Рішення № 76075931, 14.08.2018, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/166/18

Провадження № 2/743/138/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2018 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді СТАШКІВА В.Б.,

за участю секретаря судових засідань НЕРУС Н.І.,

розглянувши в спрощеному провадженні в смт. Ріпки в залі суду, справу

за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»

до ОСОБА_2

про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позиції позивача та відповідача, їх заяви (клопотання), інші процесуальні дії у справі.

АТ КБ «ПриватБанк» (до зміни ПАТ КБ «ПриватБанк») звернувся до суду з названим позовом до ОСОБА_3, в якому просив стягнути з останнього заборгованість в розмірі 17 424 грн. 36 коп. та відшкодувати сплачений судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог Банк зазначав, що відповідач підписав Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» 13.04.2012 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. ОСОБА_3 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг складає між ним та Банком договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві. Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. При порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 гривень + 5% від суми позову. Вказує, що ОСОБА_3 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 31.12.2017 року виникла заборгованість в сумі 17424 грн. 36 коп., яка складається з наступного:

- 290 грн. 81 коп. - тіло кредиту;

- 12427 грн. 63 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 3400 грн. - заборгованість за пенею та комісією;

- 500 грн. - штраф (фіксована частина);

- 805 грн. 92 коп. - штраф (процентна складова).

Представник позивача в судове засідання не з'явився, в письмовому клопотанні просив справу розглядати у його відсутність, просить позовні вимоги задовольнити, з підстав зазначених в позові, не заперечуючи проти заочного розгляд справи.

ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В матеріалах справи наявна заява відповідача про застосування позовної давності, де останній просив саме за пропуском строків позовної давності відмовити в позові.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 13.04.2012 року між АТ КБ "ПриватБанк" (на той час ПАТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір шляхом підписання сторонами анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, згідно якої отримав картку «Універсальна. 30 днів пільгового періоду».

Згідно із вказаною анкетою-заявою ОСОБА_3 своїм підписом підтвердив, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ними та банком договір про надання банківських послуг; ознайомився і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді; зобов'язався виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті Приватбанку.

Відповідно до зазначеного кредитного договору ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 300 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Таким чином, позивач свої зобов'язання за вказаним договором виконав, надавши відповідачці картку з установленим лімітом кредитної лінії.

Відповідно до п. 1.1.2.5 Умов та Правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 06.03.2010 № СП-2010-256 (далі по тексту - Правила), клієнт зобов'язаний погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

Пунктом 1.1.5.1. Правил передбачено, що сторони несуть відповідальність за належне виконання своїх обов'язків згідно законодавства України і умовам публічного договору, Договору.

Пунктом 1.1.5.20. Правил встановлено, що при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених даним договором, більш ніж на 30 днів, клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн (в еквіваленті 500 грн по кредитним картам, відкритими у валюті USD) + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту, з урахуванням нарахованих і прострочених відсотків і комісій.

Карта діє до останнього дня місяця, вказаного на лицьовій стороні карти, включно. По закінченню строку дії відповідна карта подовжується банком на новий строк (шляхом надання клієнту карти з новим строком дії), за зверненням клієнта в банк, згідно з діючими тарифами (п. 2.1.1.2.11., 2.1.1.12 Правил).

Відповідно до п.п. 2.1.1.5.5., 2.1.1.7.6. Правил позичальник зобов'язаний погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, також оплачувати комісії на умовах, передбачених укладеним договором. При порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5 % від суми заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих і прострочених відсотків і комісій.

З розрахунку заборгованості за договором № б/н від 13.04.2012 року, вбачається, що станом на 31.12.2017 року ОСОБА_3 має заборгованість за кредитом в сумі 17 424 грн. 36 коп., яка складається з наступного:

- 290 грн. 81 коп. - заборгованість по кредиту;

- 12427 грн. 63 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 3400 грн. - заборгованість за пенею та комісією.

Крім того, згідно вказаного розрахунку останній нараховані штрафні санкції відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, а саме:

- 500 грн. - штраф (фіксована частина);

- 805 грн. 92 коп. - штраф (процентна складова).

Джерела права застосовані (не застосовані) судом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства (ст. 526 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 614 ЦК України).

Згідно ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. ст. 1049, 1050 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Згідно зі статтею 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Частинами 3, 4 статті 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Європейський суд з прав людини в своїй практиці зазначав, що:

- «право на суд» та право на доступ до суду не є абсолютним воно може підлягати легітимним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом «строки давності» (п.п. 51-52 рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»);

- «строки давності» полягають в законному праві правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення (п. 570 рішення від 20 вересня 2011 року у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»);

- «строки давності» слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (п. 137 рішення від 09.01.2013 року у справі «Олександр Волков проти України»).

Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постановах № 6-14цс14 від 19.03.2014, № 6-134цс14 від 01.10.2014, відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Оцінка суду.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 належним чином не виконує обов'язки щодо сплати кредиту та процентів за користування кредитом, суд знаходить, що з останнього на користь АТ КБ «ПриватБанк» слід стягнути: заборгованість за кредитом в сумі 290 грн. 81 коп. та заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 12 427 грн. 63 коп., задовольнивши позов в цій частині.

Враховуючи те, що позивач нарахував відповідачу штрафні санкції відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. штраф (фіксована частина) та 805 грн. 92 коп. штраф (процентна складова) та одночасно 3 400 грн. заборгованості за пенею та комісією, те, що за положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, те, що відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, суд приходить до висновку, що їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

При вирішенні питання про стягнення одного із видів неустойки, а саме або штрафних санкцій в сумі 1 305 грн. 92 коп. коп., або 3 400 грн. заборгованості за пенею та комісією, то суд виходить з того, що в розрахунку заборгованості в одній колонці зазначена сума комісії та пені. Однак із розрахунку не вбачається за яку кількість днів розрахована пеня, скільки в цій сумі саме пені, а скільки комісії, то 3 400 грн. заборгованості за пенею та комісією не підлягає стягненню з відповідача тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене в сукупності, те, що сума позову зменшилась на 3 400 грн., суд знаходить, що з ОСОБА_3на користь АТ КБ "ПриватБанк" слід стягнути штрафні санкції відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: а саме 500 грн. штрафу (фіксована частина), 635 грн. 82 коп. штрафу (процентна складова).

Під час розгляду справи ОСОБА_3 зроблено заяву про застосування до спірних правовідносин наслідків спливу строків позовної давності.

Враховуючи термін дії картки 07/16, що позивач звернувся до суду 11.02.2018 р. тому звернення до суду мало місце в межах строку позовної давності.

Керуючись ст.ст. 3, 11, 13, 15, 16, 256-260, 264, 525, 526, 530, 536, 551, 559, 614, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 76, 141, 259, 263, 265, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» (01001, м.Київ, вул. Грушевського, 1-д, КОД ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111 - погашення заборгованості та судових витрат, МФО 305299) заборгованість за договором б/н від 13.04.2012 року, станом 31.12.2017 року, а саме:

- 290 грн. 81 коп. - заборгованість за кредитом;

- 12 427 грн. 63 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

та нараховані штрафні санкції відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:

- штраф (фіксована частина) в сумі 500 грн.;

- штраф (процентна частина) в сумі 635 грн. 92 коп..

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Ріпкинський районний суд Чернігівської області до апеляційного суду Чернігівської області, протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Головуючий В.Б.Сташків

Повний текст рішення виготовлено

та підписано 14 серпня 2018 року.