Рішення № 76078831, 14.08.2018, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2018 року Справа № 915/306/18

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi ОСОБА_1,

за участю:

секретаря судового засідання Долгової А.О.,

представника позивача: ОСОБА_2 за дов.б/н від 26.04.2016;

представника відповідача: не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія

“Енергоатом” (01032, м.Київ, вул.Ветрова, 3; ідент.код 24584661)

в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська АЕС”

(55001, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, промзона, а/с №20; ідент.код 20915546),

до відповідача: Комунального підприємства “Теплопостачання та водно-каналізаційне

господарство” (55000, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, вул.Дружби

народів,8; ідент.код 31948866),

про: стягнення заборгованості у розмірі 75328,36 грн., -

в с т а н о в и в:

10.04.2018 Державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Южно–Українська АЕС” звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №32/4388 від 19.03.2018, в якій просить суд стягнути з Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство” заборгованість в розмірі 75328,36 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем грошових зобов’язань за укладеним між сторонами договором №35094/80 від 06.08.2014, а саме, сплати інфляційних та 3% річних за період з 01.01.2016 по 31.01.2017, у зв’язку з чим в бухгалтерському обліку позивача числиться дебіторська заборгованість в сумі 75328,36 грн. Вказує, що 20.11.2017 сторонами складений акт звірки взаємних розрахунків який підтверджує заборгованість відповідача перед позивачем на суму 75328,36 грн.

Відповідач у наданому відзиві б/н від 07.05.2018 (вхід.№5531/18 від 10.05.2018) на позовну заяву (а.с.128-130) вважає вимоги позивача частково безпідставними в зв’язку зі спливом строків позовної давності. Посилаючись на ст.257, ч.3 ст.267 ЦК України просить суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності стосовно вимог позивача на суму 8963,07 грн.

Позивач у наданій відповіді №32/369 від 15.05.2018 на відзив (а.с.139-140) зазначає, що вимоги позивача у справі щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 75328,36 грн. ґрунтуються на порушенні відповідачем умов договору №35094/80 від 06.08.2014, укладеного між позивачем та відповідачем з метою компенсації втрат позивача у зв’язку із знеціненням грошових коштів у зв’язку з невиконанням відповідачем рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.05.2013 у справі №915/361/13-г. Виконання зазначеного рішення суду було розстрочено в оплаті до 2031 року (ухвала Господарського суду Миколаївської області від 15.09.2014 про затвердження мирової угоди у цій справі). Саме на підставі п.2.2 Договору №35094/80 від 06.08.2014 відповідачу щомісячно з 01.01.2016 по 31.01.2017 виставлялися рахунки для їх оплати. При укладенні компенсаційного договору №35094/80 від 06.08.2014 сторони також керувалися п.5.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань”. Вказує, що виставлення рахунків на оплату відповідає встановленим умовам договору №35094/80 від 06.08.2014. На спростування викладених у відзиві посилань щодо часткової безпідставності вимог позивача в зв’язку зі спливом строків позовної давності та застосування строку позовної давності, вказує, що строки оплати заборгованості встановлені за домовленістю сторін та передбачені умовами договору, у зв’язку з чим строки позовної давності встановлені ст.257 ЦК України, не пропущені, тому перерахунок розміру 3% річних та інфляційних втрат відповідачем здійснено безпідставно. Крім того, позивач посилається на те, що заборгованість відповідача по спірному договору також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 20.11.2017, який підписаний повноважними сторонами позивача та відповідача. Додатково позивач наголошує, на тому, що спірний договір є господарським договором, укладеним відповідно до вимог ст.627 ЦК України, а тому є чинним та обов’язковим до виконання сторонами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позові та у відповіді на відзив.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Згідно ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення про причини неявки.

За вказаних обставин, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні 14.08.2018 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

06.08.2014 між Державним підприємством “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Южно – Українська АЕС” та Комунальним підприємством “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство”, що є сторонами виконавчого провадження, порушеного головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України у справі про примусове виконання наказу виданого Господарським судом Миколаївської області 02 липня 2013 року на примусове виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 16 травня 2013 року у справі №915/361/13-г, укладено Договір №35094/80 (надалі - Договір), предметом якого є компенсація боржником суми втрат стягувача в зв’язку із знеціненням грошових коштів на суму боргу 13111063,52 грн., внаслідок інфляційних процесів в економіці в порядку статті 625 ЦК України протягом погашення відповідачем заборгованості відповідно до рішення Господарського суду Миколаївської області від 16 травня 2013 року у справі №915/361/13-г. Порядок погашення заборгованості визначається окремо ОСОБА_1 угодою, що погоджується сторонами та затверджується Господарським судом Миколаївської області у встановленому законом порядку (п.1.1 спірного договору).

У відповідності до п.2.1 Договору, Розділу 2, який визначає механізм погашення заборгованості, відповідач та позивач визнають, що станом на 30.06.2014 заборгованість за рішенням Господарського суду Миколаївської області від 16.05.2013 у справі №915/361/13-г становить 13677078,33 грн., а станом на 31.07.2014 заборгованість (з урахуванням 3% річних за період з 27.05.2013 по 31.07.2014) становить 12246421,78 грн. За обопільною згодою сторін, суму боргу умовно виключно для цілей даного договору, поділено на:

- суму боргу на відшкодування 3% річних, пені та штрафу, яка стягнута рішенням суду – 566014,81 грн., на цю суму не нараховуються інфляційні і 3% річних;

- суму боргу на відшкодування витрат на сплату судового збору, суми основного боргу та інфляційних – 13111063,52 грн., на цю суму нараховуються інфляційні і 3% річних з 01.08.2014;

- сума нарахування 3% річних та інфляційних втрат становить – 569343,45 грн. Нарахування здійснено з дати набрання чинності рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.05.2013 №915/361/13-г за період з 25.07.2013 по 31.07.2014 на суму основного боргу, збитків від інфляції та витрат на сплату судового збору.

Згідно п.2.2 Договору, відповідач та позивач домовилися, що сплата інфляційних витрат та 3% річних здійснюється відповідачем щомісячно на суму боргу, що становить – 13111063,52 грн., в тому числі:

- сума основного боргу – 12990297,98 грн.;

- інфляційні – 52634,46 грн.;

- сплата судового збору – 68131,08 грн.

Нарахування інфляційних витрат та 3% річних здійснюється позивачем на суму щомісячного платежу відповідно до Графіку погашення заборгованості, що є додатком №1 до договору №35094 від 06.08.2014. Оплата інфляційних витрат та 3% річних здійснюється відповідачем щомісячно, на підставі рахунку, протягом 5 днів з моменту його отримання. Зазначені рахунки направляються позивачем відповідачу цінними листами з повідомленням про вручення. При розрахунках інфляційних витрат застосовуються індекси інфляції, які публікуються в офіційних друкованих виданнях. Відлік часу для нарахування інфляційних витрат ведеться з дати набрання законної сили рішення суду у справі №915/361/13-г і до моменту сплати боргу.

У відповідності до п.2.3 Договору, відповідач та позивач зобов’язуються щороку, не пізніше 15 січня кожного року, складати акт звірки розрахунків. При цьому ініціатива складання акту звірки покладається на боржника.

Згідно п.2.5 Договору, у випадку порушення умов цього договору, позивач звертається до суду з позовом про зобов’язання виконати умови даного договору.

Пунктом 3.1 спірного договору сторони погодили, що даний договір діє з моменту його підписання та після затвердження Господарським судом Миколаївської області ОСОБА_1 угоди від 06.08.2014 по справі №915/361/13-г до повного виконання сторонами обов’язків за договором. Дія договору припиняється у разі припинення дії ОСОБА_1 угоди від 06.08.2014 затвердженої Господарським судом Миколаївської області по справі №915/361/13-г, а також у разі дострокового та повного погашення заборгованості відповідачем.

Відповідно до п.4.4 Договору, графік погашення заборгованості, підписаний відповідачем та позивачем, є додатком №1 до договору та його невід’ємною частиною.

Як вбачається з матеріалів справи, Додаток №1 до Договору №35094 від 06.08.2014 “Графік погашення заборгованості КП “ТВКГ” перед ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП “Южно-Українська АЕС” за спожиті послуги по відпуску теплової енергії відповідно до рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.05.2013 у справі №915/361/13-г” підписано сторонами без зауважень.

На виконання умов Договору позивачем були виписані відповідачу рахунки на оплату інфляційних та 3% річних разом із додатком №1 до рахунку – розрахунок суми інфляційних та 3% річних, а саме:

- рахунок №РС, 16-176 від 31.01.2016 на сплату інфляційних та 3% річних на загальну суму 7329,85 грн. (а.с.21), додаток №1 (а.с.36,37);

- рахунок №РС, 16-3800 від 29.02.2016 на сплату інфляційних та 3% річних на загальну суму 2790,00 грн. (а.с.22), додаток №1 (а.с.38);

- рахунок №РС, 16-4018 від 31.03.2016 на сплату інфляційних та 3% річних на загальну суму 2790,00 грн. (а.с.23), додаток №1 (а.с.39);

- рахунок №РС, 16-4215 від 30.04.2016 на сплату інфляційних та 3% річних на загальну суму 2790,00 грн. (а.с.24), додаток №1 (а.с.40);

- рахунок №РС, 16-4246 від 31.05.2016 на сплату інфляційних та 3% річних на загальну суму 2790,00 грн. (а.с.25), додаток №1 (а.с.41);

- рахунок №РС, 16-4519 від 30.06.2016 на сплату інфляційних та 3% річних на загальну суму 2790,00 грн. (а.с.26), додаток №1 (а.с.42);

- рахунок №РС, 16-4569 від 31.07.2016 на сплату інфляційних та 3% річних на загальну суму 2790,00 грн. (а.с.27), додаток №1 (а.с.43);

- рахунок №РС, 16-4892 від 31.08.2016 на сплату інфляційних та 3% річних на загальну суму 8174,08 грн. (а.с.28), додаток №1 (а.с.45,46);

- рахунок №РС, 16-5056 від 30.09.2016 на сплату інфляційних та 3% річних на загальну суму 8319,27 грн. (а.с.29), додаток №1 (а.с.47,48);

- рахунок №РС, 16-5263 від 31.10.2016 на сплату інфляційних та 3% річних на загальну суму 8501,86 грн.(а.с.30), додаток №1 (а.с.44,49);

- рахунок №РС, 16-5484 від 30.11.2016 на сплату інфляційних та 3% річних на загальну суму 8653,48 грн.(а.с.31), додаток №1 (а.с.50, 51);

- рахунок №РС, 16-5709 від 31.12.2016 на сплату інфляційних та 3% річних на загальну суму 8791,08 грн. (а.с.32), додаток №1 (а.с.52,53);

- рахунок №РС, 17-197 від 31.01.2017 на сплату інфляційних та 3% річних на загальну суму 8813,34 грн.(а.с.33), додаток №1 (а.с.35).

Вищевказані рахунки разом із додатком №1 до рахунку – розрахунок суми інфляційних та 3% річних були направлені на адресу відповідача супровідними листами №05/2091 від 16.02.2016 (а.с.54-56), №05/3286 від 10.03.2016 (а.с.57-59), №05/5126 від 08.04.2016 (а.с.60-62), №05/6651 від 11.05.2016 (а.с.63-65), №05/8017 від 07.06.2016 (а.с.66-68), №05/9645 від 11.07.2016 (а.с.69-71), №05/11096 від 08.08.2016 (а.с.72-74), №05/12847 від 13.09.2016 (а.с.75-77), №05/14247 від 11.10.2016 (а.с.78-80), №05/15979 від 11.11.2016 (а.с.81-83), №05/18071 від 15.12.2016 (а.с.84-86), №05/549 від 13.01.2017 (а.с.87-89), №05/2220 від 14.02.2017 (а.с.90-92) та отримані повноваженою особою відповідача, що підтверджується підписом останнього на відповідних повідомленнях про вручення поштового відправлення.

Оскільки виставлені позивачем рахунки не були сплачені відповідачем, це стало підставою для звернення позивача до суду.

На підставі повно і всебічно з’ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам сторін, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до вимог ст.526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Приписами ст.530 ЦК України обумовлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, задоволенню інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушеннями умов, зазначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв’язку з несвоєчасним перерахуванням відповідачем грошових коштів, згідно затвердженого графіку, позивачем нараховані 3% річних та інфляційні втрати у відповідності до умов спірного договору.

Позивач зазначає, що відповідач вимоги спірного договору в частині оплати інфляційних втрат та 3% річних за період з 01.01.2016 по 31.01.2017 не виконав, у зв’язку з чим за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 75328,36 грн.

Вказана сума заборгованості, згідно розрахунку заборгованості (а.с.34) складається з нарахованих за умовами договору 3% річних та інфляційних втрат – 36281,70 грн., згідно розділу 4 Графіку погашення заборгованості Додаток №1 до Договору №35094 за період з січня 2016 по січень 2017 включно (2790,90 грн. х 13), нарахованих 3% річних – 29406,18 грн. та інфляційних – 9640,48 грн., згідно розділу 3 Графіку погашення заборгованості Додаток №1 до договору №35094 (сума боргу, на яку нараховується індекс інфляції і 3% річних – 64269,92 грн.) за період з січня 2016 січень 2017 включно.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони здійснили звірку взаєморозрахунків, за результатами якої складено акт звірки станом на 20.11.2017, згідно якого відповідач підтвердив заборгованість за договором №35094 від 06.08.2014 за період з 01.01.2016 - 31.12.2016 в сумі 66515,02 грн., та за період з 01.01.2017 – 31.10.2017 в сумі 28995,67 грн. (а.с.93,94).

До того ж, з матеріалів справи вбачається, що сторони здійснили звірку взаєморозрахунків, за результатами якої складено акт звірки станом на 01.06.2018, згідно якого відповідач підтвердив заборгованість за договором №35094 від 06.08.2014 за період з 01.01.2016 - 31.12.2016 в сумі 66515,02 грн., за період з 01.01.2017 – 31.12.2017 в сумі 48577,48 грн. та за період з 01.01.2018 – 31.05.2018 в сумі 54306,76 грн. (а.с.165).

Позивач згідно наданого до суду розрахунку (а.с.34) просить суд стягнути з відповідача 3% річних у загальному розмірі 29406,18 грн. нарахованих за період з 01.01.2016 по 31.01.2017 згідно рахунків:

- РС 16-176 від 31.01.2016 у сумі 2900,07 грн.;

- РС 16-4892 від 31.08.2016 у сумі 4014,23 грн.;

- РС 16-5056 від 30.09.2016 у сумі 4172,28 грн.;

- РС 16-5263 від 31.10.2016 у сумі 4335,58 грн.;

- РС 16-5484 від 30.11.2016 у сумі 4493,63 грн.;

- РС 16-5709 від 31.12.2016 у сумі 4656,94 грн.;

- РС 17-197 від 31.01.2017 у сумі 4833,45 грн.

Заявлений позивачем розмір 3% річних судом перевірено та визнано обґрунтованим відповідно до умов Договору та приписів діючого законодавства.

Згідно наданого до суду розрахунку (а.с.34) позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні в загальному розмірі 9640,48 грн. нараховані за період з 01.01.2016 по 31.01.2017 по рахункам:

- РС 16-176 від 31.01.2016 у сумі 1638,88 грн.;

- РС 16-4892 від 31.08.2016 у сумі 1368,95 грн.;

- РС 16-5056 від 30.09.2016 у сумі 1356,09 грн.;

- РС 16-5263 від 31.10.2016 у сумі 1375,38 грн.;

- РС 16-5484 від 30.11.2016 у сумі 1368,95 грн.;

- РС 16-5709 від 31.12.2016 у сумі 1343,24 грн.;

- РС 17-197 від 31.01.2017 у сумі 1188,99 грн.

Заявлений позивачем розмір інфляційних втрат судом перевірено та визнано обґрунтованим відповідно до умов Договору та приписів діючого законодавства.

Оцінивши в сукупності зазначені фактичні обставини та докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі в загальній сумі 75328,36 грн., яка складається з нарахованих за умовами договору 3% річних та інфляційних – 36281,70 грн., згідно розділу 4 Графіку погашення заборгованості Додаток №1 до Договору №35094 за період з січня 2016 по січень 2017 включно (2790,90 грн. х 13), нарахованих 3% річних – 29406,18 грн. та інфляційних – 9640,48 грн., згідно розділу 3 Графіку погашення заборгованості Додаток №1 до Договору №35094 (сума боргу, на яку нараховується індекс інфляції і 3% річних – 64269,92 грн.) за період з січня 2016 по січень 2017 включно.

Доводи відповідача, висловлені в письмовому відзиві б/н від 07.05.2018 (а.с.128-130), щодо застосування строку позовної давності судом відхиляються, оскільки за умовами п.п.2.1, 2.2 Договору, який підписаний сторонами без зауважень, сторони домовились, що суму боргу умовно виключно для цілей даного договору, поділено на суму боргу на відшкодування витрат на сплату судового збору, суми основного боргу та інфляційних – 13111063,52 грн., на цю суму нараховуються інфляційні і 3% річних з 01.08.2014; відлік часу для нарахування інфляційних витрат ведеться з дати набрання законної сили рішення суду у справі №915/361/13-г і до моменту сплати боргу.

Тобто, сторони домовились про певний період нарахування інфляційних та 3% річних, а саме з 01.08.2014 по дату сплати суми основного боргу по мировій угоді.

Крім того, оплата інфляційних витрат та 3% річних здійснюється відповідачем щомісячно, на підставі рахунку, протягом 5 днів з моменту його отримання.

Тобто, про порушення свого права позивач, в силу умов спірного договору, міг довідатись лише після виставлення відповідного рахунку. Рахунки виставлені позивачем відповідачу у 2016, 2017 роках, а тому суд приходить до висновку, що позивачем строк позовної давності не пропущено.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, сплачений судовий збір підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст.73,74,76-79,91,123,129,210,220,233,238,241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Комунального підприємства “Теплопостачання та водно-каналізаційне господарство” (55000, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, вул.Дружби народів, 8; ідент.код 31948866) на користь Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м.Київ, вул.Ветрова, 3; ідент.код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська АЕС” (55001, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, промзона, а/с №20; ідент.код 20915546) 75328,36 грн. основного боргу та 1762,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення оформлено у відповідності до ст.238 ГПК України

та підписано суддею 27.08.2018 року.

Суддя М.В. Мавродієва