Ухвала суду № 76074814, 19.07.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження №11кп/790/1383/18 Головуючий 1 інстанції: Бондарчук Я.П. Справа №590/304/17 Доповідач: Протасов В.І.

Категорія: ч.2 ст.121 КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - судді - Протасова В.І.,

суддів: - Савенка М.Є., Гришина П.В.,

при секретарі - Лисенко О.В.,

за участю прокурора - Матеко А.В.,

захисника - адвоката - Страшок О.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого та захисника на вирок Ямпільського районного суду Сумської області від 19.12.2017 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Вказаним вироком

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець Луганської області, українець, громадянин України, з середньою професійною освітою, який не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,

визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, та йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (девять) років.

Вироком районного суду встановлено, що 01.02.2017 року приблизно о 22-й годині ОСОБА_4 разом із своїм знайомими ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вживали спиртні напої в будинку за місцем проживання обвинуваченого по АДРЕСА_1

Під час вживання спиртних напоїв між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 виникла сварка, яка переросла в бійку. При цьому ОСОБА_5 наніс удар в область голови ОСОБА_4. Останній, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, розуміючи, що голова людини є життєво важливими органом, у відповідь наніс ОСОБА_5 один удар кулаком правої руки в область нижньої щелепи зліва, від чого той впав на підлогу кухні на спину. Реалізуючи свій умисел на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 сів зверху на ОСОБА_5, який лежав на спині на підлозі кухні, та наніс йому кілька ударів кулаком правої руки в область голови зліва, та декілька ударів кулаком правої руки в область лоба.

Зазначеними діями ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_5 тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент заподіяння: закриту черепно-мозкову травму у вигляді крововиливу у м'які покриви голови з боку їх внутрішньої поверхні - у лобній ділянці зліва, тім'яних, лівій скроневій, потиличній ділянках; травматичного крововиливу під оболонками головного мозку над лівою тімяною, частково скроневою та потиличною долями зліва, а також внутрішньошлуночкового крововиливу, що ускладнились розвитком набряку-стиснення головного мозку від яких в ту ж ніч настала смерть потерпілого.

Крім того, ОСОБА_4 спричинив потерпілому численні легкі тілесні ушкодження та тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

Присутні в кухні будинку ОСОБА_6 та ОСОБА_7 припинили бійку між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, відтягнувши їх один від одного і близько 22 години 40 хвилин залишили будинок, а ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишились у двох в домі.

О 3 годині 2 лютого 2017 року ОСОБА_4 виявив, що ОСОБА_5 лежить на підлозі в кухні його будинку та не подає ознак життя.

В апеляційних скаргах:

-захисник просить скасувати вирок та призначити новий судовий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції. В обґрунтування апеляції вказав, що вирок є необґрунтованим, розгляд справи проведено упереджено із порушенням кримінального процесуального закону, принципу змагальності. Звертає увагу, що ОСОБА_4 після виявлення ОСОБА_5 без ознак життя одразу викликав поліцію та медичну допомогу, що свідчить про відсутність у обвинуваченого умислу на вчинення злочину. Крім цього, вказав, що обвинувачений фактично був затриманий 02.02.2017 року та з цієї дати відбував 15 діб адміністративного арешту за ст. 178 КУпАП, що був призначений постановою Ямпільського райсуду Сумської області від 02.02.2017 р. В цей час з ОСОБА_4 було проведено ряд слідчих дій: 03.02.2017 року пред'явлено повідомлення про підозру, допитаний як підозрюваний, за його участю проведено слідчий експеримент. Захисник вважає вказані докази недопустимими. Також, апелянт вказав, що судом не досліджена та не прийнята до уваги версія захисту щодо нещасного випадку через те, що ОСОБА_5 страждав на епілепсію, в день смерті вживав велику кількість алкоголю. Зазначив, що у ОСОБА_5 були неприязні відносини й з іншими особами, в тому числі з ОСОБА_7, який погрожував потерпілому. Вважає недопустимими доказами висновки експерта № 11 від 06.02.2017 року та № 22 від 17.03.2017 року. На думку захисника, висновки експерта № 56, 227, 228, 229, 231 не підтверджують вину ОСОБА_4. Також, звертає увагу, що протокол слідчого експерименту від 02.02.2017 р. за участю свідка ОСОБА_6 не був підписаний деякими учасниками слідчої дії. Апелянт вважає, що по справі не доведено причинно-наслідковий зв'язок між ударами, що були нанесені ОСОБА_4 та настанням смерті ОСОБА_5;

-обвинувачений ОСОБА_4 просить скасувати вирок у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, неповнотою судового розгляду, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та закону України про кримінальну відповідальність; ухвалити новий вирок, яким виправдати його у зв'язку з відсутністю в діях злочину. Зазначив, що по справі не здобуто належних та допустимих доказів на підтвердження його вини у вчиненні злочину, по справі не проведено ряд слідчих дій для встановлення істини. Суд не врахував, що ОСОБА_5 страждав на епілепсію та міг завдати собі травми самостійно при падінні. Також зазначив, що на досудовому слідстві та в суді не було прийнято до уваги, що він намагався допомогти потерпілому після початку приступу епілепсії, що було розцінено як побиття останнього. Також, судом проігноровано показання свідка матері свідка ОСОБА_6 про те, що між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 сталася бійка, після чого він забрав потерпілого до себе додому.

Заслухавши доповідь головуючого, з'ясувавши думку прокурора, який заперечував проти апеляційних скарг та вважав вирок районного суду законним та обґрунтованим; обвинуваченого та його захисника, які підтримали свої апеляційні скарги, а обвинувачений ОСОБА_4 просив призначити по справі новий судовий розгляд; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, наведені в апеляційних скаргах, колегія суддів дійшла висновку, що вони підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Вироком Ямпільського районного суду Сумської області від 19.12.2017 року ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

Висновки суду за вищенаведеним обвинуваченням ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні та наведених у вироку доказах, серед яких наступні.

Свідок ОСОБА_6 в районному суді пояснив, що 01.02.2017 року ввечері до нього зайшов ОСОБА_7 та попросив віднести на металоприймальник батарею (за винагороду). Він допоміг, після чого ОСОБА_7 розрахувався з ним за допомогу та пішов до магазину купити горілку. ОСОБА_7 купив дві пляшки горілки ємністю 0,5 та 0,7 літри. Біля магазину вони зустріли ОСОБА_4 та ОСОБА_5. ОСОБА_4, побачивши, що у ОСОБА_7 є горілка, запросив всіх до себе. Прийшовши до будинку ОСОБА_4, вони сиділи на кухні і розмовляли, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5 вживали горілку. Між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 виник конфлікт та вони почал битися, пд. Час якої вони впали на підлогу. ОСОБА_4 сів на ОСОБА_5 зверху та почав його бити в область голови. ОСОБА_5 викрутився та скинув ОСОБА_4 з себе. Після чого ОСОБА_7 та ОСОБА_6 підбігли до останніх, розборонили та почали їх заспокоювати. Далі всі сіли за стіл і вони випили ще по 50 грамів горілки та о 22-40 год. ОСОБА_7 з ОСОБА_6 пішли з дому ОСОБА_4.

Свідок, ОСОБА_8, сусід ОСОБА_4, пояснив суду, що 02 лютого 2017 року близько 3-ї години ночі ОСОБА_4 почав стукати в двері та вікна, казав, що в його будинку лежить покійник. Він з співмешканкою ОСОБА_9 пішли до будинку ОСОБА_4, де побачили мертвого ОСОБА_5, ОСОБА_9 викликала поліцію. Також повідомив, що ОСОБА_5 періодично проживав в будинку ОСОБА_4 по декілька місяців, вони зловживали спиртними напоями та сварились доволі часто.

Свідок ОСОБА_10 пояснив в суді, що на початку лютого 2017 року дільничним інспектором поліції його було запрошено в якості понятого в будинку ОСОБА_4. Слідчим йому було роз'яснено з якого приводу його запрошено, його права та обов'язки. Після чого ОСОБА_4 попросили розповісти, що відбувалось. ОСОБА_4 пояснював, що зібрались, випивали, виникла сварка між ним та ОСОБА_5, яка переросла в бійку. В ході бійки ОСОБА_4 бив ОСОБА_5 по голові, інші розтягнули їх, випили «мирову» та двоє пішло. ОСОБА_4 сказав ОСОБА_5, пішли спати, але той залишився на кухні. Коли ОСОБА_4 прокинувся, щоб «похмелитися» то побачив, що ОСОБА_5 лежить. Застілля відбувалось в кухні ОСОБА_4, обвинувачений розповідав все самостійно, без примушування та будь-якого тиску, показував все на манекені, пояснював, що знаходився зверху та бив руками по обличчю та голові. Також зазначив, що всі документи підписував одразу після проведення слідчої дії, та що вказані дії повністю знімались на відео.

Свідок ОСОБА_11 пояснив в суді, що ОСОБА_4 знає як сусіда, його було запрошено дільничним інспектором поліції на початку лютого 2017 року в якості понятого. Слідчим йому було роз'яснено, з якого приводу його запрошено, його права та обов'язки. Потім ОСОБА_4 все самостійно розповідав та показував, слідча дія відбувалась в кухні будинку ОСОБА_4, де він пояснював, що сиділи, випивали, ОСОБА_5 дав по обличчю ОСОБА_4, а потім обвинувачений почав бити ОСОБА_5. ОСОБА_4 на «манекені» показував, як бив в голову руками (ногами не бив). На слідчій дії була жінка експерт, яка задавала запитання, ця слідча дія знімалась на відео. Після закінчення слідчої дії він підписував самостійно документи, прочитавши їх.

Свідок ОСОБА_12 пояснив в суді, що в лютому 2017 року його було запрошено в якості понятого працівниками поліції, коли ОСОБА_6 розповідав про вбивство в будинку. Коли він приїхав до будинку, то двері було відчинено, в будинку був криміналіст, ОСОБА_6, поняті, два слідчих, прокурор. ОСОБА_6 розповів, що прийшов в гості разом з ОСОБА_7. Між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на кухні зав'язалася бійка, свідок пояснив, що зверху був ОСОБА_4. Потім вони перевернулись і їх розборонили. ОСОБА_6 все показував на манекені. Після закінчення слідчих дій, слідчий зачитав протокол і він його підписав. Жодного тиску на ОСОБА_6 з боку працівників поліції не здійснювалось.

Свідок ОСОБА_13 пояснив в районному суді, що йому зателефонував сусід та попросив бути понятим, він погодився. Проводилась слідча дія з ОСОБА_6 2 лютого 2017 року приблизно о 15-16 годині. Свідок ОСОБА_6 розповідав та показував, що і де відбувалося, пояснював, що сиділи в кухні будинку ОСОБА_4, розпивали спиртні напої, розпочалась бійка між ОСОБА_4 та ОСОБА_5. ОСОБА_6 все показував на манекені. Хто був першим вгорі він не може пригадати. Тиску з боку працівників поліції на ОСОБА_6 не було, крім того, проводився відеозапис. Також повідомив суду, що при даній слідчій дії присутніми були сусіди родина ОСОБА_17. Після закінчення слідчої дії слідчим було прочитано в голос протокол та він одразу його підписав.

Експерт ОСОБА_14, допитана в якості експерта, повідомила суду, що вона на підставі постанови про призначення експертизи проводила судово медичні експертизи по даному кримінальному провадженню. Вона оглядала ОСОБА_4 Експертиза №11 щодо виявлення тілесних ушкоджень у ОСОБА_4 проводились методом огляду, додаткові методики при проведенні даної експертизи не використовуються. В експертизі № 22, стосовно механізму спричинення тілесних ушкоджень, висновок робився на підставі слідчого експерименту та відеоматеріалу. Також повідомила суд, що всі ушкодження виявлені у ОСОБА_5 мають однакові характерні особливості, встановити точну послідовність нанесення ударів неможливо, всі ушкодження нанесені в один період часу, відсутні ушкодження, які б свідчили про самооборону. Також пояснила, що заподіяні тілесні ушкодження мають прямий причинний зв'язок зі смертю, а час настання смерті - залежить від морфологічних властивостей організму.

Згідно протоколів огляду місця події та огляду трупа від 02.02.2017 року, протоколу огляду місця події від 02.02.2017 року в будинку ОСОБА_4, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, виявлено труп ОСОБА_5 на підлозі. В області, де знаходиться голова, знаходиться речовина бурого кольору, на тілі трупа маються тілесні ушкодження, а саме на голові, в області правої верхньої частини голови у вигляді ушибів. Над правим оком та в області лівої частини нижньої щелепи у вигляді перелому, права частина обличчя трупа та в області носа покрита речовиною бурого кольору (т1, а.с.146-148) Також на підлозі ліворуч від входу до кімнати виявлено речовину бурого кольору розмірами 64*45 см та 19*22 см (т.1, а.с.152-155).

Відповідно до висновку експерта № 10 від 02.02.2017 року: «смерть ОСОБА_5 наступила внаслідок закритої черепно-мозкової травми у вигляді крововиливів на м'яких покривах голови з боку їх внутрішньої поверхні (5) - у лобній ділянці зліва, тім'яних, лівій скроневій, потиличній ділянках, крововиливу у лівий скроневий м'яз; травматичного крововиливу під оболонками головного мозку над лівою тімяною, частково скроневою та потиличною долями зліва, а також внутрішньошлуночкового крововиливу, що ускладнились розвитком набряку-стиснення головного мозку. Це підтверджується наявністю крововиливів (5) на м'яких покривах голови з боку їх внутрішньої поверхні - у лобній ділянці зліва, тім'яних, лівій скроневій, потиличній ділянках зліва, крововиливу у лівий скроневий м'яз; гематоми у згортках темно-червоного кольору обємом біля 150 мл під оболонками головного мозку над лівою тімяною, частково скроневою та потиличною долями зліва; щільнуватою консистенцією мозку; асиметричністю півкуль мозку, наявністю рідкої крові у шлуночках мозку; смуг тиснення на основі мозку; сплощення звивин; згладженості борозн.

Враховуючи динаміку розвитку трупних явищ, слід вважати, що смерть ОСОБА_5 наступила в період 8-12 годин до огляду трупа в морзі.

Також у ОСОБА_5 виявлені й інші вказані вище тілесні ушкодження легкого, що потягли та не потягли короткочасний розлад здоров'я, та середнього ступеню тяжкості.

Характер виявлених пошкоджень свідчить про те, що вони утворилися від ударно- ковзаючої дії тупого (тупих) твердого (твердих) предмета (предметів), характерні особливості травмуючої поверхні якого (яких) у пошкодженнях не відобразилися. Таким чином встановити травмуючий предмет не виявляється можливим, але враховуючи характер пошкоджень, можливо припустити, що вони могли утворитися в результаті численних ударів в ділянку голови (в ділянку обличчя не менше 6 та в ліву половину волосистої частини голови не менше 5). Синці навколо обох очей могли утворитися по механізму натьоку при ударах в ділянки носа.

Всі вищезазначені пошкодження утворилися в короткий проміжок часу до моменту настання смерті (декілька годин) в один і той же проміжок часу.

Із протоколів огляду убачається, що під час цих слідчих дій у ОСОБА_4 вилучен одяг - куртка і джемпер.

Висновками експертів встановлено, що на одязі обвинуваченого, який був у нього вилучений під час огляду місця події, виявлена кров, походження якої не виключається як від обвинуваченого, так і потерпілого.

З урахуванням того, що у обвинуваченого не було відкритої кровотечі, а у потерпілого вона виявлена, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ці сліди крови утворилися внаслідок заподіяння ОСОБА_4 тілесних ушкоджень ОСОБА_5.

Зазначені показання свідків, висновки експертів, письмові докази узгоджуються між собою, не містять суперечностей, які б могли поставити під сумнів їх достовірність.

Наведені докази були досліджені і оцінені судом першої інстанції у відповідності до вимог КПК України є належними, допустимими та у своїй сукупності підтверджують поза розумним сумнівом вину ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Доводи апеляційних скарг захисника та обвинуваченого не спростовують висновки, що були покладені в основу обвинувального вироку.

Разом з тим, повторно дослідивши обставини кримінального провадження, колегія суддів погоджується з доводами апеляційних скарг в частині визнання певних доказів по справі недопустимими.

Так, в оскаржуваному вироку суд першої інстанції послався на протоколи слідчих експериментів від 02.02.2017 року за участю свідка ОСОБА_6 та ОСОБА_4

При цьому, 02.02.2017 року ОСОБА_4 був затриманий працівниками поліції та з цієї дати відбував 15 діб адміністративного арешту за ст. 178 КУпАП, що був призначений постановою Ямпільського райсуду Сумської області від 02.02.2017 року.

У рішенні ЄСПЛ від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що формально застосувавши до заявника адміністративне затримання, а фактично поводячись із ним як з підозрюваним у вчиненні злочину, міліція позбавила його доступу до захисника. Таким чином, станом на 02.02.2017 року - дату проведення слідчого експерименту, свободу пересування ОСОБА_4 в межах кримінального провадження обмежено не було, але фактично він був позбавлений свободи у зв'язку з відбуванням адміністративного арешту. Затримання ОСОБА_4 за підозрою у вчиненні злочину відбулося лише 18.02.2017 року (том 2 арк.54).

Матеріали справи не містять даних, що 02.02.2017 року ОСОБА_4 був затриманий працівниками правоохоронних органів за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий експеримент проведено без участі захисника.

Дослідженням матеріалів справи також встановлено, що відповідно до протоколу від 02.02.2017 року (том 2 арк.10-20) слідчий експеримент за участю свідка ОСОБА_6 проводився за участю самого свідка, а також в присутності ОСОБА_15, ОСОБА_16 та інших, вказаних в даному процесуальному документі осіб.

Разом з тим, захисником Страшок О.В. надана суду фотокопія протоколу означеного слідчого експерименту, в якому підписи ОСОБА_6, ОСОБА_15, ОСОБА_16 відсутні.

В оригіналі даного протоколу підписи учасників процесуальної дії наявні, проте, сторона обвинувачення не спростувала посилань захисту щодо відсутності підписів вказаних осіб після проведення слідчої дії, обставини підписання ними протоколу є невідомими.

Відповідно до ч.1 ст.87 КК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Таким чином, у зв'язку з наведеними вище порушеннями при проведенні процесуальних дій, протоколи слідчих експериментів від 02.02.2017 року за участю свідка ОСОБА_6 та ОСОБА_4 колегія суддів визнає недопустимими доказами по справі.

Також, апеляційним судом досліджений висновок судово-медичного експерта №11 від 02.02.2017 року (том 1 арк.183), яким були встановлені тілесні ушкодження у ОСОБА_4

При цьому, слід зазначити, що зміст даного експертного висновку не відповідає вимогам Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерством юстиції України від 08.10.1998 р. №53/5 (далі - Інструкція) у зв'язку із відсутністю в ньому дослідницької частини.

Отже, згідно з ч. 1 ст. 87 КК України, висновок судово-медичного експерта № 11 від 02.02.2017 року колегія суддів також визнає недопустимим доказом.

Апеляційна вимога захисника про визнання недопустимим доказом висновку судово-медичного експерта № 22 від 17.03.2017 року задоволенню не підлягає. Вказаний висновок містить необхідні реквізити документу, вступну, дослідницьку та резолютивну частину, його форма та зміст відповідає положенням Інструкції. Недоліки цього документа, на які посилається адвокат, не свідчать про істотне порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України.

Колегією суддів перевірені й інші доводи апеляційних скарг захисника та обвинуваченого.

Версія сторони захисту щодо смерті ОСОБА_5 через нещасний випадок, обумовлений приступом епілепсії є неспроможною.

По справі проведено судово-медичну експертизу, надано висновок експерта № 10 від 02.02.2017 року, згідно з яким смерть ОСОБА_5 наступила від чисельних тілесних ушкоджень в області голови, встановлені й інші тілесні ушкодження. Характер виявлених пошкоджень свідчить про те, що вони утворилися від ударно-ковзаючої дії тупого (тупих) твердого (твердих) предмета (предметів). Враховуючи характер пошкоджень, можливо припустити, що вони могли утворитися в результаті численних ударів в ділянку голови (в ділянку обличчя не менше 6 та в ліву половину волосистої частини голови не менше 5). Всі вищезазначені пошкодження утворилися в короткий проміжок часу до моменту настання смерті (декілька годин) в один і той же проміжок часу.

Висновки даної експертизи цілком відповідають іншим об'єктивним даним по справі, встановленим шляхом допиту свідків, дослідженням письмових доказів по справі. Характер, локалізація, час нанесення тілесних ушкоджень не містять суперечностей, які можуть поставити під сумнів результати зазначеної судово-медичної експертизи. Під час проведення експертизи даних про епілептичний припадок у ОСОБА_5 не виявлено.

З огляду на наведені обставини, колегія суддів визнає такий довід захисника та обвинуваченого необґрунтованим, а доказ - допустимим.

Посилання апелянтів на можливе нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 ОСОБА_7 в інший час, до вказаних у вироку подій, є припущенням, яке не ґрунтується на досліджених доказах.

Суд першої інстанції шляхом дослідження висновків судово-медичних експертів встановив, що смерть потерпілого настала внаслідок тілесних ушкоджень,які утворилися в короткий проміжок часу до моменту настання смерті (декілька годин) в один і той же проміжок часу.

З урахуванням цього висновку, а також показань свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, про те, що в будинку після бійки знаходились тільки обвинувачений і потерпілий, чого не оспорює і ОСОБА_4, у органу досудового слідства не було підстав проводити слідчі дії для встановлення інших осіб, які б могли бути причетні до спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, від яких настала його смерть.

При постановленні вироку, районний суд відповідно до ч.1 ст.94 КПК України оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, внаслідок чого прийняв обґрунтоване рішення, яким визнав ОСОБА_4 винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

Висновки апеляційного суду про недопустимість окремих доказів по справі не впливають на вказане рішення районного суду, у зв'язку з наявністю інших належних та допустимих доказів, які в своїй сукупності підтверджують умисне нанесення обвинуваченим тілесних ушкоджень ОСОБА_5, в тому числі в області життєво-важливого органу - голови, такі дії обвинуваченого не можуть бути розцінені як допомога потерпілому у зв'язку з припадком епілепсії, на що вказує у скарзі ОСОБА_4; наявність в діях обвинуваченого складу злочину, причинно-наслідкового зв'язку між діями обвинуваченого та наслідками у виді смерті потерпілого.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, вивчивши та перевіривши апеляційні доводи захисника та обвинуваченого, апеляційний суд дійшов висновку, що кримінальне провадження судом першої інстанції розглянуто повно, всебічно та об'єктивно, наданим сторонами доказам дана належна правова оцінка та по справі постановлено законне й обґрунтоване рішення, окрім тієї його частини, в якій міститься посилання на недопустимі докази: протоколи слідчих експериментів за участю свідка ОСОБА_6 та ОСОБА_4 від 02.02.2017 року, висновок судово-медичного експерта №11 від 02.02.2017 року.

Вищевказані обставини спростовують доводи апеляцій про відсутність складу злочину, не доведення вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, у зв'язку з чим в даній частині скарги задоволенню не підлягають.

У зв'язку з наведеним вирок районного суду належить змінити, виключити з нього посилання на недопустимі докази, а апеляційні скарги обвинуваченого та захисника частково задовольнити.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону від 26.11.2015 року) обвинуваченому слід зарахувати в строк відбування покарання термін його попереднього ув'язнення, включаючи час відбування ним адміністративного арешту, із розрахунку: 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі.

Порушень кримінального процесуального законодавства при розгляді справи судом першої інстанції, які б тягнули безумовне скасування прийнятого рішення при апеляційному розгляду кримінального провадження не встановлено.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_4 та захисника Страшок О.В. задовольнити частково.

Вирок Ямпільського районного суду Сумської області від 19.12.2017 року щодо ОСОБА_4 змінити.

Виключити з вироку посилання суду як на допустимі докази:

-протоколи слідчих експериментів за участю свідка ОСОБА_6 та ОСОБА_4 від 02.02.2017 року;

-висновок судово-медичного експерта № 11 від 02.02.2017 року.

В решті вирок Ямпільського районного суду Сумської області від 19.12.2017 року щодо ОСОБА_4 залишити без змін.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України в редакції від 26.11.2015 року зарахувати ОСОБА_4 строк попереднього ув'язнення у строк відбування покарання з моменту фактичного затримання - 02.02.2017 року по 20.06.2017 року із розрахунку: один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а в подальшому день за день.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, що тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Головуючий суддя -

Судді: