Рішення № 76080207, 23.08.2018, Літинський районний суд Вінницької області

Справа № 137/1054/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" серпня 2018 р.

Літинський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Гопкіна П.В.,

за участю секретаря Іванової І.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Літині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 сільської ради Літинського району Вінницької області про визначення додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Літинського районного суду Вінницької області із зазначеним позовом мотивуючи його тим, що 04.03.2009 р. помер її батько - ОСОБА_4. Після смерті останнього залишилась земельна ділянка розміром 0.8375 га кадастровий номер 0522481300020000591 розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Літинського району Вінницької області. Померлим заповіт складений не був.

Позивач вказує, що для отримання спадщини вона не звернулась у встановлений строк із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини, оскільки її батько ОСОБА_4 на день смерті проживав із відповідачем у справі ОСОБА_2 Відтак вона вважала, що ОСОБА_2 вважається такою, що прийняла спадщину. Однак попри намір оформити спадщину після смерті брата з невідомих їй причин остання спадщину не прийняла і не бажає її приймати. Вважає, причини пропуску нею вказаного строку поважними, адже через бездіяльність відповідача ОСОБА_2 котра не вчинила дій для прийняття спадщини, ОСОБА_2 вважає себе такою, що позбавлена можливості прийняти спадщину.

01.06.2018 року позивач звернулася до нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини. Проте у нотаріальній конторі їй повідомили про те, що строк для прийняття спадщини нею пропущений та рекомендували звернутися до суду.

Позивач ОСОБА_5 до судового засідання не з'явилася надавши до канцелярії суду заяву, відповідно до якої просить справу розглядати у її відсутність, позов підтримує, просить його задовольнити, одночасно просить витрати зі сплати судового збору залишити за нею (а.с. 22).

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з’явилась надавши через канцелярію суду заяву, відповідно до якої просить розгляд справи провести у її відсутність. Позов визнає та не заперечує проти його задоволення (а.с. 24).

Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради Літинського району Вінницької області до судового засідання не з'явився надіславши до Літинського районного суду Вінницької області заяву, згідно якої просить справу слухати без представника сільської ради, позов визнають (а.с. 21).

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з'явилися у судове засідання.

Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Як зазначено у ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 04.03.2009 р. помер ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-АМ № 134721, виданим 06.03.2009 р. відділом реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_6 районного упрвління юстиції Віннцикьої області (а.с. 8).

Свідоцтвом про народження серії МЕ № 481173 виданим 07.03.1964 р. Ленінградською сільською радою Урицького району Кустанської області підтверджуються родинні відносини, що спадкодавець ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_1 (а.с. 9).

У відповідності до довідки Осолинської сільської ради Літинського району Вінницької області за № 296 від 30.05.2018 р., ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на день смерті (помер 04.03.2009 р.) проживав без реєстрації за адресою вул. Суворова, 30, с. Миколаївка Літинського району Вінницької області. За вищевказаною особою проживала разом і була зареєстрована сестра – ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 11).

ОСОБА_6 державної нотаріальної контори за № 900/02-17 від 01.06.2018р. встановлюється, що позивач ОСОБА_1 не подала протягом шестимісячного терміну заяви про прийняття спадщини. Одночасно повідомляє, що спадкова справа до майна померлого 04.03.2009 р. ОСОБА_4 в ОСОБА_6 державній нотаріальній конторі не заведена. Вказаним листом позивачу роз’яснено про необхідність зверення до суду для визначення судом строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини (а.с. 12).

За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1222, ч.1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст.1268 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст.1269 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Тобто право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Враховуючи викладене, правила ч. 3 ст.1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Правовими положеннями, викладеними у п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», роз'яснюється, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно роз'яснень Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі № 24-735/0/4-13 від 16.05.2013 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», при вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Стаття 1 Цивільного процесуального кодексу України закріплює, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

В силу ст. 17 Закону України «про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

З рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06. 2000 року вбачається, що при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Виходячи із сформованої практики цього ж Суду, ст.1 Протоколу до Конвеції про захист прав людини і основоположних свобод, по своїй суті, є гарантом права власності, оскільки визнає право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

Виходячи із положень книги 6 Цивільного кодексу України, спадкове право захищає власність фізичних осіб, позивач є спадкоємцем за заповітом, усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини в розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції, становитиме майно позивача виходячи із законодавчого визначення спадкових правовідносин, суб'єктом яких він є.

Враховуючи позицію відповідачів котрі позов визнають, з урахуванням норм європейського законодавства, суд приходить до висновку у необхідності задоволення позову в повному обсязі та визначення ОСОБА_1 додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, визначивши, двомісячний строк з моменту набрання рішенням законної сили для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, оскільки таке рішення, на думку суду, буде відповідати не тільки принципу законності, а і справедливості.

Судові витрати за клопотанням позивача слід залишити за нею (а.с. 22).

Керуючись ст.ст.2, 141, 200, 206, 209, 247, 258, 263-265 ЦПК України, враховуючи правові позиції, викладені у роз'ясненнях ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі № 24-735/0/4-13 від 16.05.2013 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» та у ППВСУ №7 від 30. 05. 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлого 04.03.2009 р. ОСОБА_4, терміном два місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя : Гопкін П. В.