для осіб, які здійснюють виплату доходів нерезидентові у звітному періоді (кварталі) суд не погоджується та зазначає наступне.

Як вже було зазначено вище, у зв’язку із порушенням виконання умов договору № 392 від 10.03.2011 року ПАТ «АК «ДНІПРОАВІА», компанія OktagonLtd. звернулась із позовом до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України.

Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України (далі - МКАС) від 29.04.2014 року у справі АС № 375у/2013 стягнуто з ПАТ «АК «ДНІПРОАВІА» на користь компанії OktagonLtd., Польща, 126 357,72 дол. США, в тому числі 115 000 дол. США основного боргу за послуги, надані за договором № 392 від 10.03.2011 року.

На підставі виконавчого листа Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська № 200/15778/14-ц про примусове виконання рішення МКАС від 29.07.2014 року, постановою державного виконавця Бабушкінського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції від 03.08.2015 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 200/15778/14-ц, виданого 30.07.2015 року.

Платіжною вимогою Бабушкінського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції № 1 від 27.04.2016 року, в межах виконання виконавчого листа № 200/15778/14-ц від 30.07.2015 року, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» було списано з рахунку ПАТ «АК «ДНІПРОАВІА» 3 133 518,12 грн., в т.ч. 2 592 352,19 грн. основного боргу, стягнутого з ПАТ «АК «ДНІПРОАВІА» на користь компанії OktagonLtd., Польща, рішенням МКАС від 29.04.2014 року у справі АС № 375у/2013.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що фактично виплата доходу нерезидентові відбулась шляхом примусового стягнення суми боргу за договором № 392 від 10.03.2011 року з рахунку ПАТ «АК «ДНІПРОАВІА», а отже відповідно до п. 103.9 п. 103 ПКУ особа, яка виплачує доходи нерезидентові, зобов’язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

При цьому, суд погоджується із твердженнями позивача про те, що компанія OktagonLtd. протягом 2016 року була податковим резидентом Польщі, що з урахуванням вимог ст. 103 ПКУ та положень Конвенції між Урядом України і Урядом республіки Польща звільняє від оподаткування доходи компанії OktagonLtd. із джерелом їх походження з України.

Підпунктом 16.1.3. п. 16.1 ст. 16 ПКУ встановлено обов’язок платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПКУ податкова декларація, розрахунок (далі – податкова декларація) — документ, що подається платником контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена І наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 року за № 897, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за №1415/27860.

У податковій декларації по коду рядка 23 ПН відображається сума податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам, нарахованих за звітний (податковий) період. До цього рядка передбачений додаток ПН, який є невід'ємною частиною декларації.

Згідно примітки 3 до Додатку ПН до рядка 23 ПН декларації вбачається, що додаток заповнюється окремо по кожному нерезиденту, якому виплачуються доходи.

Оскільки позивач, як було встановлено судом, виплатив нерезиденту дохід, хоча і не повинен був сплачувати у зв'язку із такою виплатою податок, суд доходить висновку, що на нього покладено обов'язок подати відповідний додаток до рядка 23 ПН декларації

Строк подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за базовий звітний (податковий) період, передбачений п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ.

Неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягне за собою накладення штрафу відповідно до п. 120.1 ст. 120 ПКУ.

Так, п. 120.1 ст. 120 ПКУ передбачає, що за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170,00 грн., за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

На підставі вищевикладеного, суд погоджується з обґрунтованістю висновків відповідача щодо порушення податкового законодавства ПАТ «АК «ДНІПРОАВІА» в частині неподання до контролюючого органу Розрахунків (звітів) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом походження з півріччя 2016 року, за 9 місяців 2016 року, за 2016 рік, що стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 23.01.2018 року.

Щодо податкових повідомлень-рішень №0001291401 та №0001301401 від 23.01.2018 року, суд зазначає наступне.

Як зазначено в акті перевірки від 12.12.2017 №32267/04-36-14-01/001130549 ПАТ «АК «ДНІПРОАВІА» для здійснення авіаперевезень протягом 2015 року було укладено договори про надання послуг «Аеропортового обслуговування» з наступними постачальниками:

1) ТОВ «МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ «ДНІПРОПЕТРОВСЬК» від 15.11.2011 №1;

2) ДП «МА «БОРИСПІЛЬ» від 28.12.2011 №В 1.1/02.1.1-14/23.9-36;

3) ТОВ «СКОРЗОНЕРА» від 07.09.2010 №15/457 та від 25.12.2015 № 99;

4) ДО «МА «ЛЬВІВ» ОСОБА_7 ГАЛИЦЬКОГО» від 01.11.2013 і №ОД/2013/11/01/3;

5) Company «AdriyatikTasimacilikDisTikaret LTD Sti» без дати №UDN 13/028;

6) ЗАО «Коммерческое агентство аэропорта «Домодедово» від 02.04.2013 SGKA 2008 1 №010/02-13.

Контролюючим органом під час проведення перевірки, встановлено, що надані послуги «Аеропортового обслуговування» у повній мірі відображають умови договорів з контрагентами - постачальниками.

Також перевіркою встановлено, що ПАТ «АК «ДНІПРОАВІА» операції по «Аеропортовому обслуговуванню» частково відносились на витрати на виробництво, (бух. рах. 23) та у подальшому формували собівартість реалізованих робіт, послуг (бух. рах. 90%), а частково - на витрати на збут (бух. рах. 93), тобто не формували собівартість реалізованих робіт.

В акті перевірки зазначено, що в результаті замовлення послуг по «Аеропортовому обслуговуванню» у ТОВ «МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ «ДНІПРОПЕТРОВСЬК», ДП «МА «БОРИСПІЛЬ», ТОВ «СКОРЗОНЕРА», ДП «МА «ЛЬВІВ» ОСОБА_7 ГАЛИЦЬКОГО», Company «AdriyatikTasimacilikDisTikaret LTD Sti» та ЗАО «Коммерческое агентство аэропорта «Домодедово», ПАТ «АВІАЦІЙНА КОМПАНІЯ «ДНІПРОАВІА» сформовано у 2015 році витрати у загальній сумі 52 003 460,00 грн., у тому числі:

- віднесено на бухгалтерський рахунок 23 «Виробництво» та у подальшому включено до складу собівартості реалізованих робіт, послуг у сумі 30 094 789,00 грн.,

- віднесено на бухгалтерський рахунок 93 «Витрати на збут» та не включено до складу собівартості реалізованих робіт, послуг у сумі 21 908 672,00 грн.

Тобто, послуги з обслуговування пасажирів в аеропорту та послуги з авіаційної безпеки у сумі 21 908 672,00 грн. при формуванні собівартості реалізованих робіт, послуг у 2015 році скаржником не враховувались.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що протягом 2015 року скаржник брав участь у операційному лізінгу повітряних суден за договорами з компанією GOIANIA COMERCIO Е SERVICOS INTERNACIONAIS LDA, Португалія.

Лізингові платежі за договором розподіляються на основну та додаткову лізингову ставку. Основна лізингова ставка є постійними витратами та не змінюється в залежності від використання повітряного судна. Додаткова лізингова ставка є змінними витратами, яка залежить від нальоту повітряного судна.

У зв’язку з наведеним, позивач згідно наказу по підприємству від 30.12.2014 року №157 розподіляє витрати з основної лізингової ставки наступним чином:

- фактичний наліт в розмірі та понад 200 льотних годин на місяць по кожному повітряному судну відноситься до прямих витрат виробництва;

- в разі не ефективного використання повітряних суден, різниця між фактичним та оптимальним нальотом в місяць по кожному повітряному судну відноситься до інших витрат виробництва.

Протягом 2015 роки наведені витрати становили 60 497 732 грн. (231 рахунок), які включалися до собівартості наданих підприємством послуг, та 32 167 906 грн. (949 рахунок), які не включалися до собівартості.

Відповідачем в акті перевірки зазначено, що витрати з аеропортового обслуговування та витрати на сплату основної лізингової ставки мають в повному обсязі включатись до собівартості наданих підприємством послуг, на підставі норм наказу Міністерства фінансів України № 318 від 31.12.1999 року «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку» та наказу Міністерства транспорту України № 433 від 14.04.2008 року «Про встановлення аеропортових зборів за обслуговування повітряних суден і пасажирів в аеропортах України внесення змін до наказу Мінтрансу від 06.07.99 № 352».

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 12-1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в редакції, яка діяла протягом 2015 року, публічні акціонерні товариства, банки, страховики, а також підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами.

Позивачем зазначено і не спростовано відповідачем, що при веденні бухгалтерського обліку та складанні фінансової звітності ПАТ «АК «ДНІПРОАВІА» керується Міжнародними стандартами фінансової звітності, прийнятими Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, а також застосовує Концептуальну основу фінансової звітності, яка видана Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку 01.09.2010 року (далі - Концептуальна основа).

Згідно з п. 4.25 Концептуальної основи, елементи доходу та витрат визначаються так:

а) дохід - це збільшення економічних вигід протягом облікового періоду у вигляді надходження чи збільшення корисності активів або у вигляді зменшення зобов'язань, результатом чого є збільшення власного капіталу, за винятком збільшення, пов'язаного з внесками учасників.

б) витрати - це зменшення економічних вигід протягом облікового періоду у вигляді вибуття чи амортизації активів або у вигляді виникнення зобов’язань, результатом чого є зменшення власного капіталу, за винятком зменшення, пов'язаного з виплатами учасникам.

В той же час, ані Концептуальна основа, ані інші Міжнародні стандарти фінансової звітності не містять переліку витрат підприємства, які включаються до собівартості виробленої продукції, виконаних робіт або наданих послуг, залишаючи це на розсуд підприємства.

З метою забезпечення своєчасного надання достовірної інформації користувачам фінансової звітності ПАТ «АК «ДНІПРОАВІА» застосовує Положення про облікову політику та організацію бухгалтерського обліку, яке затверджено наказом Голови Правління ПАТ «АК «ДНІПРОАВІА» від 30.12.2014 року № 156.

Положенням про облікову політику та організацію бухгалтерського обліку ПАТ «АК «ДНІПРОАВІА» передбачені наступні принципи, методи і процедури для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності:

1. Затвердити розроблений на підставі Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій робочий план рахунків із використанням рахунків першого, другого та третього порядків.

2. Використовувати для узагальнення інформації про витрати підприємства рахунок 9 класу «Витрати діяльності» по елементах витрат.

3. Суми доходів відображати у бухгалтерському обліку відповідно до МСБО 18 «Дохід».

4. Визнання витрат відбувається одночасно з визнанням збільшення зобов’язань, або зменшення активів.

5. Визначати фінансовий результат від діяльності Компанії щомісячно на рахунок 79 «Фінансовий результат» в розрізі аналітичних рахунків.

6. Забезпечити ведення окремого аналітичного обліку собівартості наданих послуг:

До складу прямих витрат, пов’язаних з управлінням та обслуговуванням виробничого процесу входять: прямі матеріальні витрати на заправку повітряних суден авіа паливом та забезпеченням літака необхідними матеріалами та бортовим харчуванням, прямі витрати на працю, амортизації основних засобів та нематеріальних активів безпосередньо зв’язаних з наданням авіаперевезень, вартості придбаних послуг безпосередньо зв’язаних з наданням послуг, а саме: збір за зліт - посадку, збір за наземне обслуговування повітряного судна, послуги з прибирання літака, за технічне обслуговування повітряного судна, аеронавігаційні послуги, послуги з метеозабезпечення, основна та додаткова лізингова ставка, послуги з тренажерної підготовки пілотів та витрати на службові відрядження пілотів та бортпровідників та інші витрати, безпосередньо пов’язані з здійсненням авіаперевезень.

7. Витрати пов’язані з управлінням та обслуговуванням виробничого процесу, які прямо не відносяться на рахунки собівартості в бухгалтерському обліку відображати на рахунку 91 «Загально виробничі витрати» та розподіляти накопичену по дебету цього рахунку суму витрат щомісячно на собівартість.

8. Витрати, які не пов’язані з управлінням та обслуговуванням виробничого процесу і які прямо не відносяться на рахунки собівартості, але відносяться до господарської діяльності підприємства відображати в бухгалтерському обліку:

- на рахунку 92 «Адміністративні витрати» - витрати, пов’язані з управлінням та обслуговуванням,

- на рахунку 93 «Витрати на збут» - витрати, пов’язані зі збутом продукції (товарів, робіт, послуг): рекламні послуги, бронювання авіаквитків, виплати комісійної винагороди по агентським договорам, послуги забезпечення до ресурсів продажу авіаквитків, послуги з обслуговування пасажирів аеропорту, послуги з авіаційної безпеки та інші витрати, пов’язані з продажем авіаперевезень.

9. До складу доходів майбутніх періодів включати доходи, отримані від продажу авіаквитків на протязі поточного або попередніх звітних періодів, які відносяться до звітного або до наступних періодів.

Аналогічний облік доходів наступних періодів вести по їх видам (тарифи, такси і т. д.) рахунку 69 «Доходи майбутніх періодів» вести облік доходів та пасажирів, які ще не пролетіли.

10. До витрат майбутніх періодів відпостити витрати, які понесені на протязі поточного звітного періоду, але відносяться до наступних звітних періодів. Вартість витрат, які накопичуються на рахунку 39 щомісячно, у відповідності до встановлених термінів, відносити до складу витрат звітного періоду.

11. Визнання курсових різниць по монетарним статтям в іноземній валюті здійснювати щомісячно в останній робочий день місяцю. Курсові різниці по кредитам, ж, відображені в іноземній валюті, відображати на рахунку 974 «Витрата від не операційна курсових різниць» та рахунку 744 «Дохід від не операційних курсових різниць».

12. При перерахунку доходів, витрат і коштів в іноземній валюті застосовувати курс, установлений НБУ.

13. Ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (крім Звіту про рух грошових коштів) проводити згідно МСБО 1 «Подання фінансової звітності».

Крім того, враховуючи Положення про облікову політику та організацію бухгалтерського обліку ПАТ «АК «ДНІПРОАВІА», а також умови договорів оперативного лізингу, наказом Голови Правління ПАТ «АК «ДНІПРОАВІА» від 30.12.2014 року № 157 «Про розподіл витрат виробництва основної лізингової ставки»:

1. Затверджене ефективне використання повітряних суден, отриманих в оперативний лізинг, на рівні 200 льотних годин на місяць по кожному повітряному судну для визначення оптимального розміру витрат.

2. При визначенні витрат виробництва авіаперевезень розподіл вартості основної лізингової ставки за кожне повітряне судно передбачити наступним чином:

- фактичний наліт в розмірі та понад 200 льотних годин на місяць по кожному повітряному судну відноситься до прямих витрат виробництва;

- в разі не ефективного використання повітряних суден, різниця між фактичним та оптимальним нальотом в місяць по кожному повітряному судну відноситься до інших витрат виробництва.

Виходячи з наведеного, з метою забезпечення своєчасного надання достовірної інформації користувачам фінансової звітності ПАТ «АК «ДНІПРОАВІА» застосовує Положення про облікову політику та організацію бухгалтерського обліку, яке затверджено наказом Голови Правління ПАТ «АК «ДНІПРОАВІА» від 30.12.2014 року № 156 та Положення про облікову політику та організацію бухгалтерського обліку ПАТ «АК «ДНІПРОАВІА», яке затверджене наказом Голови Правління ПАТ «АК «ДНІПРОАВІА» від 30.12.2014 року № 157 «Про розподіл витрат виробництва основної лізингової ставки».

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Пунктами 1, 2, 4 ч. 5 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підприємство самостійно визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності технології обробки облікових даних; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.

З огляду на викладене, посилання контролюючого органу в акті перевірки на наказ Міністерства транспорту України № 433 від 14.04.2008 року «Про встановлення аеропортових зборів за обслуговування повітряних суден і пасажирів в аеропортах України внесення змін до наказу Мінтрансу від 06.07.99 № 352» є недоречними, оскільки норми наведеного наказу не регулюють порядок ведення підприємствами бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, а отже не встановлюють порядок формування собівартості авіаційних послуг. Також суд не застосовує положення наказу № 318, так як бухгалтерський облік позивача організовано відповідно до ст. 12-1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач в 2015 році правомірно обліковував частину витрат на аеропортове обслуговування в розмірі 21 908 672,00 грн. у складі «Витрат на збут» на рахунку 93 та частину основної лізингової ставки в розмірі 32 167 906,00 грн. у складі «Інших витрат операційної діяльності» на рахунку 949.

Крім зазначеного, відповідачем в акті перевірки було встановлено завищення податкового кредиту на суму 1 451 379 грн. в результаті наступних порушень:

- у відповідності до п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ позивач був зобов’язаний провести коригування до зменшення податкового кредиту по операціям списання кредиторської заборгованості (фактичне зменшення вартості на 100% та відсутність оплати) усього на 881 714 грн.

Так, судом встановлено, що протягом 2015-2016 років позивачем було списано кредиторську заборгованість перед наступними контрагентами:

- ТОВ «Авіакомпанія «Південні Авіалінії» в сумі 2 359 273 грн., яка виникла протягом періоду з 31.03.2011 року по 31.12.2011 року, акт списання від 30.06.2015 року;

- ТОВ «Дніпроінвест» в сумі 655 397 грн., яка виникла протягом періоду з березня по листопад 2011 року , акти списання від 01.12.2016 року;

- ТОВ «Альматея Ойл» в сумі 1 393 900 грн., яка виникла 31.03.2011 року, акт списання від 01.12.2016 року.

Наявність наведеної простроченої заборгованості відображена в акті попередньої документальної планової перевірки від 28.09.2015 року № 1663/04-62-22-2-01130549 та не заперечується контролюючим органом.

Відповідачем зазначено, що позивач на підставі п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ був зобов’язаний провести коригування до зменшення податкового кредиту по операціям списання кредиторської заборгованості на 881 714 грн.

З даного приводу, суд зазначає наступне.

Відповідно до положення пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, якою встановлені особливості визначення бази оподаткування в окремих випадках (порядок коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту).

Цією нормою встановлено, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості сума податкового кредиту, зокрема, отримувача підлягає відповідному корегуванню.

Оскільки внаслідок списання кредиторської заборгованості фактичний розмір компенсації для позивача змінився, суд доходить висновку, що в цій частині його доводи є безпідставними.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного суду від 06.02.2018 року по справі № 804/7561/15 (провадження К/9901/6073/18).

Крім того, з урахуванням вищезазначених порушень (щодо заниження податкових зобов’язань по операціям з реалізації послуг нижче їх собівартості та щодо заниження податкового кредиту) контролюючим органом було встановлено завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 21) станом на 31.12.2016 на 38 630,00 грн.

Щодо означеного вище, суд зазначає, що вказане зобов'язання було нараховане не за самостійне порушення, а як внаслідок його встановлення за фактом нарахованих зобов'язань у зв'язку із неправильним, на думку відповідача, визначенням собівартості продукції позивача та не корегуванню податкового кредиту, а тому, з урахуванням того, що суд частково погодився із доводами позивача, суд дійшов висновку, що зазначена в податковому повідомленні-рішенні сума не підтверджена відповідними розрахунками, а отже вказане податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судові витрати, підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, пропорційно до розміру задоволених позивних вимог.

Керуючись статтями 77, 139, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «АВІАЦІЙНА КОМПАНІЯ «ДНІПРОАВІА» (код ЄДРПОУ 01130549, Аеропорт цивільної авіації, м. Дніпро, 49042) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856, вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 23.01.2018 року № НОМЕР_2 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 10 748 477,50 грн., з яких за податковим зобов'язанням 8 598 782 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2 149 695,50 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 23.01.2018 року № НОМЕР_3, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість ПАТ «АК «ДНІПРОАВІА» за грудень 2016 року на 38 630 грн. та застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за червень 2015 року у розмірі 7 500,60 грн.

В задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 23.01.2018 року № НОМЕР_1, яким до ПАТ «АК «ДНІПРОАВІА» застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 510 грн. за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб та визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 23.01.2018 року № НОМЕР_2 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 1 102 142,50 грн., з яких за податковим зобов'язанням 881 714 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 220 428,50 грн. - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь Публічного акціонерного товариства «АВІАЦІЙНА КОМПАНІЯ «ДНІПРОАВІА» судовий збір у розмірі 161 915,77 грн.

Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, проте, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення суду складений 20 серпня 2018 року.

Суддя ОСОБА_1