Рішення № 76079146, 23.08.2018, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.08.2018 Справа № 920/205/18Господарський суд Сумської області у складі судді Спиридонової Н.О. при секретарі судового засідання Гордієнко Ж.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/205/18 в порядку загального позовного провадження

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (вул. Друга Залізнична, буд. 10, м. Суми, 40022, ідентифікаційний код 33698892),

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» (вул. Горького, буд. 58, м. Суми, 40004, ідентифікаційний код 05747991),

про стягнення 9832156,13 грн. на підставі договору поставки від 10.04.2017 № 8/1700037, укладеного між сторонами,

та за зустрічним позовом: Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» (вул. Горького, буд. 58, м. Суми, 40004, ідентифікаційний код 05747991),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (вул. Друга Залізнична, буд. 10, м. Суми, 40022, ідентифікаційний код 33698892),

про стягнення 19642,36 грн. збитків на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 17.02.2010 за № 151 та договору поставки від 10.04.2017 № 8/1700037, укладеного між сторонами.

представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № 65 від 29.12.2017,

відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю № 18-49/12 від 29.12.2017.

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні, розпочатому 23.08.2018 об 11 год. 20 хв. відповідно до приписів частини другої статті 216 та частини п?ятої статті 233 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошувалась протокольна ухвала про оголошення перерви в судовому засіданні до 14 год. 30 хв. 23.08.2018.

23.03.2018 позивач звернувся до суду з позовною заявою № 1654 від 23.03.2018, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 9832156,13 грн. на підставі договору поставки від 10.04.2017 № 8/1700037, укладеного між сторонами, з них: 6886580,89 грн. основного боргу, 1850120,33 грн. пені, 267470,90 грн. 3 % річних, 827984,01 грн. інфляційні втрати, а також позивач просить суд витрати по сплаті судового збору в сумі 147482,34 грн. покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором поставки від 10.04.2017 № 8/1700037, укладеного між сторонами, щодо оплати вартості поставленої позивачем теплової енергії за період з квітня – жовтня 2017 року.

10.04.2018 відповідачем подано зустрічну позовну заяву № 18-7/533 від 10.04.2018, в якій просить суд прийняти зустрічну позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» про відшкодування збитків в сумі 19642,36 грн. до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 920/205/18; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» на користь Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» збитки в сумі 19642,36 грн., завдані позивачу за зустрічним позовом відповідачем за зустрічним позовом в наслідок порушення ним вимог до температури теплоносія, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2010 за № 151, під час виконання своїх зобов’язань за договором поставки від 10.04.2017 № 8/1700037, укладеного між сторонами; а також стягнути з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом судовий збір в сумі 1762,00 грн.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 12.04.2018 у справі № 920/205/18 прийнято для спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго», про стягнення 19642,36 грн. збитків на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 17.02.2010 за № 151 та договору поставки від 10.04.2017 № 8/1700037, укладеного між сторонами; вимоги за зустрічним позовом об’єднано в одне провадження з первісним позовом.

У відзиві № 187/752 від 23.05.2018 на первісну позовну заяву представник відповідача за первісним позовом зазначає, що у відповідності до умов договору та Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 за № 217, відповідачем за первісним позовом в березні 2018 року, в погашення заборгованості за договором № 8/1700037 від 10.04.2017, перераховано на користь позивача за первісним позовом з рахунків зі спеціальним режимом користування 1035249,52 грн., що підтверджується виписками з відповідних рахунків, та направлено на адресу позивача за первісним позовом листа № 2/214 від 03.04.2018 року про зарахування вказаних платежів в рахунок погашення вказаної заборгованості, а також перераховано 86466,80 грн. в квітні 2018 року та направлено на адресу позивача за первісним позовом листа № 2/271 від 03.05.2018 року про зарахування вказаних платежів в рахунок погашення вказаної заборгованості, у зв’язку з чим розмір заборгованості відповідача за первісним позовом за вищезазначеним договором за придбану теплову енергію станом на 30.03.2018 складає 5764864,57 грн.

У відзиві на зустрічний позов № 2789 від 23.05.2018 позивач за первісним позовом проти зустрічних позовних вимог заперечує та просить суд відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог, посилаючись їх на необґрунтованість та безпідставність. Позивач за первісним позовом зазначає, що в таблицях з перерахунками, доданими до зустрічного позову, зазначені адреси будинків, до яких відповідач за зустрічним позовом взагалі не поставляє теплову енергію позивачу за зустрічним позовом за договором поставки № 8/1700037 від 10.04.2017. Зокрема, в таблиці перерахунків за квітень 2017 (гаряча вода по нормі споживання), доданій до зустрічного позову, зазначено будинки за адресами: вул. Куликівська, буд. 27, вул. Металургів, буд. 9, буд. 7, вул. Праці, буд. 28, буд. 39, вул. Набережна р. Стрілки буд. 54, вул. Реміснича, буд. 10, які відсутні в додатку № 2, № 3 до договору поставки № 8/1700037. В таблиці перерахунків за квітень 2017 року (гаряча вода по приладам обліку) зазначено будинки за адресами: вул. Металургів, буд. 7, буд. 9, буд. 13, буд. 15, вул. Праці, буд. 26, буд. 32, буд. 34, буд. 39, вул. Робітнича, буд. 67, вул. Люблінська, буд. 20, вул. Набережна р. Стрілки, буд. 54, які відсутні в додатку № 2, № 3 до договору поставки № 8/1700037.

Позивач за первісним позов також зазначає, що факт того що, первісний та зустрічний позов виникли з різних правовідносин визнається відповідачем за зустрічним позовом, обґрунтовуючи свій зустрічний позов посиланнями на Порядок проведення перерахунку розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2010 № 151 (далі - Порядок № 151). Як вбачається зі змісту пункту 1 Порядку № 151, його дія поширюється на суб’єктів господарювання всіх форм власності, предметом діяльності яких є надання послуг (далі -виконавці) і фізичних та юридичних осіб (далі - споживачі), яким надаються послуги. Тобто, правовідносини, щодо яких заявлено зустрічний позов, виникли не між позивачем та відповідачем за первісним позовом, а між позивачем за зустрічним позовом, як виконавцем послуг та споживачами -фізичними особами.

Щодо тверджень відповідача за первісним позовом стосовно поставки позивачем за первісним позовом товару (теплової енергії) неналежної якості, позивач за первісним позовом зазначає, що відповідно до пункту 3.2 договору поставки № 8/1700037 від 10.04.2017 (далі - договір) одиницею виміру кількості товару є гігакалорія (далі - Гкал). Згідно пункту 3.3. договору, кількість переданого товару визначається згідно показників лічильників теплової енергії кінцевих споживачів, а за їх відсутності -розрахунковим способом та відображається у звітах про кількість спожитої теплової енергії. реєстрах споживання теплової енергії, які відповідач за первісним позовом зобов’язаний надавати позивачу за первісним позовом відповідно до договору і зазначається в актах приймання-передачі теплової енергії. В матеріалах справи містяться копії щомісячних звітів відповідача за первісним позовом про кількість спожитої теплової енергії, прийнятої від позивача за первісним позовом, а також копії щомісячних реєстрів споживання теплової енергії, прийнятої у позивача за первісним позовом за оспорюваний період. На підставі вказаних звітів та реєстрів позивачем за первісним позовом сформовано акти приймання-передачі теплової енергії. Обсяг теплової енергії, переданої від позивача за первісним позовом відповідачеві за первісним позовом, наведений у звітах та реєстрах відповідає обсягу теплової енергії, зазначеному в актах приймання-передачі теплової енергії.

В матеріалах справи містяться копії актів приймання-передачі теплової енергії підписані уповноваженими представниками сторін без претензій/зауважень/заперечень щодо кількості та якості переданої теплової енергії. Зазначені докази, на думку позивача за первісним позовом підтверджують факт належного виконання позивачем за первісним позовом умов договору, а також факт прийняття належно виконаного зобов’язання відповідачем за первісним позовом.

Крім наведеного позивач за первісним позовом зазначає що відповідач за первісним позовом відповідно до умов пункту 7.5 договору відповідає за товар, за ризики його знищення/пошкодження/втрати, перед третіми особами, в тому числі, перед споживачами послуг відповідача за первісним позовом, з моменту отримання ним товару в місці передачі.

На підставі наведеного позивач за первісним позовом вважає необґрунтованими зустрічні позовні вимоги відповідача за первісним позовом про відшкодування збитків, завданих споживачам внаслідок надання неналежної якості послуг з централізованого постачання гарячої води.

У відповіді № 2994 від 06.06.2018 на відзив відповідача за первісним позовом позивач за первісним позов зазначає, що на підставі частини четвертої статті 165 Господарського процесуального кодексу України відповідач за первісним позовом позбавляється права заперечувати проти обставин, викладених у зустрічному позові, оскільки відзив на первісний позов не містить вказівки на незгоду відповідача за первісним позовом з фактом прийняття товару в повному обсязі, визначеному в актах приймання-передачі. Отже, на думку позивача за первісним позовом, відповідач за первісним позовом визнає факт приймання товару за договором № 8/1700037 від 10.04.2017, укладеним між сторонами, в повному обсязі.

18.06.2018 представником відповідача за первісним позовом подано до суду відповідь № 187/863 від 18.06.2018 на відзив позивача за первісним позовом на зустрічний позов, в якому представник відповідача за первісним позовом зазначає, що предметом зустрічного позову є стягнення збитків, що виникли саме з порушення позивачем за первісним позовом зобов’язань за договором № 8/1700037 від 10.04.2017, а не з відносин відповідача за первісним позовом із споживачами послуг з постачання гарячої води. Відповідач за первісним позовом вважає, що станом на день розгляду справи, строк оформлення факту порушення умов договору, укладеного між сторонами, не настав, що узгоджується з вимогами частини другої статті 680 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, якщо на товар не встановлений гарантійний строк або строк придатності, вимога у зв’язку з його недоліками може бути пред’явлена покупцем за умови, що недоліки були виявлені протягом розумного строку, але в межах двох років, а щодо нерухомого майна - в межах трьох років від дня передання товару покупцеві, якщо договором або законом не встановлений більший строк; та вимогами статті 681 Цивільного кодексу України, які визначають, що строк позовної давності до вимог щодо якості товару починає свій перебіг саме з дня виявлення недоліків. При цьому, до відносин, що склалися між сторонами за договором поставки № 8/1700037 від 10.04.2017, застосуванню підлягає і вимога абз. 3 частини другої статті 680 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що строк для виявлення недоліків товару, що перевозився або був відправлений поштою, обчислюється від дня одержання товару в місці призначення.

А тому позивач за зустрічним позовом вважає, що звернення його із зустрічним позовом до позивача за первісним позовом, що пов’язаний з недоліками поставленого товару, повною мірою узгоджується із строками, які встановлені договором, та діючим законодавством. Позивач за зустрічним позовом наполягає на задоволенні зустрічних позовних вимог в повному обсязі.

23.08.2018 представником позивача за первісним позовом подано до суду письмові пояснення № 4454 від 22.08.2018, відповідно до якого позивач за первісним позовом зазначає, що 25.07.2018 ТОВ «Сумитеплоенерго» дійсно отримано запит в порядку статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 20.07.2018 вих. № 18-7/1 представника ПАТ «Сумське НВО» ОСОБА_3 В запиті містилось прохання надати копії оперативних журналів обліку параметрів Сумської ТЕЦ, ЦТП Металургів 14, ЦТП-Лермонтова, 1, ЦТП-Лермонтова, 2, ЦТП-1, ЦТП-2, ЦТП-3, ІДТП-4, ЦТП-5, ІДТП-6, ІДТП-7, ЦТП-8, ЦТП-9, ЦТП-Шевченко, 2, ЦТП-Іллінська, 12, ЦТП-Іллінська, 51, ЦТП-Іллінська, 52 за період з 10.04.2017 по 30.10.2017. До запиту представником було додано ордер Адвокатського об’єднання «Група правової допомоги», проте, ордер не містив обов’язкового реквізиту, передбаченого пунктом 15.11 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядку ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 № 36, - відтиску печатки адвокатського об’єднання. 30.07.2018 ТОВ «Сумитеплоенерго» листом вих. № 4053 запропонувало представнику ПАТ «Сумське НВО» привести ордер у відповідність до вимог Положення № 36 для подальшого розгляду адвокатського запиту. Лист направлено представнику ПАТ «Сумське НВО» 31.08.2018. Станом на 22.08.2018 представником відповідача за первісним позовом не надано позивачеві за первісним позовом належним чином оформленого ордеру.

Відповідно до вимог частини другої статті 185 Господарського процесуального кодексу України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи те, що судом остаточно з’ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників судового процесу, визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази, вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, судом, ухвалою від 03.07.2018 у справі № 920/205/18 закрито підготовче провадження та призначено зазначену справу до судового розгляду по суті на 02.08.2018.

Згідно зі статті 194 Господарського процесуального кодексу України, завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

За змістом статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов’язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.

Представник позивача за первісним позовом у відповіді на відзив та у в судовому засіданні 23.08.2018 не заперечує факт часткової сплати заборгованості за вищезазначеним договором поставки відповідачем за первісним позов в сумі 86466,80 грн. в квітні 2018 року, більше того, представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні 23.08.2018 зазначає, що позивачем за первісним позовом зараховано зазначену оплату відповідача за первісним позовом за періоди за які виникла заборгованість за вищезазначеним договором і які були зазначені у листах відповідача за первісним позовом № 2/214 від 03.04.2018 та № 2/271 від 03.05.2018 та які є предметом розгляду в даній справі, але після подачі позову, проте в підготовчому провадженні позивач за первісним позов не подав заяву про зменшення розміру позовних вимог.

В судовому засіданні 23.08.2018 представник позивача за первісним позовом заявив усне клопотання про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення з відповідача за первісним позовом заборгованості за поставлену теплову енергію (товар) за договором поставки № 8/1700037 від 10.04.2017 на суму 86466,80 грн.

Оскільки пунктом 2 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання, суд не приймає до розгляду проголошене представником позивача за первісним позовом 23.08.2018 усне клопотання про зменшення розміру позовних вимог, як таке, що заявлено з порушенням вимог пункту 2 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України, але приймає його до відома.

Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні 23.08.2018 усно наголосив, що визнає факт приймання товару за договором № 8/1700037 від 10.04.2017 в обсягах, указаних у актах примання-передачі теплової енергії, на які посилається позивач за первісним позовом.

23.08.2018 в судовому засіданні, відповідно до приписів частини другої статті 216 та частини п?ятої статті 233 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошувалась протокольна ухвала про оголошення перерви в судовому засіданні до 14 год. 30 хв. 23.08.2018.

В судовому засіданні 23.08.2018 після перерви в остаточному зверненні до суду по первісному позову відповідач за первісним позовом відмовився від реплік та остаточного звернення до суду.

Також представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні 23.08.2018 заявив усне клопотання про оголошення перерви в даному судовому засіданні у зв’язку з необхідністю надання суду копій оперативних журналів роботи ЦТП, які містяться в матеріалах справи № 920/2122/13, але суд не приймає до розгляду зазначене клопотання представника відповідача за первісним позовом, оскільки при розгляді справи по суті судом не приймаються докази, а у відповідності до вимог статті 194 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється розгляд справи по суті на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів.

В судовому засіданні 23.08.2018 на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлені наступні обставини.

10.04.2017 між сторонами укладено договір поставки № 8/1700037 (далі - договір)., відповідно до пункту 1.1 якого на умовах, в порядку та у строки визначені договором позивач за первісним позовом зобов’язується виробити та передати у власність відповідачу за первісним позовом, а відповідач за первісним позовом зобов’язується прийняти та оплатити теплову енергію (далі - товар).

Згідно пункту 2.1 договору, ціна 1 Гкал теплової енергії, визначається згідно з тарифами, встановленими позивачу за первісним позовом органом державної влади, яким на момент укладення договору є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України.

Відповідно до пункту 2.3 договору, станом на 01.03.2017 уповноваженим органом державної влади встановлено тарифи на теплову енергію:

- для категорії споживачів «населення» - постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1356 від 04.08.2016 в розмірі 973,04 грн. за Гкал (без ПДВ);

- для категорії споживачів «бюджетні організації» - постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 151 від 01.02.2017 в розмірі 1183,57 грн. за Гкал (без ПДВ);

- для категорії споживачів «інші споживачі» - постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 151 від 01.02.2017 - в розмірі 1554,12 грн. за Гкал (без ПДВ).

Відповідно до пункту 3.1 договору, поставка товару здійснюється від місяця виробництва товару - Сумської ТЕЦ до місяця передачі товару відповідачу за первісним позовом - зовнішньої стіни будинку/будівлі/споруди (далі – об’єкт), перелік яких наведений в додатку № 2 та додатку № 3 до договору.

Відповідно до пункту 3.2 договору, одиницею виміру кількості товару є гігакалорія (Гкал).

Згідно з пунктом 3.3 договору, кількість переданого товару визначається згідно показань лічильників кінцевих споживачів, а за їх відсутності - розрахунковим способом та відображається у звітах про кількість спожитої теплової енергії, реєстрах споживання теплової енергії, які відповідач за первісним позовом зобов’язаний надавати позивачу за первісним позовом відповідно до договору і зазначається в актах приймання-передачі теплової енергії.

Сторони погодили в пунктах 3.4-3.9 договору наступний порядок приймання-передачі товару. До другого числа календарного місяця, наступного за місяцем продажу товару, відповідач за первісним позовом зобов’язаний надати позивачу за первісним позовом підписані та скріплені печаткою: 1) звіт про кількість спожитої теплової енергії; 2) реєстр споживання теплової енергії; 3) копію акту приймання-передачі/купівлі-продажу холодної води за відповідний місяць, що використовується для надання послуг з централізованого постачання гарячої води відповідачем за первісним позовом, складеного з Комунальним підприємством «Міськводоканал» Сумської міської ради, у разі складання такого акту (пункт 3.5 договору). До третього числа календарного місяця, наступного за місцем продажу товару, позивач за первісним позовом зобов’язується надати відповідачу за первісним позовом підписаний та скріплений печаткою акт приймання-передачі теплової енергії та рахунок на оплату.

Акт надається позивачем за первісним позовом з урахуванням виявлених сторонами та підтверджених спільно порушень умов поставки товару. Всі претензії щодо якості та кількості отриманого товару не приймаються після підписання акту приймання-передачі теплової енергії (пункт 3.6 договору).

До шостого числа календарного місяця, наступного за місяцем продажу товару, відповідач за первісним позовом зобов’язаний підписати, скріпити печаткою та повернути позивачу за первісним позовом другий примірник акту приймання-передачі теплової енергії (пункт 3.7 договору).

Заперечення чи зауваження до акту заявлені відповідачем за первісним позовом з недотриманням порядку встановлення факту порушення умов поставки при прийманні товару або отримані після його складання та підписання не підлягають розгляду і не звільняють відповідача за первісним позовом від обов’язку оплатити фактично поставлений товар (пункт 3.8 договору).

Згідно пункту 3.9 договору, не підписання, не повернення, ухилення від отримання акту приймання-передачі теплової енергії відповідачем за первісним позовом, у разі фактичної поставки товару не звільняє відповідача за первісним позовом від обов’язку оплатити поставлений товар.

Сторони погодили в договорі поставки від 10.04.2017 № 8/1700037 наступний порядок розрахунку за поставлений товар.

Згідно пункту 5.1 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць поставки товару.

Пунктом 5.2 договору визначено, що оплата поставленого товару здійснюється відповідно до Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 217 від 18.06.2014 (далі - Порядок № 217).

Пунктом 5.2.1 договору визначено, що кошти, які надійшли позивачу за первісним позовом згідно Порядку № 271 в період дії договору, зараховуються як оплата за товар, поставлений по цьому договору.

Згідно з пунктом 5.3 договору, у разі недостатності коштів, перерахованих позивачу за первісним позовом протягом місяця поставки відповідно до Порядку № 217 для оплати повної вартості постановленого товару, відповідач за первісним позовом зобов’язаний сплатити позивачу за первісним позовом всю остаточну вартість товару в наступному порядку:

- 100 % остаточної вартості товару, поставленого у звітному календарному місяці - до 30 (тридцятого) числа календарного місяця, наступного за місяцем поставки (звітним місяцем).

Відповідно до пункту 5.4 договору, у разі припинення дії, втрати чинності чи припинення розповсюдження дії Порядку № 217 на сторін договору, строки оплати поставленого товару узгоджуються сторонами додатково.

Згідно з пунктом 5.4.1 договору, оплата здійснюється відповідачем за первісним позовом на підставі акту приймання-передачі теплової енергії та рахунку, виставленого позивачем за первісним позовом. У разі не підписання, не повернення, ухилення від отримання акту приймання-передачі теплової енергії відповідач за первісним позовом здійснює оплату на підставі виставленого позивачем за первісним позовом рахунку.

Пунктом 5.4.2 договору передбачено, що оплата здійснюється відповідачем за первісним позовом в безготівковій формі - шляхом перерахування коштів з розрахункового рахунку відповідача за первісним позовом на розрахунковий рахунок позивача за первісним позовом, вказаний в договорі.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 217, теплопостачальні організації, що здійснюють продаж теплової енергії та/або надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, для виробництва яких повністю або частково використовується природний газ, куплений у постачальника природного газу із спеціальними обов’язками такими теплопостачальними організаціями або теплогенеруючими організаціями, в яких теплопостачальні організації купують теплову енергію, та їх структурні підрозділи відкривають у місячний строк з дня набрання чинності постановою, якою затверджено цей Порядок, в уповноваженому банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожиту теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води за категоріями споживачів «населення», «релігійні організації», «бюджетні установи», «інші споживачі» (далі - спеціальні рахунки, відкриті теплопостачальними організаціями).

Відповідно до пункту 8 Порядку № 217, усі категорії споживачів, яким здійснюється продаж теплової енергії та/або надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, сплачують їх вартість шляхом перерахування коштів виключно на спеціальні рахунки, відкриті теплопостачальними і теплогенеруючими організаціями та їх структурними підрозділами в уповноваженому банку для відповідної категорії споживачів.

Відповідно до підпункту 2 пункту 14 Порядку № 217, у разі коли теплопостачальна або теплогенеруюча організація здійснює продаж теплової енергії та/або надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води та виробляє самостійно і частково закуповує необхідну для цього теплову енергію у теплогенеруючих організацій, кошти, що надійшли на спеціальний рахунок, відкритий теплопостачальною або теплогенеруючою організацією, як плата за теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, розподіляються згідно з нормативами, розрахованими відповідно до пунктів 15-26 цього Порядку, і перераховуються в частині вартості:

- частково купленої теплової енергії - на спеціальні рахунки теплогенеруючих організацій для подальшого розподілу між теплогенеруючими організаціями і постачальником природного газу із спеціальними обов’язками;

- природного газу, послуг з транспортування та розподілу природного газу, а також виробництва, транспортування, постачання теплової енергії та надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води (без урахування вартості природного газу та купленої теплової енергії) - відповідно до абзаців другого – п’ятого підпункту 1 пункту 14 Порядку № 217.

Відповідно до пункту 6.1.1 договору, позивач за первісним позовом має право на оплату поставленого товару згідно з умовами даного договору. Цьому праву кореспондує обов’язок відповідача за первісним позовом оплачувати поставлений товар, встановлений пунктом 6.4.1 договору.

Відповідно до пункту 10.1 договору, даний договір вважається укладеним, набуває чинності в день підписання сторонами і діє до дати початку опалювального сезону 2017-2018 рр. але не пізніше 30.10.2017.

В обґрунтування первісних позовних вимог позивач зазначає, що ним на виконання умов договору поставки № 8/1700037 від 10.04.2017 вироблено та передано у власність відповідачу за первісним позовом в квітні, травні, червні, липні, серпні, вересні, жовтні 2017 року теплову енергію на загальну суму 18937337,70 грн., що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії, рахунками на оплату, супроводжувальними листами про вручення рахунків та актів, реєстрами споживання теплової енергії та звітами про кількість спожитої теплової енергії, копії яких додано позивачем за первісним позовом до позовної заяви.

Станом на 28.02.2018 включно відповідач за первісним позовом сплатив позивачеві на виконання своїх зобов’язань перед позивачем за первісним позовом 12050756,81 грн. теплової енергії отриманої від позивача за первісним позовом в квітні - жовтні 2017 року, отже заборгованість відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом за договором від 10.04.2018 за № 8/1700037 становить 6886580,89 грн.

З викладеного вбачається, що відповідач за первісним позовом порушив умови пункту 1.1, пунктів 5.2, 5.3 та пункту 6.4.1 договору № 8/1700037.

Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки, а як визначено приписами статті 509 цього ж Кодексу, зобов’язання виникають із підстав встановлених вищевказаною правовою нормою.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що підставою виникнення господарських зобов’язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено обов’язок суб’єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до вимог частини першої статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За приписами частини першої статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини другої статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару (частина 3 статті 692 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Пунктом 1 частини першої статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 Цивільного кодексу України).

За правилами частини шостої статті 265 Господарського кодексу України, до відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно частин другої, третьої статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати; на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Факт поставки позивачем за первісним позовом відповідачу за первісним позовом теплової енергії за період з квітня по жовтень 2017 року на загальну суму 18937337,70 грн. повністю підтверджується матеріалами справи, а саме: актами прийому-передачі теплової енергії №№ 557, 558, 559 від 30.04.2017 року, №№ 760, 761, 762 від 31.05.2017 року, №№ 892, 897, 898 від 30.06.2017 року, №№ 1045, 1046, 1047 від 31.07.2017 року, №№ 1198, 1199, 1200 від 31.08.2017 року, №№ 1348, 1349, 1350 від 30.09.2017, №№ 1521, 1522, 1523 від 31.10.2017 року; рахунками на оплату наданих послуг №№ 72, 73, 74 від 30.04.2017 року, №№ 106, 107, 108 від 31.05.2017 року, №№ 130, 131, 132 від 30.06.2017 року, №№ 186, 187, 188 від 31.07.2017 року, №№ 248, 249, 250 від 31.08.2017 року, №№ 311, 312, 313 від 30.09.2017, №№ 389, 390, 391 від 31.10.2017 року; копією звіту відповідача за первісним позовом про кількість спожитої з 06 по 30 квітня 2017 року теплової енергії по договору № 8/1700037 від 10.04.2017; копією реєстру споживання теплової енергії, прийнятої у позивача за первісним позовом відповідно до наданих Дирекцією «КППВ» звітів за квітень 2017 року; копією звіту відповідача за первісним позовом про кількість спожитої у травні 2017 року теплової енергії по договору № 8/1700037 від 10.04.2017; копією реєстру споживання теплової енергії, прийнятої у позивача за первісним позовом відповідно до наданих Дирекцією «КППВ» звітів за травень 2017 року; копією звіту відповідача за первісним позовом про кількість спожитої у червні 2017 року теплової енергії по договору № 8/1700037 від 10.04.2017; копією реєстру споживання теплової енергії, прийнятої у позивача за первісним позовом відповідно до наданих Дирекцією «КППВ» звітів за червень 2017 року; копією звіту відповідача за первісним позовом про кількість спожитої у липні 2017 року теплової енергії по договору № 8/1700037 від 10.04.2017; копією реєстру споживання теплової енергії, прийнятої у позивача за первісним позовом відповідно до наданих Дирекцією «КППВ» звітів за липень 2017 року; копією звіту відповідача за первісним позовом про кількість спожитої у серпні 2017 року теплової енергії по договору № 8/1700037 від 10.04.2017 року; копією реєстру споживання теплової енергії, прийнятої у позивача за первісним позовом відповідно до наданих Дирекцією «КППВ» звітів за серпень 2017 року; копією звіту відповідача за первісним позовом про кількість спожитої у вересні 2017 року теплової енергії по договору № 8/1700037 від 10.04.2017; копією реєстру споживання теплової енергії, прийнятої у позивача за первісним позовом відповідно до наданих Дирекцією «КППВ» звітів за вересень 2017 року; копією звіту відповідача за первісним позовом про кількість спожитої у жовтні 2017 року теплової енергії по договору № 8/1700037 від 10.04.2017; копією реєстру споживання теплової енергії, прийнятої у позивача за первісним позовом відповідно до наданих Дирекцією «КППВ» звітів за жовтень 2017 року; а також копіями супровідних листів позивача за первісним позовом про вручення рахунків на оплату та актів прийому-передачі теплової енергії №2023 від 03.05.2017, № 2545 від 02.06.2017, № 2982 від 04.07.2017, № 3402 від 02.08.2017, № 3846 від 06.09.2017, № 4209 від 29.09.2017 та № 4830 від 03.11.2017.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 28.02.2018 відповідач за первісним позовом сплатив частину вартості теплової енергії отриманої від позивача за первісним позовом в квітні – жовтні 2017 року в сумі 12050756,81 грн., а також у відповідності до умов договору та Порядку № 217, відповідачем за первісним позовом в березні 2018 року, в погашення заборгованості за договором № 8/1700037 від 10.04.2017, перераховано на користь позивача за первісним позовом з рахунків зі спеціальним режимом користування 1035249,52 грн., що підтверджується виписками з відповідних рахунків, та направлено на адресу позивача за первісним позовом листа № 2/214 від 03.04.2018 року про зарахування вказаних платежів в рахунок погашення вказаної заборгованості, а також відповідачем за первісним позовом перераховано позивачеві за первісним позовом 86466,80 грн. в квітні 2018 року, що підтверджується виписками банку з рахунків зі спеціальним режимом використання на 64-х арк. (а.с. 204-267), про що відповідачем за первісним позовом направлено на адресу позивача за первісним позовом листа № 2/271 від 03.05.2018 року про зарахування вказаних платежів в рахунок погашення вказаної заборгованості, у зв’язку з чим розмір заборгованості відповідача за первісним позовом за вищезазначеним договором за придбану теплову енергію станом на 30.03.2018 складає 5764864,57 грн.

Здійснивши часткову оплату заборгованості відповідач за первісним позовом визнав факт наявності у нього заборгованості перед позивачем за первісним позовом за договором поставки № 8/1700037 від 10.04.2017, проте в порушення умов укладеного договору (пунктів 1.1, 5.2, 5.3, п. 6.1.4 договору) та вимог статей 526, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, не розрахувався за надані послуги в повному обсязі та передбачений договором строк, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Враховуючи наведені обставини, зокрема те, заборгованість відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом за договором поставки № 8/1700037 від 10.04.2017 станом на 30.03.2018 складає 5764864,57 грн., а також те, що факт поставки позивачем за первісним позовом відповідачу за первісним позовом теплової енергії за період з квітня по жовтень 2017 року за вищезазначеним договором повністю підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та враховуючи факт часткової сплати відповідачем за первісним позовом заборгованості за поставлену позивачем за первісним позовом теплову енергію, суд прийшов до висновку про задоволення первісних позовних вимог щодо стягнення з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом заборгованості в сумі 5764864,57 грн. на підставі статей 526, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, в нічній частині первісних позовних вимог щодо стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію за договором поставки № 8/1700037 від 10.04.2017 суд відмовляє.

За прострочення виконання грошового зобов’язання позивачем за первісним позовом нараховано відповідачеві за первісним позовом пеню в сумі 1850120,33 грн. за період з квітня по жовтень 2017 року.

Умовами укладеного договору (пунктом 7.9) сторонами узгоджено, що у разі порушення строків оплати товару відповідач за первісним позовом сплачує позивачу за первісним позовом, на його вимогу, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 Господарського кодексу України).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).

Згідно статей 546, 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), якщо це встановлено договором або законом, а стаття 547 Цивільного кодексу України встановлює, що правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється в письмовій формі.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України, під пенею розуміється грошова сума, яка встановлюється у відсотковому відношенні до простроченої суми за кожен день прострочення виконання грошового зобов’язання.

Частина шоста статті 232 Цивільного кодексу України встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

З урахуванням пункту 30.1 статті 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», моментом виконання грошового зобов’язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою.

За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю.

Пеня та інші нарахування у зв’язку з порушенням грошових зобов’язань визначаються позивачем у твердій сумі на час подання позову і включаються в ціну останнього, з якої сплачується судовий збір у встановленому законом розмірі. Розрахунок відповідної суми може бути викладений у позовній заяві або доданий до неї.

Права позивача за первісним позовом щодо стягнення з відповідача пені передбачені умовами вищевказаного договору, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 1850120,33 грн. нарахованої за період з квітня по жовтень 2017 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі статей 549-552, 629 Цивільного Кодексу України.

За несвоєчасне виконання грошових зобов’язань позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача за первісним позовом 3 % річних в сумі 267470,90 грн. та інфляційні втрати в сумі 827984,01 грн. за період з квітня по жовтень 2017 року. В обґрунтування зазначених вимог позивачем наведено обґрунтований розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги, стосовно стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних в сумі 267470,90 грн. та інфляційні втрати в сумі 827984,01 грн. за період з квітня по жовтень 2017 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі статті 625 Цивільного кодексу України.

Стосовно зустрічних позовних вимог відповідача за первісним позовом суд зазначає наступне.

Посилаючись на приписи Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2010 за № 151 (далі - Порядок), який передбачає, що якісним показником послуг з постачання гарячої води є додержання у точці розбору температури води не менше 50°С та не вище 75°С, відповідач за первісним позовом зазначає, що позивачем за первісним позовом порушено умови укладеного між сторонами договору щодо якості переданого товару.

Відповідач за первісним позовом зазначає, що за період дії договору (с квітня по жовтень 2017 року) до Дирекції Котельні Північного Промвузла надійшло більш як 400 звернень споживачів про невідповідність температури води вимогам Порядку. Внаслідок чого було складено 2411 актів та здійснено перерахунок споживачам на суму 440609,41 грн., що підтверджується довідкою відповідача за первісним позовом № 2/225 від 05.04.2018. У відповідності до Перерахунків згідно актів-претензій вартості наданих послуг з гарячого водопостачання з квітня по жовтень 2017 року у зв’язку з порушенням теплового режиму та здійсненими перерахунками споживачам, відповідачем за первісним позовом недоотримано від позивача за первісним позовом 326,003 Гкал.

Таким чином, як зазначає відповідач за первісним позовом у зустрічні позовній заяві при реалізації вказаного обсягу теплової енергії відповідач за первісним позовом міг отримати прибуток на суму 19642,36 грн. і посилаючись на вимоги статті 224 Господарського кодексу України та статей 22, 611, 1166 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з позивача за первісним позовом на користь відповідача за первісним позовом збитки в сумі 19642,36 грн.

Позивач за первісним позовом проти зустрічного позову заперечує, вважає його необґрунтованим, безпідставним та просить суд відмовити в його задоволенні.

З первісного позову вбачається, що він ґрунтується на правовідносинах між учасниками справи, що виникли з договору поставки теплової енергії № 8/1700037 від 10.04.2017.

З зустрічного позову вбачається, що він ґрунтується на правовідносинах між відповідачем за первісним позовом, як виконавцем послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води для населення та споживачами цих послуг - фізичними особами.

Вказані правовідносини виникли на підставі договорів про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, які відповідач за первісним позовом зобов’язаний укласти із споживачами - фізичними особами відповідно до вимог пункту 3 частини другої статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем за первісним позовом умов договорів про надання житлово-комунальних послуг, споживачі - фізичні особи пред’явили відповідачу за первісним позовом акти-претензії, що послугували підставою проведення перерахунків плати за послуги з централізованого постачання гарячої води.

Відповідач за первісним позовом, обґрунтовуючи свій зустрічний позов посилається на Порядок проведення перерахунку розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2010 № 151.

Як вбачається зі змісту пункту 1 Порядку № 151, його дія поширюється на суб’єктів господарювання всіх форм власності, предметом діяльності яких є надання послуг (далі - виконавці) і фізичних та юридичних осіб (далі - споживачі), яким надаються послуги.

Тобто, правовідносини, щодо яких заявлено зустрічний позов, виникли позивачем за зустрічним позовом, як виконавцем послуг та споживачами -фізичними особами.

Відповідно до пункту 3.1 договору, поставка товару здійснюється від місця виробництва товару - Сумської ТЕЦ до місця передачі товару відповідачу за первісним позовом - зовнішньої стіни будинку/будівлі/споруди перелік яких наведений в додатку № 2 та додатку № 3 до договору.

При цьому, відповідно до підпункту 1 пункту 22 Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, точкою розподілу, в якій здійснюється передача послуг з централізованого постачання гарячої води в багатоквартирному житловому будинку є перша водозабірна арматура на відгалуженні від стояка в квартирі споживача.

З викладеного вбачається, що зустрічний позов обґрунтовується збитками, завданими внаслідок неналежного виконання відповідачем за первісним позовом послуг з централізованого постачання гарячої води споживачам в квартирах багатоквартирних житлових будинків, тобто - вже після приймання теплової енергії від позивача за первісним позовом і передачі її невстановленим способом, невстановленими особами до квартир споживачів.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», управитель багатоквартирного будинку - фізична особа-підприємець або юридична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Відповідно до пункту 3.2 договору поставки № 8/1700037 від 10.04.2017 одиницею виміру кількості товару є гігакалорія (Гкал).

Згідно з пунктом 3.3 договору, кількість переданого товару визначається згідно показників лічильників теплової енергії кінцевих споживачів, а за їх відсутності - розрахунковим способом та відображається у звітах про кількість спожитої теплової енергії. реєстрах споживання теплової енергії, які відповідач за первісним позовом зобов’язаний надавати позивачу за первісним позовом відповідно до договору і зазначається в актах приймання-передачі теплової енергії.

В матеріалах справи містяться копії щомісячних звітів відповідача за первісним позовом про кількість спожитої теплової енергії, прийнятої від позивача за первісним позовом, а також копії щомісячних реєстрів споживання теплової енергії, прийнятої у позивача за первісним позовом за спірний період.

На підставі вказаних звітів та реєстрів позивачем за первісним позовом сформовано акти приймання-передачі теплової енергії.

Обсяг теплової енергії, переданої від позивача за первісним позовом відповідачеві за первісним позовом, наведений у звітах та реєстрах відповідає обсягу теплової енергії, зазначеному в актах приймання-передачі теплової енергії.

Відповідно до пункту 3.6 договору, до третього числа календарного місяця, наступного за місяцем продажу товару, позивач за первісним позовом зобов’язаний надати відповідачу за первісним позовом підписаний та скріплений печаткою акт приймання-передачі теплової енергії та рахунок на оплату.

Акт надається позивачем за первісним позовом з урахуванням виявлених сторонами та підтверджених спільно порушень умов поставки товару. Всі претензії щодо якості та кількості отриманого товару не приймаються після підписання акту приймання-передачі теплової енергії.

В матеріалах справи містяться копії актів приймання-передачі теплової енергії підписані уповноваженими представниками сторін без претензій/зауважень/заперечень щодо кількості та якості переданої теплової енергії.

Зазначені докази підтверджують факт належного виконання позивачем за первісним позовом умов договору поставки № 8/1700037 від 10.04.2017, укладеного між сторонами, а також факт прийняття належно виконаного зобов’язання відповідачем за первісним позовом.

Відповідно до пункту 4.1 договору, встановлення факту порушення умов поставки при прийманні товару, в тому числі щодо якості, кількості товару здійснюється спільно відповідачем за первісним позовом та позивачем за первісним позовом, за можливістю, в день виявлення ознак такого порушення, але не пізніше наступного дня.

Пунктом 4.2 договору визначено, що у разі виявлення ознак поставки товару неналежної якості чи інших порушень умов поставки товару, відповідач за первісним позовом зобов’язаний невідкладно, але не пізніше ніж в день виявлення ознак такого порушення письмово повідомити про це позивача за первісним позовом та направити свого уповноваженого представника для спільного встановлення факту порушення разом з організацією обслуговування внутрішньо будинкових мереж.

В повідомленні вказується дата, час, місце виявлення ознак порушення, а також показники сертифікованих та повірених технічних засобів та пристроїв, з використанням яких виявлені такі ознаки.

Відповідач за первісним позовом зобов’язаний невідкладно, але не пізніше ніж в день отримання повідомлення направити уповноваженого представника для спільного встановлення факту порушення.

Пунктом 4.3 договору визначено, що встановлення факту порушення поставки товару здійснюється уповноваженими представниками сторін в місці передачі товару згідно з умовами Договору (зовнішня стіна об’єкту).

Згідно з пунктом 4.4 договору, повідомлення, претензії про порушення, в тому числі щодо якості, кількості товару. встановлені на ділянках після місця передачі товару, не стосуються виконання даного договору та не підлягають розгляду.

За результатами спільного дослідження ознак порушення поставки товару сторони складають акт огляду, в якому вказують висновок про наявність або відсутність порушення умов поставки товару, кількісні, якісні показники, обсяг та вартість недопоставленого товару або поставленого товару неналежної якості та докази, які підтверджують такий висновок.

Акт огляду є дійсним за умови його підписання та скріплення печатками кожної з сторін договору (пункт 4.5 договору).

У разі неприбуття без поважних причин належним чином повідомленого представника сторони договору, інша сторона має право встановити факт порушення умов поставки товару відповідно до вимог чинного законодавства (пункту 4.6 договору).

Відповідно до пункту 4.7 договору, претензії щодо порушення умов поставки, виявлені стороною одноособово - без залучення іншої сторони або з порушенням порядку встановленого договором, чинним законодавством, є недоведеними і не підлягають розгляду.

Позивач за зустрічним позовом не дотримався вищенаведених вимог пунктів 4.1-4.7 договору та не надав належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів, в розумінні статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, на встановлення факту поставки товару неналежної якості:

- актів огляду в місці зовнішньої стіни будинків/споруд, складених та підписаних позивачем за первісним позовом та відповідачем за первісним позовом, за участю організації з утримання будинків (управителя) не пізніше наступного дня після дня виявлення ознак порушення договору;

- письмових повідомлень відповідачем за первісним позовом позивача за первісним позовом про виявлення поставки товару неналежної якості, в яких було б зазначено дату, час, місце виявлення ознак порушення, а також показники сертифікованих та повірених технічних засобів та пристроїв, з використанням яких виявлені такі ознаки.

Відповідно до пунктів 4.4, 4.7 договору, претензії споживачів відповідача за первісним позовом щодо неналежної якості послуг з централізованого постачання гарячої води в квартирах не стосуються виконання договору, є недоведеними і не підлягають розгляду.

Також не є належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами, в розумінні статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, додані відповідачем за первісним позовом до зустрічного позову довідка та таблиці про проведені споживачам перерахунки.

Окрім того, самі таблиці не є первинними документами і не підтверджують факту проведення таких перерахунків.

Відповідно до пункту 7.4 договору поставки, позивач за первісним позовом відповідає за товар в місці передачі товару відповідачу за первісним позовом - зовнішня стіна будинку/будівлі/споруди (об’єкту).

Згідно з пунктом 7.5 договору, відповідач за первісним позовом відповідає за товар, за ризики його знищення/пошкодження/втрати, перед третіми особами, в тому числі, перед споживачами послуг відповідача за первісним позовом, з моменту отримання ним товару в місці передачі, а згідно з пунктом 7.6 договору, позивач за первісним позовом не відповідає за претензії щодо товару, в тому числі щодо його якості та кількості, пред’явлені третіми особами, в тому числі споживачами послуг відповідача за первісним позовом, після передачі товару відповідачу за первісним позовом.

Пунктом 7.7 договору, позивач за первісним позовом не відповідає за збитки, завдані відповідачу за первісним позовом в результаті використання товару після його прийняття відповідачем за первісним позовом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про необґрунтованість зустрічних позовних вимог щодо відшкодування збитків, завданих відповідачем за первісним позовом споживачам внаслідок надання неналежної якості послуг з централізованого постачання гарячої води.

Крім того, в таблицях з перерахунками, доданими до зустрічного позову, зазначені адреси будинків, до яких позивач за первісним позовом взагалі не поставляє теплову енергію відповідачу за первісним позовом за договором поставки № 8/1700037 від 10.04.2017.

А саме: - в таблиці перерахунків за квітень 2017 року (гаряча вода по нормі споживання), доданій до зустрічного позову, зазначено будинки за адресами: вул. Куликівська, буд. 27, вул. Металургів, буд. 9, буд. 7, вул. Праці, буд. 28 буд. 39, вул. Набережна р. Стрілки буд. 54, вул. Реміснича, буд. 10, які відсутні в додатку № 2, № 3 до договору поставки № 8/1700037 від 10.04.2017, укладеного між сторонами;

- в таблиці перерахунків за квітень 2017 року (гаряча вода по приладам обліку) зазначено будинки за адресами: вул. Металургів, буд. 7, буд. 9, буд. 13, буд. 15, вул. Праці, буд. 26, буд. 32, буд. 34, буд. 39, вул. Робітнича, буд. 67, вул. Люблінська, буд. 20, вул. Набережна р. Стрілки, буд. 54, які відсутні в додатку № 2, № 3 до договору поставки № 8/1700037 від 10.04.2017, укладеного між сторонами.

Зустрічна позовна заява не містить обґрунтованого розрахунку суми збитків в розмірі 19642,36 грн., які відповідач за первісним позовом вимагає стягнути з позивача за первісним позовом за порушення теплового режиму у відповідності до умов договору поставки № 8/1700037 від 10.04.2017.

Відповідач за первісним позовом не довів суду належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами, в розумінні статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, доказами факту порушення позивачем за первісним позовом умов укладеного між сторонами договору, а відтак договірні відносини позивачем за первісним позовом не порушувалися, а тому права відповідача за первісним позовом в даному випадку не порушені та захисту не потребують.

Зважаючи на все вищевикладене, суд дійшов висновку щодо безпідставності, необґрунтованості та неправомірності зустрічних позовних вимог відповідача за первісним позовом, а відтак зустрічні позовні вимоги відповідача за первісним позовом не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин першої, третьої статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача за первісним позовом, відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в сумі 130654,60 грн. за подання первісного позову покладається на відповідача за первісним позовом пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а також витрати по сплаті судового збору щодо подання зустрічного позову повністю покладаються на відповідача за первісним позовом у зв’язку з відмовою в задоволенні його зустрічних позовних вимог повністю.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 185, 233, 236-238, 240, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (вул. Друга Залізнична, буд. 10, м. Суми, 40022, ідентифікаційний код 33698892) задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» (вул. Горького, буд. 58, м. Суми, 40004, ідентифікаційний код 05747991) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (вул. Друга Залізнична, буд. 10, м. Суми, 40022, ідентифікаційний код 33698892) заборгованість в сумі 5764864,57 грн., пеню в сумі 1850120,33 грн., 3 % річних в сумі 267470,90 грн., інфляційні втрати в сумі 827984,01 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 130654,60 грн.

3. В задоволенні іншої частини первісних позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. В задоволенні зустрічного позову Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» (вул. Горького, буд. 58, м. Суми, 40004, ідентифікаційний код 05747991) відмовити.

6. Згідно статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 23 серпня 2018 року.

Суддя Н.О. Спиридонова