Рішення № 76078398, 28.08.2018, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.08.2018 м.Харків Справа № 905/958/18

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., при секретарі судового засідання Григор’євій М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства “Агропромислова компанія”, м.Мелітополь, Донецька область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Аленгез Фармінг”, м.Маріуполь, Донецька область

про стягнення 243548,61грн.

Представники:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

Суть справи:

Приватне акціонерне товариство “Агропромислова компанія” звернулося до господарського суду Донецької області з позовом в якому просить стягнути з ТОВ “Аленгез Фармінг” безпідставно набуті кошти в сумі 243548,61грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем помилково перераховані грошові кошти в сумі 243548,61грн. на рахунок відповідача, згідно з платіжними дорученнями №2177 від 28.03.2018р., №2195 від 29.03.2018р., №2196 від 29.03.2018р., №2226 від 30.03.2018р., лист № 146 від 11.04.2018р. та вимога № 152 від 16.04.2018р. про негайне повернення відповідачем помилково перерахованих коштів.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями, позовну заяву призначено до розгляду судді Ніколаєвій Л.В.

Ухвалою господарського суду від 25.05.2018р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №905/958/18; дану справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 14.06.2018р.

14.06.18р. позивачем подано клопотання №220-Ю-1 від 13.06.18р. про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2600,00 грн., з додатками до нього.

Ухвалою господарського суду від 14.06.2018р. підготовче засідання відкладено на 04.07.2018р.

04.07.18р. позивачем представлено клопотання №241 від 03.07.18р. про стягнення з відповідача суми судових витрат на професійну правничу допомогу, пов’язану зі справою в розмірі 9544,86 грн., з додатками до нього.

Ухвалою господарського суду від 04.07.2018р. за результатами підготовчого засідання закрито підготовче провадження та розгляд справи по суті призначено на 31.07.2018р.

11.07.18р. від позивача отримано клопотання №240-Ю-1 від 09.07.18р. про розгляд справи за відсутності представника позивача за наявними в матеріалах справи документами, стягнення з відповідача суми судових витрат на професійну правничу допомогу, пов’язану зі справою в розмірі 16839,78 грн., з додатками до нього.

У зв’язку із перебуванням судді Ніколаєвої Л.В. у відрядженні, справу №905/958/18 передано на повторний автоматичний розподіл.

Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 30.07.18р. автоматизованою системою документообігу суду визначений новий склад суду для розгляду справи №905/958/18: суддя – Лейба М.О.

Ухвалами суду від 31.07.18р. прийнято до провадження справу № 905/958/18; строк розгляду справи розпочато спочатку; розгляд справи по суті призначено на 31.07.18р.; відкладено судове засідання на 28.08.18р.

У судове засідання 28.08.18р. представники позивача та відповідача не з’явились; своїх представників не направили. Про місце, час та дату судового засідання були повідомлений належним чином, шляхом направлення відповідної ухвалу на їх адресу, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Відповідачем відзив на позовну заяву суду не надано.

Ухвали суду, якими відповідач повідомлявся про місце, час та дату слухання справи, повернуті відділом поштового зв'язку до суду з позначками «адресата не знайдено», «немає такої організації за даною адресою».

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов’язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

У пункті 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” роз’яснено, що у випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, господарський суд

встановив:

Приватне акціонерне товариство “Агропромислова компанія” (далі – позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Аленгез Фармінг” (далі – відповідач) про стягнення безпідставно набутих коштів.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на те, що платіжними дорученнями №2177 від 28.03.2018р., №2195 від 29.03.2018р., №2196 від 29.03.2018р., №2226 від 30.03.2018р., позивач помилково перерахував на рахунок відповідача №26000491985 в АТ “ОСОБА_1 ОСОБА_2”, МФО 380805, грошові кошти у загальній сумі 143548,61 грн. з призначенням платежу: “сплата згідно рішення суду від 27.11.2017р. №910/17865/17, без ПДВ” та 100000,00 грн. з призначенням платежу: “сплата згідно рішення суду від 27.11.2017р. №910/17605/17, без ПДВ”.

З огляду на викладене, позивач з посиланням на положення ст.1212 Цивільного кодексу України вважає, що відповідач безпідставно набув та утримує грошові кошти позивача у розмірі 243548,61 грн., а тому повинен їх повернути.

Станом на теперішній час відповідач не повернув позивачу грошові кошти, що і стало підставою для звернення з позовом до суду.

Згідно п.30.1 ст.30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Позивач посилається на те, що грошові кошти на рахунок відповідача були перераховані помилково.

Згідно п.1.24 ст.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі.

За змістом пункту 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті помилкове списання/зарахування коштів - списання/зарахування коштів, унаслідок якого з вини банку або клієнта відбувається їх списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача. Неналежним отримувачем є особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Як вбачається з матеріалів справи, платіжним дорученням №2177 від 28.03.2018р. позивач перерахував на рахунок ТОВ «Фідленс Фармінг» (ЄДРПОУ 39909892) №26000491985 в АТ “ОСОБА_1 ОСОБА_2”, МФО 380805, грошові кошти у сумі 100000,00 грн. з призначенням платежу: “Сплата за товар згідно рішення суду від 27.11.2017р. №910/17865/17, без ПДВ ”;

платіжним дорученням №2195 від 29.03.2018р. позивач перерахував на рахунок ТОВ «Фідленс Фармінг» (ЄДРПОУ 39909892) №26000491985 в АТ “ОСОБА_1 ОСОБА_2”, МФО 380805, грошові кошти у сумі 41395,38 грн. з призначенням платежу: “Сплата згідно рішення суду від 27.11.2017р. №910/17865/17, без ПДВ ”;

платіжним дорученням №2196 від 29.03.2018р. позивач перерахував на рахунок ТОВ «Фідленс Фармінг» (ЄДРПОУ 39909892) №26000491985 в АТ “ОСОБА_1 ОСОБА_2”, МФО 380805, грошові кошти у сумі 2153,23 грн. з призначенням платежу: “Сплата судового збору згідно рішення суду від 27.11.2017р. №910/17865/17, без ПДВ ”;

платіжним дорученням №2226 від 30.03.2018р. позивач перерахував на рахунок ТОВ «Фідленс Фармінг» (ЄДРПОУ 39909892) №26000491985 в АТ “ОСОБА_1 ОСОБА_2”, МФО 380805, грошові кошти у сумі 100000,00 грн. з призначенням платежу: “Сплата згідно рішення суду від 27.11.2017р. №910/17605/17, без ПДВ ”.

За змістом витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1004095957 станом на 20.03.2018р. (а.с.48-50) за кодом ЄДРПОУ 39909892 значиться підприємство - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фідленс Фармінг», юридична адреса: 17600, Чернігівська область, Варвинський район, смт.Варва, вул.Шевченка, буд.82, кім.5Б.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1004094427 станом на 28.03.2018р. (а.с.51-53) за кодом ЄДРПОУ 39909892 в розділі «Дані про реєстраційні дії» міститься інформація про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, яка відбулась 22.03.2018р., зокрема, зміна повного найменування, зміна скороченого найменування, зміна місцезнаходження.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.

Згідно з ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Відповідно до ст.10 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань” внесені до Єдиного державного реєстру документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Так, з означених вище витягів вбачається зміна найменування підприємства на Товариство з обмеженою відповідальністю «Аленгез Фармінг» та юридичної адреси на 87500, Донецька область, м.Маріуполь, Центральний район, проспект Металургів, буд.188, кім.5Б.

На теперішній час відомості щодо припинення діяльності підприємства ТОВ «Аленгез Фармінг» (код ЄДРПОУ 39909892) у суду відсутні.

Відповідно до п.3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного Банку України від 21.01.2004р. №22, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

В якості призначення платежу, виходячи з представлених платіжних доручень, позивачем визначено оплати згідно рішень суду від 27.11.2017р. №910/17865/17, від 27.11.2017р. №910/17605/17.

Матеріали справи містять рішення господарського суду м.Києва від 27.11.2017р. по справі №910/17605/17, яким стягнуто з приватного акціонерного товариства «Агропромислова Компанія» (вул. Героїв України, 175, м. Мелітополь, Запорізька область, 72319, код 31914947) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Фідленс» (вул. Шевченка, 82, кімната 7, селище міського типу Варва, Варвинський район, Чернігівська область, 17600, код 40840881) 1189070,00 грн. боргу, 8199,74 грн. інфляційних, 17989,05 грн. судового збору.

Одночасно рішенням господарського суду м.Києва від 27.11.2017р. по справі №910/17865/17 стягнуто із Приватного акціонерного товариства «Агропромислова Компанія» (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Героїв України, будинок 175, ідентифікаційний номер 31914947) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Фідленс» (17600, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер 40840881) проценти за користування товарним кредитом в розмірі 142548 грн. 61 коп., судовий збір в розмірі 2153 грн. 23 коп.; стягнуто солідарно із Приватного акціонерного товариства «Агропромислова Компанія» (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Героїв України, будинок 175, ідентифікаційний номер 31914947) та Приватного підприємства «Вікторіа» (03039, м. Київ, проспект Голосіївський, 42, ідентифікаційний номер 35576088) проценти за користування товарним кредитом в розмірі 1000 (одна тисяча) грн.

За твердженнями позивача, що не спростовані відповідачем, грошові кошти у загальній сумі 243548,61грн. призначались Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Фідленс» (код ЄДРПОУ 40840881) згідно рішень суду від 27.11.2017р. №910/17865/17, від 27.11.2017р. №910/17605/17.

Так, листом №146 від 11.04.2018р. «Про повернення помилково перерахованих коштів» позивач просив відповідача повернути помилково перераховані кошти у сумі 243548,61 грн. згідно платіжних доручень №2177 від 28.03.2018р., №2195 від 29.03.2018р., №2196 від 29.03.2018р., №2226 від 30.03.2018р.

Означений лист скеровано на юридичну адресу відповідача 11.04.2018р., про що свідчать у копіях: опис вкладення у цінний лист, датований 11.04.2018р., фіскальний чек №б/н від 11.04.2018р., проте лист повернуто за закінченням терміну зберігання.

16.04.2018р. позивачем направлено відповідачу вимогу №152 від 16.04.2018р. про повернення помилково перерахованих коштів у сумі 243548,61 грн. за аналогічних підстав, про що свідчать у копіях: опис вкладення у цінний лист, датований 16.04.2018р., фіскальний чек №б/н від 16.04.2018р.

Проте, вимога також повернута заявнику за закінченням терміну зберігання.

Враховуючи статус сторін, характер правовідносин між ним, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

В свою чергу, договір, як підстава для виникнення кореспондуючих прав та обов’язків його сторін, може бути кваліфікований як такий за умов його укладання у розумінні ст.638 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст.180 Господарського кодексу України - досягнення у встановленій формі згоди щодо всіх істотних умов.

За таких обставин, суд дійшов висновку щодо відсутності як юридичного факту договірних відносин між сторонами щодо спірної суми.

Інших доказів, які б в установленому порядку спростовували викладені позивачем обставини відповідачем не представлено та судом не встановлено.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно, при цьому термін "майно" у контексті частини 1 статті 1212 містить у собі не тільки майно в розумінні статті 190 ЦК, але і гроші (грошові кошти).

Отже, підставою для виникнення зобов'язання за вищенаведеною нормою права є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, встановлених законом або договором.

Положення цієї статті застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Строк, протягом якого неналежний отримувач повинен повернути кошти, що помилково зараховані на його рахунок, визначений п. 6 Указу Президента України "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України" від 16.03.1995р., відповідно до якого підприємства, незалежно від форм власності, мають повертати у п'ятиденний строк платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти.

Судом встановлено, що грошові кошти перераховувалися без правової підстави, на виконання рішень господарського суду м.Києва від 27.11.2017р. №910/17865/17, від 27.11.2017р. №910/17605/17, в зв’язку з чим відповідач є неналежним отримувачем цих коштів.

Таким чином, беручи до уваги викладені вище обставини, грошові кошти в розмірі 243548,61грн., які перераховані Приватним акціонерним товариством “Агропромислова компанія” на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю “Аленгез Фармінг” у розумінні ст. 1212 ЦК України є безпідставно набутим майном та підлягають поверненню позивачу.

Відповідно до ст.13Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

З огляду на наведене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Агропромислова компанія” суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.30 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність” гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно положень ст.126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Приписами ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значення справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Позивач у клопотанні №240-Ю-1 від 09.07.2018р. просить стягнути з відповідача суму судових витрат на професійну правничу допомогу пов’язану зі справою в розмірі 16839,78 грн. та суму судових витрат за сплату судового збору в розмірі 3653,23 грн.

Інтереси позивача у даній справі представляв адвокат ОСОБА_2, який приймав участь в судових засіданнях 14.06.18р. та 04.07.18р.

В підтвердження факту надання правничої допомоги та понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 16839,78 грн., позивачем надано: копію договору про надання правових послуг адвоката №б/н від 04.06.2018р. із додатковою угодою від 03.07.2018р. до нього, копії видаткових касових ордерів від 04.06.2018р. на суму 9000,00 грн., від 09.07.2018р. на суму 3600,00 грн., копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №657 від 28.12.2007р., ордер серії ЗП №79504 від 04.06.18р. на ОСОБА_2, детальні описи послуг, наданих адвокатом, акти виконаних робіт про надання правової допомоги від 03.07.2018р., від 09.07.2018р., копії фіскальних чеків від 13.06.2018р. на суму 1345,00 грн., від 14.06.2018р. на суму 799,86 грн., від 04.07.2018р. на суму 749,92 грн., від 04.07.2018р. на суму 1345,00 грн.

Дослідивши вищезазначені документи, надані позивачем в підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу суд дійшов висновку, що представлені документи є належними доказами фактично понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12600,00грн.

Щодо витрат в підтвердження яких адвокатом ОСОБА_2 надано суду копії фіскальних чеків від 13.06.2018р. на суму 1345,00 грн., від 14.06.2018р. на суму 799,86 грн., від 04.07.2018р. на суму 749,92 грн., від 04.07.2018р. на суму 1345,00 грн. суд дійшов висновку, що вони не підтверджують факт понесення витрат саме для надання правничої допомоги по справі №905/958/18 та саме адвокатом ОСОБА_2

Таким чином, стягненню з відповідача підлягають витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 12600,00грн.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача повністю.

Керуючись ст.ст.12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 91, 123, 126, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Агропромислова компанія”, м.Мелітополь, Донецька область, до Товариства з обмеженою відповідальністю “Аленгез Фармінг”, м.Маріуполь, Донецька область, про стягнення безпідставно набутих коштів в сумі 243548,61грн., задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Аленгез Фармінг” (87500, Донецька область, м.Маріуполь, Центральний район, проспект Металургів, буд.188, кім.5Б; код ЄДРПОУ 39909892) на користь Приватного акціонерного товариства “Агропромислова компанія” (72319, Запорізька область, м.Мелітополь, вул.Героїв України, буд.175; код ЄДРПОУ 31914947) грошові кошти в сумі 243548,61грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12600,00грн., судовий збір в сумі 3653,23 грн.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Рішення складено та підписано 28.08.2018р.

Суддя М.О. Лейба