Рішення № 76080254, 23.08.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

23 серпня 2018 р. Справа № 0240/2381/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернюк А.Ю., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бершадського об’єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Бершадського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що після смерті чоловіка ОСОБА_2, звернулася до Бершадського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області із заявою про перехід на пенсію покійного чоловіка у зв’язку із втратою годувальника. Однак, відповідачем надано відмову у задоволенні даної заяви, виходячи з того, що в довідці за формою ОК-5 вказаний невірний ідентифікаційний номер померлого годувальника ОСОБА_2

Не погоджуючись із даною відмовою, позивач звернулась до суду із даним позовом.

09.08.2018 року від представника Бершадського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1, в якому зазначає, що доводи, наведені у адміністративному позові не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому не можуть бути задоволені.

Свою позицію мотивує тим, що згідно п. 1 ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» персоніфікований облік у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування. Так, інформаційна база системи персоніфікованого обліку формується згідно відомостей, що надходять від роботодавця.

При детальному вивчені та оцінці документів, що містяться в пенсійній справі ОСОБА_2 виявлено розбіжність виписки із системи персоніфікованого обліку застрахованих осіб за формою ОК-5 та довідки щодо ідентифікаційного податкового номера.

Оскільки, останні відомості щодо нарахованої заробітної плати померлого ОСОБА_2 до системи персоніфікованого обліку були надані роботодавцем «Котлоочистка», та враховуючи, що станом на сьогодні дане підприємство ліквідоване, Бершадським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Вінницької області неможливо здійснити перехід на пенсію покійного чоловіка у зв’язку із втратою годувальника ОСОБА_1

Тому, Бершадське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області вважає свої дії правомірними та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 23.07.2018 відкрито провадження у справі та за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та відповідачу встановлений 15-денний строк з дня отримання даної ухвали для подачі до суду відзиву на позовну заяву в порядку статті 162 КАС України.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії І-АМ №332044 від 03.09.1975 року.

27.02.2018 року ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-АМ №399451 від 28.02.2018 року.

03.04.2018 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про призначення / перерахунок пенсії у зв’язку з смертю годувальника – ОСОБА_2

Розпорядженням №9 від 16.04.2018 року, позивачу відмовлено у переході на пенсію у разі втрати годувальника, оскільки виявлено розбіжність виписки із системи персоніфікованого обліку застрахованих осіб за формою ОК-5 та довідки щодо ідентифікаційного податкового номера, а саме вказаний невірний ідентифікаційний код померлого годувальника ОСОБА_2

Позивач вважаючи таку відмову протиправною звернулася до суду із даним адміністративним позовом.

Виходячи зі змісту заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття, з незалежних від них обставин, а також у старості та у інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно п. 1 ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» персоніфікований облік у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (ОСОБА_3), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Частиною 1 статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджено постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846. Згідно з цим Порядком заяву про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім’ї у зв’язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об’єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Як уже зазначалось вище, позивач звернулася до Бершадського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області з заявою про призначенні / перерахунку пенсії, однак розпорядженням № 9 від 16.04.2018 відповідачем відмовлено у призначенні / перерахунку пенсії ОСОБА_1 оскільки виявлено розбіжність виписки із системи персоніфікованого обліку застрахованих осіб за формою ОК-5 та довідки щодо ідентифікаційного податкового номера, а саме вказаний невірний ідентифікаційний код померлого годувальника ОСОБА_2

Проте з даними висновками відповідача суд не погоджується з огляду на наступне.

В індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5) зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1.

Із копії картки платника податків ОСОБА_4 вбачається, що реєстраційний номер платника податків – НОМЕР_1.

Отже суд вважає, що при заповнені індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5) ОСОБА_2 не було допущено помилку та вірно зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1.

Крім того, у відзиві на позовну заяву, відповідачем вказано на розбіжність прізвища, що виявлена відповідно виписки із системи персоніфікованого обліку застрахованих осіб за формою ОК-5 та довідки щодо ідентифікаційного податкового номера.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що при заповнені індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5) дійсно не вірно внесено прізвище застрахованої особи: замість вірного – ОСОБА_2, зазначено – ОСОБА_5.

Суд вважає, що доказом вірного прізвища, ім'я, по-батькові померлого ОСОБА_2 є копія паспорта, копія ідентифікаційного коду, копія свідоцтва про укладення шлюбу серії І-АМ №332044 від 03.10.1972 року, копія свідоцтва про загальнообов’язкове державне соціальне страхування №1916800958 від 23.06.2003 року, копія свідоцтва про смерть серії І-АМ №399451 від 28.02.2018 року.

Тому, як слідує із встановлених судом вище обставин, в спірному випадку мало місце допущення помилки (перекручення, пропуск відомостей, окремих слів або граматичні помилки чи вказані неправильні відомості) при заповнені індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5) ОСОБА_2

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про протиправність рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії по втраті годувальника за померлого ОСОБА_2, яке викладено у формі розпорядження №9 від 16.04.2018 року його скасування та про наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо позовних вимог про зобов’язання відповідача призначити пенсію по втраті годувальника ОСОБА_1 з 28.02.2018 року, суд зазначає наступне.

Згідно приписів частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.

Зокрема, повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України. Відповідно до пункту частини 2 цієї норми, у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення визнати бездіяльність суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.

Втручання суду в повноваження суб'єкта публічної влади можливе лише тоді, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи законодавства, а суб'єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення.

З огляду на вищевикладене, позовні вимог про зобов’язання відповідача призначити пенсію по втраті годувальника відповідно до «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» задоволенню не підлягають, оскільки вони входять до дискреції відповідача, а не суду.

За таких обставин та з метою належного та ефективного захисту прав позивача, суд приходить до висновку про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 з урахуванням встановлених судом обставин.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Таким чином, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши усі обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного здобутого доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до переконання про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведену норму, витрати понесені позивачем у даній справі в сумі 704,80 грн. судового збору підлягають відшкодуванню частково у розмірі 352,40 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати розпорядження Бершадського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області №9 від 16.04.2018 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії по втраті годувальника протиправним.

Зобов`язати Бершадське об’єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення пенсії по втраті годувальника з урахуванням встановлених судом обставин.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_1, 24321) 352,40 грн. (триста п'ятдесят дві гривні 40 копійок) судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Бершадського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області (код ЄДРПОУ 40382655, адреса: вул. Героїв України, 23, м. Бершадь, Вінницька область, 24400).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_1, 24321)

Відповідач: Бершадське об’єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області (код ЄДРПОУ 40382655, адреса: вул. Героїв України, 23, м. Бершадь, Вінницька область, 24400)

Повний текст рішення складено: 23.08.2018 року.

Суддя Чернюк Алла Юріївна