Постанова № 7607713, 14.10.2009, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-4745/09/1770

14 жовтня 2009 р. 14год. 45хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Боймиструка С.В. при секретарі судового засідання Бодряшкіній Ю.К. та за участю сторін і інших осіб, які беруть участь у справі від:

позивача:Голуб В.А., Бродовський В.І.;

відповідача:Оніщук В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автошлях"

до відповідачаДержавної податкової інспекції у м. Рівне

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,–

ВСТАНОВИВ:

          Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю “Автошлях” –звернувся із позовною заявою, відповідно до якої просить скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Рівне № 0004262342/0/23-121 від 30.12.2009 року.

          До початку судового засідання Товариство з обмеженою відповідальністю “Автошлях” подано заяву про збільшення позовних вимог.

Відповідно до заяви про збільшення позовних вимог позивач просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Рівне № 0004262342/0/23-121 від 30.12.2008 року, № 0004262342/1/23-121 від 30.01.2009 року, № 0004262342/2/23-121 від 02.04.2009 року, № 0004262342/3/23-121 від 16.06.2009 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, свої вимоги заявник обґрунтовує наступним.

Згідно п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 283/97-ВР від 22.05.1997 року (із наступними змінами та доповненнями): –валові витрати виробництва та обігу –сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податків для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У відповідності з актом перевірки, оплата послуг нотаріуса проведена на підставі виставленого рахунку-фактури № 295 від 24.12.2007 року на суму 18470 грн. 58 коп.. У даному випадку відповідальність за зміст та обсяг господарської операції, правильність оформлення первинного документу несе посадова особа –приватний нотаріус Онофрейчук С.Й. за наведених обставин позивач вважає, що підприємство правомірно оплатило нотаріальні послуги на підставі виставленого рахунку та віднесло суму оплати до валових витрат.

Позивач більше 8 років постійно і регулярно здійснює підприємницьку діяльність з реалізації щебеневої продукції для отримання прибутку. При здійсненні такого виду господарської діяльності необхідно проводити аналіз відібраних проб і зразків щебеневої продукції, перевірку відповідності продукції вимогам державних стандартів і сертифікатам виробників. Саме для зберігання відповідного обладнання, відібраних та перевірених зразків щебеневої продукції та проведення зазначених операцій використовуються складські приміщення. За таких обставин висновок відповідача про те, що оренда приміщення для використання складу безпосередньо не приводить до отримання доходу і витрати по оренді таких приміщень не можна відносити до складу валових витрат, не ґрунтується на нормах чинного податкового законодавства.

Особливості визначення складу витрат платника податку у разі сплати процентів за борговими зобов’язаннями врегульовані пп. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 283/97-ВР від 22.05.1997 року (із наступними змінами та доповненнями), за яким до складу валових витрат відноситься будь-які витрати, що пов’язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов’язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв’язку з веденням господарської діяльності платника податку. Основним видом діяльності позивача є оптова торгівля будівельними матеріалами, а тому сплачені для Товариства з обмеженою відповідальністю “Перун” авансові платежі в рахунок поставок щебеню та цегли безпосередньо пов’язані з основним видом діяльності підприємства та включаються до валових витрат.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив, надав пояснення, які повністю співпадають з позицією, що викладена в запереченнях проти позову. Просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, розглянувши письмові заперечення відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з огляду на таке.

Державною податковою інспекцією у місті Рівне була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

За наслідками перевірки складено акт “Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “Автошлях” (код за ЄДРПОУ 31299400) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2008 року ” № 1721/23-100/31299400 від 18.12.2008 року.

Перевіркою встановлення порушення Товариством з обмеженою відповідальністю “Автошлях” п. 1.32 ст. 1, п. 5.1 ст. 5, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств ”№ 283/97-ВР від 22.05.1997 року (із наступними змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся на загальну суму 31883 грн. 00 коп., у тому числі за ІІ півріччя 2007 року у сумі 15833 грн. 00 коп. (за ІІІ квартал 2007 року у сумі 3530 грн. 00 коп., за ІV квартал 2007 року у сумі 12303 грн. 00 коп.) та зменшено від’ємне значення об’єкта оподаткування (збиток) за І півріччя 2008 року у сумі 4098 грн. 00 коп. та донараховано податку на прибуток за І-е півріччя 2008 року у сумі 16050 грн. 00 коп., а саме: за І квартал 2008 року у сумі 5773 грн. 00 коп., за ІІ квартал 2008 року у сумі 10277 грн. 00 коп..

За результатами планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Державною податковою інспекцією у місті Рівне винесено податкове повідомлення-рішення № 0004262342/0/23-121 від 30.12.2009 року.

Позивач не погодившись з винесеним відповідачем податковим повідомленням-рішенням № 0004262342/0/23-121 від 30.12.2009 року здійснив його адміністративне оскарження до Державної податкової інспекції у місті Рівне, Державної податкової адміністрації в Рівненській області, Державної податкової адміністрації України. За наслідками адміністративного оскарження (в якому –скарги позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення –без змін) Державною податковою інспекцією у місті Рівне було виставлено відповідно податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Рівне № 0004262342/1/23-121 від 30.01.2009 року, № 0004262342/2/23-121 від 02.04.2009 року, № 0004262342/3/23-121 від 16.06.2009 року.

Щодо посилань позивача, що оплата послуг нотаріуса, яка була проведена на підставі виставленого рахунку-фактури № 295 від 24.12.2007 року на суму 18470 грн. 58 коп. та щодо відповідальності за зміст та обсяг господарської операції, правильності оформлення первинного документу несе посадова особа –приватний нотаріус Онофрейчук С.Й. є необґрунтованими та не підлягають задоволенню з наступних підстав.

          Перевіркою проведеною відповідачем встановлено, що в грудні 2007 року Товариством з обмеженою відповідальністю “Автошлях” було продано основні засоби, нежитлові приміщення площею 152,8 м. кв., а саме приміщення першого поверху, що становить 38/100 ідеальних частки і знаходиться за адресою: місто Рівне, вулиця Кавказька, будинок № 5 – фізичній особі Берташу Василю Михайловичу (код 2228703951).

          Продаж вчинено за домовленістю між Сторонами і сума оплати становить 747600 грн. 00 коп. (в т.ч. ПДВ 124600 грн. 00 коп.).

          Відповідно до п. 10 Договору купівлі-продажу усі витрати за оформлення та складання цього договору Сторони несуть порівну. Однак, Товариство з обмеженою відповідальністю “Автошлях” в грудні 2007 року до складу валових витрат віднесено всю суму за посвідчення даного договору на підставі рахунку-фактури № 295 від 24.12.2007 року на суму 18470 грн. 58 коп., в якому зазначено за посвідчення договору купівлі-продажу.

          У відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 283/97-ВР від 22.05.1997 року (із наступними змінами та доповненнями): валові витрати виробництва по обігу визначаються як сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній, або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

          Представником позивача –директором Товариства з обмеженою відповідальністю “Автошлях” Бродовським В.І. – у судовому засіданні з даного питання дано пояснення, що йому невідомо, яку саме суму він повинен був сплатити, через незнання чинного законодавства України, а тому відповідачем правомірно встановлено, що загальна сума завищених витрат по вищевказаній операції склала 9235 грн. 29 коп. відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 283/97-ВР від 22.05.1997 року (із наступними змінами та доповненнями).

Щодо посилань позивача відносно того, що він при здійсненні господарської діяльності проводить аналіз відібраних проб і зразків щебеневої продукції, перевірку відповідності продукції вимогам державних стандартів і сертифікатам виробників і саме для зберігання відповідного обладнання, відібраних та перевірених зразків щебеневої продукції та проведення вищезазначених операцій використовуються складські приміщення, а тому витрати, що пов’язані з орендою таких приміщень відноситься до складу валових витрат, то такі вимоги підлягають задоволенню, а податкові повідомлення-рішення № 0004262342/0/23-121 від 30.12.2008 року, № 0004262342/1/23-121 від 30.01.2009 року, № 0004262342/2/23-121 від 02.04.2009 року, № 0004262342/3/23-121 від 16.06.2009 року в цій частині донарахування основного платежу та штрафних санкцій – нечинними, з наступних підстав.

Як було встановлено судом, між позивачем (Орендар) та Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Рівненській області (Орендодавець) було укладено договір оренди державного майна № 633-2007 від 28.12.2007 року, відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строки платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно: нежитлові підвальні приміщення площею 166,2 кв. м., розташовані у будівлі, що знаходиться по вулиці Кавказька, будинок № 5 у місті Рівне. Майно згідно з вищевказаним договором передається в оренду для розміщення складу. Сума орендної плати, яка перерахована Регіональному відділенню Фонду державного майна України в Рівненській області за березень-червень 2008 року становить 8339 грн. 56 коп..

У відповідності до п. 1.32 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 283/97-ВР від 22.05.1997 року (із наступними змінами та доповненнями) –господарська діяльність –будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 283/97-ВР від 22.05.1997 року (із наступними змінами та доповненнями) –до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Позивач постійно і регулярно здійснює підприємницьку діяльність з реалізації щебеневої продукції для отримання прибутку. При здійсненні такого виду господарської діяльності необхідно проводити аналіз відібраних проб і зразків щебеневої продукції, перевірку відповідності продукції вимогам державних стандартів і сертифікатам виробників. Саме для зберігання відповідного обладнання, відібраних та перевірених зразків щебеневої продукції та проведення зазначених операцій використовуються складські приміщення.

За таких обставин висновок відповідача про те, що оренда приміщення для використання складу безпосередньо не приводить до отримання доходу і витрати по оренді таких приміщень не можна відносити до складу валових витрат, не ґрунтується на нормах чинного податкового законодавства.

Щодо посилань позивача, що сплачені для Товариства з обмеженою відповідальністю “Перун” авансові платежі в рахунок поставок щебеню та цегли безпосередньо пов’язані з основним видом діяльності підприємства та включаються до валових витрат є необґрунтованими та не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено актом перевірки № 1721/23-100/31299400 від 18.12.2008 року в перевіряємому періоді Товариством з обмеженою відповідальністю “Автошлях” заключений договір з Відкритим акціонерним товариством Акціонерним банком “Укргазбанк” (Рівненська філія) № 40/07/К від 23.08.2007 року на відкриття відновлюваної кредитної лінії з загальним лімітом 1100000 грн. 00 коп. на поповнення обігових коштів з відсотковою ставкою 17,5 річних.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Автошлях” суму отриманих кредитних коштів перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю “Перун” (за цеглу та щебеневу продукцію в ІІ півріччі 2007 року у сумі 950000 грн. 00 коп. та в І півріччі 2008 року у сумі 845000 грн. 00 коп.).

Товарно-матеріальності цінності Товариством з обмеженою відповідальністю “Автошлях” від Товариства з обмеженою відповідальністю “Перун” не отримувались.

Товариством з обмеженою відповідальністю “Перун” у грудні 2007 року повернуло кошти на розрахунковий рахунок Товариству з обмеженою відповідальністю “Автошлях”: 27.12.2007 року у сумі 250000 грн. 00 коп., 28.12.2007 року у сумі 67000 грн. 00 коп., 28.12.2007 року у сумі 100000 грн. 00 коп., 28.12.2007 року у сумі 200000 грн. 00 коп., 28.12.2007 року у сумі 300000 грн. 00 коп., 29.12.2007 року у сумі 83000 грн. 00 коп..

Аналогічна операція була проведена в лютому 2008 року.

Як встановлено перевіркою та не спростовується представниками позивача на підприємстві рахується дебіторська заборгованість у сумі 850000 грн. 00 коп. перед Товариством з обмеженою відповідальністю “Перун” .

Пунктом 1.32 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 283/97-ВР від 22.05.1997 року (із наступними змінами та доповненнями) передбачено, що господарська діяльність, це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

У відповідності з п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 283/97-ВР від 22.05.1997 року (із наступними змінами та доповненнями) –валові витрати виробництва по обігу визначаються як сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній, або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг) які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використування у власній господарській діяльності.

Товариством з обмеженою відповідальністю “Автошлях” суму отриманих кредитних коштів перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю “Перун”, товарно-матеріальних цінностей не отримано та частково отримало повернуті грошові кошти на свій розрахунковий рахунок, тому відсотки за користування кредитними коштами (в розмірі 17,5 % річних) по вищевказаних операціях не відносяться до складу валових витрат по рядку 04.13 Декларацій “інші витрати” в сумі –114 058 грн. 00 коп. відповідно до п. 1.32 ст. 1, п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 283/97-ВР від 22.05.1997 року (із наступними змінами та доповненнями).

За таких обставин, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 160–163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,–

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити частково.

2.          Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне №0004262342/0/23-121 та №0004262342/1/23-121 від 30.12.2008 р., № 0004262342/2/23-121 від 02.04.2009 р., №0004262342/3/23-121 від 16.06.2009 р. в частині донарахування основного платежу в сумі 2084 грн. 89 коп. та штрафної санкції в сумі 1042,44 грн.

3.          Присудити з Державного бюджету на користь позивача –Товариства з обмеженою відповідальністю "Автошлях" (вул. 16 Липня, 10, м. Рівне, 33028) понесені судові витрати: судовий збір в сумі 1(одна) грн. 70 коп. та витрати на правову допомогу в сумі 300 (триста) грн.

4.          В задоволенні решти позовних вимог,–відмовити за безпідставністю.

5.          Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядок і строки, передбачені ст. 186 КАС України. Заяву про апеляційне оскарження може бути подано протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після апеляційного розгляду справу.

Суддя                                         Боймиструк С.В.

Постанова складена в повному обсязі "16" жовтня 2009 р.