Рішення № 76078108, 23.08.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 серпня 2018 р. № 814/1299/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом:ОСОБА_1, с. Акмечетські Ставки, Доманівський район, Миколаївська область, 56443 до відповідача:Міністерства оборони України, Повітрофлотський проспект, 6, м. Київ, 03168 про:визнання дій протиправними, щодо ненадання рішення; зобов'язання відповідача вичинити певні дії,

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги визнати незаконними дії Міністерства оборони України (надалі - Міністерство або відповідач) щодо ненадання рішення про призначення або про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги та зобов'язати Міністерство надати рішення.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказала, що, в порушення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» (надалі - Порядок), Міністерство не прийняло рішення за її заявою.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

До суду надійшов відзив за підписом представника Миколаївського обласного військового комісаріату (арк. спр. 60-63), який не був взятий до уваги судом, оскільки Миколаївський обласний військовий комісаріат не є відповідачем у справі.

Дослідивши письмові докази, суд

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2017 року позивач подала до Миколаївського обласного військового комісаріату (надалі - ОВК) заяву про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України від 20.11.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (надалі - Закон № 2011), а саме одноразової грошової допомоги, що призначається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, якщо смерть настала під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби (підпункт 1 пункту 2 статті 16 Закону № 2011).

Згідно з частиною 9 статі 163 Закону № 2011, порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Як вказано в пункті 10 Порядку, члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), заяви та відповідні документи.

Відповідно до пунктів 12 та 13 Порядку, призначення і виплата одноразової грошової допомоги здійснюється зокрема Міноборони (розпорядником бюджетних коштів). Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пункті 10 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк рішення про призначення або про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Таким чином, після отримання заяви позивача, керівник ОВК був зобов'язаний не пізніше 15 днів після реєстрації заяви ОСОБА_1 скласти висновок щодо виплати допомоги та подати його (разом із заявою та доданими до неї документами) відповідачу.

Листом від 25.10.2017 (арк. спр. 11) ОВК повідомив позивача про відсутність у неї права на отримання допомоги та про відсутність «… законних підстав для направлення пакету документів до Департаменту фінансів на розгляд комісії Міноборони України з питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум …».

Отже, керівник ОВК, в порушення Порядку, по-перше, не склав висновок щодо виплати допомоги, по-друге, не подав документи відповідачу.

Крім того, як повідомила ОСОБА_1, заяву та додані до неї документи ОВК їй не повернув.

Після отримання листа ОВК позивач 05.12.2017 звернулася безпосередньо до відповідача з проханням витребувати у ОВК її заяву (з додатками), розглянути заяву та прийняти рішення (арк. спр. 12-13).

Листом від 28.12.2017 (арк. спр. 14) за підписом начальника управління організаційних та соціальних виплат Департаменту фінансів Міністерство повідомило позивача про відсутність у неї права на отримання допомоги.

05.02.2018 позивач вдруге звернулася до Міністерства, зазначивши у листі про те, що, згідно з Порядком, за результатами розгляду її заяви про призначення та виплату допомоги відповідач має прийняти рішення (арк. спр. 15-16). На це звернення, а також на два наступні зазначена вище посадова особа Міністерства надала відповіді, зміст яких повністю співпадає зі змістом листа від 28.12.2017 (арк. спр. 17-18).

Докази надання Міністерством відповіді на звернення позивача від 05.03.2018, що було адресовано Міністру оборону (арк. спр. 19-20), у справі відсутні.

Наявні у справі листи ОВК та відповідача не містять відомостей про те, що подана позивачем 05.10.2017 заява та додані до неї документи не відповідають вимогам Порядку.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ані Законом № 2011, ані Порядком не передбачено можливості неприйняття Міністерством рішення за заявою особи, яка звернулася з приводу призначення та виплати одноразової грошової допомоги.

Відтак, відповідач був зобов'язаний прийняти рішення.

Незважаючи на те, що в даному випадку заяву про призначення та виплату допомоги Міністерство отримало безпосередньо від позивача, суд визнав, що відповідач мав можливість витребувати від ОВК всі необхідні для розгляду документи (включаючи висновок ОВК) та прийняти рішення, про яке неодноразово зазначала ОСОБА_1 в своїх обґрунтованих зверненнях.

На підставі викладеного суд встановив, що відповідач допустив протиправну бездіяльність (а не вчинив дії, як вказала позивач), що полягає у неприйнятті за заявою ОСОБА_1 рішення, та дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

З урахуванням обставин цієї справи суд визнав за необхідне встановити судовий контроль за виконанням рішення.

Керуючись статтями 2, 9, 19, 77, 241-243, 246, 250, 255, 263, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (с. Акмечетські Ставки, Доманівський район, Миколаївська область, 56443, РНОКПП НОМЕР_1) до Міністерства оборони України (Повітрофлотський проспект, 6, м. Київ, 03168, ідентифікаційний код 00034022) задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, що полягає у неприйнятті рішення за заявою ОСОБА_1 від 05.10.2017, що була направлена до Миколаївського обласного військового комісаріату.

3. Зобов'язати Міністерство оборони прийняти у відповідності до «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, за заявою ОСОБА_1 від 05.10.2017, що була направлена до Миколаївського обласного військового комісаріату, рішення про призначення або про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України (Повітрофлотський проспект, 6, м. Київ, 03168, ідентифікаційний код 00034022) на користь ОСОБА_1 (с. Акмечетські Ставки, Доманівський район, Миколаївська область, 56443, РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір в сумі 704,80 грн., сплачений платіжною квитанцією від 07.06.2018 № 0.0.1054120560.1.

5. Зобов'язати Міністерство оборони України протягом 1 (одного) місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили подати звіт про його виконання.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна