Постанова № 7607838, 29.10.2009, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-6106/09/1770

29 жовтня 2009 р. 15год. 05хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Шарапи В.М. за участю секретаря судового засідання Пилипчук В.Є. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Кухарчук Ю.І.,

відповідача: представникОСОБА_2., ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомКостопільський районний центр зайнятості

доОСОБА_1

про стягнення матеріального забезпечення на випадок безробіття , -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся в суд з позовом до громадянки ОСОБА_1 . простягнення виплаченого їй грошового забезпечення по безробіттю в сумі 2728,49 грн. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Пояснив суду, що громадянкаОСОБА_1 звернулася до районного центру зайнятості 16.12.2008р. в пошуках роботи. На підставі ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» та поданої заяви 23.12.2008р. їй було надано статус безробітної з виплатою допомоги по безробіттю. Однак, проведеною перевіркою достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітного та виплати їй матеріального забезпечення, було виявлено, що на момент звернення до РЦЗ відповідач перебувала у трудових відносинах з ДП «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» та отримувала заробітну плату в період з 10.04.2006р. по 20.01.2009р. Внаслідок умисного невиконання своїх обовязків та зловживання відповідач безпідставно отримала допомогу по безробіттю за період з 23.12.08р. по 05.06.09р. в сумі 2728,49 грн. Від добровільного повернення переплати ОСОБА_1 відмовилась. 10.08.2009р. відповідач отримала претензію з вимогою повернення безпідставно отриманих коштів по безробіттю, однак її проігнорувала та кошти не повернула. Представник позивача просить суд позовні вимоги задоволити повністю.

Відповідач та її представник позов не визнали, вважають його безпідставним та необґрунтованим. Пояснили суду, що ОСОБА_1 писала заяву про звільнення з роботи 12.12.2008 року. Однак, дана заява відсутня, а замість неї інша, яку відповідач вважає підробленою.

Відповідач посилається на те, що згідно довідки ДП «АІРТ» про середню заробітну плату (дохід) в грудні 2008 року вона працювала цілий місяць і отримала 234 грн., однак в той же час наявні в неї квитанції ГОУ ВАТ «Ощадбанк» та корінці повідомлень про проведені платежі і робочий зошит підтверджують, що вона вже з 06.12.2008 року із ДП «АІРТ» в трудових відносинах не перебувала. Отож, представник відповідача зазначила, що з часу звернення до служби зайнятості відповідач фактично у трудових відносинах не перебувала, оскільки написала заяву на звільнення, на роботу не ходила, посадові обовязки не виконувала, що підтверджується довідкою Агентства з ідентифікації від 17.07.2009 р. № 615 про середню заробітну плату Чупринської, де останнім місяцем отримання заробітної плати є грудень 2008 року, а не січень; листом-відповіддю від 22.09.2009 р. № 1050/Ч-юр Агентства з ідентифікації надісланій ОСОБА_1., де зазначено, що відповідачці у січні виплачена зарплата за листопад та грудень і компенсація за невикористану відпустку; розрахунком заробітної плати за січень 2009 року, де у першому стовпчику із назвою «місяць» навпроти 1-го місяця тобто січня зазначена компенсація за невикористану відпустку, тобто це не зарплата за січень. Також у січні виплачена заробітна плата за 11-й місяць (про що зазначено у колонці «місяць») у розмірі 65 грн. та за 12-й місяць у розмірі 234 грн.

Тому, відповідач просить суд в позові Костопільського районного центру зайнятості відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 16 грудня 2008 року ОСОБА_1 зареєструвалася в Костопільському районному центрі зайнятості, як особа, що звернулась до центру в пошуках роботи. 23.12.2008 року відповідач подала позивачу заяву, в якій зазначивши, що не є найманим працівником, договора цивільно-правового характеру не укладала, пенсію не отримує та фізичною особою-підприємцем не зареєстрована, просила надати їй статус безробітної з виплатою допомоги по безробіттю. Відповідно до вказаної заяви, 23.12.2008 року відповідачу було надано статус безробітної та призначено виплату допомоги по безробіттю.

Відповідно до повідомлення Державного підприємства «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» № 814/8-ВК від 17.07.2009 року, гр. ОСОБА_1 працювала за сумісництвом агентом з ідентифікації і реєстрації тварин. Відповідно до Наказу № 1067к від 10.04.2006 року відповідач була прийнята на роботу на умовах відрядної форми оплати праці. На підставі Наказу № 18к від 15.01.2009 року ОСОБА_1 була звільнена з роботи 20.01.2009 року за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України.

В той же час, на момент подання заяви про надання статусу безробітної та виплати допомоги по безробіттю, ОСОБА_1 відомостей, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття, не надала.

Наказом Костопільського районного центру зайнятості від 06.08.2009 року за № 65 на підставі отриманих відомостей від ДП «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» відповідачу було припинено виплату допомоги по безробіттю і знято з обліку у звязку з призначенням виплати безробітному на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

За період перебування на обліку в Костопільському районному центрі зайнятості ОСОБА_1 з 23.12.2008 року по 06.08.2009 року отримала допомогу по безробіттю в сумі 2728,49 грн.

Дані обставини підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: копією витягу з наказів Костопільського районного центру зайнятості (а.с.5), копією персональної картки безробітного (а.с.6), копією заяви про надання статусу безробітного від 23.12.2008 року (а.с.7), копією відомості Костопільського районного центру зайнятості виплат відповідачу (а.с.8), довідкою про розмір виплаченої допомоги відповідачу від 06.08.2009 року (а.с.9), копією повідомлення ДП «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» № 814/8-ВК від 17.07.2009 року (а.с.11), копією наказу № 1067к від 10.04.2006 року про прийом на роботу(а.с.16), копією наказу № 1067к від 10.04.2006 року (а.с.15), копією наказу Костопільського районного центру зайнятості № 65 від 06.08.2009 року (а.с.10).

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 року №803-XII передбачено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Згідно з п.3 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 року №803-XII до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території України на законних підставах, працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном, у фізичних осіб; самостійно забезпечуючі себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, членів кооперативів, фермерів та членів їх сімей, що беруть участь у виробництві; обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об'єднаннях; які проходять службу в Збройних Силах України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, військах внутрішньої та конвойної охорони і Цивільної оборони України, органах внутрішніх справ України, інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, альтернативну (невійськову) службу; які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах.

З аналізу норм Закону та матеріалів справи вбачається, що відповідач на момент реєстрації в Костопільському районному центрі зайнятості, отриманні статусу безробітного належала до категорії зайнятого населення і не мала права на отримання допомоги по безробіттю.

Згідно з п. 2. ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №219 від 14.02.2007 року, громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня працевлаштування (самостійного або за направленням центру зайнятості), в тому числі на сезонні роботи державної реєстрації фізичної особи - підприємця, укладення договору цивільно-правового характеру, предметом якого є діяльність, спрямована на виконання власними силами робіт, надання послуг тощо.

Відповідно до п. 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.2000 року, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Відповідно до абзацу 1 ч.3 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг стягується з безробітного внаслідок умисного невиконання ним своїх обов'язків та зловживання ними з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їхнього забезпечення та надання соціальних послуг.

07.08.2009 року Костопільський районний центр зайнятості надіслав відповідачу претензію з вимогою повернути безпідставно отримані кошти (а.с.17), однак ОСОБА_1 добровільно суму отриманої допомоги по безробіттю не сплатила.

Оскільки обставини, що виключали можливість призначення їй виплати допомоги по безробіттю та надання статусу безробітної, існували на момент її звернення до позивача із заявою про надання їй статусу безробітної з виплатою допомоги по безробіттю, то уся сума виплаченої відповідачу допомоги по безробіттю в розмірі 2728,49 грн. підлягає стягненню на користь позивача, як безпідставно одержана, починаючи з моменту призначення такої допомоги.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають до задоволення.

Заперечення відповідача до уваги судом не беруться, оскільки безпідставні, необґрунтовані належними та допустимими доказами.

Посилання відповідача на те, що вона не писала заяву про звільнення з ДП «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин», не ознайомлювалася з наказом про звільнення, уваги не заслуговують, тому що на підтвердження своїх заперечень ОСОБА_1 не надала суду будь-яких належних доказів.

Крім того, відповідач посилається на те, що вона отримала за грудень 2008 року 234 грн., тобто за 39 нормо-годин, а з її слів вона з 06.12.2008 року вже не працювала. Однак кошти, які, на її думку, вона отримала як незаконно нараховані, ОСОБА_1 не повернула та дії посадових осіб ДП «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» не оскаржила.

До того ж, відрядна форма оплата праці, за якою працювала відповідач, передбачає залежність розміру заробітної плати працівника від рівня (відсотку) виконання норми виробітку. Тобто, той факт, що ОСОБА_1 в січні 2009 року не працювала і, відповідно, не отримувала заробітної плати, що встановлено судом та не заперечується відповідачем, не є безспірним доказом припинення трудових відносин останньої з роботодавцем.

Відповідно до положень Кодексу законів про працю України припинення трудового договору це розірвання трудового договору між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, що оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу. Наказ про звільнення ОСОБА_1 виданий 15 січня 2009 року за № 18к з зазначенням дати звільнення 20 січня 2009 року. Саме з цієї дати відповідач і ДП «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» розірвали трудовий договір між собою, тому саме з 20.01.2009 року ОСОБА_1 мала право на призначення допомоги по безробіттю та надання статусу безробітної, оскільки вже не належала до категорії зайнятого населення в розумінні Закону України «Про зайнятість населення».

Тому, позовні вимоги Костопільського районного центру зайнятості про стягнення з ОСОБА_1. виплаченого їй грошового забезпечення по безробіттю в сумі 2728,49 грн. у звязку з поданням під час одержання допомоги по безробіттю неправдивих відомостей про обставини, що впливають на умови її виплати, - підлягають до задоволення.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача - ОСОБА_1 (с. Мала Любаша, Костопільський район, Рівненська область, 35009, код ЄДРПОУ (ідентифікаційний номер підприємницької діяльності) - НОМЕР_1) на користь Костопільський районний центр зайнятості (вул. Чубинського, 14, м. Костопіль, Рівненська область, 35000, р/р 37177002000705, в ГУДКУ в Рівненській області, МФО 833017, код ЄДРПОУ (ідентифікаційний номер підприємницької діяльності) - 13979391) виплачене грошове забезпечення по безробіттю в сумі 2728 (дві тисячі сімсот двадцять вісім)грн. 49коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена в повному обсязі 2 листопада 2009 року

Суддя Шарапа В.М.