Ухвала суду № 76076691, 25.08.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/32641/18

Провадження № 1-кс/761/22238/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2018 року м.Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва Головчак М.М., за участю секретаря Савенко О.І., прокурора Захарченко В.В., захисника адвоката Храпач С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві залі суду клопотання слідчого Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції України у місті Києві Васильченка М.І., яке погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури №10 Ломагою А.А., внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100100009054 від 22 серпня 2018 року, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, Українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.186 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції України у місті Києві Васильченка М.І. погоджене з прокурором Київсько місцевої прокуратури №10 Ломагою А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4.

На обґрунтування клопотання зазначено, що 23.08.2018 ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч.2 ст.186 КК України, вказане кримінальне правопорушення вчинене за таких обставин.

ОСОБА_4, 22 серпня 2018 року, приблизно о 19-00 год., перебуваючи разом з невстановленою особою неподалік будинку № 9/10, по вулиці Лук'янівській в місті Києві, підчас зближення з ОСОБА_5, зупинився та вихопив у нього з руки належний останньому мобільний телефон Apple iPhone 5s вартістю 3000 гривень, тим самим відкрито заволодів чужим майно, після чого здійснив замах в бік ОСОБА_5 металевою частиною арматури, піднявши її над собою та висловив погрозу застосування насильства що не є небезпечним для життя чи здоров'я особи відносно ОСОБА_5

Після цього, ОСОБА_4, відкрито заволодівши мобільний телефон Apple iPhone 5s належний ОСОБА_5, з місця вчинення кримінального правопорушення втік, а викраденим розпорядився на власний розсуд.

На думку слідчого, існують підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, та вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

У судовому засіданні прокурор наполягав на задоволенні клопотання з наведених у ньому підстав.

Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, наполягаючи на тому, щ опропущенні строки для звернення до слідчого судді з таким клопотанням.

Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов висновку про таке.

У провадженні СВ Шевченківського УП ГУНП в м. Києві, перебуває кримінальне провадження № 12018100100009054 від 22 серпня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.

Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування наступних складових:

-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;

-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;

-чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» останній наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Отже на початковій стадії розслідування, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як під час формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_4 ознак інкримінованого злочину.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя приймає до уваги, що Європейський Суд з прав людини у справі «В. проти Швейцарії» зазначив, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв'язків з державою, у якій його переслідують.

Керуючись наведеним, слідчий суддя вважає, що на користь існування наведеного ризику свідчить відсутність у ОСОБА_4 тих вагомих стримуючих факторів, які б могли зупинити підозрюваного від вчинення дій з метою переховування, зокрема, міцних соціальних зв'язків, постійного місця роботи.

Крім того, характер інкримінованого підозрюваному ОСОБА_4 злочину, який вчинений з погрозою застосування насильства свідчить про наявність достатніх підстав для критичної оцінки моральних якостей останнього, що підтверджує ймовірність свідомої не процесуальної поведінки підозрюваного.

Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його можливого затримання, з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

Крім того, враховуючи, що інкримінований злочин вчинений з корисливих мотивів, що ОСОБА_4 офіційного та стабільного джерела коштів не має, не виключено, що з метою отримання доходу, підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, тому вказаний ризик є достатньо високим.

Водночас, стороною обвинувачення не надано даних на підтвердження ризику, що підозрюваний може здійснити незаконний вплив на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.

У силу ст.178 КПК слідчий суддя враховує вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, його репутацію, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому діяння.

Відповідно до ч.2 ст.183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Санкція ч. ст.186 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_4 передбачає позбавлення волі на строк до шести років.

Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Частиною 3 статті 183 КПК передбачено обов'язок слідчого судді визначити розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Визначаючи відповідно до вимог ч.4 ст. 183 КПК розмір застави, слідчий суддя вважає, що застава у межах, передбачених п.2 ч.5 ст.182 КПК, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції України у місті Києві Васильченка М.І., яке погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури №10, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100100009054 від 22 серпня 2018 року, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту проголошення ухвали, 11 год.45 хв. 25 серпня 2018 року.

Строк дії ухвали - до 11 год. 45 хв. 25 вересня 2018 року.

Одночасно визначити розмір застави у межах 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 35 240 ( тридцять п'ять тисяч двісті сорок ) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУДСА в місті Києві, ЄДРПОУ : 26268059, МФО 820172, Банк : Державна казначейська служба України м.Київ р/р37318005112089.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати на виклики до слідчого, прокурора та суду, не відлучатись із населеного пункту, де він зареєстрований та проживає АДРЕСА_1, здати на зберігання слідчому свій паспорт(паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 11 год. 45 хв. 25 жовтня 2018 року.

Роз'яснити підозрюваному,що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Київського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у Київській області.

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов»язаний виконувати покладені на нього обов»язки, пов»язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким,до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва прокурором, підозрюваним, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя: Головчак М.М.