Ухвала суду № 76078081, 23.08.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

23.08.2018 № 814/317/18

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54003 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв,54020 провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:

« 1. Визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 починаючи з 1 січня 2016 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» №900 від 2 грудня 2015 року та Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» протиправною.

2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 80% грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2016 відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900 від 23 грудня 2015 року та статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням збільшеного розміру посадового окладу (4900 грн.), окладу за спеціальним званням (2400 грн.), надбавки за стаж служби в розмірі 50% (3650 грн.), надбавки за службу в умовах режимних обмежень в розмірі 20% (980 грн.), та премії в розмірі 1,98% (236,21 грн.) усього грошового забезпечення 12166,21 грн. 58 коп.».

До позовної заяви ОСОБА_1 додав «копію довідки ліквідаційної комісії УМВС України в Миколаївській області від 12.05.2017 для перерахунку пенсії».

Згідно з «Довідкою про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ПС № 02158 - За вислугу років» від 12.05.2017 (надалі - Довідка, арк. спр. 23), «…відповідно до частини третьої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», постанови КМУ від 15.11.2015 № 988, наказу МВС від 06.04.2016 №260, розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01 січня 2016 р., за посадою ЗАСТУПНИК НАЧАЛЬНИКА ГУМВС УКР. В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛ. становить: 12 166,21 грн.».

Складові у Довідці співпадали зі складовими, які ОСОБА_1 вказав у позові.

Рішенням від 10.05.2018 (арк. спр. 41-44) суд позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив повністю, зокрема зобов'язавши Управління «… провести ОСОБА_1 … перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.01.2016, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900 від 23.12.2015; статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, те деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992; довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Миколаївській області ПС № 02158 від 12.05.2017 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2016 …».

09.08.18 позивач звернувся до суду із «Заявою про ухвалення додаткового рішення та визначення способу і строку його виконання» (надалі - Заява, арк. спр. 53-56), в якій просив суд ухвалити додаткове судове рішення «… щодо п.3 результативної частини рішення: «Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 80% грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2016 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900 від 23 грудня 2015 року та статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»».

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 вказав, що відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача відповідно до зазначених вище складових грошового забезпечення, але із застосуванням коефіцієнту 70%, підтвердженням чого є лист Управління від 30.07.2018 № 2686-С-07 (арк. спр. 57-58), розпорядження відповідача про перерахунок пенсії станом на 1 квітня 2018 року (арк. спр. 61), розпорядження відповідача про перерахунок пенсії станом на 1 липня 2018 року (арк. спр. 62). На думку позивача, відповідач не мав законних підстав зменшувати коефіцієнт (80%), що був визначений при призначенні пенсії.

При вирішенні заяви ОСОБА_1 суд виходив з такого.

Підставою для адміністративного позову стала протиправна бездіяльність Управління, що полягала у непроведенні перерахунку розміру пенсії, на який позивач мав право в зв'язку із збільшенням складових грошового забезпечення. Спору між сторонами щодо того, який коефіцієнт має застосовуватися при проведенні перерахунку, не було.

З урахуванням висновку про наявність у позивача права на отримання з 1 січня 2016 року пенсії у більшій сумі (при цьому збільшення було пов'язано саме зі зміною складових грошового забезпечення), суд прийняв рішення про задоволення позовних вимог, яким зобов'язав відповідача провести відповідні перерахунок та виплату.

Як вказано у частині першій статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї з позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Оскільки викладені позивачем у Заяві обставини не є підставами для ухвалення додаткового рішення, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні.

Проте, виходячи зі змісту Заяви та доданих документів (зокрема листа Управління від 30.07.2018 № 2686-С-07), відповідач, на виконання рішення суду від 10.05.2018, з посиланням на статтю 13 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі - Закон № 2262) в редакції Закону України від 27.03.2014 № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» (надалі - Закон № 1166), здійснив перерахунок з урахуванням того, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Відповідно до протоколу про призначення пенсії від 26.05.2014 (арк. спр. 59), пенсію позивачу було призначено з 22.03.2014, при цьому основний розмір пенсії було визначено на рівні 80% грошового забезпечення.

Встановлення з 01.04.2014 (дата набрання чинності Законом № 1166) норми, згідно з якою максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 13 Закону № 2262, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення, не впливає на порядок проведення перерахунку пенсії позивача, що Управління мало провести відповідно до рішення суду.

Цим рішенням суд зобов'язав відповідача провести перерахунок та виплату на підставі зокрема статті 63 Закону № 2262, частиною четвертою якої встановлено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Нові обмеження максимального розміру пенсії, що встановлені Законом № 1166, не розповсюджуються на пенсію, яку отримує позивач, оскільки мають застосовуватися при призначенні пенсії, а не при здійсненні перерахунку її розміру.

Як свідчать додані до Заяви документи, Управління, виконуючи рішення суду, хибно сприйняло його зміст, наслідком чого стала невідповідність проведеного перерахунку доводам, що містяться в мотивувальній частині рішення, та висновкам, викладеним у його резолютивній частині.

На підставі викладеного суд встановив наявність необхідності у роз'ясненні судового рішення.

Керуючись статтями 241, 243, 248, 252, 253, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення відмовити.

2. Роз'яснити, що встановлений пунктом 3 резолютивної частини рішення від 10.05.2018 обов'язок Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 має виконуватися на підставі довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Миколаївській області ПС № 02158 від 12.05.2017 та з урахуванням того, що основний розмір пенсії складає 80 (вісімдесят) процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна