Рішення № 76078441, 23.08.2018, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.08.2018 Справа № 905/823/18

Заступник прокурора Донецької області в інтересах держави в особі

Маріупольської міської ради, м. Маріуполь (позивач)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Торговий дім Азовзагальмаш», м. Київ

про повернення земельної ділянки

Суддя Матюхін В.І.

Секретар судового засідання Вороніна О.С.

Представники:

прокуратури: ОСОБА_1 - посвідчення

позивача: не з’явився;

відповідача: не з’явився.

Заступник прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради звернувся до господарського суду Донецької області з позовом про зобов’язання Приватного акціонерного товариства «Торговий дім Азовзагальмаш» повернути Маріупольській міській раді земельну ділянку загальною площею 5,6532га, яка розташована за адресою: пр-т Миру у Центральному районі м. Маріуполя з кадастровим номером 1412300000:04:006:0419.

В обґрунтування своїх вимог прокуратура посилається на те, що відповідач продовжує користуватись спірною земельною ділянкою попри те, що строк договору, на підставі якого йому ця земельна ділянка була надана в користування, сплинув.

Відповідач позовні вимоги не визнав з посиланням, зокрема, на те, що:

- ні договором ні Законом України «Про оренду землі» не передбачено обов’язку відповідача повертати земельну ділянку за актом приймання-передачі. Така ж сама позиція викладена в постанові Верховного Суду України у справі №920/929/19 від 22.03.2018;

- договір укладено на 10 років (до 24.01.2016), а отже, на момент звернення позивача до суду, договір, як і зобов’язання за ним є припиненими,

- на спірній земельній ділянці відсутнє будь-яке рухоме і нерухоме майно, вищевказана земельна ділянка не використовується;

- договір виконувався сторонами належним чином, жодних порушень під час виконання договору допущено не було;

- прокуратурою при зверненні з вказаним позовом не обґрунтовано, в чому саме полягає порушення інтересів держави.

На виконання ухвали від 05.05.2018 прокуратура Донецької області листом від 25.05.2018 роз’яснила, що «згідно інформації начальника відділу у м. Маріуполі ГУ Держгеокадастру у Донецькій області нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки складає 97 402 940,04грн.».

31.05.2018р. на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про передачу справи за підсудністю до господарського суду міста Києва. В обґрунтуванні заявленого клопотання відповідач посилається на те, що « … звернення із позовом до Господарського суду Донецької області є порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності), встановленої Господарським процесуальним кодексом України та Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». На думку відповідача, оскільки предметом спору є вимога про повернення земельної ділянки, яка за своєю сутністю є майновою вимогою, то згідно ст.27 Господарського процесуального кодексу України, в якій зазначено, що позов пред’являється за місцем знаходження чи місцем проживання відповідача, відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Приватного акціонерного товариства «Торговий дім Азовзагальмаш» є: м. Київ, вул. Пожарського,4, нежиле приміщення 63, даний спір має розглядатись у господарському суді міста Києва.

Також відповідач зазначає, що 28.07.2016р. ухвалою господарського суду м. Києва порушено провадження у справі № 910/12136/16 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Торговий дім Азовзагальмаш» і посилаючись на п. 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, а також справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство розглядаються судом за місцем знаходження боржника, вважає, що оскільки ПрАТ «Торговий дім Азовзагальмаш» перебуває в стадії банкрутства, провадження у справі про його банкрутство здійснюється у господарському суді міста Києва, то і вимоги по даній справі про повернення земельної ділянки мають розглядатись господарським судом міста Києва.

Представник прокуратури щодо поданого відповідачем клопотання у підготовчому засіданні 04.06.2018 не визначився і просив надати йому час для цього.

Клопотання прокуратури ухвалою від 04.06.2018 судом було задоволене і підготовче засідання відкладене на 19.07.2018 року об 11:40 год. Також цією ухвалою строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів, до 03.08.2018 включно.

02.07.2018р. на адресу суду від відповідача надійшли додаткові пояснення до клопотання про передачу справи за підсудністю.

Так, відповідач зокрема, послався на ч.4 ст.10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», якою передбачено: «Суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов’язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов’язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України».

Відповідач зазначив, що вимоги позивача у даній справі мають розглядатись господарським судом м. Києва, оскільки саме там відбувається провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Торговий дім «Азовзагальмаш».

Прокурор на електронну адресу суду надіслав належним чином підписане заперечення на вказане клопотання, в яких зазначив, що вимоги про зобов’язання відповідача повернути земельну ділянку міській раді не пов’язані з будь-якими майновими вимогами; спірна земельна ділянка є власністю територіальної громади міста, її повернення не матиме значення для формування ліквідаційної маси відповідача.

Зважаючи на те, що:

- ч.1 ст.181 Цивільного кодексу України визначено, що «до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення»;

- прокуратура просить зобов’язати відповідача повернути міськраді земельну ділянку, тобто предметом даної справи з урахуванням приписів ч.1 ст.181 Цивільного кодексу України є витребування нерухомого майна;

- відповідно до ст.30 Господарського процесуального кодексу України (виключна підсудність справ), «спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов’язані між собою позовні вимоги пред’явлені одночасно щодо декількох об’єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об’єкта, вартість якого є найвищою» (ч.3);

- спірна земельна ділянка знаходиться за адресою: пр-т Миру у Центральному районі м. Маріуполя Донецької області,

господарський суд вважає, що прокуратура мала усі підстави подати позов саме до господарського суду Донецької області.

Та обставина, що ухвалою господарського суду м. Києва порушено провадження у справі № 910/12136/16 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Торговий дім Азовзагальмаш» і відповідно до ч.9 до ст.30 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено, що «справи, передбачені пунктами 8 та 9 частини першої статті 20 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника»; п.8 ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України до юрисдикції господарських судів віднесені справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, не впливає на підсудність даної справи, так як згідно ст.30 Господарського процесуального кодексу України (виключна підсудність справ) прокуратура мала право подати цей позов до господарського суду як за місцезнаходженням майна, так і за місцезнаходженням боржника» (на свій розсуд); прокуратура позов направила до господарського суду за місцезнаходженням майна.

Посилання відповідача на ч.4 ст.10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є безпідставним, оскільки Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року № 2147 VІІІ, яким були внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України і викладено його у новій редакції, прийнятий пізніше Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а тому за загальним правилом у разі конфлікту правових норми мають застосуватись норми правового акту, який прийнятий пізніше за часом.

Клопотання відповідача про передачу справи за підсудністю залишене без задоволення.

Ухвалою від 04.06.2018:

- строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів, до 03.08.2018 включно;

- відкладено підготовче засідання на 19.07.2018 року об 11:40 год.

Ухвалою від 19.07.2018 підготовче провадження було закрите і справу призначено до судового розгляду по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача і відповідача у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:

Рішенням Маріупольської міської ради від 24.01.2006р. № 1832 був затверджений проект землеустрою щодо відведення і вирішено надати із земель запасу в оренду Закритому акціонерному товариству «Торговий дім Азовзагальмаш» строком на 10 років земельну ділянку кадастровий номер 1412300000:04:006:0419 площею 5,6532га, яка знаходиться по пр. Леніна у Жовтневому районі міста Маріуполя, для розважальної діяльності і діяльності в галузі спорту (будівництво і наступна експлуатація спортивно-видовищного комплексу).

На підставі рішення Маріупольської міської ради від 24.01.2006р. № 1832 між Маріупольською міською радою (орендодавець) та Закритим акціонерним товариством «Торговий дім Азовзагальмаш», організаційно-правова форма якого у подальшому була змінена на Приватне акціонерне товариство (орендар) 18.04.2006р. був укладений договір оренди земельної ділянки, який 28.04.2006р. був зареєстрований у Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру», про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за №04.06.162.00076.

Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст.792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

У відповідності до приписів ст.93 Земельного кодексу України та ст.1 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно із ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою

хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно приписів ст.180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Істотними умовами договору оренди землі, згідно ст.15 Закону України «Про оренду землі» в редакції станом на квітень 2006 року, були:

- об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки);

- строк дії договору оренди;

- орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;

- умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду;

- умови збереження стану об'єкта оренди;

- умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;

- умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;

- існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки;

- визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини;

- відповідальність сторін.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (ч.2 ст.15 Закону України «Про оренду землі» в редакції станом на квітень 2006 року).

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди, тощо (ч.3 ст.15 Закону України «Про оренду землі» в редакції станом на квітень 2006 року).

Відповідно до ч.4 ст.15 Закону України «Про оренду землі» в редакції станом на квітень 2006 року невід'ємною частиною договору оренди землі є:

- план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду;

- кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів;

- акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

- акт приймання-передачі об'єкта оренди;

- проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом.

Орендодавець надає відповідно до рішення Маріупольської міської ради від 24.01.2006р №1832, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 5,6532га, яка знаходиться по пр. Леніна у Жовтневому районі міста Маріуполя, строком на 10 років – до 24.01.2016р (п.п.1.1, 2, 6 договору).

Пунктом 3 договору сторони домовились, що на земельній ділянці буде знаходитись об’єкт нерухомого майна - спортивно-видовищний комплекс, а також інші об’єкти інфраструктури згідно проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить станом на:

- момент укладення договору 108,08грн./кв.м. (п.8 договору);

- час розгляду справи згідно інформації начальника відділу у м. Маріуполі ГУ Держгеокадастру у Донецькій області 97 402 940,04грн.

Згідно ст.21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Орендна плата за землю (платіж) встановлюється у розмірі 2% від грошової оцінки земельної ділянки на рік та сплачується орендарем у грошовій формі (п.10 договору).

Відповідно до п.20 договору передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням та узгодженням технічної документації (проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або проекту землеустрою з обстеженням місця земельної ділянки).

З огляду на те, що сторони досягнули згоди щодо усіх істотних умов договору, договір землі №04.06.162.00076 вважається укладеним.

Відповідно до п.24 договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється протягом 5 днів після державної реєстрації цього договору згідно з актом приймання-передачі об’єкту оренди.

Актом приймання-передачі земельної ділянки від 28.04.2006р. позивач передав, а відповідач прийняв у користування земельну ділянку загальною площею 5,6532га, кадастровий №1412300000:04:006:0419, що знаходиться за адресою: пр. Леніна у Жовтневому районі міста Маріуполя.

Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 2 місяці до закінчення строку дії договору оренди повідомити письмово орендодавця про намір поновлення терміну дії договору. В іншому випадку договір поновленню не підлягає (п.7 договору).

Таким чином, умовами договору на орендаря покладено обов’язок щодо вжиття заходів, направлених на поновлення дії договору оренди землі. В іншому ж випадку орендар повинен повернути об’єкт оренди після закінчення строку дії договору.

Протягом строку дії договору земельна ділянка, яка передавалася для будівництва спортивного комплексу, так і не була забудована відповідачем, що підтверджується інформаційною довідкою № 110559206 від 15.01.2018 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна – земельної ділянки з кадастровим номером 1412300000:04:006:0419.

08.12.2015, тобто до закінчення строку дії договору, позивачем на адресу Приватного акціонерного товариства «Торговий дім Азовзагальмаш» був надісланий лист №2488, в якому наголошувалось на відсутності наміру міської ради поновлювати дію договору оренди.

Згідно ст.31 Закону України «Про оренду землі» і п. п.41 договору договір оренди землі припиняється, зокрема в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч.1 ст.34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Пунктом 25 договору встановлено, що орендар після припинення дії договору повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, в якому він одержав її в оренду.

Після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки від 18.04.2006р., який 28.04.2006р. був зареєстрований у Маріупольському міському відділенні Донецької регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру», про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за №04.06.162.00076, відповідачем в порушення умов п.25 договору та ч.1 ст.34 Закону України «Про оренду землі» орендована земельна ділянка повернута не була, доказів зворотного товариством суду не надано.

Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 28.02.2018, складеним Управлінням земельних відносин Маріупольської міської ради встановлено, що ПрАТ «Торговий дім Азовзагальмаш» використовується земельна ділянка за адресою: пр.Миру, б/н (кадастровий №1412300000:04:006:0419), загальною площею 5,6532, надана для будівництва спортивно-видовищного комплексу, на підставі договору оренди земельної ділянки від 28.04.2006 №007364:04:06:162:00076, зареєстрованого 27.11.2015 за №12353347, строк дії якого закінчився 24.01.2016, що є порушенням строків повернення тимчасово займаних земель та невиконанням обов’язків щодо приведення їх у стан, придатний до використання за призначенням та є порушенням ст.123, 126, 211 Земельного кодексу України.

Враховуючи вищевказане, відповідачу було направлено вказівку (попередження) про необхідність усунення порушень вимог земельного законодавства від 28.02.2018 №7/2018, згідно якої було надано час на усунення порушень чинного земельного законодавства України - протягом п’ятнадцяти днів. Відповідачем вказівка (попередження) залишені без відповіді і належного реагування.

З огляду на вищевикладене, господарський суд вважає, що:

- відповідач повинен був виконати взяте на себе зобов’язання щодо повернення орендодавцеві земельної ділянки у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду, після припинення дії договору оренди;

- в порушення умов договору і чинного законодавства, відповідачем спірна земельна ділянка повернута не була (доказів зворотного відповідачем надано не було);

- позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Посилання відповідача на те, що ні договором ні Законом України «Про оренду землі» не передбачено обов’язку відповідача повертати земельну ділянку за актом приймання-передачі і на постанову Верховного Суду України у справі №920/929/19 від 22.03.2018, судом до уваги не взяті, оскільки;

- умовами укладеного між сторонами договору і чинним законодавством передбачений обов’язок орендаря після припинення дії договору повернути орендодавцеві земельну ділянку;

- постановою Верховного Суду України від 22.03.2018 розгляд справи №920/929/19 не закінчився;

- ч.4 ст.236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що «при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду», а не взагалі будь-які висновки, що не одне і те ж;

- прокурор у позові не зазначає у якому порядку має відбуватись повернення земельної ділянки.

Судові витрати в межах, встановлених законодавством, покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст.31, 34 Закону України «Про оренду землі» і керуючись ст.ст.210, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017), господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Зобов’язати Приватне акціонерне товариство «Торговий дім Азовзагальмаш» (02094, м. Київ, Київська область, вул. Пожарського, 4, нежитлове приміщення 63, код ЄДРЮОФОПГФ 25328954) протягом 3-х днів з дня набуття судовим рішенням законної сили повернути Маріупольській міській раді (87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр-т Миру, 70, код ЄДРЮОФОПГФ 33852448) земельну ділянку загальною площею 5,6532га яка знаходиться за адресою: пр-т Миру у Центральному районі м. Маріуполя з кадастровим номером 1412300000:04:006:0419.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Торговий дім Азовзагальмаш» (02094, м. Київ, Київська область, вул. Пожарського, 4, нежитлове приміщення 63, код ЄДРЮОФОПГФ 25328954) на користь прокуратури Донецької області (юридична адреса: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Університетська, 6, код ЄДРЮОФОПГФ - 25707002, банківські реквізити: розрахунковий рахунок №35216066016251, Держказначейська служба України, МФО 820172, отримувач - прокуратура Донецької області) 1 762,00грн. на відшкодування витрат по оплаті судового збору.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Торговий дім Азовзагальмаш» (02094, м. Київ, Київська область, вул. Пожарського, 4, нежитлове приміщення 63, код ЄДРЮОФОПГФ 25328954) у дохід Державного бюджету України 614 938,00грн. судового збору. Стягувач - Державна судова адміністрація України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у порядку, передбаченому п.17.5 перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, протягом двадцяти днів з дня його проголошення (складення повного судового рішення).

Повний текст судового рішення складено 27.08.2018р.

Суддя В.І. Матюхін