Рішення № 76075319, 20.08.2018, Шполянський районний суд Черкаської області

Справа № 710/775/17

Провадження № 2/710/71/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.08.2018 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді - Побережної Н.П.,

за участі секретаря судових засідань – ОСОБА_1,

позивача – ОСОБА_2,

представника позивачів – ОСОБА_3,

представників відповідача – ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу

за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_6 до ОСОБА_7 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – ОСОБА_8,

про визнання права власності на спадкове майно

та зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_2, ОСОБА_6

про накладення стягнення на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

25.07.2017 року до Шполянського районного суду Черкаської області надійшла дана позовна заява, в якій ОСОБА_2 та ОСОБА_6 просять визнати за ними право власності, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_9, за кожною по 1/6 частині будинковолодіння з прилеглими до нього будівлями та спорудами, яке розташоване за адресою: Черкаська область м. Шпола, вул. Шевченка, 114, та складається із: житлового будинку з прибудовами - під літерами «А-1,а, а1, а2», сараю - літньої кухні – під літерою «Б», прибудови - під літерою «б», літньої кухні - під літерою «В», убиральні - під літерою «Г», сараю-літньої кухні - під літерою «Д», двох погрібів - під літерами «Ж» та «К», колодязя - під №2, огорожі під №3-4; по 1/6 частині земельної ділянки площею 0,3746 га, яка розташована в м. ІІІпола по вул. Шевченка, 114, із призначенням: «для ведення особистого селянського господарства» (кадастровий номер 7125710100:01:001:2383, державний акт серії ЯЕ №614171); по 1/3 частині земельної ділянки площею 0,0849 га, яка розташована в м. Шпола по вул. Шевченка, 114, із призначенням: «для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (кадастровий номер 7125710100:01:002:0351, державний акт серії ЯК №244699); та по 1/3 частині земельної ділянки площею 2,33 га, яка розташована в межах Шполянської міської ради із призначенням: «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер 7125710100:04:002:0026, державний акт серії ЯА №469286).

Позивачі зменшили свої позовні вимоги та просили визнати за ними право власності, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_9, за кожною по 1/6 частині будинковолодіння з прилеглими до нього будівлями та спорудами, яке розташоване за адресою: Черкаська область м. Шпола вул. Шевченка, 114; по 1/6 частині земельної ділянки площею 0,3746 га, яка розташована в м. Шпола по вул. Шевченка, 114 (кадастровий номер 7125710100:01:001:2383, державний акт серії ЯЕ №614171); по 1/6 частині земельної ділянки площею 0,0849 га, яка розташована в м. Шпола по вул. Шевченка, 114 (кадастровий номер 7125710100:01:002:0351, державний акт серії ЯК №244699); та по 1/3 частині земельної ділянки площею 2,33 га, яка розташована в межах Шполянської міської ради із призначенням: «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий №7125710100:04:002:0026, державний акт серії ЯА №469286).

Свій позов позивачі мотивують тим, що 08.06.2015 померла їхня мати - ОСОБА_9. 23.11.2011 приватним нотаріусом Шполянського районного нотаріального округу ОСОБА_10 було посвідчено заповіт ОСОБА_9, за яким остання своє майно в рівних долях заповіла своїм донькам: ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7. Сторони вчасно звернулись до Шполянської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини після смерті спадкодавця - ОСОБА_9. До складу спадщини увійшло наступне спадкове майно: 1) 1/2 частина будинководіння №114 по вул. Шевченка в м. Шпола Черкаської області, ? частина земельної ділянки площею 0,3746 га, яка розташована в м. Шпола, Черкаської області, вул. Шевченка, 114 із призначенням: «Для ведення особистого селянського господарства», ? частина земельної ділянки площею 0,0849 га, яка розташована в м. Шпола, Черкаської області, вул. Шевченка, 114 із призначенням: «Для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд», та земельна ділянка площею 2,33 га, яка розташована в межах Шполянської міської ради із призначенням: «Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. При цьому, ніби-то по спливу дев’яти днів після складення заповіту мати сторін уклала договір купівлі-продажі вказаного вище нерухомого майна із ОСОБА_7 та оскільки мати сторін ухилялась від нотаріального посвідчення вказаного договору ОСОБА_7 звернулась до суду із позовом про визнання дійсним договору купівлі-продажі від 02.12.2011 та визнання за нею права власності на відповідні об'єкти нерухомості. Рішенням Шполянського районного суду від 18.05.2012 було задоволено позов ОСОБА_7 до ОСОБА_9 та визнано договір купівлі - продажі від 02.12.2011 дійсним, а також визнано за ОСОБА_7 право власності на 1\2 частину житлового будинку та відповідну кількість земельних ділянок, які розміщені біля цього будинку. Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 29.09.2015 вказане незаконне рішення районного суду було скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 до Малик Г.1. було відмовлено. Також постановою Шполянського районного суду від 15.03.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2016, позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені та скасовано державну реєстрацію права власності на вказане вище спадкове майно (крім земельної ділянки (паю) площею 2,33 га., яка не була обумовлена укладеним договором купівлі-продажі від 02.12.2011), яка була проведена на підставі рішення Шполянського районного суду від 18.05.2012, та зобов'язано державного реєстратора змінити відомості в Реєстрі прав на нерухоме майно, внісши відомості, що воно належить попередньому власнику ОСОБА_9 Після скасування реєстрації права власності на вказане вище спадкове майно, позивачі звернулись із відповідною заявою до нотаріуса Шполянської державної нотаріальної контори про видачу їм свідоцтв про право власності на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_9 однак, у видачі позивачам зазначених вище свідоцтв Шполянською державною нотаріальною конторою було відмовлено з підстав того, у позивачів відсутні правоустановчі документи на спадкове майно. Надати ж вказані оригінали правоустановчих документів нотаріусу позивачі не можуть, оскільки вони усі лишились у будинку, в якому проживав спадкодавець, а на сьогодні проживає відповідач. Доступу до даного будинку позивачі після смерті матері не мають, а добровільно відповідач відмовляється надати вказані документи, мотивуючи це тим, що поки позивачі не заплатять їй по 40000 грн. (борг) матері перед відповідачем), документів позивачі не отримають. Право власності на кіоск (зазначений у технічному паспорті під літерою «З») сторонами не заявляється. Тому позивачі звернулись уз даним позовом.

Позивач ОСОБА_2 та представник позивачів у судове засідання з’явилися, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представники відповідача в судове засідання з’явилися, проти задоволення позову заперечували, мотивуючи тим, щопозивачі у поданій позовній заяви не вказали та фактично не обґрунтували, в чому саме полягає порушення прав та законних інтересів позивачів з боку відповідача, при цьому посилаються на дві відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій, щодо оформлення спадщини та видачі відповідних свідоцтв за відсутності посилань щодо неправомірності даних відмов з посиланням на порушення норм законодавства. Таким чином, з огляду на обставини викладені у позовній заяві позивачі вказують саме на порушення їх прав та законних інтересів з боку нотаріуса, яким неправомірно на їх погляд відмовлено у видачі відповідного свідоцтва та оформлення спадщини.Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини. При дотриманні названих умов, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду шляхом оскарження дій нотаріуса за правилами позовного провадження.Єдиною перепоною у оформленні позивачами спадщини після померлої ОСОБА_9 є наявність обтяження даної спадщини боргом, про наявність якого позивачі в своїй позовній заяві замовчують. З відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_6Д стягнуто борг померлої ОСОБА_9 в рахунок спадкового майна, що належало їй на праві власності на користь ОСОБА_7 в сумі 41 988,00 грн. з кожної. Крім того, позовні вимоги позивачів не можуть бути задоволені виходячи з того, що ними не обґрунтовано визначено у поданій позовній заяві майнові частки спадкоємців. Відповідно до Інформаційної довідки №110345812 від 11.01.2018 за відповідачем окрім всього іншого, зареєстровано право власності на 3/8 житлового будинку з прибудовами та надвірними будівлями, об'єкт житлової нерухомості (загальна площа 135,1 кв.м.). Підставою виникнення права власності є свідоцтво про право власності на житловий будинок, серія та номер: 2397, видане 15.09.1982 виконавчим комітетом IIІполянської міської ради, та на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0849 га кадастровий номер: 7125710100:01:002:0351. Підставою виникнення права власності є державний акт на право

власності на земельну ділянку, серія та номер: ЯК 244699, виданий 01.02.2011 відділом Держкомзему у Шполянському районі. Також 1/4 частина житлового будинку передана у власність ОСОБА_11 Відповідно, позивачі мають право претендувати лише на 1/8 частину будинку з прибудовами та надвірними будівлями, замість заявлених 1/6 частини; та на 1/6 частину земельної ділянки площею 0,0849 га, замість заявлених 1/3 частини.

Позивачі надали до суду відповідь на заперечення відповідача, в якій зазначили, що з обґрунтуваннями відповідача категорично погодитись не можливо. Для того щоб оскаржити відмову нотаріуса у вчиненні конкретної нотаріальної дії останні мають суперечити положенням чинного законодавства, яке регламентує роботу нотаріату в Україні, зокрема: Закону України «Про нотаріат», Порядку, а державний нотаріус в даному випадку діяв у повній відповідності із вимогами Порядку, а саме п.4.18 глави 10 розділу II. Посилання відповідача на положення п.216 Інструкції вчинення нотаріальних дій є безпідставним, оскільки вказаний нормативно-правовий акт втратив чинність, починаючи із 07.03.2012. Відносно посилань відповідача на ту обставину, що наявне в даному випадку обтяження спадкового майна боргом згідно з рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 12.07.2016 по справі №22- ц/793/1322/2016, у даному випадку жодного арешту на спадкове майно: будинковолодіння та земельні ділянки, розташовані за адресою: м. Шпола, вул. Шевченка, 114, а також земельну ділянку сільськогосподарського призначення, компетентним державним органом накладено не було. В той же час, після скасування Апеляційним судом Черкаської області рішення Шполянського районного суду від 2012 року ОСОБА_7 було направлено на адресу Шполянської державної нотаріальної контори заяву, в якій вона просила не оформляти спадщину до часу сплати позивачами їй коштів, які ніби то заборгувала їй спадкодавець - її мати ОСОБА_9 Що стосується обґрунтувань відповідача в частині невірного визначення позивачами часток у спадковому майні з підстав того, що у відповідача наявно у власності 3/8 частин спірного будинку, а 1/4 цього майна належить ОСОБА_8М Відносно невірного зазначення приватним нотаріусом частки відповідача у зазначеному об'єкті нерухомості (3/8 замісто 3/4), то це не входить до предмету доказування у даній справі і від цього не залежить частка спадкоємців на дане спадкове майно. Оскільки визначальним у даному випадку є частка майна, яка належала спадкодавцю на день відкриття спадщини. Більше того, що відомості до вказаного Реєстру були внесені приватним нотаріусом ОСОБА_10 18.07.2015, тобто в той час коливідповідачу належало 100% спірного будинковолодіння та земельних ділянок біля нього.Однак, відповідач чомусь не звертає уваги на той факт, що 29.09.2015 рішенням Апеляційного суду Черкаської області було скасовано рішення Шполянського районного суду, яким за відповідачем було визнано право власності на 1/2 частину вказаного вище майна, яке належало спадкодавцю. Відносно останнього абзацу мотивувальної частини заперечення, мова в якому йде про те, що у задоволенні позову слід, на думку відповідача, відмовити з підстав того, що його довірителем не порушуються права та законні інтереси позивачів, тобто ОСОБА_7 є неналежним відповідачем у даному спорі, то оскільки спадщину після смерті ОСОБА_9 прийняли усі її доньки, то підстав залучати до участі в справі в якості відповідача ОСОБА_12 міську раду - немає.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову на стороні відповідача ОСОБА_11 в судове засідання не з’явився, про час, дату та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, надав до суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, зазначив, що його мати ОСОБА_6 та тітка ОСОБА_2 обґрунтовано подали до суду позов, щоб визнати право власності на майно їх матері, оскільки дійсно у них відсутні оригінали правовстановлюючих документів на відповідне майно, що перешкоджає їм оформити спадщину в нотаріуса. В той же час ОСОБА_7 не надає вказані документи матері та тітці задля оформлення ними спадкових прав в позасудовому порядку.

Відповідач по справі звернувся до суду з зустрічною позовною заявою, в якій просив накласти стягнення на спадкове майно яке лишилось після смерті ОСОБА_9 та відповідно до закону України становить частку у спадковому майні ОСОБА_6 та ОСОБА_2, а саме:

- 2/8 будинковолодіння №114 по вул. Шевченка в м. Шпола Черкаської області;

- 2/6 частини земельної ділянки площею 0,3746 га, яка розташована по вул. Шевченка, 114, в м. Шпола Черкаської області:

- 2/6 частини земельної ділянки площею 0,0849 га, яка розташована по вул. Шевченка, 114, м. Шпола Черкаської області;

шляхом продажу вказаного майна на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження для задоволення вимог ОСОБА_7 в розмірі

83976,00 грн.

Зустрічну позовну заяву відповідач мотивує тим, що 08.06.2015 померла ОСОБА_9. Після смерті ОСОБА_9 лишилось наступне спадкове майно:

3/8 частина будинковолодіння №114 по вул. Шевченка в м. Шпола Черкаської області; 1/2 частина земельної ділянки площею 0,3746 га, яка розташована по вул. Шевченка, 114, в м. Шпола, Черкаської області; 1/2 частина земельної ділянки площею 0,0849 га, яка розташована по вул. Шевченка, 114, в м. Шпола Черкаської області; і земельна ділянка площею 2,33 га, яка розташована в межах Шполянської міської ради з призначенням: «Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва». До спадкоємців переходять не лише права, а й обов'язки спадкодавця, включаючи також і боргові зобов'язання. Відповідно до рішення Апеляційного суду Черкаської області від 12.07.2016 по справі №710/2479/15-ц. яке набрало законної сили з моменту проголошення встановлено такі факти:

-передача коштів ОСОБА_7 ОСОБА_9 за договором купівлі- продажу від 02.12.2011 в сумі 125 964,00 грн., як повний розрахунок за купівлю-продаж частини будівлі та трьох земельних ділянок підтверджена розпискою від 02.12.2011

-після передачі коштів рішенням Шполянського суду Черкаської області від 18.05.2012 визнано договір купівлі продажу дійсним та таким, що відбувся. Визнано за ОСОБА_7 Є Д. право власності на зазначене в договорі майно;

-рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 29.09.2015 скасовано зазначене рішення про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на вказану частину нерухомого майна. Проте це не спростувало факту передачі коштів ОСОБА_7 ОСОБА_9.

-на виконання ст. 1281 ЦК України ОСОБА_7 заявлено претензію до спадкоємців померлої шляхом подачі про це заяву до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. Зазначена заява міститься у спадковій справі, що знаходиться у Шполянській державній нотаріальній конторі. Тобто судом встановлено, що ОСОБА_7 своєчасно та в установленому законом порядку звернулась з вимогами про стягнення заборгованості

-встановлено факт існування боргу відповідачів за зустрічним позовом перед ОСОБА_7 як кредитором спадкодавця в сумі 41988,00 грн. за кожним із спадкоємців.

Не зважаючи на факт оскарження зазначеного рішення суду апеляційної інстанції в

касаційному порядку, воно залишається чинним та не скасованим (зміненим) судомкасаційної інстанції. До того ж у відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті

ж особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Тому, встановлення факту наявності боргу відповідачів за зустрічним позовом ОСОБА_7 не підлягає додатковому доказуванню. ОСОБА_7 має такі ж спадкові права, як і ОСОБА_6 та ОСОБА_2. оскільки є рідною сестрою та не позбавлена права спадкування за ОСОБА_9 відповідно до чинного законодавства.

Отже, кожна із спадкоємців відповідно до законодавства має право передувати на такі частки у спадковому майні:

1)1/8 частина будинковолодіння №114 по вул. Шевченка в м. Шпола Черкаської області;

2)1/6 частина земельної ділянки площею 0,3746 га, яка розташована по вул. Шевченка, 114, в м. Шпола Черкаської області;

3)1/6 частина земельної ділянки площею 0,0849 га, яка розташована по вул. Шевченка, 114, в м Шпола Черкаської області;

4)1/3 частина земельної ділянки площею 2.33 га, яка розташована в межах Шполянської міської ради з призначенням: «Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва».

Із моменту набрання чинності рішенням суду апеляційної інстанції, яким визнано існування боргових зобов'язань перед ОСОБА_7 і по даний час вимоги кредитора спадкоємцями в порядку, передбаченому законодавством (шляхом одноразового платежу) чи будь-яким іншим способом задоволено не було. Підтвердженням відмови з боку ОСОБА_2 та ОСОБА_6 від сплати одноразового платежу є факт відкриття виконавчого провадження за вказаним рішенням суду. Тому, з огляду на норми цивільного законодавства єдиним шляхом стягнення боргу кредитором із спадкоємців боржника є саме стягнення на майно, яке передане спадкоємцям в натурі шляхом передачі зазначеного майна у власність ОСОБА_7 У відповідачів за зустрічним позовом виник обов'язок задовольнити вимоги кредитором повністю. Зазначений обов'язок жодним із спадкоємців не виконано.

Позивачі надали до суду відзив на зустрічну позовну заяву, в якій зазначили, що фактично єдиною підставою звернення до суду позивача за зустрічним позовом із викладеними у ньому вимогами є рішення Апеляційного суду Черкаської області від 12.07.2016 по справі №710/2479/15-ц, згідно якого із відповідачів за зустрічним позовом на користь ОСОБА_7 стягнуто по 41988,00 грн. В той же час, сторона позивача за зустрічним позовом, всупереч своєму процесуальному обов'язку повідомити суд про усі фактичні обставини справи, не повідомляє про те, що зазначене вище судове рішення суду апеляційної інстанції стороною відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_2 було оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ. Більше того, ухвалою судді суду касаційної інстанції від 07.10.2016 було відкрито касаційне провадження та одночасно зупинено виконання рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області від 12.07.2016 у цій справі до закінчення касаційного провадження. Станом на день підготовки відзиву касаційна скарга сторони відповідача ОСОБА_2 за зустрічним позовом Верховним Судом лишається не розглянутою, що вбачається із відомостей, які містяться на офіційному сайті Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (справа призначена до судового розгляду без зазначення дати). З огляду на це передчасним є пред'явлення зазначених позовних вимог стороною позивача за зустрічним позовом. Зі змісту доданих до зустрічного позову документів вбачається, що рішення Апеляційного суду Черкаської області від 12.07.2016 на сьогодні перебуває на виконанні у Державній виконавчій службі. Відповідно до Автоматизованої системи виконавчих проваджень (https://asvp\veb.miniust.gov.ua/#/search-debtors) безспірно вбачається, що ОСОБА_7 отримані виконавчі листи, видані на підставі рішення суду апеляційної інстанції, були пред'явлені до примусового виконання до відділу ДВС. По вказаним виконавчим листам відкриті виконавчі провадження: 1) №51906957 (Шполянський РВ ДВС ГТУЮ в Черкаській області); 2) 51907157 (Звенигородський MB ДВС ГТУЮ в Черкаській області). По обом виконавчим провадженням державними виконавцями винесено постанови про зупинення вчинення виконавчих дій саме на підставі ухвали ВССУ від 07.10.2016 Тому, звернення до суду із указаним позовом є об'єктивно передчасним, оскільки позивачем за зустрічним позовом уже реалізовано своє право виконати рішення Апеляційного суду Черкаської області від 2016 року шляхом його примусового виконання органами ДВС. За таких обставин фактично сторона позивача, не дочікуючись розгляду Верховним Судом касаційної скарги ОСОБА_2 по зазначеній вище цивільній справі, у період зупинення судом касаційної інстанції виконання рішення апеляційного суду Черкаської області, і у період накладення арештів державного виконавця на все майно відповідачів, просить районний суд накласти стягнення на спадкове майно, яке лишилось після смерті ОСОБА_9 На виконання постанови Шполянського районного суду від 15.03.2016, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2016, рішеннями Державного реєстратора прав на нерухоме майно від 01.07.2016 скасовано записи про реєстрацію права власності за ОСОБА_7 на: 1/2 частину будинковолодіння №114 по вул. Шевченка в м. Шпола Черкаської області, ? частину земельної ділянки площею 0.3746 га.. яка розташована в м. Шпола по вул. Шевченка, 114, ? частину земельної ділянки площею 0,0849 га., яка розташована в м. Шпола по вул. Шевченка, 114. Позивач за зустрічним позовом посилається на положення ст. 1282 ЦК України. Однак, дана норма матеріального права передбачає можливість накладення стягнення лише на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі. З огляду на те, що те нерухоме майно, на яке позивач за зустрічним позовом просить суд накласти стягнення, не передано відповідачам за зустрічним позовом у натурі, оскільки цим майно в повному обсязі продовжує володіти та користуватись сам же позивач за зустрічним позовом, не допускаючи своїх рідних сестер, як рівноправних спадкоємців, та, більше того, навіть її представники заперечують проти задоволення первісного позову, то навіть із цих підстав вважаю, що позовні вимоги ОСОБА_7 задоволенню не підлягають.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 04.08.2017 позовну заяву було залишено без руху, оскільки позивачі не підписали позовну заяву, не зазначили дату подання позову та не сплатили судовий збір в розмірі 320,00 грн. Позивачі усунули зазначені недоліки і ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 17.08.2017 було відкрито провадження по справі.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 21.08.2017 витребувано у завідувача Шполянської державної нотаріальної контори ОСОБА_13 матеріали спадкової справи після смерті ОСОБА_9, яка померла 08.6.2015.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 12.01.2018 вирішено розгляд цивільної справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання та залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_11.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 26.03.2018об’єднано в одне провадження позовну заяву ОСОБА_2, ОСОБА_6 до ОСОБА_7 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – ОСОБА_8, про визнання права власності на спадкове майно та зустрічну позовну заяву ОСОБА_7 до ОСОБА_2, ОСОБА_6 про накладення стягнення на спадкове майно та присвоєно позовам один єдиний унікальний номер - №710/775/17, номер провадження 2/710/71/18.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 22.05.2018 закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_6 до ОСОБА_7 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – ОСОБА_8, про визнання права власності на спадкове майно та зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_2, ОСОБА_6 про накладення стягнення на спадкове майно до судового розгляду по суті.

Згідно з п.9 Перехідних положень ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що первісний позов підлягає до повного задоволення, а зустрічний позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_9 померла 08.06.2015, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-СР №262628 від 09.06.2015, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Шполянського районного управління юстиції у Черкаській області, актовий запис №130 (а.с.6).

ОСОБА_6 є дочкою ОСОБА_9, що підтверджується свідоцтвом про народження серії ІІІ-СР №392924 від 09.07.1993 (Т.1 а.с.7) та свідоцтвом про укладення шлюбу серії 1-СР №272050 від 19.05.1995, виданим Шполянським районним РАГС Черкаської області (Т.1 а.с.8).

ОСОБА_2 є дочкою ОСОБА_9, що підтверджується свідоцтвом про народження серії ІІ-ГД №762890 від 13.06.1956 (Т.1 а.с.10) та свідоцтвом про укладення шлюбу серії 1-СР №329231 від 04.11.1974, виданим Мар’янівською сільською радою Шполянського району Черкаської області (Т.1 а.с.9).

Згідно з свідоцтвом про право приватної власності на житловий будинок №2396 від 15.09.1982, ОСОБА_9 належала на праві приватної власності ? частина житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою вул. Шевченка, 114, м. Шпола, Черкаської області (Т.1 а.с.11-12).

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №469286 від 20.07.2005, ОСОБА_9 на підставі розпорядження Шполянської райдержадміністрації №598 від 24.11.2004р., належить земельна ділянка площею 2,33 га, розташована в межах Шполянської міської ради Черкаської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Т.1 а.с.13).

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК №244699 від 01.11.2011р., ОСОБА_9 на підставі рішення сесії Шполянської міської ради Черкаської області №15-16.22/V від 29.05.2007р., належить земельна ділянка площею 0,0849 га, розташована за адресою вул. Шевченка, 114, м. Шпола, Черкаської області, призначена для особистого селянського господарства (Т.1 а.с.14).

Згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №614171 від 15.10.2007р, ОСОБА_9 на підставі рішення сесії Шполянської міської ради Черкаської області №15-16.22/V від 29.05.2007р., належить земельна ділянка площею 0,3746 га, розташована за адресою: вул. Шевченка, 114, м. Шпола, Черкаської області, призначена для ведення особистого селянського господарства (Т.1 а.с.15).

Згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки від 18.07.2015 року, посвідченим приватним нотаріусом Шполянського районного нотаріального округу ОСОБА_10, зареєстрований в реєстрі за №1241, ОСОБА_7 продала ОСОБА_11 земельну ділянку площею 0,0151 га, розташовану по вул. Шевченка, 114, м. Шпола, Черкаської області, кадастровий номер 7125710100:01:002:0350, призначену для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Земельна ділянка, що відчужується, належала продавцеві на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯК №244698, виданого Відділом Держкомзему у Шполянському районі та на підставі рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 18.05.2012 (Т.1 а.с.16-17).

Відповідно до договору купівлі-продажу приміщення від 18.07.2015, посвідченим приватним нотаріусом Шполянського районного нотаріального округу ОСОБА_10, зареєстрованим в реєстрі за № 1240, ОСОБА_7 продала ОСОБА_11 кіоск під літ. «З» плошею 25 кв.м., що складає ? частину житлового будинку і надвірними будівлями і спорудами, та знаходиться по вул. Шевченка, 114, в м. Шпола. Черкаської області. Кіоск належав продавцеві на підставі свідоцтва №2397 про право особистої власності на житловий будинок, виданого виконавчим комітетом Шполянської міської ради 15.09.1982., та на підставі рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 18.05.2012, справа № 2323/3759/2012 (Т.1 а.с.18-19).

Згідно із заповітом від 23.11.2011, засвідченого приватним нотаріусом Шполянського районного нотаріального округу ОСОБА_10, який зареєстровано в реєстрі за № 1595, ОСОБА_9, заповіла все належне їй на праві приватної власності майно де б воно не знаходилося та з чого б не складалося, та все те що їй буде належати на час смерті, а також належні їй права та обов'язки на час смерті в рівних частинах своїм дочкам: ОСОБА_14, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 (Т.1 а.с.20).

Відповідно до витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №42152696 від 17.11.2015, наданим приватним нотаріусом ОСОБА_10, зазначений заповіт є чинним (Т.1 а.с.21-23).

Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 29.09.2015 рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 18.05.2012 по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_9 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на ? частину житлового будинку, скасоване. По справі ухвалене нове рішення. В задоволенні позову ОСОБА_7 до ОСОБА_9 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на ? частину житлового будинку було відмовлено (Т.1 а.с.24-25).

Постановою Шполянського районного суду Черкаської області від 15.03.2016 справа №710/2345/15-а, визнано протиправним рішення Державного реєстратора реєстраційної служби Шполянського районного управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_15 від 26.10.2015 про відмову у Державній реєстрації прав та їх обтяжень та скасоване це рішення. Зобов’язано Державного реєстратора реєстраційної служби Шполянського районного управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_15 скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Шполянського РУЮ ОСОБА_16 №9295266 від 02.04.2015, яким проведено державну реєстрацію права власності, форма власності приватна на ? частину житлового будинку з прибудовами та надвірними будівлями (загальною площею 135,1 кв.м., житловою площею 63,7 кв.м.) №114 по вул. Шевченка в м.Шпола Черкаської області (індексний номер:20523151) за суб’єктом ОСОБА_7; скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Шполянського РУЮ ОСОБА_16 від 02.04.2015 №9289794, яким проведено державну реєстрацію права власності, форма власності приватна, на ? частину земельної ділянки №114 площею 0,0849 га, кадастровий номер 7125710100:01:002:0351, призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по вул. Шевченка в м. Шпола, Черкаської області (індексний номер: 20513016), за суб’єктом ОСОБА_7; скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Шполянського РУЮ ОСОБА_16 від 02.04.2015 №9289602, яким проведено державну реєстрацію права власності,форма власності приватна, на ? частину земельної ділянки №114 площею 0,3746 га, кадастровий номер 7125710100:01:001:2383, призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану по вул. Шевченка в м. Шпола, Черкаської області, (індексний номер:20512677), за суб’єктом ОСОБА_7, скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Шполянського РУЮ ОСОБА_16 від 02.04.2015, яким проведено державну реєстрацію права власності, форма власності приватна на ? частину земельної ділянки №114, площею 0,0151га, кадастровий номер 25710100:01:002:0350, призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по вул. Шевченка в м. Шпола Черкаської області, за суб’єктом: ОСОБА_7. Зобов’язано Державного реєстратора реєстраційної служби Шполянського районного управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_15М, привести у відповідність із рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 23.09.2015 відомості щодо державної реєстрації прав власності та поновити попередні записи в реєстрі прав власності у зв’язку із скасуванням рішення Шполянського районного суду від 18.05.2012, а саме:

? частину житлового будинку з прибудовами та надвірними будівлями (загальною площею 135,1 кв.м., житловою площею 63,7 кв.м.) №114 по вул..Шевченка в м.Шпола Черкаської області;

на ? частину земельної ділянки №114 площею 0,0849 га, кадастровий номер 7125710100:01:002:0351, призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по вул. Шевченка в м. Шпола, Черкаської області

на ? частину земельної ділянки №114 площею 0,3746 га., кадастровий номер 7125710100:01:001:2383, призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану по вул. Шевченка в м. Шпола, Черкаської області;

на ? частину земельної ділянки №114, площею 0,0151га, кадастровий номер 25710100:01:002:0350, призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по вул. Шевченка в м. Шпола Черкаської області, внісши відомості до Реєстру прав на нерухоме майно, що воно належить попередньому власнику ОСОБА_9. (Т.1 а.с.26-30). Рішення набрало законної сили.

Згідно з рішеннями про скасування №30268293 від 01.07.2016 (Т.1 а.с.31), №30270010 від 01.07.2016 (Т.1 а.с.32) та №30263611 від 01.07.2017 (Т.1 а.с.33) державний реєстратор прав на нерухоме майно Шполянсьої районної державної адміністрації ОСОБА_17 скасував записи про право власності та вніс записи про скасування державної реєстрації за номером 9289794 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за номером 9289602 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та за номером 9295266 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок садибного типу по вул. Шевченка, 114, в м. Шпола, Черкаської області, власником ? частини будинку є ОСОБА_9, власником іншої ? частини будинку є ОСОБА_7 (Т.1 а.с.34-39).

Згідно з повідомленнями завідувача Шполянської державної нотаріальної контори ОСОБА_13 №639/02-14 від 15.07.2016 (Т.1 а.с.40,73) та №640/02-14 від 15.07.2016 (Т.1 а.с.41,72) після смерті ОСОБА_9, померлої 08.06.2015 заведена спадкова справа 161/2015. ОСОБА_6 та ОСОБА_2 звернулися до нотаріуса з заявами про прийняття спадщини за заповітом, однак не надали нотаріусу оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно, в зв’язку з чим нотаріус не може видати їм свідоцтва про право на спадщину. Крім зазначених осіб спадщину прийняла також ОСОБА_7.

Відповідно до висновку про вартість об'єкта оцінки, зробленого на підставі аналізу результатів обстеження, проведених техніко-економічних розрахунків і аналізу кон'юнктури ринку, яка сталася на дату оцінки від 29.06.2017 вартість житлового будинку загальною площею 135,10 кв.м. з надвірними спорудами, що розташований за адресою Черкаська область, м. Шпола, вул. Шевченка, 114, становить 319170,00 грн. (Т.1 а.с.42).

Згідно з витягом з експертної грошової оцінки земельної ділянки від 29.06.2017 вартість земельної ділянки площею 2,33 га, розташованої в межах Шполянської міської ради Черкаської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, становить 69900,00 грн. (Т.1 а.с.45).

Відповідно до матеріалів спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_9, померлої 08.06.2015, із заявами про прийняття спадщини до нотаріуса звернулись ОСОБА_2 (Т.1 а.с.67, 71), ОСОБА_7 (Т.1 а.с.68) та ОСОБА_6 (Т.1 а.с.70). ОСОБА_2 та ОСОБА_6 було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину, оскільки вони не надали нотаріус оригінали правовстановлюючих документів (а.с.72, 73). До нотаріуса також звернувся ОСОБА_4, який діяв за довіреністю ОСОБА_7, який просив нотаріуса не видавати спадщину після смерті ОСОБА_9, оскільки ОСОБА_9 за життя заборгувала ОСОБА_7 значну суму коштів (Т.1 а.с.68). В матеріалах спадкової справи також наявна розписка від 02.12.2011, за якою ОСОБА_9 отримала від ОСОБА_7 125964,00 грн. як повний розрахунок за купівлю - продаж ? частини житлового будинку із надвірними спорудами та 3-х земельних ділянок), що розташовані за адресою: Черкаська область, м. Шпола, вул. Шевченка, 114 (Т.1 а.с.69).

Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 12.07.2016 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 стягнуто 41 988,00 грн. та з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 стягнуто 41 988,00 грн. (Т.1 а.с.82-86). Дане рішення скасовано на момент розгляду справи Верховним Судом 06.06.2018 і залишено в силі рішення першої інстанції (Т.1 а.с.211-215).

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №95746457 від 29.08.2017 власником ? частини спірного житлового будинку є ОСОБА_11, власником 3/8 частини спірного житлового будинку є ОСОБА_7, власником по ? частин спірних земельних ділянок, призначених для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд а також для ведення особистого селянського господарства є ОСОБА_7 (Т.1 а.с.87-91).

Відповідно до повідомлення Відділу у Шполянському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №104/114-18 від 29.01.2018 р., земельна ділянка площею 0,0849 га, кадастровий номер земельної ділянки 7125710100:01:002:0351, яка розташована за адресою: вул. Шевченка, 114, м. Шпола, Черкаської області, що належить ОСОБА_9 в частині ? та ОСОБА_7 в частині ? від спільної часткової власності на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯК № 244699. Запитуваний державний акт виготовленого на підставі рішення Шполянської міської ради від 29.05.2007 № 15-16.22/V та заяви від 08.10.2010 (Т.1 а.с.134).

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №110345812 від 11.01.2018 р., власниками житлового будинку з прибудовами та надвірними будівлями по вул. Шевченка, 114, м. Шпола, Черкаської області, є: ? частини – ОСОБА_11, 3/8 частини - ОСОБА_7. Власником земельної ділянки з кадастровим номером 7125710100:01:002:0351, площею 0,0849 га, призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, за адресою вул. Шевченка, 114, м. Шпола, Черкаської області, є: ? частини – ОСОБА_7 Власником земельної ділянки з кадастровим номером 7125710100:01:002:0350, площею 0,0151 га, призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, за адресою вул. Шевченка, 114, м. Шпола, Черкаської області, є ОСОБА_11 Власником земельної ділянки з кадастровим номером 7125710100:01:002:0873, площею 0,3746 га, призначеної для ведення особистого селянського господарства, за адресою вул. Шевченка, 114, м. Шпола, Черкаської області, є: ? частини – ОСОБА_7. Власниками житлового будинку з прибудовами та надвірними будівлями по вул. Шевченка, 114, м. Шпола, Черкаської області, є: ? частина – ОСОБА_7, ? частини - ОСОБА_9 (Т.1 а.с.155-159).

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження серії ВП №51907151 від 10.08.2016, старшим державним виконавцем Шполянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_18, розглянута заява представника стягувана ОСОБА_19 про примусове виконання виконавчого листа № 2/710/80/2016 виданого 03.08.2016 р., Апеляційним судом Черкаської області про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 41988,00 грн. відкрито виконавче провадження. Боржнику надано п’ятиденний термін для добровільного виконання виконавчого документа (Т.1 а.с.161).

Згідно з постановою про відкриття виконавчого провадження серії ВП №51906957 від 10.08.2016, старшим державним виконавцем Шполянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_18, розглянута заява представника стягувана ОСОБА_4, про примусове виконання виконавчого листа № 2/710/80/2016 виданого 03.08.2016 Апеляційним судом Черкаської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 41988,00 грн. відкрито виконавче провадження. Боржнику надано п’ятиденний термін для добровільного виконання виконавчого документа (Т.1 а.с.163).

Відповідно до Інформації про виконавче провадження №51906957 про стягнення коштів з ОСОБА_2, зазначене виконавче провадження зупинено (Т.1 а.с.177-179).

Згідно з Інформацією про виконавче провадження №51907157 про стягнення коштів з ОСОБА_6 зазначене виконавче провадження зупинено (Т.1 а.с.180-181).

Постановою Верховного Суду від 06.06.2018 скасоване рішення Апеляційного суду Черкаської області від 12.07.2016, а рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 13.04.2016 залишено в силі у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_2, ОСОБА_6 про стягнення боргу кредитором спадкодавця.( Т.1 а.с.211-215).

Згідно з п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року “Про судову практику у справах про спадкування” у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч.1,2 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3.1 ОСОБА_20 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 «Просудову практику розгляду цивільних справ про спадкування» у спорах про визнання права власності на спадкове майно в якості належного відповідача не може розглядатись нотаріус або орган державної реєстрації прав. Якщо зазначені особи та органи відмовляють у вчиненні покладених на них нотаріальних дій чи здійсненні державної реєстрації, така відмова може бути оскаржена в судовому порядку, за умови відсутності спору про право на спадщину.

Таким чином відповідач по даній справі визначений правильно, а твердження відповідача про те, що належним відповідачем по справі повинен бути нотаріус, є безпідставним.

Також суд критично оцінює твердження відповідача про відсутність постанов про відмову у видачі свідоцтва про спадщину позивачам, так як в матеріалах справи наявні повідомлення нотаріуса про неможливість видачі свідоцтва про спадщину позивачам (Т.1 а.с.72,73).

Згідно з ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 129 Конституції України зазначає, що судове рішення є обов’язковим до виконання.

Згідно з ч.1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Обов’язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

У відповідності до ст.41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно до ст.1 Протоколу першого до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи,визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків та дає найбільший ефект. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005 заява № 38722/02).

Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав. Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 16.09.2015 року №21-1465а15.

У рішення Європейського суду, у справі «Філатова та інші проти України, заява №12424/06 від 31 липня 2014 року, суд приходить висновку, що рішення, ухвалені на користь заявників, не було виконано у належний час, відповідальність за що несуть державні органи. Суд доходить висновку, що було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та статті 1 Першого Протоколу у зв'язку з тривалим невиконанням рішень, ухвалених на користь заявників. Суд також вважає, що було порушення статті 13 Конвенції у зв'язку з тим, що заявники не мали ефективного засобу юридичного захисту для відшкодування шкоди, завданої таким невиконанням.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Вищеозначена норма детально описує процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме право на справедливий, публічний і швидкий розгляд, і, водночас, передбачає обов'язкове виконання судових рішень. Отже, для забезпечення цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду». Зокрема, про це прямо зазначається у рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» (Case of Нornsby V. Сгеесе), рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 р. у справі «Шмалько проти України».

Судове рішення, по суті, є документом органу влади й містить у собі державно-владне, індивідуально-конкретне розпорядження щодо застосування норм права за встановленими у судовому засіданні фактами і правовідносинами. Європейською практикою стабільність судового рішення сприймається як один зі складників принципу правової певності (визначеності). Саме в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Брумареску проти Румунії» зазначено, що принцип правової визначеності вимагає, щоб судове рішення, в якому певне питання одержало остаточне вирішення, не ставилося під сумнів. Крім того, принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання, зокрема, учасники правовідносин повинні мати можливість у розумних межах передбачити наслідки своєї поведінки та бути впевненими у незмінності свого статусу, кола прав та обов'язків. До того ж у своїй практиці Суд неодноразово підкреслював потребу в забезпеченні державою умов для реалізації остаточного судового рішення. Право на виконання судового рішення розглядається як складова права на судовий захист.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод проголошує: «Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження».

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної сторони (держави) допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Європейський суд також визнав державу відповідальною за організацію ефективної системи виконання судового рішення.

Згідно до ст.17. Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ( 995_004 ) та практику Суду як джерело права.

Отже, Постанова Шполянського районного суду від 15.03.2016 року у справі №710/2345/15-а, яка залишена в силі Ухвалою Київського Апеляційного Адміністративного Суду від 26 квітня 2016 року, Рішення Апеляційного суду Черкаської області від 29.09.2015 у справі 22ц/793/2428/2015 року та Постанова Верховного Суду від 06.06.2018 у справі №710/2479/15-ц набрали законної сили та є обов’язковими для виконання.

При цьому суд критично ставиться до інформації, що зафіксована в Інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна № 95746457 від 29.08.2017 року, оскільки така інформація суперечить постанові Шполянського районного суду Черкаської області, 15.03.2016 у справі №710/2345/15-а, та не була приведена у відповідність до даного рішення, з незалежних від позивачів обставин. В такому разі, згідно практики Європейського суду з прав людини, відповідальність за це, повинні нести державні органи. В такому випадку, позивачі позбавлені іншого ефективного юридичного захисту свого права власності на спадщину, що порушує сам принцип правової визначеності, закріплений в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд не бере до уваги твердження відповідача про те, перешкодою для визнання права власності за відповідачами є наявність у них, як у спадкоємців ОСОБА_9, боргу перед відповідачем, адже законодавчо не закріплено, що наявність у спадкодавця несплаченого боргу є перешкодою для визнання за спадкоємцями права власності на спадкове майно та наявність такого боргу жодним чином не підтверджена.

Також твердження відповідача щодо неправильного визначення часток у спадковому майні, які визначені позивачами, спростовуються постановою Шполянського районного суду Черкаської області, 15.03.2016 року у справі №710/2345/15-а.

Право власності ОСОБА_9 на ? частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по вул. Шевченка, 114, м. Шпола, Черкаської області, (свідоцтво № 2396 від 15 вересня 1982 року), ? частину земельної ділянки площею 0,3746 га., яка розташована в м. Шпола по вул. Шевченка, 114, із призначенням: «для ведення особистого селянського господарства» (кадастровий номер 7125710100:01:001:2383, державний акт серії ЯЕ №614171); ? частину земельної ділянки площею 0,0849 га., яка розташована в м. Шпола по вул. Шевченка, 114, із призначенням: «для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (кадастровий номер 7125710100:01:002:0351, державний акт серії ЯК №244699); та на земельну ділянку площею 2,33 га., яка розташована в межах Шполянської міської ради із призначенням: «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий №7125710100:04:002:0026, державний акт серії ЯА №469286) доведено сукупністю доказів по справі, зокрема копіями правовстановлюючих документів та рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 29.09.2015 року справа №22ц/793/2428/2015, та потсановою Шполянського районного суду Черкаської області, 15.03.2016, у справі №710/2345/15-а.

Таким чином суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_11, підлягають до повного задоволення.

Що стосується зустрічного позову, суд відмовляє в його задоволенні повністю, виходячи з наступного.

Згідно з ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Підставою подачі зустрічного позову є рішення Апеляційного суду Черкаської області від 12.07.2016 у справі №710/2479/15-ц (номер справи у апеляційній інстанції 22ц/793/1322/2016), яким стягнуто з ОСОБА_6 та з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 41988,00 грн. боргу ОСОБА_9. На момент звернення до суду із зустрічним позовом зазначене рішення не виконане. Однак виконавчі провадження з виконання зазначеного рішення Апеляційного суду Черкаської області на даний момент зупинені до закінчення касаційного провадження.

Постановою Верховного Суду від 06.06.2018 рішення Апеляційного суду Черкаської області від 12.07.2016 скасовано, а рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 13.04.2016 залишено в силі. Таким чином докази позивача за зустрічним позовом, повністю спростовуються рішеннями судів, як Верховного Суду, та і рішеннями: Апеляційного суду Черкаської області від 29.09.2015 року справа №22ц/793/2428/2015, та Шполянського районного суду Черкаської області, 15.03.2016 року, у справі №710/2345/15-а, які є загальнообов’язковими до виконання.

Таким чином наразі немає підстав для задоволення зустрічного позову.

Заходи забезпечення позову не застосовувались.

Щодо відшкодування витрат на правову допомогу суд зазначає настпуне.

Згідно зі ст.133 ЦПК України , судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу, пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ст. 137 ЦПК України, витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.8. ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п’яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Суд зазначає що між позивачем за первісним позовом ОСОБА_6 та адвокатом ОСОБА_3, та між ОСОБА_2 і адвокатом ОСОБА_3 укладені договори про надання юридичної допомоги від 03.07.2017 і від 29.03.2018 (Т.1 а.с.107, Т.2 а.с.1, 3, 6, 10). В матеріалах справ наявний попередній розрахунок суми судових витрат, наданих позивачами ОСОБА_2 та ОСОБА_6 а саме: сплата судового збору в розмірі 1603 грн., 48 коп., витрати на правову допомогу адвоката – 1300 грн., (підготовка позовної заяви та участь у судових засіданнях 12.01. та 26.03.2018 року, а також підготовка відповіді на відзив відповідача від 13.09.2017 року, всього станом на день подачі 2903,48 грн. ( у рівних частинах). Також надані квитанції на оплату витрат правничої допомоги позивачем ОСОБА_6 від 14.07.2017 в сумі 300,00 грн., від 23.01.2018 в сумі 1000,00 грн., від 11.01.2018 в сумі 250,00 грн. та від 18.04.2018 в сумі 1500,00 грн. на загальну суму 3050,00 грн. (Т.2 а.с.2, 4-5, 7) та позивачем ОСОБА_2 від 14.07.2017 в сумі 300,00 грн. (Т.2 а.с.11).

Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Оцінивши усі необхідні аспекти цієї справи: складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на виконання відповідних робіт, підготовку позовної заяви та значення справи для сторони, суд, з урахуванням критеріїв співмірності необхідних і достатніх витрат, робить висновок, що заявлені витрати на професійну правову допомогу підтверджені належними доказами, зокрема квитанціями про сплату та книгою обліку доходів та витрат ФОП ОСОБА_3 (Т.2 а.с. 8-9), тому судові витрати на правову допомогу підлягають відшкодуванню у повному обсязі.

Оскільки первісний позов задовольняється повністю, а в задоволенні зустрічного позву відмовлено, суд стягує з відповідача за первісним позовом на рахунок кожного з позивачів судовий збір в розмірі по 801,74 грн. Судові витрати позивача за зустрічним позовом необхідно залишити на його рахунку.

Керуючись ст.1 Протоколу першого до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.ст. 41, 129 Конституції України, ч.ч. 2, 5, 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ст. ст. 1216, 1218, 1223 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 211, 263-265, ч.1 ст. 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_2, жителькою вул. Центральна, 47, с. Мар’янівка, Шполянського району Черкаської області, паспорт серії НС №809596, виданий Шполянським РВ УМВС України в Черкаській області 10.05.2000, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1, інші відомості про особу суду не відомі, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_9, померлої 08.06.2015, право власності на:

-на 1/6 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: Черкаська область м. Шпола вул. Шевченка, 114, та складається із: житлового будинку з прибудовами - під літерами «А-1, а, а1, а2», сараю - літньої кухні - під літерою «Б», прибудови - під літерою «б», літньої кухні - під літерою «В», убиральні - під літерою «Г», сараю-літньої кухні - під літерою «Д», двох погрібів - під літерами «Ж» та «К», колодязя - під №2, огорожі під №3-4,

-1/6 частину земельної ділянки площею 0,3746 га, яка розташована в м. Шпола по вул. Шевченка, 114, із призначенням: «для ведення особистого селянського господарства», кадастровий номер 7125710100:01:001:2383 (Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ №614171 від 15.10.2007 року),

-1/6 частину земельної ділянки площею 0,0849 га, яка розташована в м. Шпола по вул. Шевченка, 114, із призначенням: «для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 7125710100:01:002:0351, (Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯК №244699 від 01.11.2011 року);

-1/3 частину земельної ділянки площею 2,33 га, яка розташована в межах Шполянської міської ради із призначенням: «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий №7125710100:04:002:0026, державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 469286 від 20.07.2005 року .

Визнати за ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_2, жителькою АДРЕСА_1, паспорт серії НС №795021, виданий Шполянським РВ УМВС України в Черкаській області 19.05.2000, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2, інші відомості про особу суду не відомі, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_9, померлої 08.06.2015 право власності на:

-на 1/6 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: Черкаська область м. Шпола вул. Шевченка, 114, та складається із: житлового будинку з прибудовами - під літерами «А-1, а, а1, а2», сараю - літньої кухні - під літерою «Б», прибудови - під літерою «б», літньої кухні - під літерою «В», убиральні - під літерою «Г», сараю-літньої кухні - під літерою «Д», двох погрібів - під літерами «Ж» та «К», колодязя - під №2, огорожі під №3-4,

-1/6 частину земельної ділянки площею 0,3746 га, яка розташована в м. Шпола по вул. Шевченка, 114, із призначенням: «для ведення особистого селянського господарства», кадастровий номер 7125710100:01:001:2383 (Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ №614171 від 15.10.2007 року),

-1/6 частину земельної ділянки площею 0,0849 га, яка розташована в м. Шпола по вул. Шевченка, 114, із призначенням: «для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 7125710100:01:002:0351, (Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯК №244699 від 01.11.2011 року);

-1/3 частину земельної ділянки площею 2,33 га, яка розташована в межах Шполянської міської ради із призначенням: «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий №7125710100:04:002:0026, державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 469286 від 20.07.2005 року .

В задоволенні зустрічного позову – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_21, жительки вул. Шевченка, 114 м. Шпола, Черкаської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3, інші відомості про особу суду не відомі, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, жительки вул. Центральна, 47, с. Мар’янівка, Шполянського району Черкаської області, паспорт серії НС №809596, виданий Шполянським РВ УМВС України в Черкаській області 10.05.2000, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1, інші відомості про особу суду не відомі, судові витрати в сумі 1101,74 грн. (одна тисяча сто одна гривня сімдесят чотири копійки) з них судовий збір в розмірі 801,74 грн. (вісімсот одна гривня 74 коп.) та витрати на правничу допомогу в розмірі 300,00 грн. (триста гривень).

Стягнути з ОСОБА_21, жительки вул. Шевченка, 114/1 м. Шпола, Черкаської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3, інші відомості про особу суду не відомі, на користь ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, жительки АДРЕСА_1, паспорт серії НС №795021, виданий Шполянським РВ УМВС України в Черкаській області 19.05.2000, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2, інші відомості про особу суду не відомі, судові витрати в сумі 3851,74 грн. (три тисячі вісімсот п’ятдесят одна гривня сімдесят чотири копійки) з них судовий збір в розмірі 801,74 грн. (вісімсот одна гривня 74 коп.) та витрати на правничу допомогу в розмірі 3050,00 грн. (три тисячі п’ятдесят гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через Шполянський районний суд Черкаської області шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі складене 28.08.2018.

Суддя Шполянського

районного суду ОСОБА_22