Ухвала суду № 76075330, 16.08.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/550/18 Справа № 704/1603/17 Категорія: ч.2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5з участю прокурораОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

захисника Токар.О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Звенигородського районного суду Черкаської області від 19 квітня 2018 року, яким

ОСОБА_7

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого: 1) 14 червня 2006 року Тальнівським районним судом Черкаської області за ч. 2 ст.121 КК України до 7 років позбавлення волі; 17 грудня 2010 року по постанові Придніпровського райсуду м. Черкаси від 08 грудня 2010 року, звільнений від подальшого відбуття покарання умовно-достроково з не відбутим строком 2 роки 12 днів,

засуджено за ч.2 ст. 15 ч.1 115 КК України до 7 (семи) років позбавлення волі.

Запобіжний захід у виді тримання ОСОБА_7 під вартою, залишений в силі до набрання вироком законної сили.

Початок строку відбування покарання рахується з часу обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме з 17.09.2017 року.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Процесуальні витрати на залучення експертів становлять: за виконання судово-дактилоскопічної експертизи №1/2493 від 10.11.2017 року - 865,90 грн. (том 1 а.с. 133); за виконання судово - імунологічної експертизи №2/2501 від 16.11.2017 року - 2825,68 грн. (том 1 а.с. 193); за виконання судово-імунологічної експертизи №2/2502 від 10.11.2017 року - 1338,48 грн. (том 1 а.с. 205). Загальні витрати на залучення експертів становлять 5030,06 грн., які стягнуті з ОСОБА_7 в доход Держави.

Вирішена доля речових доказів, відповідно до положень ст.ст. 100 КПК України,

в с т а н о в и л а :

Згідно вироку суду ОСОБА_7 визнаний винним та засуджений за те, що 17 вересня 2017 року близько 20 години, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись на подвір’ї домоволодіння ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, що розташоване в с.Криві Коліна по вулиці Богдана Хмельницького, 8, Тальнівського району, Черкаської області, де після переслідування з метою вбивства наздогнав свою повнокровну сестру ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_6, з якою перед цим на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник конфлікт по місцю проживання останньої у вищезазначеному населеному пункті по вулиці Богдана Хмельницького, 7, незаконно, протиправно, умисно, з мотивів помсти за висловлювання ОСОБА_9 на адресу ОСОБА_7 під час конфлікту вимоги припинити неправомірні дії, повалив ОСОБА_9 на земляне покриття подвір’я, наніс їй декілька ударів руками в область голови, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді садна перенісся, синця над лівою бровної, які згідно висновку судово-медичної експертизи №05- 7-01/882 від 02 листопада 2017 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, після чого кухонним ножем, якого на початку конфлікту з метою вбивства ОСОБА_9 схопив по місцю проживання останньої, наніс один удар ножем в грудну клітку справа ззаду, а тим самим виконав усі дії спрямовані на умисне позбавлення життя ОСОБА_9, але злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки потерпілій ОСОБА_9 внаслідок нанесення удару ножем були спричиненні тілесні ушкодження у вигляді різаної непроникаючої рани грудної клітки справа, які згідно висновку судової медичної експертизи №05-7-01/882 від 02 листопада 2017 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Не погоджуючись з вироком суду обвинувачений ОСОБА_7 просить вирок суду скасувати, а матеріали кримінального провадження направити на новий судовий розгляд в суд першої інстанції. При цьому вказує, що на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження., неправильне застосування Закону України про кримінальну відповідальність та порушення його права на захист. Також обвинувачений ОСОБА_7 зазначає, що наміру на вбивство своєї сестри не мав, що також підтверджується показами потерпілої, яка заявляла, що наміру на її вбивство у ОСОБА_7 не було, з місця злочину не тікав, а навпаки хотів надати потерпілій першу допомогу. Крім того, згідно висновку судово-психіатричної експертизи №389 від 27.09.2017 року виникає питання щодо його осудності та усвідомлення обвинуваченим своїх дійна момент скоєння злочину. Також були грубо порушені ст.45,46,47 КПК України, що відображалось в допитах обвинуваченого ОСОБА_7 без участі адвоката, заміни йому адвоката без його згоди.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого, думку захисника ОСОБА_10 та обвинуваченого ОСОБА_7, які підтримали подану апеляційну скаргу, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_7 не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 370 КПК України, вирок суду повинен бути законним та обґрунтованим. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ці вимоги закону судом виконані.

Дії ОСОБА_7 судом кваліфіковані вірно, за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, як закінчений замах на вбивство, тобто закінчений замах на умисне протиправне заподіянні смерті іншій людині.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_7 у злочині передбаченому ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 К України, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються наведеними у вироку доказами, які судом першої інстанції досліджені всебічно, повно і об’єктивно.

Як свідчать матеріали кримінальної провадження і дані журналу судового засідання, органом досудового розслідування й судом першої інстанції досліджено всі ті обставини, які мали значення для прийняття рішення у справі, а тому посилання в апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що висновки суду невідповідають фактичним обставинам справи не грунтуються на матеріалах справи.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_7 з приводу того, що наміру на вбивство своєї сестри ОСОБА_9 він не мав є безпідставним, які спростовані дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження.

Ці заперечення обвинувачення були детально розглянуті судом першої інстанції та спростовані наведеними у його вироку доказами, а саме даними протоколу проведення слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_9 від 17 жовтня 20187 року з фото таблицями до нього, яка розказала та детально показала нанесення обвинуваченим ОСОБА_7 їй тілесних ушкоджень.

Так, мотивуючи висновки про винність у вчиненні інкримінованого йому злочину, суд обгрунтовано послався на показання свідка ОСОБА_11, який пояснив, що 17.09.2017 року близько 20 години він був в с. Криві Коліна, Тальнівського району та перебуваючи в барі, до бару прийшли його дочки ОСОБА_12 та ОСОБА_13, розповіли що ОСОБА_7 свариться зі своєю сестрою ОСОБА_9 та погрожує їй ножем. Він відразу прийшов по місцю проживання ОСОБА_7, на подвір’ї побачив лежачу ОСОБА_9 яка сильно стогнала, обличчя та одежа були у крові, на ганку будинку стояв ОСОБА_7 який був в стані алкогольного сп’яніння та в руці тримав ножа. Він застосувавши силу забрав ножа в ОСОБА_7;

Зокрема, покази свідка ОСОБА_8 узгоджуються з показами свідка ОСОБА_14, яка пояснила, що вона є жителькою с. Криві Коліна, проживає разом з батьками. По сусідству проживають брат та сестра ОСОБА_7 та ОСОБА_9. 17.09. 2017 року вона була на автобусній зупинці. До неї на велосипеді під’їхав її брат ОСОБА_15 який був сильно схвильований та повідомив, що у нас на дворі лежить ОСОБА_9 при цьому обличчя та руки в неї були в крові. Вона повідомила свого батька ОСОБА_8 з яким разом пішли до подвір’я ОСОБА_9 де вона бачила ОСОБА_7 з ножем, при цьому її батько із застосуванням сили в ОСОБА_7 забрав ножа. Коли вона побачила ОСОБА_9 в якої лице та руки були в крові, вона викликала карету швидкої допомоги та поліцію;

Покази свідка ОСОБА_14 узгоджуються з показами свідка малолітнього ОСОБА_15, який пояснив, що 17 вересня 2017 року після 19 години в с. Криві Коліна він був в будинку свої батьків. Його товариш ОСОБА_14 йому повідомив, що в дворі двоє людей б’ються. Він подивився у вікно то побачив, що у дворі біля сараю на землі лежить сусідка тьотя ОСОБА_9, а від неї відходив її брат ОСОБА_7. Він підійшов до тьоті ОСОБА_9 в якої на обличчі та руці була кров. Також він бачив, що з подвір’я будинку тьоті ОСОБА_9 виходив ОСОБА_7 з ножем в руках..

Немає підстав вважати, що викладені у вироку висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Згідно з даними висновку судово-медичної експертизи № 05-7-01/882 від 02 листопада 2017 року у потерпілої ОСОБА_9 в якої виявлено садна перенісся, синець нед лівою бровою, різану непроникаючу рану грудної клітки справа.

Дані тілесні ушкодження утворилися: синець та садна від дії тупих твердих предметів, рана від дії гострих предметів, можливо, в час та при обставинах вказаних в постанові та медичній карті і відносяться:

-різана непроникаюча рана грудної клітки справа до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я;

-садна перенісся, синець на лівою бровою до категорії легких тілесних ушкоджень.

Утворення виявлених у ОСОБА_9 тілесних ушкоджень внаслідок нанесення ударів ножем в грудну клітку та кулаками в обличчя можливе.

Утворення виявлених у гр. ОСОБА_9 тілесних ушкоджень в ділянці голови внаслідок падіння з положення стоячи чи близького до нього малоймовірне..В ділянку обличчя було нанесено не менше двох травматичних дій (ударів). В ділянку грудної клітки було нанесено не менш одної травматичної дії (удару).

Згідно протоколу огляду місця події від 17-18 вересня 2017 року із таблицями зображень до нього відповідно до яких на місці огляду будинку та прилягаючої до нього території за адресою вулиця Богдана Хмельницького, 7 с. Криві Коліна, виявлено ніж зі слідами крові, спортивна кофта в якій була одіта ОСОБА_9 сліди крові виявлені на землі та ганку будинку (том 1 а.с.23-50).

Крім того вина ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушеня підтверджується зібраними по справі доказами та досліджені судом, а саме:

- даними висновку судово-медичної експертизи №05-7-01/798 від 05 жовтня 2017 року ОСОБА_7 в якого тілесних ушкоджень не виявлено (том 1 а.с. 103-104);

- даними висновку судово-медичної експертизи №05-1-09/478 від 21 вересня 2017 року по зразках крові потерпілої ОСОБА_9Г в якої кров відноситься до групи OaB(I). (том 1 а.с.114-115) ;

- даними висновку судово-медичної експертизи №05-1-09/477 від 21 вересня 2017 року по зразках крові підозрюваного ОСОБА_7 в якого кров відноситься до групи OaB(I). (том 1 а.с.119-120).

- даними висновку судово-медичної експертизи №05-5-06/178 від 29 вересня 2017 року по піднігтьовому вмісту зі зрізів нігтів з рук підозрюваного ОСОБА_7 де виявлено кров людини походження якої не виключається від ОСОБА_9 (том 1 а.с.108-110);

- даними висновку судово-медичної експертизи №05-1-08/350 від 09 листопада 2017 року по змивах із речовини бурого кольору з поверхні підлоги кімнати №3, вилученої в ході огляду місця події від 17 вересня 2017 року де виявлено кров людини походження якої не виключається від ОСОБА_9;

(том 1 а.с.166-168).

- даними висновку судово-медичної експертизи №05-1-08/347 від 09 листопада 2017 року по змивах із речовини бурого кольору з поверхні вимикача світла кімнати №3, вилученої в ході огляду місця події від 17 вересня 2017 року де виявлено кров людини походження якої не виключається від ОСОБА_9 (том 1 а.с.172-175);

- даними висновку судово-медичної експертизи №05-1-08/348 від 09 листопада 2017 року по змивах із речовини бурого кольору з поверхні асфальтованого покриття дороги, вилученої в ході огляду місця події від 17 вересня 2017 року де виявлено кров людини походження якої не виключається від ОСОБА_9;

(том 1 а.с.179-182).

- даними висновку судово-медичної експертизи №05-1-08/349 від 09 листопада 2017 року по змивах із речовини бурого кольору з поверхні асфальтованого покриття дороги, вилученої в ході огляду місця події від 17 вересня 2017 року де виявлено кров людини походження якої не виключається від ОСОБА_9 (том 1 а.с.186-188);

- даними висновку судово-медичної експертизи №2/2501 від 16 листопада 2017 року по одягу підозрюваного ОСОБА_7 де виявлено кров людини походження якої не виключається від ОСОБА_9 (том 1 а.с. 194-201) ;

- даними протоколу огляду речей від 05 грудня 2017 року із таблицями зображень до нього відповідно до якого оглянуто шість паперових конвертів в яких знаходяться тампони із змиви крові, одяг який належить ОСОБА_7Г а саме: штани, гольф, пара капець, жіноча спортивна кофта (том 2а.с. 15-19);

- даними висновку судово-медичної експертизи №05-5-06/222 від 15 грудня 2017 року по ножах, вилучених в ході огляду місця події від 17 вересня 2017 року. де на руків’ї ножа виявлено кров людини походження якої не виключається від ОСОБА_9 (том 2 а.с.12-14).

Посилання обвинуваченого ОСОБА_7 щодо питання його осудності та усвідомлення своїх дій на момент скоєння злочину, колегія суддів відносить критично.

В матеріалах кримінального провадження наявний висновок судово-психіатричної експертизи №389 від 27 вересня 2017 року відповідно до якого ОСОБА_7 на період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованих йому дій та на теперішній час, виявляв ознаки легкої розумової відсталості в ступені легкої дебільності (IQ=68) з помірно вираженими психопатоподібними розладами збудливого типу в стані компенсації та розлади психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю із синдромом залежності і запійною формою вживання, перебував у стані простого алкогольного сп’яніння, що враховуючи не психотичний рівень розладів, помірну вираженість та компенсованість психопатоподібних порушень збудливого типу, незначну глибину та в цілому компенсованість вроджених інтелектуальних вад, при збереженості продуктивності мислення, критичних і прогностичних функцій - не позбавляло на вказаний період часу його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. Також посилання підекспертного на не пам’ятання періоду інкримінованих йому дій не є ознакою наявності у нього будь-якого тимчасового розладу психічної діяльності або іншого хворобливого стану психіки психотичного рівня і відображають свідомо захисну лінію поведінки підекспертного (том 1 а.с. 148-152).

Отже, з вищенаведеного вбачається, що під час заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій, обвинувчений ОСОБА_7 усвідомлював свої дії та міг керувати ними.

Крім того, будучі допитаним в суді першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_7 вину в інкримінованому злочині визнав повністю та повідомив про події, які сталися 17 вересня 2017 року, а саме: він разом із сестрою ОСОБА_9 в с. Криві Коліна, Тальнівського району в ОСОБА_16 копали картоплю, після роботи вживали спиртні напої, по приходу додому під час вживання спиртних напоїв між ним та сестрою виникла сварка, що було дальше він нічого не пам’ятає.

Непам’ятання обвинуваченим ОСОБА_7 періоду інкримінованих йому дій, колегія суддів розцінює, як намагання уникнути кримінальної відповідальності за скоєне.

Стосвно доводів обвинуваченого ОСОБА_7 про порушення його прав на захист, є також безпідставними.

Згідно матеріалів кримінального провадження для захисту ОСОБА_7 був залучений захисник ОСОБА_17, в подальшому якого було замінено на захисника ОСОБА_10 (а.к.п.234, 235,236, 237,238). Разом з тим, заяви від ОСОБА_7 про відмову від захисника або його заміну не поступало.

Всі слідчі дії, а саме: допит підозрюваного, отримання зразків для експертизи, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його продовження, відмова ОСОБА_7 від проведення слідчого експеримента та всі інші слідчі дії були проведені із залученням захисника. Таким чином, право на захист обвинуваченого ОСОБА_7 жодним чином не було порушено.

Колегія суддів вважає, що при дослідженні доказів, суд першої інстанції дотримався вимог ст.94 КПК України, оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів підтверджує вину ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення.

Таким чином, по справі зібрано достатньо доказів, які підтверджують вину ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України.

При призначенні покарання, ОСОБА_7, суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.65, 66, 67 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини справи, дані про особу засудженого, яка раніше судимий за умисний злочин, вчинив один епізод злочинної діяльності, за місцем проживання характеризується негативно, врахована думка потерпілої, яка просила призначити ОСОБА_7 більш м’яке покарання, вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

Таким чином, з урахуванням викладених обставин, даних про особу обвинуваченого, суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку про те, що мета покарання, передбачена ч.ч.2,3 ст.50 КК України може бути досягнута при призначені ОСОБА_7 покарання у вигляді 7 років позбавлення волі, яке є мінімальним згідно санкції статті ч.1 ст.115 КК України та буде необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.

Згідно ст.404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.

У зв’язку з вищенаведеним, правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права є очевидним і не викликає у колегії суддів сумнівів щодо їх застосування, а тому наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку щодо незаконності та неправильності судового рішення. В звязку з чим апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 404, 405, 407, КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 – залишити без задоволення.

Вирок Звенигородського районного суду Черкаської області від 19.04.2018 року, стосовно ОСОБА_7 – залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду на протязі 3 місяців з дня його проголошення, а засудженим в той самий строк з моменту отримання копії судового рішення.

Головуючий :

Судді :