Рішення № 76078909, 20.08.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" серпня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1203/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф.

при секретарі судового засідання Арзуманян В.А.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/1203/18 за позовом: Комунального підприємства “Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго” (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул.. Клушина, 5-а, код ЄДРПОУ 05514413) до відповідача: Громадської організації “Центр соціальної реабілітації інвалідів хворих на цукровий діабет “Бажаємо здоров’я” (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул.. Комерційна, 107, офіс 1, код ЄДРОПУ 38809292) про стягнення 3 658,76грн.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1за довіреністю №17 від 09.01.2018р.

Від відповідача: не з’явився;

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство “Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Громадської організації “Центр соціальної реабілітації інвалідів хворих на цукровий діабет “Бажаємо здоров’я” про стягнення 3 658,76грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати вартості спожитої теплової енергії.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.06.2018р. провадження по справі №916/1203/18 було відкрито. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач про місце, дату та час судових засідань повідомлявся судом за юридичною адресою. Але, судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду із позначкою „закінченням сторку зберігання”. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв’язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 09.07.2008р. між ТОВ „Ізмаїльський хлібокомбінат” (Як вбачається з матеріалів справи, 23.01.2015р. між Фондом комунального майна Ізмаїльської міської ради (Орендодавець) та Громадською організацією «Центр соціальної реабілітації інвалідів хворих на цукровий діабет «Бажаємо здоров’я» (Орендар) був укладений договір оренди нерухомого або іншого індивідуально визначеного майна, ке є власністю міської громади в особі Ізмаїльської міської ради, згідно умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає нежитлове приміщення №4 та частину приміщення №3 за адресою м. Ізмаїл, вул. Чернишевського, 26 загальною площею 12,8 кв.м.

Пунктом 5.15 договору передбачено, що орендар зобов’язаний здійснювати витати пов’язані з утриманням орендованого майна та на протязі 15 робочих днів після підписання відповідного договору укласти договори про надання комунальних послуг з підприємствами які ці послуги надають

Позивач вказує, що з метою належної організації постачання теплової енергії до нежитлового приміщення №4 по вул.. Чернишевського, 26 в м. Ізмаїл 28.05.2015р. направив ГО «Бажаємо здоров’я» проект Договору на постачання теплової енергії, який був отриманий останнім 29.10.2015р. Проте підписаний примірник договору на постачання теплової енергії так і не був повернутий на адресу КП «ТМ ІТКЕ».

Разом з тим, за посилання позивача, він належним чином забезпечував постачання теплової енергії до вищезазначеного приміщення, проте відповідач проводив несвоєчасний та не у повному обсязі розрахунок за поставлену теплову енергію.

Так, протягом опалювального сезону 2016-2017, а також протягом листопада – грудня опалювального сезону 2017-2018р. , КП „Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго” без укладення письмового договору було поставлено ГО «Бажаємо здоров’я» теплову енергію на опалення об’єкту, розташованого за адресою: м. Ізмаїл, вул. Чернишевського, 26 загальною площею 12,8 кв.м., на загальну суму 3 114,34грн., що підтверджується розпорядженнями Ізмаїльського міського голови „Про початок опалювального сезону”, розпорядженнями Ізмаїльського міського голови „Про закінчення опалювального сезону”, довідками роботи котельної, яка забезпечує тепловою енергією належний відповідачу об’єкт, протягом спірного періоду, актами-фактурами та розрахунковими накладними.

Втім відповідачем не було проведено жодної оплати вартості теплової енергії спожитою в опалювальних сезонів 2016-2017, 2017-2018 (листопад, грудень), що призвело до виникненні у нього заборгованості в розмірі 3 114,34грн.

22.05.2018р. Комунальним підприємством «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» на адресу ГО «Бажаємо здоров’я» було направлено претензію за вих. №Юо-26/5/17, яку було отримано останнім 30.05.2018р. Проте було залишено без відповіді та задоволення.

Посилаючись на вищенаведені обставини Комунальне підприємство «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» звернулось до господарського суду Одеської області з відповідним позовом, за захистом свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти; цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом 09.07.2008р. між ТОВ „Ізмаїльський хлібокомбінат” (Як вбачається з матеріалів справи, 23.01.2015р. між Фондом комунального майна Ізмаїльської міської ради (Орендодавець) та Громадською організацією «Центр соціальної реабілітації інвалідів хворих на цукровий діабет «Бажаємо здоров’я» (Орендар) був укладений договір оренди нерухомого або іншого індивідуально визначеного майна, ке є власністю міської громади в особі Ізмаїльської міської ради, згідно умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає нежитлове приміщення №4 та частину приміщення №3 за адресою м. Ізмаїл, вул. Чернишевського, 26 загальною площею 12,8 кв.м.

Пунктом 5.15 договору передбачено, що орендар зобов’язаний здійснювати витати пов’язані з утриманням орендованого майна та на протязі 15 робочих днів після підписання відповідного договору укласти договори про надання комунальних послуг з підприємствами які ці послуги надають

28.05.2015р. Позивач з метою належної організації постачання теплової енергії до нежитлового приміщення №4 по вул.. Чернишевського, 26 в м. Ізмаїл направив ГО «Бажаємо здоров’я» проект Договору на постачання теплової енергії, який був отриманий останнім 29.10.2015р. Проте підписаний примірник договору на постачання теплової енергії так і не був повернутий на адресу КП «ТМ ІТКЕ».

Згідно зі ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.

У відповідності до абз. З ч. 2 ст. 25 Закону України “Про теплопостачання” теплопостачальна організація зобов'язана забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів. При цьому згідно абз. 2 ч. 2 ст. 24 Закону основним обов'язком споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору на постачання теплової енергії.

Тобто КП “ТМ ІТКЕ”, не зважаючи на ухилення ГО “Бажаємо здоров'я” від укладення договору на постачання теплової енергії, зобов'язане постачати теплову енергію з дотриманням відповідних кількісних та якісних показників в межах правового режиму теплопостачання встановленого, зокрема, Законом України “Про теплопостачання”, ст. 714 ЦК України (Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу), ст. 275 ГК України (договір енергопостачання), “Правилами користування тепловою енергією”, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007 (далі — Правила № 1198), тощо, а також із врахуванням того, що орендоване нежитлове приміщення є вбудованою частиною багатоквартирного будинку і його інженерні мережі опалення є невід'ємною частиною внутрішньобудинкової мережі централізованого опалення будинку по вул. Чернишевського, 26 в м. Ізмаїл.

Згідно чинного законодавства теплова енергія — товарна продукція призначена для купівлі- продажу (абз. 31 ст. 1 Закону України “Про теплопостачання”).

У відповідності до ч.2 ст. 714 ЦК України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Положеннями ч. 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Разом з тим, згідно ч.б ст. 19 Закону України “Про теплопостачання” споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

У відповідності до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Підсумовуючи наведене ГО “Бажаємо здоров'я”, в умовах неукладеного договору на постачання теплової енергії, зобов'язана оплачувати фактично отриману теплову енергію до кінця місяця в якому вона була поставлена.

Тобто зобов'язання між КП “ТМ ІТКЕ”, як теплопостачальною організацією, та ГО “Бажаємо здоров'я”, як споживачем теплової енергії, існує на підставі наведених норм законодавства України, фактичного постачання теплової енергії до приміщення орендованого Відповідачем, а також обов'язку ГО “Бажаємо здоров'я” щодо здійснення витрат, пов'язаних з утриманням орендованого майна згідно умов п. 5.15 Договору оренди.

У відповідності до п. 23 “Правил користування тепловою енергією”, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007, розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами, затвердженими в установленому порядку. Згідно п. 12 “Правил надання послуг з централізованого опалення постачання холодної та гарячої води і водовідведення”, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, в порушення прийнятих на себе зобов’язань ГО “Бажаємо здоров'я” не було здійснено оплати вартості фактично спожитої теплової енергії протягом періоду з жовтня 2016р. по грудень 2017р. в зрезультаті чого у останього утворилася заборгованість на суму 3 114,34грн.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача вартості спожитої теплової енергії в сумі 3 114,34грн.

Щодо вимог про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних витрат, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У зв’язку із порушенням відповідачем прийнятих на себе грошових зобов’язань щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості спожитої теплової енергії КП „Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго” в порядку ст. 625 ЦК України було нараховано до сплати Громадської організації “Центр соціальної реабілітації інвалідів хворих на цукровий діабет “Бажаємо здоров’я” три відсотки річних у розмірі 103,80 грн. та інфляційні витрати у розмірі 440,62 грн.

Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок збитків від інфляції та трьох відсотків річних, господарський суд дійшов висновку про їх правильність та обґрунтованість. Викладене має наслідком необхідність задоволення позовних вимог КП „Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго” до Громадської організації “Центр соціальної реабілітації інвалідів хворих на цукровий діабет “Бажаємо здоров’я”шляхом присудження до стягнення на користь позивача трьох відсотків річних у розмірі 103,80грн. та інфляційних витрат у розмірі 440,62 грн.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства “Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго” є обґрунтовані, підтверджуються належними та допустимими докази, в зв’язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивачем у клопотанні про стягнення судових витрат від 14.08.2018р. за вх.№2-4142/18 заявлено до стягнення з відповідача судові витрати понесені внаслідок вчинення інших дій, пов’язаних з розглядом справи чи підготовкою її до розгляду у розмір 98 грн.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з п.4 ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

На підтвердження понесення позивачем витрат на надсилання позовної заяви на адресу відповідача та до суду, надсилання до суду клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції, надсилання на адресу суду клопотання про стягнення судових витрат позивачем надано відповідні фіскальні чеки на загальну суму 98 грн.

За таких обставин, розмір понесених позивачем судових витрат, пов'язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, становить 98 грн.

На підставі ст.129 ГПК України судові витраті щодо сплати судового збору та витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства “Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго” (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул.. Клушина, 5-а, код ЄДРПОУ 05514413) до Громадської організації “Центр соціальної реабілітації інвалідів хворих на цукровий діабет “Бажаємо здоров’я” (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул.. Комерційна, 107, офіс 1, код ЄДРОПУ 38809292) про стягнення 3 658,76грн. – задовольнити повністю.

2. Стягнути з Громадської організації “Центр соціальної реабілітації інвалідів хворих на цукровий діабет “Бажаємо здоров’я” (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул.. Комерційна, 107, офіс 1, код ЄДРОПУ 38809292) на користь Комунального підприємства “Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго” (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул.. Клушина, 5-а, код ЄДРПОУ 05514413) заборгованості за поставлену теплову енерію в розмірі 3 114 (три тисячі сто чотирнадцять)грн. 34 коп., 3% річних в розмірі 103 (сто три)грн. 80коп., інфляційні витрати в сумі 440 (чотириста сорок)грн. 62коп., судовий збір в сумі 1 762 (сдна тисяча сімсот шісдесят дві)грн. та 98 (девяносто вісім)грн. судових витрат понесених внаслідок вчинення інших дій, пов’язаних з розглядом справи чи підготовки до її розгляду.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 27 серпня 2018 р.

Суддя К.Ф. Погребна