Рішення № 76079039, 28.08.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" серпня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1420/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О. А. при секретарі судового засідання Курко Д.В., розглянувши матеріали справи № 916/1420/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Промагролізинг Плюс” (код – 37297680, АДРЕСА_1, 25006)

до відповідача ОСОБА_1 (фермерського) господарства „Бесарабія” (код – 32356605, вул. Нова, 1, с. Тузли, Татарбунарський р-н, Одеська обл., 68160)

про стягнення 27 768,28 грн., з яких 19 655,10 грн. – пеня, 1 987,56 грн. – 3 % річних, 6 115,62 грн. – сума інфляційних втрат

з підстав неналежного виконання умов договору

В порядку ч. 13 ст. 8, ч. 2, 5 ст. 252 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без судового засідання та без повідомлення учасників справи.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Промагролізинг Плюс» (далі - Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до ОСОБА_1 (фермерського) господарства «Бесарабія» (далі - Відповідач) про стягнення 27 768,28 грн., з яких 19 655,10 грн. – пеня, 1 987,56 грн. – 3 % річних, 6 115,62 грн. – сума інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 13.07.2018 позовну заяву вх. № 1525/18 від 12.07.2018 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Промагролізинг Плюс” до відповідача ОСОБА_1 (фермерського) господарства „Бесарабія” про стягнення 27 768,28 грн. з підстав неналежного виконання умов договору - залишено без руху та запропонувано Позивачу усунути, встановлені при поданні позовної заяви недоліки, в строк не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На адресу господарського суду Одеської області 24.07.2018 від Позивача надійшов супровідний лист вих. № 335/ю від 19.07.2018 про усунення недоліків позовної заяви.

24.07.2018 суд відкрив провадження у справі, ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст. 247- 252 ГПК України, без судового засідання та встановив відповідачу строк на подання відзиву на позов із врахуванням вимог ст. 165 ГПК України та ч.1 ст. 251 ГПК України – протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Копію ухвали суд надіслав позивачу та відповідачу на юридичні адреси згідно витягу з ЄДР. Копія ухвали була отримана відповідачем – 01.08.2018, про що свідчить відповідне поштове повідомлення (вх. № 31067/18 від 15.08.2018) /а.с. 41/.

На підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України у зв’язку із ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням господарського суду Одеської області від 12.03.2018 ухваленим у справі № 916/18/18, яке набрало законної сили, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промагролізинг Плюс» до ОСОБА_1 (фермерського) господарства «Бесарабія» про стягнення 115 487,78 грн., встановлені наступні обставини.

16.08.2017 року між ТОВ „Промагролізинг Плюс” (надалі - продавець) та СФГ„Бесарабія” (надалі - покупець) укладено договір поставки №132/17 (надалі - договір), згідно умов якого продавець зобов’язався передати у власність покупця, а покупець зобов’язався прийняти у свою власність та оплатити товар.

У відповідності до п. 1.2 договору, предметом поставки (товаром) є: Сівалка Харвест 5,4 (з пальцевими загортачами, транспортний пристрій).

Положеннями п. 3.1 договору встановлено, що передача товару у власність покупця здійснюється продавцем 30 листопада 2017 року.

Згідно п. 3.2 договору, факт передачі товару у власність покупцеві оформлюється сторонами шляхом підписання видаткової накладної, які підписуються обома сторонами у момент передачі-приймання товару.

Умовами п. 3.3 договору визначено, що моментом переходу права власності на товар від продавця до покупця вважається дата підписання сторонами видаткової накладної.

Положеннями п.п. 4.1, 4.3, 4.4 договору встановлено, що вартість одиниці товару за цим договором складає: 330 000 (триста тридцять тисяч) гривень 00 коп., в т.ч. ПДВ – 55 000,00 грн. Оплата ціни (вартості) товару здійснюється покупцем в національній валюті України безготівково шляхом банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок продавця. Покупець здійснює часткову попередню оплату вартості товару у розмірі не менше ніж 20 % від загальної ціни даного договору.

Згідно з п.п. 5.1.1 договору продавець зобов’язався передати покупцеві належної якості товар у власність в термін визначений договором для поставки товару.

Пунктом 9.1 договору визначено, що договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і скріплення його печатками сторін та діє до повного та належного виконання сторонами усіх своїх зобов’язань за цим договором.

Умовами п.п. 5.3.1 договору встановлено обов’язок покупця оплатити вартість (ціну) товару у визначені цим договором строки (терміни).

Згідно з п. 4.5 договору остаточна оплата вартості (ціни) товару здійснюється покупцем у термін до 08 грудня 2017 року.

На виконання умов вищезазначеного договору, 30.11.2017 ТОВ „Промагролізинг Плюс” передало, а відповідачем отримано Сівалку Харвест 5,4 (з пальцевими загортачами, транспортний пристрій) вартістю 330 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 55 000,00 грн.), що підтверджується видатковою накладною № 207 від 30.11.2017, яка підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена відповідними печатками.

Відповідачем, в порушення умов договору № 132/17 від 16.08.2017 за фактично отриманий товар розрахувався частково, сплативши 50000,00 грн. - 29.08.2017, 142 000,00 грн. - 25.09.2017, а також згідно платіжного доручення № 1382 від 07.02.2018 СФГ „Бесарабія”, було сплачено 25 000,00 грн. за сівалку зернову Харвест 5,4 з пальцевими загортачами. Отже сума боргу відповідача за Договором поставки від 16.08.2017 № 132/17 складає 113 000,00 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 12.03.2018, ухваленим у справі № 916/18/18, стягнуто з ОСОБА_1 (фермерського) господарства «Бесарабія» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промагролізинг» 113 000,00 грн. суму основного боргу, 2 249,59 грн. - пені нарахованої за період з 08.12.2017 по 28.12.2017, 238,19 грн. - 3% річних за період з 08.12.2017 по 28.12.2017 та 2 107,32 грн. - судового збору.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Докази виконання рішення господарського суду Одеської області від 12.03.2018 ухваленим у справі № 916/18/18, в матеріалах справи відсутні.

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до п. 6.4 договору, у випадку несвоєчасного виконання прийнятих на себе грошових зобов’язань за цим договором покупець зобов’язаний зобов’язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов’язання за кожен день прострочення виконання, що нараховується протягом всього періоду такого прострочення. Отже, сторони дійшли згоди про збільшення терміну нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання.

Судом встановлено, що сума пені за прострочення оплати за Договором поставки від 16.08.2016 № 132/17 за період з 29.12.2017 по 09.07.2018, становить суму у розмірі 19 665,10 грн., яка розраховується наступним чином:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення113 000,0029.12.2017 - 25.01.20182814.5000 %2 513,86113 000,0026.01.2018 - 01.03.20183516.0000 %3 467,40113 000,0002.03.2018 - 12.04.20184217.0000 %4 420,93113 000,0013.04.2018 - 24.05.20184217.0000 %4 420,93113 000,0025.05.2018 - 09.07.20184617.0000 %4 841,97Всього: 19 665,10

Згідно із частинами першою, другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як випливає зі змісту рішення господарського суду Одеської області від 12.03.2018 у справі № 916/18/18, 3 % річних на суму боргу були нараховані за період з 08.12.2017 по 28.12.2017 включно. Отже, в цій справі підлягають стягненню 3 % річних за період з 29.12.2017 по 09.07.2018.

Судом встановлено, що 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов’язання за Договором поставки від 16.08.2017 № 132/17 за період з 29.12.2017 по 09.07.2018, становить суму у розмірі 1 792,52 грн., яка розраховується наступним чином:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів113 000,0029.12.2017 - 09.07.20181933 %1 792,52

Отже підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення 3 % річних у розмірі 1 792,52 грн. Решта заявлених позовних вимог про стягнення 3 % річних у розмірі 195,04 грн. (1 987,56 – 1 792,52 = 195,04) не підлягають задоволенню з вищевказаних підстав.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому, прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007 № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (пункт 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” від 17.12.2013 № 14).

Судом встановлено, що сума інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов’язання за Договором поставки від 16.08.2016 № 132/17 за період з січня 2018р. по червень 2018р., становить суму у розмірі 4 936,26 грн., яка розраховується наступним чином:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції01.01.2018 - 30.06.2018113 000,001.0444 936,26117 936,26

Отже підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення суми інфляційних втрат у розмірі 4 936,26 грн. Решта заявлених позовних вимог про стягнення суми інфляційних втрат у розмірі 1 179,36 грн. (6 115,62 – 4 936,26 = 1 179,36) не підлягають задоволенню з вищевказаних підстав.

На підставі викладеного, суд вважає такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача 19 655,10 грн. – пені, 1 792,52 грн. – 3 % річних та 4 936,26 грн. – суми інфляційних втрат за Договором поставки від 16.08.2016 № 132/17 з покладенням на відповідача витрат по сплдаті судового хбюору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 238, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (фермерського) господарства „Бесарабія” (код – 32356605, вул. Нова, 1, с. Тузли, Татарбунарський р-н, Одеська обл., 68160) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Промагролізинг Плюс” (код – 37297680, АДРЕСА_1, 25006) 19 665,10 грн. – пені, 1 792,52 грн. – 3 % річних, 4 936,26 грн. – суму інфляційних втрат та судовий збір у розмірі 1 674,07 грн.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України

та може бути оскаржено в порядку ст.ст.256-259 ГПК України .

Суддя О.А. Демешин