Ухвала суду № 76078467, 27.08.2018, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ЗАЯВИ ПРО БАНКРУТСТВО

27.08.2018 № 905/1591/18

Суддя господарського суду Донецької області Е.В. Зекунов

Розглянувши матеріали за заявою боржника ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Ватсон-Телеком”, м.Маріуполь

про визнання банкрутом на підставі ст.95 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”

До господарського суду Донецької області 22.08.2018р. надійшла заява ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Ватсон-Телеком”, м.Маріуполь б/н б/д про порушення провадження у справі про банкрутство згідно ст.95 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

В обґрунтування поданої заяви боржник посилається на прийняття власником рішення про ліквідацію товариства та на недостатність майна підприємства для задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно із ч.1 ст.12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі – Закон про банкрутство) господарський суд приймає заяву про порушення справи про банкрутство до розгляду у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті або для повернення заяви.

Вказана заява підлягає поверненню з огляду на наступне:

Відповідно до ч.5 ст.11 Закону про банкрутство якщо під час ліквідації боржника не у зв’язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі це є підставою для звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.95 Закону про банкрутство якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України. Приписи цієї статті застосовуються з врахуванням вимог ст.ст.105, 110, 111 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань”, що діяли станом на дату виникнення правовідносин.

Статтями 105, 110, 111 ЦК України (в редакції на час проведення добровільної ліквідації юридичної особи) передбачено, що юридична особа ліквідується 1) за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами; 2) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які неможливо усунути, чи в інших випадках, встановлених законом. Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

З дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) заявляє вимоги та позови про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана повідомити учасників юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, про її участь в інших юридичних особах та/або надати відомості про створені нею господарські товариства, дочірні підприємства.

Під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. У випадках, установлених законом, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує проведення незалежної оцінки майна юридичної особи, що припиняється.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо закриття відокремлених підрозділів юридичної особи (філій, представництв) та відповідно до законодавства про працю здійснює звільнення працівників юридичної особи, що припиняється.

Ліцензії, документи дозвільного характеру та інші документи, а також печатки та штампи, які підлягають поверненню органам державної влади, органам місцевого самоврядування, повертаються їм ліквідаційною комісією (ліквідатором).

Для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу.

У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.

До затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання органам доходів і зборів.

Частинами 1, 3 статті 11 Закону про банкрутство визначено зміст заяви про порушення справи про банкрутство та перелік документів, які додаються до неї.

Згідно ч.3 ст.111 ГПК України під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.

Відповідно до п. 20.4 гл. 20 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 року № 492 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 року за №1172/8493 встановлено, що у разі припинення юридичної особи внаслідок її ліквідації для проведення ліквідаційної процедури використовується один поточний рахунок юридичної особи, що ліквідовується, визначений комісією з припинення (ліквідатором, ліквідаційною комісією тощо).

Одже, до заяви боржника додаються також: відомості про всі рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити; відомості про всі рахунки, на яких обліковуються цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити.

Згідно з п.11.16 "Порядку обліку платників податків та зборів", затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України №1588 від 09.12.2011р. (в редакції наказу Міністерства фінансів України N462 від 22.04.2014р. «Про внесення змін до Порядку обліку платників податків та зборів»), належним доказом наявності відкритих/закритих рахунків у боржника є Довідка ДПІ по розрахункових рахунках боржника в банківських установах, розміру залишку коштів та їх закриття.

До заяви про порушення справи про банкрутство доданий лист Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області без номера та дати, згідно якої за боржником обліковується рахунок №26006500245000 відкритий в ПАТ «Креді ОСОБА_2».

Відповідно до виписки ПАТ «Креді ОСОБА_2» по рахунку №26006500245000 за період з 20.02.17р. по 30.05.18р. грошові кошти на вказаному рахунку відсутні.

У своїй заяві голова ліквідаційної комісії ОСОБА_3 не зазначає, що рахунок у ПАТ «Креді ОСОБА_2» закритий та відповідні докази суду не надані. Також, це встановлено з листа центрального відділення Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, який доданий до матеріалів заяви про порушення справи про банкрутство за ст.95 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

При цьому, у заяві про порушення справи про банкрутство також не зазначено, що вказаний рахунок буде використовуватися ліквідатором для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи. Відповідне рішення голови ліквідаційної комісії до поданої заяви не додано.

Відповідно до ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно вказаного "Порядку обліку платників податків та зборів" закриття інших рахунків, які не використовуються для проведення ліквідаційної процедури, здійснюється ліквідатором (ліквідаційною комісією) на підставі заяви про закриття рахунку, підписаної особою, яка згідно з рішенням учасників юридичної особи, суду або органу, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, призначена ліквідатором (за умови проведення ідентифікації та верифікації), та копії рішення учасників, суду або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами про ліквідацію юридичної особи, засвідченої нотаріально або органом, який прийняв таке рішення.

До матеріалів справи не додано копії заяви голови ліквідаційної комісії до ПАТ “Креді ОСОБА_2” м.Київ з проханням закрити рахунок.

Разом з тим, суд зазначає, що виписка ПАТ “Креді ОСОБА_2” по рахунку №26006500245000 містить відомості про рух та залишок грошових коштів боржника за період з 20.02.17р. по 30.05.17р., в той час як проміжний ліквідаційний баланс датований 21.05.18р. та рішення про його затвердження прийнято на загальних зборах учасників товариства 21.05.18р.

Таким чином, за відсутності доказів про наявність відкритих рахунків або їх відсутність, руху коштів на них, залишку коштів на рахунках ТОВ “Ватсон-Телеком” в ПАТ “Креді ОСОБА_2” на дату складання проміжного ліквідаційного балансу та прийняття рішення про його затвердження неможливо дійти до висновку про обґрунтоване співвідношення активу та пасиву за даними проміжного ліквідаційного балансу боржника.

Суд звертає увагу, що необхідною та обов’язковою передумовою порушення провадження у справі про банкрутство, на підставі ст.95 Закону про банкрутство, є надання належних доказів на підтвердження наявності всіх передумов для порушення провадження, згідно з цією статтею, саме на момент звернення боржника із відповідною заявою.

Вказане узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною у постановах від 11.05.16р. у справі №927/967/15, від 13.09.16р. у справі №904/3554/16, від 08.11.16р. у справі №904/3479/16, від 04.04.17р у справі №911/2249/16, від 31.05.17р. у справі №904/11388/16.

За ч.7 ст.111 ГПК України для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з ч.10 ст.111 ЦК України до затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітній період.

Боржником не надано належних та допустимих доказів в підтвердження надання ліквідатором боржника до контролюючих органів - органів доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування документів підприємства, у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, для проведення відповідних перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових коштів.

До заяви про порушення справи про банкрутство доказів складання та подання органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітності за останній звітній період не додано.

До матеріалів заяви про порушення справи про банкрутство додані лише повідомлення про ліквідацію юридичної особи ТОВ «Ватсон-Телеком».

Відсутність вказаних доказів свідчить про порушення вимог Закону щодо добровільної ліквідації боржника, що в свою чергу призвело до позбавлення контролюючих органів можливості проведення відповідних перевірок, та права заявити свої претензії боржнику) за їх наявності) в досудовій процедурі ліквідації боржника.

Відповідна правова позиція вкладена у постановах Вищого господарського суду України від 08.11.16р. у справі №904/3479/16, від 14.03.17р. у справі №904/5083/16.

Також, суд зазначає, що до заяви про порушення справи про банкрутство додано рішення №1 Голови ліквідаційної комісії ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Ватсон-Телеком» від 22.02.2017, зі змісту якого вбачається, що головою ліквідаційної комісії вирішено здійснити інвентаризацію майна, майнових прав та інших активів ОСОБА_1, а також аналіз фінансового становища ОСОБА_1 (п.3 рішення №1).

В той же час, з наданих документів не вбачається доказів проведення головою ліквідаційної комісії аналізу фінансового становища підприємства боржника.

Також, відповідно до ч.4 ст.11 Закону про банкрутство, яка має універсальний характер, заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником лише за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат.

Так, приписами вказаного Закону встановлено додаткову вимогу щодо заяви боржника у разі ініціювання ним провадження у справі про власне банкрутство (у т.ч. за ст.95 Закону про банкрутство) – обов’язкову наявність у такого заявника майна, достатнього для покриття судових витрат, пов’язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство. У визначенні таких витрат слід враховувати, зокрема, оплату винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за дванадцять місяців його роботи, відшкодування витрат на публікацію оголошень у справі, судового збору, сплаченого кредиторами, тощо.

Аналогічну правову позицію викладено в абз.6 п.12 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.13р. N01-06/606/2013 “Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI)” та у постанові Вищого господарського суду України від 31.05.17р. у справі №904/11388/16.

Разом з тим, до матеріалів заяви надано акт інвентаризації наявності коштів, які знаходяться в касі ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Ватсон-Телеком». На підставі наказу ліквідатора №1 від 18.03.2018 проведена інвентаризація коштів станом на 18.03.2018. Під час інвентаризації встановлено, що цінні папери, бланки суворого обліку в касі підприємства відсутні, наявні грошові кошти у сумі 19840,00 грн.

Так, враховуючи встановлений ст.37 Закону про банкрутство строк ліквідаційної процедури та розмір оплати послуг ліквідатора відповідно до ст.115 Закону про банкрутство, мінімальна сума судових витрат на оплату послуг арбітражного керуючого (ліквідатора) за період ліквідаційної процедури становить 16000грн., а ставка судового збору за звернення до суду із заявою про грошові вимоги до боржника на момент подання ним заяви про порушення справи про банкрутство складала – 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1762грн. х 2 – 3524,00грн.). В свою чергу 3524,00грн. х кількість заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника - з урахування того, що ТОВ “Ватсон-Телеком” у переліку вимог кредиторів зазначає про одного кредитора, то мінімальна сума для сплати судового збору становить 3524,00грн.

Згідно із ч.2 ст.95 Закону про банкрутство суд призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого.

У своїй заяві боржник просить призначити ліквідатором ТОВ “Ватсон-Телеком” ОСОБА_3 При цьому, у тексті самої заяви не зазначено про згоду ОСОБА_3, як голови ліквідаційної комісії на безоплатне надання послуг ліквідатора у даній справі, а також про те, що він бере на себе обов'язки щодо відшкодування усіх витрат, пов'язаних з порушенням провадження у справі про банкрутство ТОВ “Ватсон-Телеком”.

Крім того, за подання заяви про порушення справи про банкрутство боржником сплачено судовий збір в розмірі 17620,00грн. (квитанції №0.0.992633291.2 від 20.03.2018 та №0.0.991737777.2 від 19.03.2018). Таким чином залишок грошових коштів складає 316,00грн.

За вказаних обставин, наявних у боржника грошових коштів в сумі 316,00грн. недостатньо для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за дванадцять місяців його роботи, відшкодування витрат на публікацію оголошень у справі, судового збору, сплаченого кредиторами.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку що заявником не доведено наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство, встановлено наявність підстав, передбачених ст.15 Закону про банкрутство, у зв’язку з чим суд повертає її, якщо заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі.

Таким чином, заява ТОВ “Ватсон-Телеком” б/н б/д про порушення провадження у справі про банкрутство підлягає поверненню без розгляду на підставі п.1 ст.15 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Відповідно до п.2 ст.15 вказаного закону повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.

Враховуючи викладене та керуючись п.1 ст.2, п.5 ст.11, п.1 ст.15, п.1 ст.95 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.ст. 105-111 Цивільного кодексу України, господарський суд -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Ватсон-Телеком” (код ЄДРПОУ 31304435) б/н б/д про порушення провадження у справі про банкрутство в порядку ст.95 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” повернути без розгляду.

Додаток: заява б/н б/д на 10 арк., додаток до заяви на 75 арк., експрес-накладна №59000358249019 від 21.08.2018, конверт.

Суддя Е.В. Зекунов