Рішення № 76078072, 23.08.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 серпня 2018 р. № 814/1427/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1,57232 до відповідача:Генеральної прокуратури України, вул. Різницька, 13/15, м. Київ, 01011 про:визнання неправомірною бездіяльності; зобов'язання вчинити певні дії,

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:

1. Визнати неправомірною бездіяльність Генеральної прокуратури України (надалі - відповідач) щодо ненадання документів, що запитуються позивачем у його заяві від 15.05.2018.

2. Зобов'язати Відповідача надати всі документи (завірені належним чином копії) поданих та/або виданих на ім'я ОСОБА_1, які були вилучені в батальйоні «Донбас» з військової частини 3027 та Головного Управління НГУ, які стосуються зарахування ОСОБА_1 до складу батальйону «Донбас» та військової частини 3027, в тому числі, але не обмежуючись цим, але обов'язково:

- рапорт про зарахування до батальйону «Донбас», складений 1-2 серпня 2014 року;

- рапорт при прийняття до лав НГУ, складений в м. Курахів Донецької області орієнтовно 10-15 серпня 2014 року за місцезнаходженням батальйону «Донбас» під час візиту офіцерів відділу кадрів військової частини 3027 та Головного Управління НГУ;

- заяву про зарахування до військової частини, завізовану командиром роти.

Відповідно до викладеного у позові, бездіяльність відповідача порушує право позивача на соціальне забезпечення та позбавляє права на пенсійне забезпечення. Так, ОСОБА_1 зазначив, що з приводу отримання зазначених документів він звернувся до Головного Управління НГУ та військової частини 3027, однак «… йому у видачі таких документів було відмовлено та повідомлено, що документи вилучені військовою прокуратурою України …». Заяву позивача від 15.05.2018 з приводу надання документів відповідач залишив без задоволення.

З урахуванням того, що додані до позовної заяви документи не містили відомостей про викладені у позові обставини, ухвалою про відкриття провадження у справі суд зобов'язав позивача надати докази на підтвердження факту його звернення до Головного управління Національної гвардії України та військової частини 3027 і отримання інформації про вилучення документів військовою прокуратурою.

Ухвалу суду позивач не виконав.

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши у відзиві таке. Генеральна прокуратура України, відповідно до Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян», та на підставі затвердженої наказом Генеральної прокуратури України від 20.12.2017 № 347 «Інструкції про порядок розгляду звернень і запитів та особистого прийому громадян в органах прокуратури України», організувала розгляд заяви позивача, що надійшла до відповідача 18.05.2018, і 01.06.2018 повідомила ОСОБА_1 про результати розгляду.

Дослідивши письмові докази, суд

В С Т А Н О В И В:

15.05.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою, що містила прохання надати Головній військовій прокуратурі «… доручення провести пошук і у випадку виявлення надіслати … документи …» (арк. спр. 11, 12).

Листом від 21.05.2018 № 10/1/3-р за підписом начальника відділу Головної військової прокуратури заяву позивача для організації розгляду та надання відповіді було направлено заступнику військового прокурора Центрального регіону України, про що позивач був повідомлений (арк. спр. 13).

Листом від 23.05.2018 № 04/1-1687 вих.-18 за підписом начальника відділу військова прокуратура Центрального регіону України повідомила позивача про те, що його заяву направлено за належністю військовому прокурору Київського гарнізону (арк. спр. 14).

Листом від 01.06.2018 № 15/5981 вих.18 перший заступник військового прокурора Київського гарнізону повідомив позивача про те, що зазначені у його заяві документи військовою прокуратурою Київського гарнізону не вилучались (арк. спр. 26).

Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами спростовано доводи позивача про бездіяльність відповідача під час розгляду заяви ОСОБА_1 від 15.05.2018.

Як зазначено у відзиві, «… будь-якої достовірно встановленої інформації щодо вилучення у ході розслідування кримінальних проваджень військовими прокурорами гарнізонів та регіонів документів з військової частини 3027 НГУ не було …».

У наданому позивачем листі Головного управління Національної гвардії України від 23.05.2018 № 27/7-К-72-Аз (арк. спр. 15) відсутня інформація про вилучення документів.

За таких обставин, твердження про те, що у відповідача існував обов'язок надати позивачу вищевказані рапорти та заяву, суд визнав безпідставними.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 9, 12, 19, 77, 241-246, 250, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 57232, РНОКПП НОМЕР_1) до Генеральної прокуратури України (вул. Різницька, 13/15, м. Київ, 01011, ідентифікаційний код 00034051) відмовити.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна