Рішення № 76081172, 30.07.2018, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/1096/18

Провадження № 2/191/352/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

30.07.2018 м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Кухар Д.О.

за участю секретаря - Яніної О.В.

згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою Органу опіки та піклування виконкому Раївської сільської ради, в інтересах дитини - ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа : Служба у справах дітей Синельниківської райдержадміністрації про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що ОСОБА_2 є батьком малолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. Мати хлопчика - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, померла ІНФОРМАЦІЯ_15 року. ОСОБА_2 з покійною ОСОБА_3 проживав у громадянському шлюбі на території Великомихайлівської сільської ради з квітня 2012 року за адресою : АДРЕСА_3.

У громадянському шлюбі у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 народилося троє дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. Але відповідач визнав батьківство тільки по відношенню до однієї дитини - ОСОБА_1, про що зроблено відповідний запис у свідоцтві про народження хлопчика. У покійної ОСОБА_3 є ще одна неповнолітня донька - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка знаходиться в КЗО «Навчально-реабілітаційний центр «Горлиця» ДОР. Сім'я мала статус багатодітної сім'ї та перебувала на контролі сільської ради як така, що опинилася в складних життєвих обставинах.

При неодноразових відвідуваннях сім'ї сільським головою ОСОБА_7, секретарем сільської ради ОСОБА_8 та фельдшером Великомихайлівського ФП було встановлено, що житлово-побутові умови сім'ї задовільні : в приміщенні було тепло, діти забезпечені одягом, продуктами харчування, іграшками. В особистому підсобному господарстві мали лише козу. Дохід родини складався із коштів, отриманих за оренду паю, що у власності відповідача та державних виплат на дітей. Відповідач ніде не працював. Разом з тим, неодноразово було зафіксовано факти вживання алкоголю батьками. Так, зі слів односельчан, у нетверезому стані ОСОБА_2 поводився вдома агресивно як із співмешканкою, так і з дітьми. Тому періодично покійна ОСОБА_3 змінювала місце проживання з дітьми в м. Синельниковому. З метою попередження насилля в сім'ї та здійснення соціального захисту дітей, сільським головою ОСОБА_7 неодноразово проводилися роз'яснювальні бесіди з відповідачем.

З 22.10.2014 року по 22.10.2015 року ОСОБА_2 знаходився в зоні АТО. Після повернення зі служби, останній так і не працевлаштувався. Після смерті ОСОБА_3, дітьми опікувалася племінниця відповідача - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6. Тому діти перебували якийсь час із нею за адресою: АДРЕСА_1. Але й у неї санітарний стан приміщення не відповідав нормам проживання малолітніх дітей.

13.11.2017 року з ОСОБА_10 проводилась бесіда щодо подальшої долі дітей, під час якої ОСОБА_10 висловлював бажання опікуватися дітьми, але це були лише слова. Після смерті матері дітей, відповідач не вжив заходів щодо реєстрації смерті громадянської дружини для надання дітям юридичного статусу дітей-сиріт та оформлення пенсії по втраті годувальника. У другій половині дня 13.11.2017 року ОСОБА_2 прийшов до сільської ради в нетверезому стані, смерть не зареєстрував, залишив документи і після цього до сільської ради не з'являвся, на дзвінки не відповідав. Рекомендації фельдшера Великомихайлівського ФП - ОСОБА_11 щодо необхідності термінового лікування дітей, відповідач взагалі проігнорував та лікуванням не займався. 02.12.2017 року ОСОБА_2 із молодшим сином ОСОБА_12 був у гостях гр. ОСОБА_13, що за три будинку від свого місця проживання, де зловживав спиртними напоями. Згодом саме з цього будинку була викликана швидка допомога малолітньому ОСОБА_1. Після того як приїхали лікарі з'ясувалося, що батька біля дитини не було, а лікарів викликали ті сусіди, з якими батько дитини випивав. ОСОБА_2 знайшли на узбіччі дороги в сильному алкогольному сп'янінні, і він навіть не усвідомлював загрозливого стану здоров'я своєї дитини. На момент госпіталізації хлопчик знаходився в тяжкому стані, оскільки температура його тіла була підвищена до 40 градусів. Враховуючи той факт, що батька при дитині не було, працівниками органів внутрішніх справ було складено відповідний акт про покинуту дитину. Після госпіталізації дитини до дитячого відділення Синельниківської центральної районної лікарні, відповідач жодного разу не поцікавився здоров'ям сина, не провідував його. Тобто повністю самоусунувся від виконання свого батьківського обов'язку по утриманню та вихованню дитини. Також не провідував та не цікавився життям брата та сестри ОСОБА_1, які знаходилися в цьому ж відділенні. 27.12.2017 року в телефонному режимі вдалося зв'язатися із відповідачем. З його слів він знаходився у м. Синельниковому, але дітей так і не провідав.

Алкогольна залежність ОСОБА_2 є наслідком безвідповідального ставлення до виконання своїх обов'язків щодо виховання та загального розвитку дітей, їх матеріального забезпечення та забезпечення належних житлових умов.

У зв'язку з цим, позивач просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, по відношенню до малолітнього сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1; стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення нею повноліття, на користь осіб, чи установ, які будуть їх утримувати.

Представник позивача в судове засідання не з'явилася, однак до його початку надала заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач в судове засідання не з'явився по невідомій суду причині, хоча про день та час судового розгляду був належним чином повідомлений, що підтверджується оголошенням про виклик до суду на офіційному веб-порталі судової влади України.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явилася, однак до його початку надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовів вимоги підтримала, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов : відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням згоди представника позивача, суд вважає за необхідне розглянути справу на підставі наявних в ній доказів та винести заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, прийшов до наступного висновку.

З копії свідоцтва про народження ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, серія НОМЕР_2, вбачається, що його батьками є : « мати - ОСОБА_3», «батько - ОСОБА_2».

ІНФОРМАЦІЯ_15 року ОСОБА_14 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3.

Згідно довідки виконавчого комітета Раївської сільської ради ( Великомихайлівський старостинський округ № 2) Синельниківського району № 16 від 16.01.2018 року ОСОБА_2 зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1, але проживає в АДРЕСА_2. Має склад сім'ї : син - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно акту органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров'я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку від 02.12.2017 року, слідчим СВ Синельниківського ВП в присутності понятих, працівника закладу охорони здоров'я та представника служби у справах дітей було складено даний акт про те, що 02.12.2017 року о 18 год. 44 хв. була виявлена дитина чоловічої статі - ОСОБА_1, 2 роки, яка знайдена в АДРЕСА_4. Стан здоров'я дитини : дитина була хвора, сильно підвищена температура тіла + 39,70 . Батька при дитині не було.

Відповідно до акту про покинуту дитину № 1060 від 18.12.2017 року неповнолітня дитина - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходиться в дитячому відділенні КЗ «Синельниківська ЦРЛ» ДОР» з 02.12.2017 року по 27.12.2017 року. За весь час перебування у дитячому відділенні ніхто із родичів і батьків не відвідував, довідок ні по телефону, ні особисто не наводив, матеріальної допомоги від батьків і родичів не надходило.

З акту обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_2 вбачається, що 09.03.2016 року при обстеженні житлово-побутових умов ОСОБА_2 було встановлено, що за місцем проживання мав наступний склад сім'ї : співмешканка - ОСОБА_3, її донька - ОСОБА_6, 2002 року народження, її син - ОСОБА_4, 2014 року народження, син - ОСОБА_1, 2015 року народження. Сім'я має будинок, який належить покійній матері ОСОБА_2, для ведення особистого господарства сім'я має земельну ділянку - 0,21 га., для товарного сільськогосподарського виробництва земельну частку (пай) у розмірі 14.695 га., яку сам не обробляє. Будинок знаходиться в задовільному стані, опалення здійснюється природним газом, є всі необхідні умови для проживання сім'я. ОСОБА_15 постійної роботи не має.

Відповідно до висновку Органу опіки та піклування виконкому Раївської сільської ради, Орган опіки вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, по відношенню до малолітнього сина - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, а також стягнути з останнього аліменти на користь осіб чи установ, які будуть його утримувати, у розмірі /3 частини усіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення ним повноліття.

Відповідно до ч.2,3,4,5 ст. 150 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно ч.1 ст.12 Закону України "Про охорону дитинства" виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону ( ч.6 ст.12 Закону України "Про охорону дитинства").

Відповідно до вимог ст. 164 Сімейного Кодексу України батько, мати можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" від 30 березня 2007 р. №3 ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Як встановлено в судовому засіданні, та з матеріалів справи вбачається, що відповідач не займався та не займається вихованням свого малолітнього сина - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, не піклується про його фізичний та духовний розвиток, зловживає спиртними напоями, покинув дитину в тяжкому стані на сусідів, не усвідомлюючи загрозливого стану здоров'я своєї дитини, під час перебування дитини в комунальному закладі КЗ «Синельниківська ЦРЛ» ДОР» жодного разу його не відвідував, не цікавився його станом здоров'я, матеріальної допомоги не надавав, що в своїй сукупності свідчить про ухилення відповідача від виконання своїх обов'язків з виховання дитини.

Крім того, ч.2, 3 ст. 166 Сімейного кодексу України передбачено, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Згідно вимог ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.3 ст. 181 Сімейного Кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів суд враховує : стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення ( ч.1 ст.182 Сімейного Кодексу України).

Частинами 2 та 3 ст.182 Сімейного Кодексу України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч.1 ст.191 Сімейного Кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Згідно ч.1, 2 ст. 179 Сімейного Кодексу України передбачено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Таким чином, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, як законно обґрунтовані та підтверджені документально.

На підставі ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі викладеного та ст.ст. 150, 164, 166, 179, 180 -182, 191 Сімейного Кодексу України, Закону України "Про охорону дитинства", Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", керуючись ст.ст. та керуючись ст. ст. 12, 13, 77, 78, 141, 206, 259, 263, 264,280-282 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_13, батьківських прав відносно малолітнього сина - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_14.

Стягнути з ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_16 року в с. Великомихайлівка Синельниківського району Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер : НОМЕР_1, аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_14, на користь осіб чи установ, які будуть його утримувати, в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходів), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повнолітнього віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_17 року.

Стягнення провадити з 27.03.2018 року.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_16 року в с. Великомихайлівка Синельниківського району Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер : НОМЕР_1, на користь держави в особі : Стягувач : Державна судова адміністрація України, Отримувач коштів : ГУК у м.Києві/м. Київ/22030106, Код за ЄДРПОУ : 37993783, Банк отримувача : Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) : 899998, Рахунок отримувача : 31211256026001, Код класифікації доходів бюджету : 22030106, судовий збір в розмірі 704 ( сімсот чотири ) гривні 80 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області або через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Д. О. Кухар