Рішення № 76081079, 14.06.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2018 року Справа № 804/3512/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства «Донбасгеологія» «Павлоградська геологорозвідувальна експедиція» про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

15.05.2018 року Головне управління ДФС у Дніпропетровській області (далі позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства «Донбасгеологія» «Павлоградська геологорозвідувальна експедиція» (далі відповідач) третя особа: Західно-Донбаська об’єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Дніпропетровській області, в якій просить:

- стягнути на користь бюджету з рахунків Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства «Донбасгеологія» «Павлоградська геологорозвідувальна експедиція» (код ЄДРПОУ 34245027) у банках, що обслуговують такого платника податків, податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у сумі 18842,30 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач має податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у сумі 18842,30 грн., який утворився внаслідок несплати самостійно задекларованих зобов'язань по декларації № НОМЕР_1 від 18.02.2014 року. Сума боргу не сплачується відповідачем добровільно, а тому підлягає примусовому стягненню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.05.2018 року відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

01.06.2018 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує, вважає нарахування боргу безпідставним. В обґрунтування своєї позиції вказує на відсутність діючого договору на оренду земельної ділянки з Павлоградською міською радою і ДП ОАО «Донбасгеологія» Павлоградська ГРЕ з 2011 року.

Вивчивши матеріали справи, а також з’ясувавши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, та письмові пояснення і відзив на позовну заяву відповідача, докази, якими вони підтверджуються, судом у справі встановлені наступні факти та обставини.

Рішенням виконавчого комітету Павлоградської міської ради Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства «Донбасгеологія» «Павлоградська геологорозвідувальна експедиція» зареєстрований як юридична особа 10.05.2006 року за № 12321230000001107 та знаходиться на обліку Західно-Донбаської ОДПІ Головного управління ДФС в Дніпропетровській області як платник податків.

22.01.2010 року контролюючим органом відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» винесено першу податкову вимогу № 1/42 про зобов’язання платника податків сплатити податковий борг в розмірі 29104,60 грн., яка 25.10.2010 року вручена головному бухгалтеру відповідача під розпис.

24.02.2010 року контролюючим органом винесено другу податкові вимогу №2/119 про обов’язок відповідача сплатити податковий борг у сумі 33806,57 грн., яка була вручена заступнику директора підприємства 25.02.2010 року.

На виконання вимог статті 49 Податкового кодексу України відповідачем самостійно нараховані зобов'язання, що підлягають сплаті до бюджету згідно податкової декларації № № НОМЕР_1 від 18.02.2014 року в сумі 64967,32 грн. із помісячною розбивкою у сумі 5413,94 грн. (за грудень 2014 року - 5413,98грн. За даною декларацією залишається несплаченим податкове зобов’язання за грудень 2014 року у сумі 5413,98 грн., із строком сплати до 31.01.2015 року.

18 березня 2015 року за результатами камеральної перевірки податкової звітності по платі за оренду землі (про несвоєчасну сплату) контролюючим органом складено акт камеральної перевірки за № 104/15-03/34245027, яким встановлено несвоєчасну сплату відповідачем узгодженої суми податкового зобов’язання з орендної плати з юридичних осіб.

На підставі зазначеного акту винесено податкове повідомлення-рішення від 03.04.2015 року № НОМЕР_2 про застосування до відповідача штрафної санкції у сумі 4350,53 грн, яке згідно матеріалів справи було отримане відповідачем 08.04.2015 року.

За період з 02.03.2016 року по 08.12.2016 року, у зв’язку із погашенням податкової декларації від 15.02.2012 року № 2598 та уточнюючої декларації від 07.06.2012 року № 13965 (загальна сума погашення – 16693,32 грн.) позивачем нарахована пеня у загальній сумі 9047,79 грн.

Ані в адміністративному, ані в судовому порядку отримане податкове повідомлення-рішення, штрафні санкції та пеня відповідачем не оскаржувалось, та на момент розгляду справи є не погашеним.

Таким чином заборгованість по сплаті податків є узгодженою, вона не скасована і не списана податковим органом.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов до наступних висновків.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 Розділу XIII Податкового кодексу України «Плата за землю».

Відповідно до п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України).

За визначенням в п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до п.п. 59.3, 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно податковій декларації від 18.02.2014 року № НОМЕР_1 відповідачем визначено суму податкового зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету, в розмірі 64964,32 грн., з якої несплаченою залишилось 5413,98 грн.

Отже у зв'язку з несплатою відповідачем у законодавчо встановлені строки грошового зобов'язання з орендної плати за землю визначених відповідачем самостійно в податковій декларації 18.02.2014 року визначена позивачем сума 5 413,98 грн. в розумінні Податкового кодексу України є податковим боргом.

При цьому оскільки податковий борг у відповідача виник саме у зв'язку з несплатою у встановлені строки грошових зобов'язань, самостійно визначених в податковій декларації з орендної плати за землю, визначена позивачем заборгованість є узгодженою.

На час прийняття судом рішення доказів сплати відповідачем вказаної суми податкового боргу матеріали справи не містять.

За правилами п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно податкового повідомлення-рішення від 03.04.2015 року № НОМЕР_2 до відповідача застосовано штрафні санкції в розмірі 4380,53 грн.

Відповідно до п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов’язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

У зв’язку із погашенням податкової декларації від 15.02.2012 року № 2598 та уточнюючої декларації від 07.06.2012 року № 13965, за період з 02.03.2016 року по 08.12.2016 року пеня визначена в розмірі 9047,79 грн.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.п. 88.1, 88.2 ст. 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення. Право податкової застави виникає, зокрема, у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, -з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (пп. 89.1.1 п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України).

Відповідно до абз. 2 п.п. 14.1.155 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України у разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Стаття 87 Податкового кодексу України визначає джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків, а саме: джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, зокрема, п. 87.3 ст. 87 Податкового кодексу України, а також іншими законодавчими актами (п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України).

У відповідності до п.п. 95.1 та 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Доказів добровільного погашення податкового зобов’язання чи оскарження належним чином отриманих відповідачем вищезазначених податкових вимог, податкового повідомлення-рішення та пені в адміністративному чи судовому порядку матеріали справи не містять.

Таким чином заборгованість по сплаті податків є узгодженою, вона не скасована і не списана податковим органом.

Разом з тим, суд зазначає, що строки звернення до адміністративного суду врегульовані ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України. Де ч. 2 п. 2 вказано, що для звернення до адміністративного суду суб’єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб’єкту владних повноважень право на пред’явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб’єкта владних повноважень.

Пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України визначено строк давності - 1095 календарних днів, а пунктом 102.4 цієї статті передбачено, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Таким чином, в разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, а відтак з того часу в податкового органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу, в тому у числі й у судовому порядку.

Виходячи з наведеного та з урахуванням приписів Податкового кодексу України, заявлені позивачем вимоги про стягнення коштів відповідача з рахунків у банках, які його обслуговують, на користь державного бюджету в рахунок погашення наявного у нього податкового боргу, підлягають задоволенню в частині стягнення пені в розмірі 9047,79 грн., за період з 02.03.20116 року по 08.12.2016 року.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до платіжного доручення № 792 від 24.04.2018 р. за подання адміністративного позову позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1 762,00 грн. (тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок), який у повному розмірі зараховано до бюджету.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони суб’єкта владних повноважень, з відповідача стягуються виключно судові витрати суб’єкта владних повноважень, пов’язані із залученням свідків та проведенням експертиз, а отже, підстави для повернення судових витрат в даному випадку відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 72 - 77, 139, 243 - 246, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856, вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49005) до Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства «Донбасгеологія» «Павлоградська геологорозвідувальна експедиція» (код ЄДРПОУ 34245027, вул. Світличної Ганни (Радянська), 59, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400), третя особа: Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39852710, вул. Верстатобудівників, 14 а, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51413) про стягнення на користь бюджету з рахунків Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства «Донбасгеологія» «Павлоградська геологорозвідувальна експедиція» (код ЄДРПОУ 34245027) у банках, що обслуговують такого платника податків, податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у сумі 18842,30 грн.-задовольнити частково.

Стягнути на користь бюджету з рахунків Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства «Донбасгеологія» «Павлоградська геологорозвідувальна експедиція» (код ЄДРПОУ 34245027) у банках, що обслуговують такого платника податків, пеню у сумі 9047,79 грн.

В задоволенні позовних вимог про стягнення на користь бюджету з рахунків Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства «Донбасгеологія» «Павлоградська геологорозвідувальна експедиція» у банках, що обслуговують такого платника податків, податковий борг з орендної плати з юридичних осіб та штрафу у сумі 9794,51 грн.

Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, проте, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя ОСОБА_1