Рішення № 76078894, 14.08.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" серпня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/612/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф.

при секретарі судового засідання Арзуманян В.А.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/612/18 за позовом Фізичної особи - підприємця Грицик Ольги Аркадіївни (65114,АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) до відповідача Комунального підприємства «Одестранспарксервіс» (65039, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 134, код 38018133) про визнання договору чинним та зобов'язання виконати умови договору

Представники:

Від позивача: Криворучко В.О. за ордером серії ОД №363457 від 14.03.2018р.

Від відповідача: Брежицький В.Ю. за довіреністю №60/05-19 від 13.03.2018р.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець Грицик Ольга Аркадіївна звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Комунального підприємства "Одестранспарксервіс" про визнання договору балансоутримання місць для паркування №03/К-КР-2015/03-01 від 20.01.2015р. чинним та спонукання на виконання умов договору.

При цьому обґрунтовуючи свої позовні вимоги зазначає, що договір балансоутримання місць для паркування №03/К-КР-2015/03-01 від 20.01.2015р. був розірваний відповідачем в односторонньому порядку без належних на то підстав в порушення умов договору та норм чинного законодавства.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.04.2018р. було відкрито провадження по справі №916/612/18. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.06.2018р. строк підготовчого провадження був продовжений на тридцять днів до 17.07.2018р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.07.2018р. підготовче засідання було закрито, розгляд справи призначено по суті в судовому засіданні.

Відповідач 23.05.2018р. за вх.ГСОО №10257/18 надав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими безпідставними та просить суд в задоволені позову відмовити повністю.

При цьому в обґрунтування заперечень зазначає, що Департамент муніципальної безпеки Одеської міської ради є уповноваженим органом з питань дотримання вимог чинного законодавства України у сфері благоустрою населених пунктів у місті Одесі, Враховуючи те, що обстеження спеціально відведеної автостоянки проводилось уповноваженими органами з дотримання вимог чинного законодавства України у сфері благоустрою населених пунктів (Департамент муніципальної безпеки Одеської міської ради) та виявлені порушення свідчили про неналежне виконання позивачем пп.2.3 Договору відповідачем було прийнято рішення про розірвання договору №03/К-КР-2015/03-01 балансоутримання місць паркування від 20.01.2015р. шляхом направлення позивачу відповідного повідомлення, чим реалізував своє право передбачене положеннями п.6.4 Договору.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників стопін, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.01.2015р. між Комунальним підприємством "Одестранспарксервіс" (Уповноважена особа) та Фізичною особою - підприємцем Грицик Ольгою Аркадіївною (Оператор) був укладений договір балансоутримання місць для паркування №03/К-КР-2015/03-01, відповідно до якого уповноважена особа надає право оператору організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на місцях для паркування (спеціально відведена автостоянка) загальною площею 900 м2, що розташовані за адресою: вул. Левітана, 34.

Відповідно до п.1.2. договору Оператор здійснює обслуговування (експлуатацію) місць для паркування з метою надання послуг паркування та перерахування збору за місця для паркування транспортних засобів у розмірі та порядку, передбаченому розділом 3 цього договору «Розмір і порядок розрахунків».

Уповноважена особа зобов'язана надати право Оператору організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на місцях для паркування; здійснювати нагляд (моніторинг) за обслуговуванням (експлуатацією) місць для паркування; затверджувати розрахунок збору за місця за паркування транспортних засобів (п. 2.1.1., 2.1.2, 2.1.3. Договору).

Уповноважена особа має право з метою перевірки виконання умов договору у будь який час доби здійснювати перевірки та, у разі виявлення порушень, складати відповідний акт (п. 2.2.1. Договору).

Згідно п.2.3 договору Оператор зобов'язаний: забезпечити своєчасне та повне перерахування збору за місця паркування транспортних засобів, передбаченого умовами договору; здійснювати облаштування місць для паркування дорожніми знаками, наносити розмітку відповідно до затвердженої схеми розміщення майданчика для паркування; забезпечити безоплатне паркування транспортних засобів, передбачених ст.30 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"; забезпечувати безпеку дорожнього руху на місцях паркування, згідно із затвердженою схемою розташування майданчику, дотримання правил екологічної безпеки, санітарних норм відповідно до умов договору; використовувати місця для паркування за цільовим призначенням; забезпечити місця для паркування належними правовстановлюючими документами; забезпечити належний санітарний стан місць для паркування прилеглої території на відстані 10 метрів згідно п.3.2.6 Правил благоустрою м. Одеси.

Відповідно до п.3.2 договору Оператор перераховує збір за місця для паркування транспортних засобів у повному обсязі до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому до 28 (29) включно) на розрахунковий рахунок Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області.

Термін дії договору визначається на період з 01.10.2017р. по 31.12.2015р. (п.6.1. договору). Додатковою угодою 1/18 від 05.01.2018р. п.6.1 був викладений в наступній редакції: «Термін дії договору визначається на період з 01.01.2015р. по 31.12.2018р.».

Договір може бути розірвано в односторонньому порядку за вимогою Уповноваженої особи у разі неналежного виконання Оператором п. 2.3, 3.2. цього договору шляхом відповідного письмового повідомлення. Договір вважається розірваним з моменту отримання Оператором повідомлення (п.6.4. договору).

Крім того, 20.01.2015р. між Комунальним підприємством "Одестранспарксервіс" (Уповноважена особа) та Фізичною особою - підприємцем Грицик Ольгою Аркадіївною (Оператор) було укладено додаткову угоду №1 до договору балансоутримання місць для паркування №03/К-КР-2015/03-01, якою сторони погодили, що Уповноважена особа в порядку та на умовах, визначених цією додатковою угодою, надає оператору послуги зі здійснення організації та контролю експлуатації фіксованих машино/місць в місцях для паркування автотранспорту, в тому числі: підготовка необхідних матеріалів щодо введення в експлуатацію місць паркування; організаційний супровід роботи з облаштування та функціонування місць паркування; щомісячне обстеження та моніторинг місць для паркування на предмет відповідності державним нормам та стандартам в сфері паркування із виїздом на місце провідного спеціаліста Уповноваженої особи.

13.03.2018р. на адресу ФОП Грицик О.А. від КП "Одестранспарксервіс" надійшло повідомлення №57/05-19 від 13.03.2018р. про розірвання договору, в порядку п.6.4 договору з підстав незабезпечення належного технічного стану автостоянки, яке полягає в нездійсненні облаштування місць для паркування дорожніми знаками, радіуси заокруглень в місці сполучення місцевого проїзду з проїжджою частиною вул.. Левітана не відповідають умовам погодження; обмежений рух пішоходів по прилеглій території вздовж будинку №34, у зв'язку з тим, що відсутній тротуар, відокремлений від проїздів та проїжджої частини, на схемі визначено, що один ряд автомобілів повинен розміщуватися вздовж тротуару, що не відповідає дійсності.

Позивач вважає, що відповідне повідомлення не ґрунтується не положеннях Закону, суперечить вимога договору, а Департаментом муніципальної безпеки Одеської міської ради перевірка щодо технічного стану автостоянки не проводилось та жодного акту не складалось, спірний договір на його думку є чинним, що і стало підставою для звернення останнього з відповідним позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

При цьому, суд вказує, що виключне право на визначення предмету та підстави позову належить позивачу, натомість суд, вирішуючи спір, повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги ФОП Грицак О.А. направлені на визнання чинним договору балансоутримання місць для паркування №03/К-КР-2015/03-01 від 20.01.2015р. чинним та спонукання на виконання умов договору.

При чому підставою відповідного позову стало повідомлення КП "Одестранспарксервіс" повідомлення №57/05-19 від 13.03.2018р. про розірвання договору.

В силу статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

З аналізу вищенаведених норм можна дійти висновку, що односторонне розірвання договору шляхом направлення повідомлення №57/05-19 від 13.03.2018р. - є одностороннім правочином, спрямованим на припинення прав та обов'язків за договором балансоутримання місць для паркування №03/К-КР-2015/03-01 від 20.01.2015р.

Згідно ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Слід зазначити, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України). Договір є обов'язковим для його виконання сторонами. (ст.629 ЦК України).

Пунктом 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, який кореспондується з п. 1 ст. 188 Господарського кодексу України, передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

За змістом наведеної норми за загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.

Як вбачається з договору №03/К-КР-2015/03-01 від 20.01.2015р. у п.6.4 сторони дійшли згоди щодо можливості розірвання договору уповноваженою особою в односторонньому порядку у разі неналежного виконання ФОП Грицик О.А. п.п. 2.3, 3.2. цього договору.

При цьому, проаналізувавши зміст ст.236 ГК України, суд вважає, що за своєю суттю передбачена договором можливість розірвання останнього в односторонньому порядку у зв'язку із невиконанням зобов'язання іншою стороною є оперативно-господарською санкцією.

Відповідно до статті 237 Господарського кодексу України, підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною.

Як встановлено судом, згідно з умовами договору від 20.01.2015р. на оператора - ОК ФОП Грицик О.А. покладено обов'язок щодо забезпечення своєчасного та повного перерахування збору за місця паркування транспортних засобів, передбаченого умовами договору; здійснення облаштування місць для паркування дорожніми знаками, нанесення розмітки відповідно до затвердженої схеми розміщення майданчика для паркування; забезпечення безоплатного паркування транспортних засобів, передбаченого ст.30 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"; забезпечення безпеки дорожнього руху на місцях паркування, згідно із затвердженою схемою розташування майданчику, дотримання правил екологічної безпеки, санітарних норм відповідно до умов договору; використання місць для паркування за цільовим призначенням; забезпечення місця для паркування належними правовстановлюючими документами; забезпечення належний санітарний стан місць для паркування прилеглої території на відстані 10 метрів згідно п.3.2.6 Правил благоустрою м. Одеси.

При цьому, суд зазначає, що право на розірвання договору в односторонньому порядку за змістом імперативних положень ст. 651 Цивільного кодексу України означає, що останній може бути розірвано у разі істотного порушення договору іншою стороною.

Натомість, істотним порушенням є таке порушення, внаслідок якого завдано шкоди іншій стороні, тобто інша сторона була в значній мірі позбавлена того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Як вбачається з надісланого відповідачем повідомлення №57/05-19 від 13.03.2018р. про розірвання договору, підставою для такого розірвання слугували виявлені в процесі перевірки порушення, а саме: дорожні знаки встановлено з порушенням погодженої схем, відсутній знак «Спосіб постановки транспортного засобу», радіуси заокруглень в місці сполучення місцевого проїзду з проїжджою частиною вул.. Левітана не відповідають умовам погодження; обмежений рух пішоходів по прилеглій території вздовж будинку №34, у зв'язку з тим, що відсутній тротуар, відокремлений від проїздів та проїжджої частини, на схемі визначено, що один ряд автомобілів повинен розміщуватися вздовж тротуару, що не відповідає дійсності.

Зазначені порушення зафіксовані в листі Департамента муніципальної безпеки Одеської міської ради від 09.02.2018р. №01.1-17/103, згідно якого В.о. директора департаменту повідомив В.о. директора КП "Одестранспарксервіс", що при обстеження тимчасовою автомобільної проковки по вул.. Левітана, 34 в рамках відпрацювання звернення, яке надійшло до «Єдиного центру звернень громадян м. Одеси» від 20.09.2017р. №34-М1-29257, щодо демонтажу засобів примусового обмеження руху (паркувальних замків), спеціалістами Департаментом зафіксовані вищенаведені порушення, та запропоновано КП "Одестранспарксервіс" провести перевірку тимчасової парковки по вул.. Левітана, 34 на предмет дотримання умов договору балансоутримання місць для паркування та, у разі виявлених порушень, вжити відповідних заходів реагування.

В той же час, зазначений лист Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради від 09.02.2018р. №01.1-17/103 не є належним доказом, що підтверджує невиконання п.2.3 , 3.2 договору, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 2.2.1 Положення про Департамент муніципальної безпеки Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 14.12.2017р. №2728-VII Департамент проводить перевірки території міста на предмет дотримання усіма суб'єктами вимог Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Правил благоустрою території міста Одеси, інших нормативних-правових актів, що регулюють відносити у сфері благоустрою населених пунктів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Департамент муніципальної безпеки Одеської міської ради є структурним підрозділом Одеської міської ради з певними делегованими повноваженнями в тому числі і щодо проведення перевірок.

Стаття 6 Закону містить вичерпний перелік підстав для здійснення позапланових заходів. Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених ч. 4 ст. 2 цього Закону

Згідно з п. 3 ст. 6 Закону суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Абзацом 2 частиною 5 статті 7 Закону передбачено, що посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.

Відповідно до ч. 6 стаття 7 Закону, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Крім того, відповідно п.п. 4.1.7 Положення про Департамент муніципальної безпеки Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 14.12.2017р. №2728-VII Департамент має право складати протоколи про адміністративне правопорушення, видавати приписи щодо усунення порушення в межах компетенції Департаменту.

Більш того, обов'язок Департамент муніципальної безпеки Одеської міської ради складати припис щодо усунення порушення, передбачений також Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради №225 від 29.06.2017р. «Про заходи з демонтажу огорож, юніпаркерів, засобів примусового обмеження швидкості, технічних засобів регулювання дорожнього руху, бетонних блоків, шлагбаумів, що погрішають експлуатаційні характеристики вулично-дорожньої мережі і заважають нормальному руху пішоходів та транспорту на території міста Одеси».

В той же час, як встановлено судом, Департаментом муніципальної безпеки Одеської міської ради після здійснення перевірки ФОП Грицик О.А. жодних актів та приписів по факту виявлених порушень не виносилось та не складалось. Відповідний факт відповідачем не заперечується.

Таким чином лист Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради від 09.02.2018р. №01.1-17/103 стосовно обстеження тимчасової автомобільної парковки по вул.. Левітана, 24 на предмет дотримання «Правил Благоустрою території міста Одеси» не може бути підставою для винесення повідомлення про розірвання договору оскільки був складений внаслідок перевірки, проведеної з порушення діючого законодавства, та як наслідок прийняттям необґрунтованого рішення Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради за результатами такої перевірки.

Більш того, відповідним листом Департаментом було запропоновано КП "Одестранспарксервіс" провести перевірку тимчасової парковки по вул.. Левітана, 34 на предмет дотримання умов договору балансоутримання місць для паркування та, у разі виявлених порушень, вжити відповідних заходів реагування. Право на проведення перевірки виконання умов договору та складання акту у разі виявлення порушення передбачено, також пп.2.2.1 договору.

Проте, жодних перевірок та складання актів по факту виявлених Департаментом порушень з бору ФОП Грицик О.А., КП "Одестранспарксервіс" здійснено не було, а повідомлення про розірвання було направлено позивачу лише на підставі вищезазначеного листа Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради

Як же зазначало вище пунктом 6.4 договору, сторони дійшли згоди щодо можливості розірвання договору уповноваженою особою в односторонньому порядку у разі неналежного виконання ФОП Грицик О.А. п.п. 2.3, 3.2. цього договору.

Таким чином, дії відповідача, по реалізації свого права передбаченого п 6.4 договору, щодо направлення на адресу ФОП Грицак О.А. повідомлення №57/05-19 від 13.03.2018р. про розірвання договору №03/К-КР-2015/03-01 від 20.01.2015р. були передчасними, необґрунтованими та безпідставними, з огляді на відсутність належним доказів на підтвердження неналежного виконання ФОП Грицик О.А. п.п. 2.3, 3.2.договору.

Отже, за результатом встановлених обставин, суд доходить висновку про існування у позивача порушених прав та законних інтересів, які потребують захисту в судовому порядку.

В той же час суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як передбачено ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Під захистом розуміються дії уповноваженої особи, діяльність юрисдикційних органів та осіб, які у передбаченому законом порядку зобов'язані вжити заходів до поновлення порушеного, оспорюваного чи невизнаного цивільного права.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів може бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, їхніх посадових і службових осіб.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України, право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Право на захист - це нормативно врегульована можливість управомоченого суб'єкта застосувати засоби правоохоронного характеру для відновлення порушеного права та застосування передбачених законом методів для припинення дій, завдяки яким право було порушено.

Право на захист особа здійснює на свій розсуд, водночас, у передбачений порядок із застосуванням певних форм, засобів і способів захисту. Вірно визначені форма, засіб і способи захисту повинні забезпечити не декларативне, а ефективне відновлення прав сторони. Право саме на ефективний юридичний захист задеклароване ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Позивач при звернення з відповідним позовом до суду як спосіб захисту свого порушеного права визначив його як визнання договору чинним.

В той же час законодавством і спірним договором не передбачено такого способу захисту цивільних прав та інтересів, як визнання договору чинним або діючим, а така вимога за своєю суттю є вимогою про встановлення факту, що має юридичне значення, який може встановлюватись господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне, його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог, та не направлена на захист прав позивача за відповідним позовом.

Пунктами 1, 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" N 6 від 23.03.2012 р. роз'яснено про те, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Відповідно до пункту другого і четвертого частини третьої статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін та свобод в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, враховуючи викладене, обраний позивачем спосіб захисту позовних вимог, з урахуванням наявності чинних листа Департамента муніципальної безпеки Одеської міської ради від 09.02.2018р. №01.1-17/103 та повідомлення про розірвання спірного договору №57/05-19 від 13.03.2018р. про розірвання договору №03/К-КР-2015/03-01 від 20.01.2015р., суд дійшов до висновку, що позовна вимога ФОП Грицак О.А., на задоволенні якої в межах позовного провадження наполягає позивач, за невірно обраним способом захисту свого права, відповідно до приписів Цивільного Кодексу України, задоволенню не підлягає.

Що ж до частини вимоги про зобов'язання КП "Одестранспарксервіс" виконувати умови договору балансоутримання місць для паркування №03/К-КР-2015/03-01 від 20.01.2015р., суд зазначає що зазначена вимога містить абстрактні поняття відносно зобов'язань відповідача до виконання умов договору, та не призводить до реального захисту порушеного права, в зв'язку з чим зазначена вимога також не підлягає задоволенню.

.У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

В процесі розгляду справи судом було прийнято, досліджено та надано оцінку всім доводам та запереченням позивача та відповідача надано можливість їх представникам в судовому засіданні обґрунтувати свої правові позиції щодо позову.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Фізичної особи - підприємця Грицик Ольги Аркадіївни є обґрунтованими, проте з урахування обраного позивачем способу захисту порушеного права задоволенню не підлягають.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволені позову Фізичної особи - підприємця Грицик Ольги Аркадіївни (65114,АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) до Комунального підприємства «Одестранспарксервіс» (65039, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 134, код 38018133) про визнання договору чинним та зобов'язання виконати умови договору - відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на Фізичну особу - підприємця Грицик Ольгу Аркадіївну (65114,АДРЕСА_1, код НОМЕР_1).

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 27 серпня 2018 р.

Суддя К.Ф. Погребна