Ухвала суду № 76078525, 20.08.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

20.08.2018Справа № 910/11837/17

За позовомГромадської організації «Агенція розвитку кредитно-споживчого партнерства»до1. Вінницької обласної ради 2. Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької областіза участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороніпозивача1. Громадської організації «Асоціація спортивної боротьби Вінницької області» 2. Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус»провизнання протиправною бездіяльності та визнання договору укладенимСуддя Босий В.П.

секретар судового засідання Єрмак Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:Кротюк О.В.від відповідача 1:Сенів А.М.від відповідача 2:Котик В.В.від третьої особи 1:не з'явивсявід третьої особи 2:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація «Агенція розвитку кредитно-споживчого партнерства» звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Вінницької обласної ради та Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області про визнання протиправною бездіяльності та визнання договору укладеним.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.09.2017, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2017, в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 18.06.2018 постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2017 скасовано, справу №910/11837/17 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва №05-23/1016 від 26.06.2018 призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/11837/17.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 16.05.2018 справу №910/11837/17 передано для розгляду судді Босому В.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2018 справу прийнято до свого провадження суддею Босим В.П., розгляд вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.08.2018.

30.07.2018 представником відповідача 1 до канцелярії суду подано клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору.

31.07.2018 представником позивача до канцелярії суду подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просив змінити шляхом уточнення в цій частині свої позовні вимоги, викладені у п. 2 прохальної частини позову.

Підготовче засідання 06.08.2018 було відкладено на 06.08.2018.

10.08.2018 та 13.08.2018 на адресу суду від відповідачів надійшли заперечення на заяву позивача про уточнення позовних вимог, в яких відповідачі просили відмовити в такій заяві, оскільки остання направлена одночасно на зміну предмету та підстав позову.

В судовому засіданні представник позивача усно заявив клопотання про передачу спору на врегулювання за участю судді, а також надав письмове клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею справи Господарського суду Вінницької області №902/44/18. Також в судовому засіданні представник позивача підтримав раніше подано заяву про уточнення позовних вимог.

В судове засідання представники відповідачів з'явилися, проти задоволення клопотань позивача про врегулювання спору за участю судді, зупинення провадження у справі та уточнення позовних вимог заперечували, підтримали раніше подану заяву про закриття провадження у справі.

Треті особи, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 1 ст. 186 Господарського процесуального кодексу України врегулювання спору за участю судді проводиться за згодою сторін до початку розгляду справи по суті.

Таким чином, приписами вказаної статті передбачено можливість проведення процедури врегулювання спору за участю судді лише за наявності згоди сторін.

В той же час, в судовому засіданні 20.08.2018 представники обох відповідачів заперечували проти проведення врегулювання спору за участю судді та вказували на неможливість мирного врегулювання даного спору.

З огляду на викладене, судом було відмовлено в задоволенні усного клопотання позивача про врегулювання спору за участю судді у даній справі.

Також судом відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею справи Господарського суду Вінницької області №902/44/18 з огляду на таке.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Позивач вказує, що на розгляді Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/44/18 за позовом Громадської організації «Агенція розвитку кредитно-споживчого партнерства» до Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області про визнання недійсним договору №14-20 від 24.05.2016 в окремій частині (а саме щодо річного строку дії такого договору).

Зокрема, позивач зазначає, що задоволення позовних вимог у справі №902/44/18 має первинне значення для подальшого розгляду даної справи, предметом якої є визнання такого договору продовженим, а відтак розгляд даної справи є неможливим до вирішення пов'язаного спору.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні, суд встановив, що ухвалою Господарського суду Вінницької області від 16.02.2018 відкрито провадження у справі №902/44/18 за позовом Громадської організації «Агенція розвитку кредитно-споживчого партнерства» до Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області про визнання недійсним договору в окремій частині.

В той же час, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 12.04.2018 провадження у справі №902/44/18 зупинено до закінчення касаційного перегляду пов'язаної з нею справи Господарського суду міста Києва №910/11837/17. Вказаною ухвалою суду встановлено об'єктивну неможливість розгляду справи №902/44/18 без рішення суду у даній справі Господарського суду міста Києва.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі «Совтрансавто-Холдінг» проти України» (заява № 48553/99), а також рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі «Брумареску проти Румунії» (заява №28342/95)) (пункт 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини» від 18.11.2003 №01-8/1427).

Високий Суд у пунктах 46, 47 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2015 року (заява № 32053/13), яке набуло статусу остаточного 29.01.2016, зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пункти 51 і 52, ECHR 2003-Х).

З огляду на викладене, судовим рішенням, яке набрало законної сили та є обов'язковим до виконання, було встановлено неможливість вирішення спору у справі Господарського суду Вінницької області №902/44/18 до набрання законної сили рішенням суду у справі №910/11837/17 (дана справа).

З урахуванням викладеного, а також враховуючи, що станом на момент проведення підготовчого засідання в даній справі, провадження у справі Господарського суду Вінницької області №902/44/18 не поновлене, клопотання позивача про зупинення провадження у даній справі задоволенню не підлягає.

Стосовно заяви позивача про уточнення позовних вимог, поданої до суду 31.07.2018, необхідно відзначити таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Суд відзначає, що приписами вказаної статті не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Дослідивши подану позивачем заяву про уточнення позовних вимог суд вважає, що така заява по своїй суті є заявою про зміну предмету позову, оскільки фактично позивач просить суд викласти пункт 2 прохальної частини позовної заяви в новій редакції, не змінюючи при цьому підстави позову.

Частиною 5 статті 46 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

В якості доказу направлення копії заяви про уточнення позовних вимог позивачем надано до суду оригінали квитанцій ПАТ «Укрпошта» №№0000063 - 0000066 від 31.07.2018. При цьому, із поданих квитанцій неможливо встановити повну адресу осіб, яким були направлені такі поштові відправлення, а також їх вміст.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позивачем не було подано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту направлення копії заяви про уточнення позовних вимог всім учасникам судового процесу, що згідно приписів ч. 5 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України зумовлює неможливість прийняття такої заяви до розгляду.

За таких обставин, заява Громадської організації «Агенція розвитку кредитно-споживчого партнерства» про уточнення позовних вимог до розгляду не приймається та долучається до матеріалів справи.

Стосовно клопотання відповідача 1 про закриття провадження у справі необхідно відзначити таке.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Звернувшись до суду з даним позовом, позивач просив визнати протиправною бездіяльність Вінницької обласної ради щодо не надання, у встановлений законом строк висновку - відповіді на питання продовження (припинення) договору від 24.05.2016 №14-20 та визнати укладений між позивачем та Управлінням спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області (далі-відповідач-2) договір №14-20 від 24.05.2016 оренди приміщення, яке розташоване на першому поверсі адмінбудинку по вул. Театральній, 14 у місті Вінниця, загальною площею 339,8 кв.м, продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, з урахуванням дозволів на передачу частини приміщень в суборенду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що бездіяльність відповідача-1 полягає у не надані ним у визначений договором строк відповіді про продовження (припинення) строку дії договору, а оскільки позивач продовжує користуватися орендованим приміщенням він має переважне право на укладення договору на новий строк.

Пунктом 10.1 зазначеного договору визначено строк його дії, а саме з 24.05.2016 до 23.05.2017, тобто один рік.

Відтак, враховуючи межі позовних вимог, предметом спору у даній справі є визнання договору №14-20 від 24.05.2016 продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, тобто з 24.05.2017 по 23.05.2018.

В той же час, станом на момент передання справи №910/11837/17 на новий розгляд Верховним Судом, предмет спору у даній справі став відсутній, оскільки строк, на який позивачем заявлено вимогу про продовження оренди, сплив 23.05.2018.

Більш того, станом на момент розгляду даної справи в підготовчому засіданні було встановлено, що позивачем спірне приміщення, яке розташоване на першому поверсі адмінбудинку по вул. Театральній, 14 у місті Вінниця, загальною площею 339,8 кв.м, не поверталося із оренди та весь час знаходилося у його користуванні.

Тобто, спірне нерухоме майно у період з 24.05.2017 по 23.05.2018 перебувало у фактичному користуванні позивача, що не заперечувалося його представником в судовому засіданні.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність предмету спору у даній справі та необхідність закриття провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 46, 228, 231, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Громадської організації «Агенція розвитку кредитно-споживчого партнерства» про уточнення позовних вимог до розгляду не приймати.

2. В задоволенні заяви Громадської організації «Агенція розвитку кредитно-споживчого партнерства» про зупинення провадження у справі відмовити.

3. Провадження у справі №910/11837/17 за позовом Громадської організації «Агенція розвитку кредитно-споживчого партнерства» до Вінницької обласної ради та Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Громадської організації «Асоціація спортивної боротьби Вінницької області» та Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус», про визнання протиправною бездіяльності та визнання договору укладеним закрити.

4. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена.

Повнота ухвала складена 27.08.2018

Суддя В.П. Босий